Історія України. 8 клас. Васильків

§ 8. Освіта, книговидання в українських землях XVI століттям

Упродовж уроку підберіть докази того, що українська і культура була тісно пов’язана із європейською

Згадайте, як Реформація впливала на життя українців.

Як ви розумієте значення понять «Гуманізм», «Ренесанс»?

Чи пам’ятаєте ви, що Швайпольт Фіоль, Франциск Скорина першими надрукували книги церковнослов’янською мовою? Що вам про це відомо?

Додаткова інформація

https://is.gd/x3kzQn

1. Умови і стан розвитку культури

Культура українських земель у XVI столітті успадкувала традиції культурних надбань минулого і розвивалася під впливом нових віянь. На її поступ впливала низка чинників: суспільно-політичні події, пожвавлення торгово-економічних відносин, розвиток міст, західноєвропейські процеси Ренесансу, Реформації та Контрреформації.

У цей час українці, поєднавши звичаї та традиції княжої доби, культурні надбання народів, що жили поруч, — кримських татар, поляків, німців, угорців, румунів та інших, — зі здобутками нових західноєвропейських ідейно-культурних течій — Ренесансу, Гуманізму, Реформації та Контрреформації, створили власну, — неповторну культуру.

Піднесення культурного життя стало можливим завдяки активним представникам усіх станів українського суспільства: тим князям і шляхтичам, які матеріально підтримували українську культуру; містянам, що входили в українські православні братства; діячам православної церкви, які боролися за її права; селянам, які зберігали рідну мову та давні традиції; козакам, які стали на захист прав, свобод і віри українського народу.

  • 1. Які чинники визначали розвиток культури українських земель у XVI столітті?
  • 2. Чи можна стверджувати, що культурний процес в українських землях мав поліетнічний характер?
  • 3. Представники яких суспільних станів сприяли піднесенню культурного життя?

2. Освіта

У XVI столітті шкільництво в українських землях розвивалося, поєднуючи існуючі традиції і західноєвропейський досвід. Початкову освіту надавали парафіяльні (православні, католицькі, протестантські) школи при більших церквах і монастирях відповідних конфесій. Діти заможних шляхтичів навчалися переважно вдома.

Сучасний корпус Острозької академії. Світлина

Нові риси в освіті започаткувала Острозька академія, яку відкрив у 1576 році на свій кошт князь Василь-Костянтин Острозький. Її першим ректором став відомий письменник і науковець Герасим Смотрицький. Острозька академія була триступеневим навчальним закладом: у ній надавали початкові знання — вчили церковнослов’янської азбуки, потім можна було отримати середню освіту. Для цього, окрім церковнослов’янської, вивчали ще й грецьку та латинську мови, а також «сім вільних наук»: граматику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, риторику й діалектику. Кращі учні студіювали також філософію та богослов’я — і так здобували вищу освіту. При академії були друкарня і бібліотека.

За зразком Острозької академії організовували і кращі братські слов’яно-греко-латинські школи, але в них не навчали філософії та богослов’ю. Отже, Грунтовну освіту можна було здобути або в єзуїтських колегіумах, або у братських школах. І в перших, і в других вивчали «сім вільних наук». Українці могли навчатися також у європейських університетах, долучившись тим самим до західноєвропейського освітнього простору.

  • 1. Де українці в XVI столітті могли здобути початкову освіту?
  • 2. Поясніть, чому Острозька академія започаткувала нові риси в освітньому процесі.
  • 3. Які навчальні заклади в українських землях надавали ґрунтовну освіту?

Детальніше про...

особливості навчання в братських школах

  • У братських школах навчали дітей шляхтичів, містян та селян.
  • Програми навчання кращих братських шкіл були такими ж, як і програми інших, поширених в Європі середніх шкіл.
  • Навчання велося рідною мовою.
  • Більшість шкільних наук були гуманітарними: класичні грецька, латинська і церковнослов’янська мови, діалектика, риторика, поетика.
  • Вивчалися також арифметика, геометрія, астрономія і церковний спів.
  • Моральне виховання проводилося на основі православного віровчення.
  • Як і сьогодні, учні відвідували уроки та мали перерви між ними.
  • Під час уроків проводили лекції, бесіди, диспути, взаємне (парне) навчання, самостійні роботи з підручником, списування з таблиці, складання промов, віршів, написання диктантів та ін.

Герасим Смотрицький

(?-1594)

Ім’я (повне). Герасим Данилович Смотрицький.

Народження. Народився в місті Смотрич (тепер Кам’янець-Подільський район Хмельницької області).

Походження. З українського шляхетського роду.

Освіта. Початкову освіту отримав від батька, а решту науки опановував шляхом наполегливої самоосвіти.

