Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Власов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 3. Історична наука та історична пам'ять

§ 17. Становлення історичної науки

Міркуємо

Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментарі до них. Кого увічнено в зображених пам’ятниках? Що дізналися з попередніх уроків про роль цих діячів для розвитку науки історії?

Пам’ятник давньогрецькому історикові Геродоту у Відні

Пам’ятний знак Несторові Літописцю, авторові літопису «Повість минулих літ», у Києві

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Ви вже знаєте, що історія - це наука про розвиток людства. Попри те що знання про минуле накопичувалися віддавна, наука історія досить молода. «Як же так?» - подумаєте ви, пригадавши ім’я давньогрецького історика Геродота, якого на одному з перших уроків згадували як «батька історії», - і жив він дві з половиною тисячі років тому. Суперечності в цьому немає. Справа в тім, що в розвиткові історичної науки, як і будь-якої іншої, вирізняють два періоди.

Перший тривав дуже довго: від найдавніших спроб розповісти про події минулого до середини XVIII ст. Сучасні історики називають той період донауковим, бо історичне знання тоді було справою захоплених ентузіастів - придворних хроністів, мандрівників, письменників, мислителів. Традицію розповідати про минуле започаткував Геродот, який у дев’ятьох книгах своєї «Історії» вперше подав загальний опис відомого тоді світу. Висвітлюючи перебіг греко-перських війн, він розповів про краї та народи, які воювали з персами. «Батьком історії» Геродота назвав римський оратор Цицерон. У Давньому Римі до написання історичних творів долучалися навіть імператори - зокрема згаданий у розповіді про календарі Юлій Цезар. Традиції Геродота розвивали римські історики Тит Лівій, Тацит, Светоній та інші. Про ставлення до минулого в Давньому Римі свідчить крилатий вислів Цицерона «Історія - наставниця життя». Саме так розуміли роль історичного знання в донауковий період і намагалися його накопичувати.

Досліджуючи минуле в донауковий період, дослідники керувалися власними зацікавленнями. Наприклад, поставивши собі за мету розповісти, «звідки пішла Руська земля і хто перший почав у ній княжити», чернець Києво-Печерського монастиря Нестор Літописець уклав літопис «Повість минулих літ». Ця книга складалася з коротких розповідей про важливі, на його думку, події в державі з центром у Києві «з року в рік». Крім історичних довідок, у літописі Нестор переповідав легенди й перекази про появу народів та їх розселення, узяті з інших книг, про заснування міст, військові походи й торгівельні угоди між київськими князями та візантійськими володарями. Когось із князів Нестор характеризував докладніше, а когось - лише побіжно згадував. Праця Нестора – цінне історичне джерело, бо є першим на наших землях історико-літературним твором, у якому описано події і діячів минулого.

Робота в парах

Що з тексту довідалися про розвиток історичної науки? • У чому вбачали цінність історії в донауковий період? • Як ви розумієте крилатий вислів Цицерона «Історія - наставниця життя»? Чи втратив він значення сьогодні? • Чому правителі держав часто опікувалися створенням історичних оповідей, а часом і самі бралися за цю справу?

ЧИТАЙЛИКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/PIFso58 або кодом, прочитайте оповідання про автора славетного козацького літопису. Поділіться в загальному колі враженнями про обставини створення історичної пам’ятки, про яку довідалися.

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Науковий період у дослідженні минулого розпочався наприкінці XVIII — на початку XIX ст. - саме тоді з’явилися осередки професійних істориків. Вони розробили наукові методи аналізу історичних джерел, заклали підвалини галузей історії, зокрема й тих, про які ви дізналися на попередніх уроках, а саме: археології, спеціальних історичних дисциплін тощо. Накопичування та аналіз фактів про життя в минулому відбувалися відтоді за двома напрямами: історії окремих народів і країн та всесвітньої історії. Поступ історії як науки пов’язаний з розвитком інших наук.

На попередніх уроках ви згадували українських істориків - Миколу Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Грушевського, яким українська історична наука завдячує своїм становленням. Михайло Грушевський долучився до розбудови академічної науки: працюючи в Науковому товаристві імені Шевченка у Львові, він згуртував навколо себе сузір’я талановитих істориків. Їхні праці слугували орієнтиром для наступних поколінь дослідників. Академія наук як вища наукова установа була створена в Києві у 1918 р. Тих років сягає історія науково-дослідного інституту, що опікувався розвитком історії. Сьогодні це Інститут історії України Національної академії наук України.

