Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Власов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 21. Міфи в історії. Усна історія

Міркуємо

Роздивіться ілюстрацію. Які відомості про минулі часи надихнули авторів до створення зображеного пам’ятника? Як ці відомості збереглися до сьогодні? Яка роль міфів та легенд у збереженні історичної пам’яті?

Пам’ятник засновникам Києва - Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либеді

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Ви пам’ятаєте, що за давніх часів пам’ять про минувшину жила в міфах, легендах, переказах, казках, піснях, прислів’ях. З часом, переходячи з вуст в уста, історичні факти у фольклорних творах обростали вигаданими подробицями. Тож завдання істориків - з’ясувати реальний перебіг подій, що не завжди легко, бо такі твори виникали за часів, від яких не лишилося писемних свідчень.

Ви, безперечно, знаєте українську народну казку про Котигорошка. Пам’ятаєте, як Котигорошко здолав змія та врятував свою сестру і братів зі змієвого полону. Згадки про лихого змія є і в інших українських казках. А ще досі живе назва Змієві вали, якою називають круті пагорби, які й зараз можна бачити на Київщині. Історики впевнені, що змій з народних казок і Змієві вали пов’язані. Адже пагорби, про які йдеться, є залишками оборонних споруд, які збудували наші предки для захисту своєї землі від степових завойовників. Так образи давніх міфів і легенд знайшли підтвердження в історії.

Псевдонаука - те, що видається за науку, але не є такою насправді.

Від фольклорних міфів і легенд, які в художніх образах пояснювали обставини життя за давнини, треба відрізняти ненаукові, або псевдонаукові, теорії, якими намагалися або й намагаються обґрунтувати певну версію історичного минулого. У цьому значенні слово «міф» означає вигадку, неправду, перекручення фактів. Історики прагнуть такі міфи спростовувати, шукаючи аргументи в історичних джерелах.

Робота в парах

Про яке значення слова «міф» довідалися? • Поміркуйте, чому фольклорні міфи належать до джерел історії, а псевдонаукові - ні. • З якою метою створюють та поширюють псевдонаукові міфи? • Як історичні знання перешкоджають поширенню псевдонаукових міфів?

Досліджуємо

Прочитайте текст. Про який історичний міф довідалися? Коли він виник? Чому історики вважають справою честі спростовувати псевдонаукові міфи?

У сучасному світі виникненню історичних міфів сприяють художня література, кінематограф, засоби масової комунікації. 1932 р. одна американська кіностудія випустила фільм «Мумія». Задум фільму ґрунтувався на звичаї давніх єгиптян муміфікувати своїх небіжчиків. На його сюжет вплинули міфи початку XX ст., відомі як «прокляття фараона»: світ шокували новини про загадкові смерті під час розкопок гробниці Тутанхамона, які проводив британський археолог Говард Картер у Долині Царів у Єгипті. Серед загиблих був й лорд Карнарвон, який спонсорував експедицію і помер від укусу комара 1922 р.

Засоби масової комунікації - способи та засоби передавання інформації на великі території та для великої кількості людей. До них сьогодні належать інтернет, мобільний зв’язок, газети та журнали, радіо, телебачення.

З моменту відкриття гробниці єгипетського фараона Тутанхамона минуло майже століття, але легенди і міфи, що стосуються цієї археологічної знахідки, не пішли в небуття. Вони живлять фантазію режисерів і надихають до створення нових історій про зловісну істоту, яка прагне помститися людству за спаплюження пам’яті про себе. Утім, ідея воскреслої мумії, наголошують історики, була б цілком неприйнятною для давніх єгиптян, оскільки суперечить їхнім уявленням про звичай муміфікації. Адже муміфікували померлих саме для того, щоб вони знайшли вічний спокій.

Робота в групах

Поміркуйте, яку роль у створенні й поширенні псевдонаукових міфів відіграють художня література, кінематограф та публікації в газетах, журналах, інтернеті. Чому інформацію з інтернету треба перевіряти? Поділіться припущеннями, що означає «перевірити інформацію». Сформулюйте кілька правил, як перевірити історичну інформацію.

