Всесвітня історія. 8 клас. Васильків

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 2. Високе Відродження. Реформація в Західній Європі

§ 5. Гуманізм. Відродження

Чи знаєте ви, що...

... у Львівському національному музеї імені Андрея Шептицького зберігається ікона Богородиці з пророками (з Дмитрівської церкви села Підгородці нині Львівської області), що належить до перемишльської школи малярства і датована другою половиною XV ст., коли тривало Раннє Відродження в Європі;

... сучасний український майстер мініатюр Микола Сядристий намалював на папері портрет Мікеланджело Буонарроті і вмістив його в половинку зернятка груші.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Високе Відродження (Ренесанс) — підперіод Відродження (Ренесансу); період розквіту італійського мистецтва, що тривав упродовж кінця XV — першої чверті XVI ст. й уславився найяскравішими досягненнями, що їх уважають класичними, зразковими.

Гуманізм — (від латинських слів «гуманітас», «гуманус», «гомо», що означають відповідно «людяність», «людяний», «людина»); людяність; ставлення, турбота про благополуччя людини, повага до її гідності; у добу Відродження — прогресивні думки, спрямовані на утвердження прав людини на земне щастя, радість, вільний вияв бажань і прагнень.

Додаткова інформація з теми

https://is.gd/jVFODo

QR 5.1. Художники Північного Відродження. QR 5.2. Що таке «макіавеллізм»? QR 5.3. «Вітрувіанська людина».

5.1. Що таке гуманізм і як він пов’язаний із культурою Відродження?

Ще наприкінці Середньовіччя, у середині XIV ст., в Італії формувалися нові уявлення про роль людини в суспільстві. Так зародився гуманізм («людиношанування»). Його прихильники сприймали людське життя як найвищу цінність і поважали право кожного на свободу, самостійні рішення, щастя. З другого боку, кожен мусив відповідати за свої вчинки. «Батьком» гуманізму величають Франческо Петрарку (*1304-1374). (Про його творчість вам відомо з уроків історії в 7 класі та зарубіжної літератури.) Погляди гуманістів справили визначальний вплив на духовність середньовічного суспільства. Під їхнім впливом італійці відроджували інтерес до античної спадщини, на її здобутках творили нову культуру. Як наслідок, упродовж XIII-XVI ст. в провідних країнах Європи тривав період піднесення наук і мистецтв, що його пізніше назвали Відродженням, або Ренесансом.

Тодішні вчені й митці були шанованими особами, але особливо ті, кого вважали «універсальними людьми». Вони переконували, що присвятити себе одній галузі — це ніби обмежити людську природу. Тому виявляли вміння і в науках, і в літературі, і в інших мистецтвах. І досягали чималих успіхів. Навіть тодішній одяг науковця (плащ, схожий на тогу) ставав модним серед знаті. У деяких італійських містах відкривали гуманістичні школи.

Сікстинська капела, сучасна світлина

Науки й мистецтва не розвивалися б без меценатів — людей, які добровільно і безкорисливо віддавали певні кошти із власних заощаджень на потреби культури. Протягом XVI ст. благодійниками ставали як духовні, так і світські особи. Зокрема, щедрість банкірської сім’ї Медічі сприяла оздобленню міста Флоренція безсмертними художніми творіннями. Папа Римський Сікст IV уславився як фундатор Ватиканської бібліотеки, постійно вкладав гроші у зведення Сікстинської капели — каплиці, де й сьогодні засідає колегія кардиналів.

Міркуємо і діємо!

1. Чому ідеї гуманізму зародилися в італійському суспільстві? Обговоріть у групах. 2. Чому Франческо Петрарку величають «батьком гуманізму»? Що ви пам’ятаєте про нього з уроків історії в 7 класі? 3. Чому меценатство сприяє розвиткові наук і мистецтв? Що благодійники одержують навзаєм, підтримуючи культуру?

5.2. Які художники уособлювали Високе Відродження?