Робота в парах

Які визначальні риси наукового періоду в розвиткові історії як науки? • Кому завдячує своїм становленням українська історична наука? • Яка установа в Україні є провідною в історичних дослідженнях сьогодні?

ПІЗНАЙКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/pYgKK6r або кодом, довідайтеся про Інститут історії України Національної академії наук України докладніше. Поділіться інформацією в загальному колі.

Досліджуємо

Прочитайте початок літописної розповіді про княгиню Ольгу (Текст 1) та статтю про неї з довідкового історичного видання (Текст 2). Які деталі в Тексті 2 свідчать, що розповідь літописця слугувала джерелом для історичної статті? Яка інформація в Тексті 2 є результатом роботи вчених-істориків? Як ви думаєте, у чому ця робота полягала? Який з текстів є первинним історичним джерелом, а який - вторинним?

Текст 1

Ольга ж перебувала в Києві з сином своїм, малим Святославом, і кормилець його [тут] був Асмуд, і воєвода [тут] був Свенельд.

І сказали деревляни: «Осе князя руського ми вбили. Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава [візьмемо] і зробимо йому, як ото схочем». І послали деревляни ліпших мужів своїх, числом двадцять, у човні до Ольги, і пристали вони під Боричевим [узвозом] у човні, бо тоді вода текла біля Гори київської, і на Подоллі не сиділи люди, а на Горі.

І розповіли Ользі, що деревляни прийшли, і позвала [їх] Ольга до себе, і мовила їм: «Добрі гості прийшли». І сказали древляни: «Прийшли, княгине». І мовила їм Ольга: «Говоріть-но, заради чого ви прийшли сюди?» І сказали деревляни: «Послала нас Деревлянська земля, кажучи так: “Мужа твойого ми вбили, бо був муж твій, як той вовк, що обкрадав і грабував. А наші князі добрі є, бо пильно вони подбали про Деревлянську землю. Іди-но за нашого князя за Мала”, - бо ім’я йому було Мал, князю деревлянському».

Деревляни - одне зі східнослов’янських племен, які проживали на території між річками Случ і Дніпро, Прип’ять і Тетерев.

Данина - найдавніша форма оподаткування населення, що передбачала віддавання частини продуктів - меду, воску, хутра тощо.

Текст 2

Княгиня Ольга почала володарювати в Києві 945 року. Великокнязівську владу вона перебрала за складних обставин. Адже князь Ігор, її чоловік, наклав головою під час бунту, що спалахнув через невдоволення одного з підлеглих Києву слов’янських племен розмірами данини. Отож навести лад у державі випало Ользі.

Вона була розсудливою володаркою. Розмірковуючи над обставинами смерті Ігоря, Ольга вирішила встановити чіткі розміри данини для підлеглих земель.

Княгиня відмовилася від воєн, усі справи з державами-сусідами вирішувала мирним засобами, піклувалася про поширення освіти. Саме тому літописець назвав її «наймудрішою серед усіх людей». Згодом Ольгу, одну з перших християнок у Русі-Україні, було проголошено святою.

Пам’ятник княгині Ользі в Києві

ІСТОРИЧНА ГРА

Проведіть гру «За покликом Кліо». За допомогою лічилки оберіть, хто буде виконувати роль Кліо: за уявленнями давніх греків це муза - покровителька історії. Саме «Кліо» має впізнати за вашими короткими характеристиками людину, яка присвятила своє життя дослідженню минулого. (Скориставшись матеріалом підручника, складіть короткі речення про одного з видатних істориків минулого та по черзі пропонуйте їх як загадку).

Рефлексія

Узагальніть, що дізналися на уроці про розвиток історії як науки, навівши по одному прикладові нового для вас слова (поняття), імені, дати.

Оцініть себе

Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку. Сформулюйте шість запитань за темою уроку, поставте їх одне одному в парах, вислухайте відповіді та оцініть себе.

Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/hUB4HA8 або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.

Домашнє завдання

Обміркуйте відмінності між історією як картиною життя в минулому та історією як знанням про неї. Яку роль у створенні цієї картини відіграє наука історія? Поділіться роздумами в короткому есе «Як наука історія допомагає оживити минуле?».