Історія України. 8 клас. Васильків

§ 42. Особливості української архітектури, образотворчого мистецтва й музики

Упродовж уроку з’ясуйте, як впливала церква на розвиток української культури

Згадайте українські народні пісні, присвячені козацтву.

Як ви розумієте значення понять «бароко», «забудова міста»?

Чи пам’ятаєте ви, що гравюра — друкований відбиток на папері з пластини чи дошки, на якій вирізьблено малюнок? Що вам про це відомо?

1. Архітектура

У кінці XVIII століття з розвитком військової справи та внаслідок входження до Російської імперії Північного Причорномор’я потреба в оборонних спорудах зменшилася. Старі фортеці перетворили на нові міста. Такими стали, до прикладу, Херсон, Миколаїв, Одеса. Для них характерне чітке планування вулиць і площ, збільшення громадської та житлової забудови. Поширення набувають палацово-паркові ансамблі (поєднання палацу та парку), як-от — Маріїнський палац у Києві.

План міста Одеси наприкінці XVIII століття

Маріїнський палац у Києві. Бартоломео Растреллі. 1752 рік

Андріївська церква в Києві, рококо, Бартоломео Растреллі. 1754 рік

Преображенська церква у Великих Сорочинцях, українське бароко. 1732 рік

Покровська церква в Києві, українське бароко, Іван Григорович-Барський. 1766 рік

У XVIII столітті на території Гетьманщини та Слобожанщини продовжувало розвиватися бароко. Кращими його зразками того часу стали Преображенська церква в селі Великі Сорочинці 1732 року та Покровська церква в Києві 1766 року. З’являється також новий стиль, привнесений з Європи, — рококо. Його подекуди називають ще пізнім бароко. Він відзначався легкістю та вигадливістю оздоблень. Улюбленою деталлю декору стала мушля (французькою «рококо»), яка й дала назву цілому мистецькому стилю. Андріївська церква в Києві, собор Святого Юра у Львові, Успенський собор Почаївської лаври, ратуша в Бучачі — кращі архітектурні пам’ятки рококо в Україні.

Ратуша в Бучачі, рококо, Бернард Меретин. 1751 рік

Головний вхід собору Святого Юра у Львові, рококо, Бернард Меретин. 1762 рік

Успенський собор Почаївської лаври, рококо, Готфрід Гофман. 1783 рік

  • 1. Відшукайте спільне в будові ратуші Бучача та соборів Львова і Почаєва.

План та сучасний вигляд 9-зрубного Троїцького собору в Новомосковську (нині Дніпропетровська область), традиційна дерев’яна архітектура. Яким Погребняк. 1781 рік

Палац Кирила Розумовського в Батурині, класицизм, Чарльз Камерон. 1799-1803 роки

Оскільки українські ліси були багаті на деревину, то й надалі розвивалася самобутня дерев’яна архітектура. Будували тризрубні і великі п’ятизрубні храми. Але справжнім шедевром того часу є Троїцька соборна церква в Новомосковську (сучасна Дніпропетровська область). Це єдина в Україні дев’ятикамерна церква з дев’ятьма банями. А от палаци та садиби, як правило, зводили у стилі класицизму, що орієнтувався на античне мистецтво. До прикладу, це палац Кирила Розумовського в Батурині.

  • 1. Які нові міста виникли на Півдні України? Якими були особливості їх забудови?
  • 2. Які архітектурні стилі використовували в Україні у XVIII столітті?
  • 3. Який український дерев’яний храм вважають унікальним? Чому?

2. Образотворче мистецтво

Невід’ємним елементом нових будівель була скульптура. Її виготовляли з дерева, металу або каменя. Найчастіше з різьбленого і позолоченого дерева виконували іконостаси. Відомий київський фонтан «Самсон» також вирізьбили з дерева. Світські та церковні споруди оздоблювали кам’яними скульптурами та зрідка — металевим, найчастіше олов’яним декором.