Читаємо

Виконайте завдання до тексту.

Ви вже знаєте, що за давніх часів дослідження історії було справою поодиноких ентузіастів або наділених повноваженнями придворних книжників. Згодом це стало заняттям професійних істориків, які віднаходили та аналізували різноманітні історичні джерела, обґрунтовуючи ними свої версії минулого. Голоси ж пересічного люду здебільшого лишалися не почутими, хоч історичні події визначали його життя.

Ситуація докорінно змінилася у XX ст., коли історики, аби заповнити прогалини у джерелах, почали застосовувати у своїх дослідженнях усні свідчення. Усна історія - це дослідження усних розповідей (інтерв’ю) свідків або учасників подій, які фіксують здебільшого на аудіо- чи відеопристроях. Переваги усної історії - величезна кількість свідчень про повсякденне життя, за якими можна простежити перебіг та наслідки історичних подій.

Сучасні історики вважають спогади людей важливими для розуміння епохи, у якій вони жили і яку творили. Особливо цінною усна історія є щодо висвітлення подій, які намагалися приховати, або коли офіційна версія відрізняється від реальності. Так трапилося, наприклад, коли 1986 р. в Україні сталася аварія на Чорнобильській атомній станції. Керівництво Радянського Союзу, у складі якого тоді перебувала Україна, намагалося применшити її масштаби і в результаті це мало трагічні наслідки. Відтворити деталі катастрофи, що торкнулася мільйонів людей, і з’ясувати міру відповідальності влади стало можливим завдяки свідченням людей, які пережили трагедію.

На минулому уроці ви довідалися про ще одну трагічну сторінку в українській історії - Голодомор. Дізналися також про те, що правду про цей злочин влада ретельно приховувала. Привернути увагу до трагедії допомогла усна історія. Спогади сотень очевидців увійшли до книги «33-й: голод», що вийшла друком 1991 р. - у рік проголошення незалежності України. Сьогодні обставини Голодомору ретельно досліджені українськими істориками, а держава Україна домагається від світової спільноти визнання Голодомору геноцидом.

Робота в парах

Сформулюйте три запитання, що починаються словом «чому», обговоріть запитання та відповіді на них у парах.

ПІЗНАЙКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/9IdtIoe або кодом, ознайомтеся з онлайновим ресурсом «Архів усної історії». Поділіться в загальному колі, яким подіям присвячено зібрані свідчення. У чому переваги «Архіву усної історії»?

ЧИТАЙЛИКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/aIFsSZv або кодом, прочитайте оповідання, побудоване на фрагментах свідчень очевидців із книжки «33-й: голод». Поділіться враженнями в загальному колі.

ІСТОРИЧНА ГРА

Проведіть гру «Інтерв’ю». Пригадайте одну з подій шкільного життя, яка справила на вас враження. Сформулюйте три запитання про обставини тієї події. За допомогою лічилки обирайте свідків події і ставте їм запитання, фіксуючи подробиці на дошці. Провівши інтерв’ю з усіма, оцініть переваги усної історії.

Рефлексія

Укладіть за матеріалами уроку два списки слів (по 5 у кожному: 1) поняття, про які знав / знала; 2) поняття, про які дізнався / дізналася. Скориставшись уявним мікрофоном, доповніть твердження Раніше я не знав / не знала, що...

Оцініть себе

Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку.

Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/3UB7nJs або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.

Домашнє завдання

Візьміть участь у проекті «Історія іграшок». Розпитайте в батьків чи інших дорослих, якою була їхня улюблена іграшка чи дитяча розвага. На підставі цих розповідей складіть коротке повідомлення, у якому опишіть іграшку чи гру (що це за іграшка, з чого виготовлена, як нею бавилися, які правила гри тощо), укажіть час, коли ці розваги були популярними. Доповніть повідомлення малюнком або фотографією з родинного фотоальбому. Поділіться враженнями про те, чи цікавим було для вас це дослідження. Оформіть у класі тематичну виставку. Що нового довідалися про історію дитячих розваг? Обміняйтеся міркуваннями, яка роль усної історії в дослідженнях повсякденного життя.