Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Власов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

ЛЮБІ П’ЯТИКЛАСНИКИ ТА П’ЯТИКЛАСНИЦІ!

Цього навчального року ви розпочинаєте вивчення нового шкільного предмета, який допоможе вам познайомитися з наукою історією. Здавна знання про минуле було огорнуте казковим чаром, а людей, які володіли цим знанням, уважали майже чарівниками. Чому так? Озирніться довкола: усе, що ви бачите, має своє минуле. Проте чи можете ви відповісти на запитання про нього? Коли, приміром, з’явилися підручники чи взагалі книжки? А який вік фотографій? Чи завжди люди користувалися телефоном і де шукали потрібну інформацію, коли не було інтернету? Як жили люди 50, 500 1000 років тому? Чому про одні події залишилося багато свідчень, а інші - приховані від нас завісою таємниці? Як історичні події впливають на долі окремих людей? Звідки ми довідуємося про життя за минулих часів? І найголовніше запитання: чому наше життя є саме таким і яким воно буде незабаром? Як це не дивно, але наше майбутнє визначене не тільки сьогоднішніми вчинками, а й тим досвідом, який ми отримали у спадок від минулого. Ідеться передусім про те, як у подіях дня вчорашнього змінювалися уявлення людей про самих себе: як формувалося розуміння цінності людини, який сенс вкладався в поняття «права людини», як удосконалювався досвід взаємодії. Зрозуміти це вам допоможе навчання історії.

Тож щоб цікаво навчатися історії, варто постійно тримати на думці, що це наука про нас - про наше життя. Саме тому на уроках ви матимете нагоду ділитися історіями з власного життя та життя своїх родин, малюватимете та придумуватимете сюжети для ілюстрацій, ділитиметеся враженнями про діяння визначних історичних постатей і про пам’ятки минулого. Підручник дасть вам змогу відчути себе творцями своєї історії - безліччю ниточок пов’язаної з історією рідної землі. Творіть і навчайтеся!

Виконуючи завдання, ви міркуватимете й ділитиметеся припущеннями, порівнюватимете свій досвід з досвідом однокласників та однокласниць, звірятимете свої роздуми з інформацією різноманітних текстів, відповідатимете на запитання - усе це допоможе вам зрозуміти історію, навчить пояснювати історичні факти, події, явища, які повсякчас нагадують про себе в буденному житті. Щоб ви орієнтувалися, коли та як доречно братися за виконання завдання, вони позначені в підручнику символами-підказками.

Джерела історичної інформації, яку ви опрацьовуватимете, дуже різні. Це і навчальні тексти, і уривки з документів та розповідей очевидців, і фотографії, і карти, і словники та енциклопедії, і відео- та аудіоматеріали тощо. Призначення підручника - навчити вас працювати з різними джерелами інформації, сформувати відповідні навички й підготувати до вивчення предмета «історія» у старших класах.

Щиро зичимо успіхів! Сподіваємося, навчатися історії вам буде цікаво і новий предмет стане вашим улюбленим.

Вступ

§ 1. Предмет шкільної істсорії

Міркуємо

Роздивіться фотографії своїх однолітків. На якій зі світлин зображено ваших сучасників? Як ви думаєте, чи впливає час, у який випало жити людині, на її долю? Чи розповідали вам батьки чи інші дорослі про своє дитинство? Чи цікаво вам дізнаватися, яким було життя в минулому?

Досліджуємо

Роздивіться ілюстрації. Поділіться припущеннями про те, що може мати свою історію.

Читаємо

Що дізналися з текстів про те, як раніше відбувалося навчання?

Текст 1

Сучасний шкільний урок має далеких попередників. Такими, приміром, були уроки в українських школах, закладених мешканцями міст при православних церквах. Ці школи називають братськими. Перший такий заклад з’явився у Львові 1586 р. У братських школах дітей навчали рідною мовою. Крім початкової грамоти, опановували в них арифметику, іноземні мови. У цих школах навчалися діти і з заможних родин, і з бідних.

Року 1632, успадкувавши досвід Острозької академії, яка була першим вищим навчальним закладом у Східній Європі, почала діяти Київська колегія. Тривалий час вона була провідним навчальним закладом не лише в Україні, а й за її межами. Життя їй дали дві київські школи - школа Київського братства, яка діяла на Подолі від 1615 р., та Лаврська школа, заснована 1631 р. тодішнім настоятелем Києво-Печерської лаври Петром Могилою. Власне, Петро Могила ініціював злиття двох шкіл в одну та створення на цьому підмурку школи вищого типу. Невдовзі Київську колегію стали називати академією, бо вона надавала вищу освіту подібно до європейських університетів. А ще до її назви долучилося прізвище Петра Могили.

Текст 2

Зі статуту братських шкіл: «Сідати кожен має на своєму певному місці, визначеному за його успіхи: котрий більше знає, сидіти буде на першому місці, хай би і найубогішим був; котрий менше знати буде, має сидіти на гіршому місці. Багатий над убогим у школі нічим не має бути вищий, тільки самою наукою...