Період XVI ст., коли відбувався найбурхливіший розвиток мистецтв, згодом найменували Високим Відродженням. Гуманістичні ідеали в поєднанні з талантами вчених і майстрів дали поштовх до унікальних відкриттів у науках, до появи шедеврів у живописі та літературі. Одним із найпотужніших скульпторів і художників Високого Відродження вважають Мікеланджело Буонарроті (*1475-1564). Його рання скульптура — «П’єта», або «Оплакування Христа» — викликала захоплення в римлян. Вони не знали автора, тому вночі юнак підкрався до свого творіння та «вирізав» на ньому: «Мікеланджело Буонарроті, флорентієць, виконав». Іншою його відомою скульптурою став «Давид». Як художник, Мікеланджело Буонарроті розписував вівтарну стіну та стелю в Сікстинській капелі (фрески «Страшний суд», «Створення світу» та інші). Як архітектор, спроектував усипальниці Папи Римського Юлія II, родини Медічі. А ще — залишив по собі вагомий поетичний спадок та інженерні розробки.

«П’єта» («Оплакування Христа»), скульптор Мікеланджело Буонарроті, 1498-1499 рр.

«Створення Адама», фрагмент розпису стелі Сікстинської капели, художник Мікеланджело Буонарроті, 1511-1512 рр.

«Давид», скульптор Мікеланджело Буонарроті, 1501-1504 рр.

Видатний італієць Леонардо да Вінчі (*1452-1519) теж уславився не лише як живописець. Він міг похвалитися неабиякою фізичною силою: відмінно фехтував. Чудово знався на техніці: спроектував самохідну машину, яка їхала завдяки спеціальній пружині; на замовлення міланських герцогів виконав креслення танка та «кулемета» (багатозарядної аркебузи). Захоплювався математикою. Умів також уражати словом: його літературний доробок (щоденник, байки, жартівливі розповіді) — воістину величезний! Окрім того, залишив для нащадків численні креслення, хаотичні записи, подекуди зафіксовані кодованою мовою. Саме людина посідала чільне місце у творчості митця. Він здійснив переворот у малюванні: досконало опанував «перспективу» (його картини завжди мали середину), лінії зображував розмито (бо так бачать очі), звертав увагу на пейзажі. Серед його знаменитих витворів — «Мадонна Літта», «Пані з горностаєм», «Джоконда» («Мона Ліза»), портрети, фреска «Таємна вечеря», виконана в монастирі домініканців Санта Марія делле Ґраціє в місті Мілан.

«Мадонна Літта», художник Леонардо да Вінчі, 1490-1491 рр.

«Мона Ліза», художник Леонардо да Вінчі, 1503-1519 рр.

«Вітрувіанська людина», автор Леонардо да Вінчі, близько 1490 р.

«Руки в молитві», художник Альбрехт Дюрер, 1508 р.

Справжній геній Високого Ренесансу — Рафаель Санті (*1483-1520). У молодому віці він оздобив парадні зали Ватиканського палацу. Одну зі своїх фресок назвав «Афінська школа», де поміж видатних греків і римлян, як припускають, намалював Леонардо да Вінчі (в образі філософа Платона) та себе — одним з учнів. Його улюблена «героїня» — Мадонна (Діва Марія) — прекрасна молода жінка з немовлям Ісусом на руках. Найвідомішою з багатьох стала «Сікстинська Мадонна». Яскраво уособлював тогочасне венеційське образотворче мистецтво Тіціан Вечелліо або, як звично, Тіціан (*бл. 1480-1576). Чи не найвизначніша його картина — «Ассунта» («Вознесіння»), композиція якої складається з трьох частин. Найнижче, на землі, зображені апостоли, які святкують урочисту подію, вище — Діва Марія з янголами, які возносять її. На верхньому ярусі — Господь, який очікує Матір на небесах. Поступово ідеї італійського Ренесансу ширилися Францією, Нідерландами, Німеччиною. Так постало Північне Відродження. Його представляв Альбрехт Дюрер (*1471-1528), гравюри якого становлять світовий «золотий фонд». А рисунок «Руки в молитві» поступається досконалістю хіба що «Вітрувіанській людині» Леонардо да Вінчі. Фламандець Пітер Брейгель Старший (*після 1525-1569) відтворював пересічних персонажів. Його картину «Сліпі» досі тлумачать по-різному: то як критику католицької церкви (сліпі, слухаючи проповідника, прямують у прірву), то як наслідок недалекоглядності вчинків нібито авторитетних діячів, то як втілення людських нездійснених надій.

«Сікстинська Мадонна», художник Рафаель Санті, 1512-1513 рр.

«Сліпі», художник Пітер Брейгель Старший, 1568 р.

«Ассунта» («Вознесіння»), художник Тіціан Вечелліо, 1518 р.

