Всесвітня історія. 8 клас. Васильків

§ 23. Міжнародні відносини

Чи знаєте ви, що...

... за версіями деяких вітчизняних дослідників, керівник польського визвольного повстання Тадеуш Костюшко походив із давнього спольщеного українського роду, народився в помісті Сехновичі на Берестейщині, а ще — щиро кохав Теклю Журовську, доньку жидачівського хорунжого, який мешкав неподалік міста Меджибіж теперішньої Хмельницької області;

... у 1796 р. німецько-австрійський історик Йоганн-Крістіан фон Енгель у книжці «Історія України та українських козаків» уперше наголосив, що «Україна була граничною межею, яка відділяла культурну Європу від дикої Азії».

Додаткова інформація з теми

https://is.gd/XK7Fit

QR 23.1 Зародження міжнародної торгівлі.

23.1. Які війни розгорталися в Західній Європі впродовж XVIII ст.?

Майже пів століття тримався порядок, установлений Вестфальськими угодами після Тридцятилітньої війни. Однак розподіл сил у Європі змінювався: старі «гравці» поступалися новим, роблячи це вкрай неохоче. Тож, як ви здогадуєтеся, XVIII ст. європейці зустріли війною. В Іспанії помер останній представник панівної династії, тому в 1701-1714 рр. розгорівся конфлікт за «іспанську спадщину». Його затіяли французькі Бурбони та австрійські Габсбурги. Обидві сторони «воювали» здебільшого політичними засобами, бо прагнули здобути трон та зберегти сили. Тому до великих битв справа не дійшла. Урешті підписали Утрехтський договір. За його умовами, в Іспанії утверджувалися Бурбони, яких представляв Філіп V Анжуйський. Ця «піррова перемога» (адже супротивники отримали більше) продемонструвала, що Франція втрачала роль європейської лідерки.

Міжнародну ініціативу перехоплювали Пруссія та Австрія. Саме вони обопільно змагалися за першість. У 1740 р. помер Карл VI, правитель австрійців. Владу успадкувала його донька Марія-Терезія. Деякі монархи- чоловіки під приводом невдоволення конкуренткою-жінкою вирішили пошматувати володіння Габсбургів. Так розпочалася війна за «австрійську спадщину», яка тривала впродовж 1740-1748 рр. Проти віденського двору «виступив» прусський, очолюваний Фрідріхом II. Але імператриця не розгубилася й домовилася з Росією, Англією, Нідерландами, Саксонією про підтримку. У результаті вона зберегла території, втративши лише Сілезію та дещицю італійських володінь. Хоч перевагу отримав король пруссів, у 1748 р. він відступив, визнавши законним спадкоємцем чоловіка Марії-Терезії.

Закінчення змагання за «австрійську спадщину» не розв’язало проблем у відносинах між європейськими державами. Вони готувалися до чергових випробувань. У середині XVIII ст. відбулася так звана «дипломатична» революція — сформувалися нові непримиренні коаліції. Тій, куди ввійшли князівства Священної Римської імперії, Австрія, Франція, Іспанія, Росія, Швеція, Саксонія, протистояли потужні Пруссія та Англія. Між «представницями» обох таборів спалахнула Семилітня війна (1756-1763). Бойові дії велися в Америці, Європі, Африці, навіть в Індії та на Філіппінських островах. На різних континентах протиборство завершилося теж по-різному. Англія перемогла Францію і приєднала чималі заокеанські території — в Канаді й інші. Іспанія отримувала від Франції Луїзіану, але віддала англійцям острів Менорка. Ці набутки і втрати закріпив англійсько-французько- іспанський мир, укладений 10 лютого 1763 р. в місті Париж. Прусська армія програла російській. Репутацію короля Фрідріха II врятував імператор Петро III, про що мовилося в попередніх параграфах. Тож 15 лютого 1763 р. Австрія і Пруссія погодили Губертсбурзький мирний договір, що, по суті, означало відновлення довоєнного стану. Які висновки можна зробити із цих подій? З одного боку, Англія, чи вже Велика Британія, утвердилась як могутня морська держава, різко ослабла роль Франції, на лідерські позиції вийшли Пруссія, Австрія та Росія. З другого боку, жодна з країн не здобула бажаної першості. А отже, наступних суперечок залишалося чекати недовго.

Міркуємо і діємо!

1. Згадайте умови Вестфальського миру. Чому він виявився не надто тривалим? 2. Як ви розумієте значення словосполучень «баланс сил», «європейська рівновага»? Поясніть. 3. Чи можна стверджувати, що після Семилітньої війни встановився баланс сил у Європі?

23.2. Як розшматовували Річ Посполиту?

Від початку XVIII ст. Річ Посполита захлиналася в політичних та господарських проблемах. Магнати, які боролися за владу, не бажали йти на компроміси. Засідання сейму щораз зривалися. Дров у вогнище підкидала вперта середня шляхта. У країні запанував безлад, жодні реформи не втілювалися. Міцної армії теж не було. Проблемною ситуацією не забарилися скористатися сусіди, зокрема Пруссія, Австрія та Росія. Їм не одразу вдалось домовитися, тому до пори лише заважали одна одній. Водночас на півдні дедалі слабшав вплив Османської імперії, і російські дипломати вирішили діяти невідкладно.

