Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Власов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 18. Видатні українські історики

Міркуємо

Роздивіться живописний портрет. Художник Іван Труш і зображений на картині професор історії Михайло Грушевський були сучасниками. Як ви думаєте, про що свідчить той факт, що живописець узявся малювати портрет ученого? Яким постає М. Грушевський на картині?

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту

На попередніх уроках ви натрапляли на імена українських учених-істориків, які досліджували різні періоди нашого минулого.

Найавторитетнішим серед дослідників українського минулого справедливо вважають Михайла Грушевського. Йому належить близько 2000 праць з історії України, серед яких і 10-томна «Історія України-Руси».

Портрет М. Грушевського. Художник І. Труш. 1900 р.

Михайло Грушевський (1866-1934) був людиною різнобічних талантів. Як науковець він виявив себе в історії, літературознавстві, досліджував усну народну творчість. А ще писав оповідання, п’єси, вірші. Тож учительська сім’я, у якій народився Михайло, прищепила йому жагу до знань та смак до слова. Та основне, чого навчили майбутнього вченого його батьки, - любові до рідної землі. Власне, тому, зростаючи далеко від України (спершу в Ставрополі, а потім у Владикавказі, що в Росії), він цікавився всім українським. Згодом Михайло Грушевський згадував, що під впливом розповідей батька рано усвідомив себе українцем. Під час навчання в Тифліській гімназії (тепер Тбілісі, Грузія) він захопився минулим України. Бажання глибше осягнути історію рідного народу привело Грушевського до Київського університету. Відтоді свою долю він пов’язав з історією України фахово, ставши вченим-істориком.

Михайло Грушевський у колі рідних. Поряд з ним дружина, брат і сестра. Сидять племінники, дочка Катерина та матір. 1906 р.

Коли 1917 р. у Петрограді (нині Санкт-Петербург) - столиці Російської імперії, до якої входила й частина українських земель, було повалено владу імператора, українські партії та громадські організації створили в Києві Українську Центральну Раду. Очолив її Михайло Грушевський. Центральна Рада обрала український уряд - Генеральний секретаріат. У листопаді того самого року було проголошено Українську Народну Республіку (УНР). Події тих буремних років історики називають Українською революцією - і Михайло Грушевський був її активним учасником.

Партія - група людей, яких об’єднує спільна мета в боротьбі за владу, обстоюванні власних інтересів.

Революція - різкі зміни в житті суспільства, які здебільшого супроводжуються зміною влади, ухваленням законів тощо.

Робота в парах

Що нового довідалися про М. Грушевського? Яку роль, за свідченням самого вченого, у формуванні його світогляду відігравали батьки?

Досліджуємо

Прочитайте спогади сучасників про Михайла Грушевського, роздивіться фотодокумент та проаналізуйте джерела за планом:

1. Роздивіться ілюстрацію. Знайдіть на ній М. Грушевського. Про що свідчить його місце на фотографії?

Мітинг на Софійській площі в Києві з нагоди III Всеукраїнського військового з’їзду. 1917 р.

2. Чим, на вашу думку, можна пояснити великий авторитет М. Грушевського?

3. Як сучасник, ім’я якого не вказано, оцінював вплив М. Грушевського? Чи належав він до його прихильників? Як про це сказано в спогадах?

4. Які висновки можна зробити про ставлення українського громадянства до подій 1917 р.?

«Грушевський уже 27 березня прибув до Києва, і з його прибуттям український рух у Києві зразу відчув досвідчену й авторитетну руку свого керманича. Ніхто в той момент не підходив більше для ролі національного вождя, як Грушевський, ніхто навіть і рівнятися не міг із ним авторитетом й тією повагою, якою оточувало його все українське громадянство» (Дмитро Дорошенко).

«19 березня 1917 р. Центральна Рада організувала цю маніфестацію з метою зробити підсумок українських сил у столиці України... все свідоме національне українське громадянство вийшло в той день на вулиці Києва... На Софійській площі було влаштовано велике народне віче, на якому виступали з промовами визначні українські громадські діячі. Від імені Центральної Ради промовляв М. Грушевський. Старий, з великою срібною бородою, - живий символ незламної волі українського народу до національного відродження, професор М. Грушевський виступав у перших рядах маніфестантів» (Павло Христюк).

«Пам’ятаю цю залу, переповнену молодою, чужою мені і настроями, і говіркою юрбою. Пам’ятаю сиву голову професора М. Грушевського, який сидів у центрі за столом президії. Пам’ятаю його магічну владу над усією цією незграбною аудиторією. Досить було йому піднести руку з квіткою білої гвоздики, що прикрашала стіл, і зала вмовкала...» (Сучасник подій про М. Грушевського).

ЧИТАЙЛИКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/MIFskt8 або кодом, прочитайте оповідання про участь Михайла Грушевського в подіях Української революції. Поділіться враженнями від прочитаного в загальному колі. Прокоментуйте, які уривки з історичних джерел у матеріалах параграфа суголосні з оповіданням.

