Історія України. 8 клас. Васильків

§ 6. Берестейська церковна унія 1596 року

Упродовж уроку з’ясуйте зв’язки між Реформацією, Контрреформацією та Берестейською унією

Згадайте, яка подія відбулася в християнському світі 1054 року.

Як ви розумієте значення понять «Реформація», «Контрреформація»?

Чи пам’ятаєте ви, що Українська православна церква в XVI столітті втратила підтримку Константинопольського патріарха? Що вам про це відомо?

Додаткова інформація

https://is.gd/ocDpSm

1. Причини Берестейської церковної унії

Християнами були як поляки, так і українці, з тією відмінністю, що одні були католиками, а інші — православними. Ще в XV столітті обговорювали питання про відновлення єдності церкви. Та лише в другій половині XVI століття з’явилися передумови для об’єднання православних і католиків, принаймні в кордонах Речі Посполитої. По-перше, католики і православні опинилися в межах однієї держави. По-друге, католицька церква зміцнила свої позиції в процесі Контрреформації, в той час як православна церква в Речі Посполитій переживала період кризи. По-третє, ідею об’єднання підтримувала частина православних єпископів.

Серед причин варто відзначити прагнення Римського престолу поширити свій вплив на Схід, а також сподівання правителів Речі Посполитої за підтримки католицької церкви зміцнити владу в державі. З іншого боку, єпископи Київської митрополії хотіли позбутися надмірної опіки братств та отримати місця в сенаті Речі Посполитої нарівні із католицькими єпископами.

Бачення умов унії було різним. Православні згуртувалися довкола ідеї непорушності своєї віри, а також старожитніх прав і вольностей, а католики здебільшого уявляли церковну унію як процес приєднання православних до Римського престолу, прийняття католицьких догматів і обрядів. Окрім того, частина православних монастирів, парафіяльних священників і мирян, а також частина шляхти були активними противниками унії. Для вирішення накопичених протиріч вирішено було зібрати церковний собор (з’їзд).

  • 1. Визначте передумови церковної унії в Речі Посполитій.
  • 2. Назвіть причини церковної унії в Речі Посполитій.
  • 3. Яким було бачення церковної унії у православних та католиків?

Із листа львівських братчиків до Константинопольського патріарха Єремії про вагання серед православних

«Багато ж прийняли раду піддатися під владу римську архієрейську, запевняючи себе, що перебуватимуть під Папою Римським, здійснюючи все в церкві своїй по закону грецької віри без заборон...»

  • 1. Як автори листа пояснюють перехід до Берестейської унії частини православних вірян?

2. Церковні собори в Бересті

Церковний собор зібрали в місті Берестя, але через надто великі протиріччя між прихильниками і противниками унії спільного собору не відбулося. Князь Василь-Костянтин Острозький у будинку пана М. Райського зорганізував православний собор, в якому взяли участь: сам князь, представник Константинопольського патріарха Никифор Параскес, представник Олександрійського патріарха Кирило Лукарис, львівський єпископ Гедеон Балабан і перемишльський — Захарій Копистенський, а також архімандрити, ігумени, парафіяльні священники, представники братств, православні шляхтичі. Собор прихильників унії проходив у церкві Святого Миколая. В ньому брали участь: київський митрополит Михайло Рогоза, кілька православних і католицьких єпископів, єзуїтські проповідники, шляхта, прихильна до унії.

Організований королем Сигізмундом III Берестейський собор офіційно проголосив створення об’єднаної Руської або унійної, згодом греко-католицької церкви. 15 грудня 1596 року королівським універсалом було затверджено церковну унію. Отже, утворилася ще одна церква. Першим унійним митрополитом став Михайло Рогоза.

Православний собор засудив рішення своїх опонентів, його учасники залишилися вірними православ’ю. Унія поставила православну церкву поза законом, призвела до тривалої, а інколи і кривавої боротьби між прихильниками православної і греко-католицької церков.

«Берестейська унія». Вітраж Лео Мола (Леоніда Молдожанина), Місто Вінніпег (Канада)

  • 1. Скільки соборів відбулося в Бересті? Чому?
  • 2. Коли утворилася греко-католицька церква?
  • 3. В якому становищі опинилася православна церква після прийняття унії?

Детальніше про...

основні умови Берестейської церковної унії

  • Новоутворена Руська (унійна або греко-католицька) церква підпорядковувалася Папі Римському.
  • Греко-католики визнавали основні догмати (беззаперечні твердження) католицького віровчення, зокрема догмат про походження Святого Духа від Отця й Сина (православні визнають, що Дух Святий походить лише від Отця).
  • Церковні обряди греко-католиків, свята, таїнства, особливості храмового будівництва, іконопису, церковного співу мали бути такими ж, як і у православних.
  • У богослужіннях зберігалася церковнослов’янська мова.
  • Греко-католики продовжували відзначати свята за старим стилем (юліанським календарем), а їх священники могли одружуватися.
  • Унійне духовенство звільнялося від сплати податків.
  • Шляхта, яка сповідувала унію, на рівні з римо-католицькою мала право претендувати на державні посади.
  • Унійним єпископам було обіцяно місце в сенаті Речі Посполитої (обіцянку не було виконано).