Міркуємо і діємо!

1. Доведіть, що митці Високого Відродження були «універсальними людьми». Обговоріть у парах. 2. Які міфічні чи біблійні сюжети втілили Мікеланджело Буонарроті, Тіціан Вечелліо і Пітер Брейгель Старший у своїх творах? 3. Послуговуючись онлайн-платформою «Ґуґл Мистецтво та Культура», дізнайтеся про найвідоміші пам’ятки архітектури, оздоблені митцями Високого Відродження.

5.3. Як ідеали гуманізму та Високого Відродження втілювалися в поглядах і словах?

Ідеали гуманізму, беззаперечно, вплинули на думки філософів та літераторів. Своєрідним мислителем був Нікколо Макіавеллі (*1469-1527). У трактаті «Державець» він розмірковував про управління. Позаяк Італія тоді складалася з кількох великих міст-республік, які потерпали від постійних незгод, автор сподівався, що знайдеться володар, здатний протистояти всім лихам, які випали на долю його батьківщини. Діятиме такий державець не завжди морально. Через це Нікколо Макіавеллі приписують вислів: «Мета виправдовує засоби». Насправді ж у його трактаті такого гасла нема. Зрештою, сам італієць став чи не першим, хто радив відокремлювати політику від інших можливих діяльностей людини.

«Еразм Роттердамський», гравер Альбрехт Дюрер, 1526 р.

Найвідоміший представник Північного Відродження в літературі — нідерландець Еразм Роттердамський (*1466-1536), творець сатиричної «Похвали глупоті». Навіть Папа Римський Лев X сміявся, коли слухав її з уст автора. Текст написано у вигляді бесіди, під час якої Глупота погрожує, що завоює світ за допомогою лінощів, лестощів, божевілля та інших «гріхів». У заключній частині тексту «вона» намагається довести тезу про те, що, мовляв, ідеальне щастя — це найвища форма безумства. Своє «писання» сатирик присвятив найкращому другові — англійцю Томасу Мору (*1478-1535). А той, своєю чергою, написав «Утопію» — твір про віддалений острів, де мешкали щасливі люди, адже з-поміж них не вирізнялися бідні і багаті, стражденні, скривджені війнами та хворобами. Вони працювали не більше 6 годин у день, вільний час присвячували самовдосконаленню. Керували ними вчені, а не свавільні королі. Хоча сюжет автор вигадав, але так реалістично його відобразив, що читачі повірили в існування такого місця на Землі. Саме через «Утопію» Європою ширилися думки про ідеальні суспільства і бездоганні держави.

Завершальні «акорди» Відродження відіграв драматург, поет, новеліст Мігель де Сервантес (*1547-1616). У відомому вам романі «Дон Кіхот» іспанець розкрив темні та світлі сторони тодішнього світу: марність мрій, зусиль та водночас романтичність, шляхетність, щирість почуттів.

Міркуємо і діємо!

1. Як впливали на розвиток європейської цивілізації погляди Еразма Роттердамського, Томаса Мора, Нікколо Макіавеллі? 2. Обміркуйте, як церква ставилася до поглядів філософів і письменників Високого Відродження? 3. Як ви розумієте значення усталених слів «утопія», «донкіхотство», «боротьба з вітряками»?

  • 1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання у класі.
  • 2. Поясніть відмінності між характерними рисами Раннього та Високого Відродження в Європі.
  • 3. А. Розташуйте життєписи найвідоміших діячів Високого Відродження в хронологічній послідовності. Укладіть і накресліть у зошиті відповідну таблицю, куди запишіть назви їхніх творів. Б. Обчисліть тривалість Високого Відродження в Європі. В. Покажіть на мапі (с. 52) центри культури Раннього Нового часу в Європі.
  • 4. Чи можна стверджувати про світський (нецерковний) характер культури Високого Відродження? Поясніть свої міркування. Обговоріть у групах.
  • 5. Оцініть впливи ідей гуманізму та культури Високого Відродження на вдосконалення людини Раннього Нового часу.
  • 6. Об’єднайтеся в пари. Використовуючи шаблон котроїсь із популярних соціальних мереж, створіть «сторінку» одного з діячів культури або рекламу однієї з пам’яток Високого Відродження. Продемонструйте свої напрацювання в класі чи дистанційно. Визначте найкращі за допомогою вподобайок.