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Володимир Антонович (1834-1908) зажив слави найбільшого знавця писемних історичних джерел. Це й не дивно. Адже він особисто зібрав і підготував до друку дев’ять томів документів з історії України. Українська історія завдячує йому ще й цілим сузір’ям талановитих учених. Викладаючи протягом 30 років у Київському університеті, Антонович залучав найздібніших студентів до вивчення минулого України. Він скеровував дослідження своїх учнів так, щоб жоден із періодів української історії не залишався поза увагою. Тож було нагромаджено величезний документальний матеріал, достатній для створення цілісної загальної історії України. Завдання це виконав на початку XX ст. Михайло Грушевський - теж учень Антоновича.

Інтелігенція - люди розумової праці, які мають спеціальні знання з різних галузей науки, техніки й культури (освітяни, науковці, лікарі, інженери та ін.).

В. Антонович брав активну участь у суспільно-політичному житті. Саме він був ініціатором створення в 60-ті роки XIX ст., лідером та ідейним натхненником Київської громади - організації української інтелігенції, яка опікувалася поширенням освіти серед українців, пропагувала ідеї самобутності української культури. Громадівці організовували недільні школи й бібліотеки для селян та неосвіченої молоді, писали й видавали підручники та інші книжки навчального змісту, збирали й досліджували усну народну творчість, відшуковували документальні матеріали з української історії тощо.

Володимир Антонович

Василь Доманицький - учень В. Антоновича - згадував: «...Буваючи в хаті “професора”, ми, самі всі українці з роду, вперше тут довідалися й побачили, що є на світі книжки, написані нашою рідною мовою, що є українські книжки якраз для нас цікаві, і пам’ятаю, випросивши у “професора” через його сина галицький “Дзвінок” або “Лиса Микиту”, ми один в одного їх виривали, щоб собі прочитати. Згодом за дитячими книжками пішли й поважніші як, наприклад, “читанки”, популярна українська історія з малюнками.

Коли ж почали ми заводити власну громадську бібліотеку, то добрий професор надарував нам дуже цінні книжки. Незабаром у нас була така переважно історична бібліотека, що й ціни їй не скласти.

...Пригадую собі, скільки раз за моєї пам’яті водив він нас в археологічний та нумізматичний музеї в університеті та докладно, години 2-3, водячи від вітрини до вітрини, читав нам українською мовою блискучі, змістовні, а разом з тим так, що й мала дитина все зрозуміє, лекції з української археології, якій він був батьком. Бувало, збереться коло десятка людей, і Володимир Антонович ніколи не відмовиться повести й усе розказати».

Робота в парах

Які факти свідчать, що Володимир Антонович брав активну участь в українському рухові? • Що в розповіді переконує, що до В. Антоновича тогочасна молодь ставилася з надзвичайною шаною? • Як В. Антонович сприяв поширенню історичних знань серед українського населення?

Робота в групах

Прочитайте уривок з документа. Порівняйте текст джерела з відповідним абзацом тексту про Володимира Антоновича. Зробіть висновок про те, як історики використовують джерела для написання наукових історичних досліджень.

З доповідної поліції (1861 р.): «...У Київському університеті виникло товариство українців під назвою “Українська громада”. Це молоді й пристрасні вільнодумці, які докладають зусиль для втілення ними думки про свободу України і прагнуть зблизитися з простим народом, навчити його грамоти і поступово навести його на думку про колишню славу України і принади свободи з тією саме метою, щоб згодом, коли уми простого народу підкоряться їх впливу, діяти на шкоду влади».

ПІЗНАЙКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/cIPgBu9 або кодом, ознайомтеся з матеріалами Музею Михайла Грушевського. Підготуйте презентацію про життя відомого вченого (щоб отримати доступ до добірки фотографій, використайте алгоритм пошуку: розділ «Колекції» → «Окремі збірки» → «Іконографічна збірка»).

ІСТОРИЧНА ГРА

Проведіть гру «Одним словом». Оберіть постать українського історика, про якого складатимете розповідь у загальному колі. Ті з вас, хто починає гру, пропонують початкове речення, наступні учасники й учасниці додають по одному слову. Якщо вичерпуються можливості розширення речення, формулюйте нове.

Рефлексія

Що найбільше вразило в розповідях про українських істориків? Про що хотіли б дізнатися докладніше?

Оцініть себе

Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку. Складіть розповідь про одного з видатних українських істориків, про якого довідалися на уроці, за планом: 1) роки життя; 2) найважливіша історична праця; 3) участь у суспільно-політичних подіях; 4) цікавий факт.

Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/HUB456H або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.

Домашнє завдання

За матеріалами уроку складіть хронологічну задачу. Запропонуйте розв’язати її в загальному колі.