Учитель повинен вчити і любити всіх дітей однаково, як синів багатих, так і сиріт убогих, і які ходять по вулиці, милостиню просячи, кожен по своїй силі навчатися може, тільки не пильніше одного, ніж іншого вчити треба».

Відомий арабський мандрівник та письменник Павло Алеппський, який 1654 р. мандрував Україною, записав у своєму щоденнику: «По всій козацькій землі ми помітили прекрасну рису, що нас дуже здивувала: всі вони (мешканці), крім небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб та церковні співи; крім того, священники навчають сиріт та не дозволяють, щоб вони тинялися неуками по вулицях».

Текст 3

Предмет «Історія України» з’явився 1917 р. Автором одного з перших підручників історії України був Михайло Грушевський. На західноукраїнських землях школярі вивчали цей предмет до 1939 р. за підручниками Дмитра Дорошенка та Івана Крип’якевича. За часів СРСР окремого уроку з такою назвою не було. У розкладі занять він з’явився знову з проголошенням незалежності України 1991 р. - відтоді історію України викладають в усіх класах середньої та старшої школи.

Робота в парах

Яка інформація з текстів зацікавила вас найбільше? Про що хотіли б довідатися докладніше? • Який текст створено очевидцем того, про що в ньому йдеться?

На уроках історії ви працюватимете з історичними фактами: дізнаватиметеся про історичні події, знайомитиметеся з історичними постатями, аналізуватимете історичні явища. Сутність цих термінів ви осягатимете поступово - від уроку до уроку. Проте зверніть увагу на їхні загальні тлумачення.

Історія - наука про минуле людства.

Історичний факт - усе те, що сталося, відбулося насправді.

Історична подія - пов’язані між собою важливі факти життя суспільства.

Історична постать - людина, діяльність якої вплинула на перебіг подій в історії.

Дисципліна - галузь наукового знання, навчальний предмет.

Читаючи історичні тексти, пам’ятайте, що в них по-різному використовують арабські (1, 2, 3...) та римські (I, II, III...) цифри. Арабськими цифрами позначають роки подій, а римськими цифрами послуговуються для позначення століть. Докладніше про це дізнаєтеся на наступних уроках.

Читайликам

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/nYo82m5 або кодом, прочитайте оповідання. Поділіться в загальному колі враженнями про цікаві історичні факти, пов’язані з життям і діяльністю видатного українського філософа Григорія Сковороди.

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Ваш новий навчальний предмет «Вступ до історії України та громадянської освіти» призначений бути першим щаблем у вивченні минулого Батьківщини. На уроках історії ви знайомитиметеся з минулим України та світу, навчатиметеся розуміти події давніх часів, бачити в їхньому вирі долі окремих людей, усвідомлювати їхнє значення для сьогодення.

Уроки історії допоможуть вам відчути плинність часу, збагнути зв’язок між фактами з життя окремих людей (і вашого власного) та подіями з минулого й сьогодення різних народів і держав. Уже на перших заняттях ви довідаєтеся, що саме досліджує наука історія та як учені-історики дізнаються про події, що відбулися. Матимете нагоду переконатися, наскільки цінними для істориків є будь-які сліди минулого. А що ці сліди - це і різноманітні тексти, створені в різний час (наприклад, давні написи і малюнки, хроніки та літописи, спогади очевидців подій, свідчення учасників, газетні публікації, міркування дослідників тощо), і всілякі речі (приміром, знаряддя праці, предмети побуту, рештки споруд, мистецькі вироби), і фотографії, і аудіо- та відеозаписи подій, то й працювати вам доведеться з різними джерелами інформації. Це не лише підручник, а й енциклопедії, словники, довідкові джерела з інтернету, карти, фотографії, уривки з праць істориків тощо, з яких ви отримуватимете найрізноманітніші відомості, шукаючи відповіді на найважливіші для історії запитання: Чому так сталося? Які це мало наслідки? Як вплинуло на сьогодення і яке це значення має для вашого життя?

Під час навчання у вас виникатимуть свої запитання: важливо, щоб ви їх обговорювали в класі, обмінювалися думками, тому багато завдань ви виконуватимете в парах, групах або й цілим класом.

Робота в парах

Яке значення для уроків історії мають поняття «час», «простір», «минуле», «сьогодення», «людина», «суспільство», «подія»? • З якими шкільними предметами пов’язана історія? Поясніть, у чому виявляється цей зв’язок.

ІСТОРИЧНА ГРА

Проведіть гру «Спитаймо в підручника». Погортайте сторінки підручника, роздивіться умовні позначення, перечитайте передмову. Упродовж хвилини зберіть у кошик (капелюх) запитання про те, що ви хотіли б дізнатися на уроках історії. Тягніть по одному запитанню. Хтось із вас нехай навмання називає сторінку підручника й рядок, який і міститиме відповідь на нього. Спробуйте з’ясувати прихований сенс у «підказках» книжки.

Рефлексія

Чи цікавим для вас виявилося знайомство з новим навчальним предметом - історією? Що сподобалося найбільше?

Оцініть себе

Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку. • Оберіть з матеріалів параграфа два історичні факти (події, імена історичних постатей) і коротко розкажіть, що довідалися про них. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/IUBFIPr або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.