1. Поясніть, чому новоутворену церкву називають греко-католицькою.

3. Греко-католицька церква після унії

Новоутворена церква як спроба релігійного порозуміння опинилася в непростому становищі. З одного боку, її не визнавали рівноправною римо-католики, тому єпископи-уніати обіцяних місць у сенаті не отримали. А з іншого боку — православні вважали її чужою. Відбувся розкол між українцями на релігійній основі, який призвів до багаторічних суперечок за право володіти храмами, проводити богослужіння тощо.

По смерті Михайла Рогози греко-католицьку церкву очолив Іпатій Потій (1600-1613 роки). Його резиденція розташовувалася у Вільно (нині Вільнюс). Будучи одним з головних ідеологів Берестейської унії та її активним прихильником, він намагався дієво впроваджувати в життя унійну церковну організацію. Зокрема, у своїй єпархії владика діяв рішуче: виселяв непокірних священників і ченців. Водночас Іпатій Потій прагнув залучити до греко-католицької церкви більше духовенства і шляхти і в полемічних творах захищав унію. Однак, за його митрополичої каденції (перебування на посаді митрополита) протистояння між прихильниками і противниками унії тривало. Спроби знайти порозуміння між православними й греко-католиками були здійснені при митрополиті Йосифові-Вельямінові Рутському (1613-1637 роки). Окрім того, він провів реформи греко-католицької церкви: реорганізував монастирі, створив греко-католицькі школи, Василіанський чернечий орден, посилив дисципліну серед ченців, дбав про покращення освіти греко-католицьких священників.

Хоча Берестейська унія породила низку проблем, виявилися і несподівані позитивні наслідки. Утворена греко-католицька церква зберегла національні традиції в обрядовості і була церквою українців та білорусів, водночас мала певні права в католицькому світі і завдяки цьому стала серйозною перешкодою покатоличенню та полонізації українців.

  • 1. Що ускладнювало становище унійної (греко-католицької) церкви?
  • 2. Визначте основні риси митрополичої діяльності Іпатія Потія та Йосифа-Вельяміна Рутського.
  • 3. Якими були позитивні наслідки створення греко-католицької церкви?

Іпатій Потій

(1541-1613)

Ім’я (повне). Адам (церковне ім’я Іпатій), син Лева, Потій Тишкович.

Народження. Народився 1541 року в селі Рожанка на Холмщині (нині територія Польщі).

Походження. З православного шляхетського роду.

Освіта. Навчався в кальвіністській школі Віденського воєводи князя Миколая Радзивілла Чорного, а згодом у Краківському університеті. Ключові події життя.

До 1595 року служив при дворі князя Миколая Радзивілла Чорного. Був секретарем польського короля Сигізмунда II Августа, а згодом земським суддею в Бересті, берестейським каштеляном (помічником воєводи) і сенатором Речі Посполитої. Близько 1589 року організував у Бересті православне братство зі школою при ньому. Належав до гуртка літераторів і публіцистів князя Василя-Костянтина Острозького. Після смерті дружини, постригся в ченці під ім’ям Іпатій. За сприяння князя Василя-Костянтина Острозького став володимиро-берестейським єпископом. 1595 року, всупереч волі старого князя Острозького, разом з Кирилом Терлецьким їздив до Рима як уповноважений від ініціаторів церковної унії. 1596 року прийняв участь в унійному Берестейському соборі. Став другим унійним митрополитом. Власним коштом заклав школу при єпархіальному соборі міста Володимира (нині Володимир-Волинський) для навчання греко-католицьких священників. Є автором полемічних творів: «Унія...» (1596 рік), «Антиризис...» (1600 рік).

  • 1. Доведіть або спростуйте думку: «Чеснотами Іпатія Потія були працелюбність та активна життєва позиція».

Із «Розмислів про народ руський» Яна Щасного Гербута про згубність утисків православних для Речі Посполитої

«...Колотнеча, яку почали з народом руським, братами й кревними нашими, вона ніби рана в серце, котра, хоч би й найменша була, приносить смерть... Бо знаю добре про те, що з ними діється, почавши від Берестейського з’їзду. Знаю добре, як на сеймиках подають їм надію, а на сеймах з них сміхи ладнають. На сеймах обіцяють, а на сеймиках шикають. На сеймиках братами називають, а на сеймах — відщепенцями...»

  • 1. Про які наслідки унії пише автор документа?

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки рік та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Ігорю розв’язати ребус. Складіть речення із розшифрованим поняттям.

3. Обґрунтовано підтримайте або спростуйте думку польської історикині Терези Хинчевської-Геннель: «Наслідки унії є парадоксальними і цілком протилежними планам ініціаторів унії... Роздвоєння народу на прибічників та противників унії спричинило величезне зростання національної свідомості (українців). Зрозуміло, що прихильники унії в Римі та Варшаві не чекали такого...»

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.