Фрагмент дерев’яного іконостаса з позолотою

Фонтан «Самсон» у Києві, сучасна реконструкція

Юрій-змієборець, скульптура на фасаді собору Святого Юра у Львові, Йоган Пінзель

В іконах та церковних розписах того часу простежуються народні мотиви. Образи святих набували рис, близьких до повсякденного життя. Персонажі багатьох ікон були одягнені в кунтуші (верхній одяг шляхтичів) або свити. Це робило ікони схожими до портретних зображень. Ще одна особливість ікон XVIII століття — їхні великі розміри. Портрети також були реалістичними, тобто наближеними до дійсності. Оскільки створити портрет тоді коштувало дорого, то їх замовляли переважно шляхтичі, дворяни та козацька старшина. Поряд з професійним, існувало народне мистецтво. Народні картини із зображенням козака Мамая можна було побачити майже в кожній українській хаті.

Ікона «Моління» з Вознесенської церкви в Березні. 1762 рік

Ікона «Зустріч Марії з Єлизаветою» з церкви Покрови Богородиці, Сулимівка, Київщина. Поч. XVIII століття

Гравюра «Теза на честь Рафаїла Заборовського», Григорій Левицький. 1739 рік

Портрет Павла Руденка, Володимир Боровиковський. Поч. 1780-х років

  • 1. Зробіть словесний опис ікони чи портрета за вибором.

Народна картина «Козак Мамай»

Гравюра Йосифа Гочемського «Облога Почаєва турками», підкольоровий мідьорит (гравірування по міді з друкуванням у кольорі)

Для оформлення книг, передусім підручників, використовувались ілюстрації, які виконували за допомогою гравюр. Осередками граверного мистецтва були Київ та Почаїв. Крім традиційного гравірування на дереві, з’являється гравірування на міді. Найвідомішими граверами того часу вважають Григорія Левицького (Київ), братів Йосифа та Адама Гочемських (Почаївська лавра).

  • 1. З яких матеріалів виготовляли скульптуру?
  • 2. Які особливі риси ікон та портретів XVIII століття?
  • 3. Назвіть відомих граверів XVIII століття. На чому вони виконували граверні зображення?

3. Музика

У важкі моменти життя й у хвилини радості, працюючи на полі й борючись проти ворогів, український народ продовжував складати пісні. Народним улюбленцем залишався кобзар- бандурист. Розвивалося авторське пісенне мистецтво. Пісня Семена Климовського «їхав козак за Дунай» стала народною. Була перекладена різними мовами, а німецький композитор Бетховен створив музичні варіації на цю пісню. Одну з кращих пісень Григорія Сковороди — «Стоїть явір над водою» — виконували в музичному супроводі. Як і раніше, розвивався поліфонічний (багатоголосий) церковний спів. Церковні піснеспіви видавали у збірниках — «Богогласниках». Українською мовою друкували ноти із текстами.

Ще з другої половини XVII століття діяли професійні об’єднання музик — «музикантські цехи», діяльність яких регламентувалася статутами. По панських маєтках існували «кріпацькі капели». Зокрема, таку капелу в Батурині мав Кирило Розумовський. Музичну освіту з 1729 року надавала Глухівська співоча школа. Тут навчали вокальному співу, грі на скрипці та флейті. Пізніше її було приєднано до Придворної хорової капели в Петербурзі. Нотну грамоту, хоровий спів, гру на музичних інструментах вивчали студенти Києво-Могилянської академії. Спеціальні музичні класи працювали у колегіумах.

Українські композитори XVIII століття є авторами перших опер у Східній Європі, що були поставлені на італійській сцені. Максим Березовський — автор опери «Демофонт», Дмитро Бортнянський — «Креонт», «Алкід», «Сокіл». Опери були написані італійською мовою на античні сюжети. Артемій Ведель — автор понад 30 хорових концертів, найвідоміші з яких — «Літургія», «Всеношна», «Херувимська», «На ріках Вавилонських» та інші.

  • 1. Які пісні українських авторів стали народними?
  • 2. Які навчальні заклади надавали музичну освіту?
  • 3. Назвіть українських композиторів XVIII століття.

1. Уважно розгляньте хмаринку слів. Випишіть із хмаринки слова та складіть із ними речення. Подумайте, що об’єднує ці слова. Дайте назву хмаринці.

2. Заповніть пропуски. Щоб вірш став піснею, потрібен ... . Відомими поетами та філософами XVIII століття були ... та ..., а композиторами — ... , ... та ... .

3. Підготуйте лепбук на тему (на вибір): «Український іконопис та світський портрет XVIII століття» або «Українське зодчество у XVIII столітті».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.