У 1772 р. Пруссія, Австрія та Росія вперше поділили Річ Посполиту. Династія Габсбургів захопила Малопольщу, Руське, Белзьке воєводства, дотичні до них частини Подільського і Волинського. Пруссія отримала Помор’я, частини Куявії та Великопольщі. До Російської імперії відійшли землі Східної Білорусі. Польські патріоти з жахом спостерігали за крахом батьківщини, яка продовжувала існувати в обрізаних кордонах. 3 травня 1791 р. сейм ухвалив Конституцію, згідно з котрою країна оголошувалася конституційною монархією. Основний закон запроваджував особисті свободи та рівні права, збільшував армію, розширював можливості для підприємців. Колишній знаті таке не сподобалось, а звільнення селян (утім, і українських) узагалі налякало. Тому конституційна спроба не справдила очікувань, не розв’язала наявних проблем, і в 1793 р. відбувся другий поділ Речі Посполитої. Ласі шматки її земель відхопили Росія (Київщина, Брацлавщина, Поділля, Східна Волинь) і Пруссія (міста Гданськ, Торунь, решта Великопольщі, Куявії, частина Мазовії).

У відповідь вибухнуло польське національно-визвольне повстання, яке очолив Тадеуш Костюшко. Повстанцям протистояли прусська та російська армії. У червні 1794 р., у нещасливій для поляків битві поблизу містечка Мацейовіце, їхнього легендарного командувача, генерала, учасника війни за незалежність Сполучених Штатів Америки поранили та захопили в полон. За переказом, падаючи з коня, він вигукнув: «Кінець Польщі!». І справді, у 1795 р. Росія, Пруссія та Австрія втретє перекроїли Річ Посполиту. До володінь Габсбургів відійшли місто Краків, Холмщина, Південне Підляшшя. Решту власне польських, литовських, білоруських і українських земель (Західна Волинь) відібрали Пруссія та Росія.

Мовою історичного джерела

Уривок із таємної статті до конвенції про третій поділ Речі Посполитої, 1797 р.: «...3 огляду на необхідність усунути геть усе, що може оживити пам’ять про існування Польського королівства, ... високі договірні сторони погодились... ніколи не вводити до своїх титулів ... вказівку на назву Польського королівства, що має залишитися придушеним від нині на віки вічні».

Міркуємо і діємо!

1. Як ви вважаєте, у чому полягали причини занепаду Речі Посполитої? 2. Чому Конституція 1791 р. не врятувала Річ Посполиту? 3. Чому правителі Пруссії, Австрії та Росії вирішили: «Ніколи не вводити до своїх титулів... вказівку на назву Польського королівства»? Обміркуйте в групах.

23.3. Як Османська імперія втрачала могутність?

«Мрії імператриці Катерини II», художник Річард Ньютон, 1791 р.

Воєнна поразка турків під Віднем у 1683 р. зупинила їхній наступ на Європу. Османська імперія втрачала підтримку колишніх союзників. Як у випадку з Річчю Посполитою, сусіди взялися «гострити зуби» на ослаблену країну. Султани поступалися європейським монархам, погоджуючись на невигідні угоди. Зокрема, в 1699 р., за Карловицьким миром вони повернули Угорщину й Трансильванію Австрії, Поділля — Речі Посполитій, а півострів Пелопоннес і Далмацію — Венеційській республіці. Надалі Московія-Росія наступала на Північне Причорномор’я, Австрія невпинно просувалася вздовж річки Дунай. Постійні воєнні кампанії виснажували імперію «двох морів, двох континентів».

Підлеглі османам християнські народи дедалі гучніше висловлювали прагнення до відокремлення. Особливо вибухонебезпечними видавалися події на Балканському півострові, де інтереси слов’янських спільнот збігалися із загарбницькими планами російських самодержців. Перші тривожні дзвоники для османського володарювання в регіоні пролунали після укладання Кючук-Кайнарджійського (1774 р.) та Ясського (1791 р.) російсько-турецьких мирних договорів. Кримське ханство, яке в 1774 р. отримало формальну незалежність, перестало існувати в 1783 р., підкорене теж Росією. Просуваючись Північним Причорномор’ям, вона відкрила «коридор» через Дунай до Болгарії. Наприкінці XVIII ст. у Санкт-Петербурзі не сумнівалися, що спадщина візантійських імператорів разом із Константинополем (Стамбулом) опиниться в руках наступника Катерини II.

Отже, на завершення Ранньомодерної доби разючі зміни у світі стали неминучими. В Британії відбувалася промислова революція. У Франції утверджувалися гасла рівності, свободи й братерства. В Австрії покращували добробут підданих. Королівська Пруссія зміцнювала позиції в німецьких землях. У Сполучених Штатах Америки розбудовували незалежну державу. Імперська Росія обрала шлях завоювань.

Міркуємо і діємо!

1. Назвіть внутрішні та зовнішні причини ослаблення Османської імперії. Яку роль у цьому відігравала Росія? Поясніть на прикладі карикатури. 2. Як розвивалися відносини Османської імперії з християнськими країнами? 3. Перегляньте попередні параграфи і назвіть характерні риси європейських країн наприкінці XVIII ст.

• 1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.
• 2. З’ясуйте та поясніть значення понять «війна за спадщину», «розшматування польського “пирога”», «конституція», «конвенція».
• 3. Покажіть на політичній мапі світу територіальні зміни впродовж XVIII ст. Назвіть країни, які зайняли лідерські позиції, та ті, які опинилися перед загрозою існування.
• 4. Заповніть таблицю «Європейські війни XVIII ст.». Якщо знаєте, додайте інші.

	Причини	Перебіг подій	Наслідки
Війна за «іспанську спадщину»
Війна за «австрійську спадщину»
Семилітня війна

• 5. Як поділи Речі Посполитої вплинули на становище українського народу?
• 6. Намалюйте мапосхему: «Поділи Речі Посполитої та розшматування українських територій наприкінці XVIII ст.». Результати роботи обговоріть у класі.