Історія України. 8 клас. Васильків

§ 7. Православна церква в першій половині XVII століття

Упродовж уроку з’ясуйте, чи залежали особливості розвитку церкви від особи її настоятеля

Згадайте, коли було створено греко-католицьку церкву.

Як ви розумієте значення понять «братство», «ставропігія»?

Чи пам’ятаєте ви, що православна церква після Берестейської унії опинилася поза законом? Що вам про це відомо?

Додаткова інформація

https://is.gd/Ktr2Vh

1. Відновлення вищої церковної ієрархії Київської митрополії

Після Берестейської унії на захист православної віри стали різні стани українського суспільства. Містини, гуртуючись коло братств, за можливості, захищали від захоплення православні храми, відстоювали права православних у судах. Козаки сприяли заснуванню в 1615 році Київського Богоявленського братства, спільно з киянами протистояли спробам перетворити на унійні Києво-Печерський та Михайлівський монастирі. Шляхтичі домоглися від короля і сейму заборонити примусове навернення до іншої віри.

1620 року склалася низка обставин на користь православних вірян. Повертаючись із Московського царства, в Київ завітав Єрусалимський патріарх Феофан. Київське православне духовенство не побоялося супроти волі короля просити патріарха про відновлення вищої православної ієрархії в Україні. Того ж року гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства. (Про ці події ви детальніше дізнаєтеся в наступному розділі).

Патріарх Феофан, Гравюра XVII століття

1620 року було відновлено вищу церковну православну ієрархію в Україні: Єрусалимський патріарх Феофан у Києві висвятив шістьох православних єпископів та митрополита. Ним став ігумен Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Київської братської школи Йов Борецький. Польський уряд відновлення ієрархії в такий спосіб не визнав. Патріарха, митрополита та єпископів оголосив зрадниками й збирався їх покарати, але нічого не міг вдіяти, адже вони були під захистом козаків гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

  • 1. Як представники різних станів суспільства долучилися до захисту прав православних вірян у Речі Посполитій?
  • 2. Які обставини сприяли відновленню вищої православної ієрархії в Україні?
  • 3. Хто став першим київським митрополитом від часу проголошення Берестейської унії?

Зі спогадів Нова Борецького про відновлення церковної ієрархії

«...Були справді такі, що відраджували патріарху з огляду на ті небезпеки, які тепер нам загрожують; але люди лицарські, духом гарячі, сказали найсвятішому: «Не був би ти патріархом, не був би добрим пастирем, не будеш намісником Христовим і апостольським, коли б не посвятив і не зоставив народові руському митрополита і єпископів...»

  • 1. Подумайте. Кого Йов Борецький називає «людьми лицарськими»?

«Йов Борецький», Ікона Григорія Зорина

2. Легалізація православної церкви в Речі Посполитій

Щороку від укладання Берестейської унії у Речі Посполитій православні шляхтичі, а згодом і козацькі посольства подавали прохання королю і звернення до сейму щодо узаконення своєї церкви. Але король Сигізмунд ІII не визнавав за православними права на власну церкву. Лише коли на трон зійшов у 1632 році його син Володислав IV, ситуація дещо змінилася.

До легалізації православної церкви короля підштовхували низка зовнішніх і внутрішніх обставин. У 1632 році закінчувався термін Деулінського перемир’я між Московським царством і Річчю Посполитою (про дану подію ви дізнаєтеся в § 16), тому варто було заручитися підтримкою православного козацтва для нової війни з Московською державою. Окрім того, Володислав IV намагався зміцнити свій авторитет і забезпечити спокій у державі, а в умовах релігійного протистояння цього досягти було неможливо.

До новообраного короля православні вдавалися з проханням легалізувати (визнати законність) православну церкву. Звернення козаків, православних братств, вищого духовенства Київської митрополії на чолі з настоятелем Києво-Печерської лаври Петром Могилою (на той час саме помер Йов Борецький) та навіть протестантів на чолі з князем Христофором Радзивіллом сприяли тому, що в 1632 році сейм ухвалив «Пункти для заспокоєння руського народу». Цим документом було узаконено існування Київської православної митрополії; православній церкві дозволялося мати власні церкви, монастирі, братства, друкарні; в Києві православним повертали всі церкви і монастирі, окрім Видубицького. Новим і першим визнаним державою після Берестейської унії київським митрополитом став Петро Могила.