Ключові події життя. До 1576 року був міським писарем чи підстаростою в Кам’янецькому (на Поділлі) старостві. З 1576 року — підскарбій князя Василя-Костянтина Острозького. В Острозі він створив і очолив відомий науково-літературний гурток, а згодом став першим ректором Острозької академії. Разом з Іваном Федоровичем як знавець Святого Письма підготував до друку Острозьку Біблію (1581 рік), написав до неї передмову та віршовану посвяту князю Василю-Костянтину Острозькому — один зі зразків найдавнішого українського віршування. Є автором полемічних творів на захист православної віри: «Ключ Царства Небесного...», «Календар римський новий...» (1587 рік), а також поезій, які не збереглися.

Погляди. Прихильник православного віровчення та незмінності християнських догматів. Велике значення надавав освіті, але такій, що базувалася на релігійних догмах. Для кращого переконання читача у своїх творах звертався до народного гумору з приповідками і примовками.

  • 1. Складіть п’ять питань, які ви хотіли б задати Герасиму Смотрицькому.

3. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Іван Федорович

Розвиток мови має вагоме значення для формування ідентичності народу. Мова виокремлює один народ від іншого та є необхідною умовою розвитку культури. В XVI столітті українці послуговувалися трьома різновидами староукраїнської мови. Розмовну мову засвоювали від народження і спілкувалися нею в повсякденному житті. Церковні книги найчастіше писали церковнослов’янською мовою (української редакції). Оскільки церковнослов’янська мова була надто важка для розуміння, то широко використовували руську (староукраїнську) писемну мову. Вона була наближена до розмовної, з багатьма запозиченими іноземними словами. Руська мова стала мовою управління і судочинства Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Нею писали великокняжі універсали і привілеї, збірники литовських законів — «Литовські статути», судові книги, приватні листи тощо.

Пересопницьке Євангеліє, Світлина

За доби Середньовіччя вважали, що Біблію можна писати лише особливими мовами: латиною, грецькою і церковнослов’янською. Але діячі Реформації були переконані, що Святе Письмо має бути зрозумілим не тільки священникам, але і простим людям. Під впливом реформаційних ідей в Україні XVI століття було зроблено переклад Святого Письма з церковнослов’янської на руську (староукраїнську) мову. Першим таким перекладом стало Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 років. Воно є вишуканим зразком рукописного книжного мистецтва XVI століття, багато оздоблене, орнаментоване в українському стилі самбірським майстром-малярем Федуском. На Пересопницькому Євангелії складають присягу президенти сучасної України.

«Апостол» 1574 року. Світлина

У XVI столітті набуває поширення друкарство. Першодрукарем в українських землях вважають Івана Федоровича. 1574 року він видав у Львові перші друковані українські книги: «Апостол» та «Буквар». Згодом на кошти і прохання Василя-Костянтина Острозького Іван Федорович організував друкарню в Острозі, де в 1581 році надрукував Острозьку Біблію — шедевр стародруків.

  • 1. Якими мовами користувалися українці в XVI столітті?
  • 2. Яка книга вперше була перекладена на староукраїнську мову?
  • 3. Кого вважають українським першодрукарем? Чому?

Іван Федорович

(1525 (1510?) - 1583)

Пам’ятник Івану Федоровичу у Львові, Світлина

Ім’я (повне). Іван Федорович. У Москві, де жив раніше, іменувався як Федоров, а у Львові та Острозі дописував після свого імені Москвитин, вказуючи, де попередньо проживав. На своїх книгах використовував герб «Григорук».

Народження. Місце достеменно не встановлене.

Походження. Достеменно не встановлене.

Ключові події життя.

До 1572 року був дияконом церкви Миколи Гостунського при Московському Кремлі. 1552 року Іван Федорович разом з данським місіонером Місінґеймом започаткували друкарську справу в Москві, де в 1564 році надрукував «Апостол», а наступного року — «Часословець». Через переслідування з боку вищого московського духовенства був змушений залишити місто. Переїхав до Литви, де в 1569-1570 роках надрукував «Учительське Євангеліє» та «Псалтир з Часословцем» за кошти литовського князя Гната Ходкевича.

З 1572 року жив у Львові. В 1574 році коштом Львівського братства видрукував «Апостол» та «Буквар». На запрошення князя Василя-Костянтина Острозького в 1578 році перебрався до Острога, де заснував друкарню при Острозькій академії. В Острозі видав 1580 року «Новий Завіт» і «Псалтир», а в 1581 році — Острозьку Біблію. Відливав також у Львові гармати на замовлення короля. Помер у 1583 році.

  • 1. Попрацюйте в парах і з’ясуйте, чи пов’язаний розвиток книгодрукування з розвитком освіти. Відповідь обґрунтуйте.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Ігорю розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

3. Підготуйте презентацію на тему: «Острог — осередок української культури другої половини XVI століття».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.