  • 1. Якими законними способами боролися за свої права православні Речі Посполитої?
  • 2. Що змусило короля Володислава IV виконати прохання православних?
  • 3. Який документ легалізував православну церкву в Речі Посполитій?

3. Реформи митрополита Петра Могили

Петро Могила, ставши митрополитом, прагнув навести лад у церковному житті Київської православної митрополії. Для цього він провів такі реформи: запровадив нагляд за дисципліною духівництва та порядком ведення богослужінь, налагодив роботу консисторії — суду для служителів церкви, обмежив права магнатів і братств втручатися в церковні справи, запровадив у богослужінні замість церковнослов’янської руську (староукраїнську) мову і зробив обов’язковими недільні повчання-проповіді для мирян.

Велику увагу Петро Могила приділяв освіті й, зокрема, дбав про те, щоб усі священники проходили відповідне навчання. Він об’єднав Лаврську і Братську школи Києва. Так у 1632 році постав Києво-братський колегіум, який з часом перейменували в Києво-Могилянський.

Особлива увага митрополита була спрямована на створення нових релігійних книг. Зокрема, Ісая Трофимович за участі і сприяння Петра Могили написав «Православне ісповідання віри» — книгу про основи православного віровчення. Ця праця була схвалена собором православних патріархів. Петро Могила написав також староукраїнською мовою «Требник» 1646 року — книгу про порядок церковних богослужінь. Опорою у видавничих стараннях Петра Могили була друкарня Києво-Печерської лаври, заснована ще Єлисеєм Плетенецьким у 1615 році. Отже, 30-40-і роки XVII століття — це час реформ і оновлення Київської митрополії, який ще називають Могилянським періодом.

  • 1. Назвіть реформи Петра Могили для покращення діяльності православної церкви.
  • 2. Як і коли було створено Києво-Могилянський колегіум?
  • 3. До створення яких книг долучився Петро Могила?

Петро Могила

(1596-1647)

Ім’я (повне). Петро Симеонович Могила.

Народження. Народився 1596 року в молдовському місті Сучава (нині Румунія).

Походження. З молдовського боярського роду.

Освіта. Навчався у Львівській братській школі, потім у Замойській академії. Ключові події життя.

До 1632 року служив у польському війську, брав участь у Хотинській війні. В двадцять дев’ять років під впливом Нова Борецького прийняв чернецтво і через два роки став архімандритом (настоятелем) Києво-Печерської лаври. 1631 року заснував Лаврську школу.

З 1632 року — митрополит Київський і Галицький і всієї Русі, екзарх Константинопольського патріарха. Провів низку церковних реформ. За його підтримки було відреставровано Софійський собор Києва, будинки Києво-Печерської лаври. Автор книг «Требник», «Православне ісповідання віри», «Антологія. Молитви і повчання, корисні для душі» та інших. Помер 1647 року. Похований в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.

  • 1. Уявіть, що ви опинилися в XVII столітті й вам пощастило поспілкуватися з Петром Могилою. Сформулюйте питання, які ви задали б відомому історичному діячеві.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Марічці розв’язати ребус. Складіть речення із розшифрованим поняттям.

3. Ознайомтеся з цитатою української історикині Наталі Яковенко. «За Могили було проведене коло заходів, які наповнювали живим змістом релігійну свідомість християнина-українця,... (У зв’язку з цим було здійснено проведення)... масштабних реставраційних робіт у Києві, що повернули «з темряви підземної», як тоді писали, Десятинну церкву, Софійський собор, Трисвятительську церкву, храм Спаса на Берестові, Михайлівську церкву у Видубицькому монастирі. Ці споруди, пов’язані з минулим княжої Русі, для людей того часу були не архітектурними пам’ятками, а матеріальним символом ідеї... Недарма саме в цей час вперше фіксується повір’я, що доки в Святій Софії стоїть Непорушна Стіна з Богородицею-Орантою, доти стоятиме й Київ». Обґрунтовано підтримайте або спростуйте думку: «Київ єднає Русь-Україну із козацькою та сучасною Україною».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.