Історія України. 8 клас. Васильків

§ 33. Культурне та духовне життя наприкінці 50-х років XVII - на початку XVIII століття

Упродовж уроку з’ясуйте характерні особливості культурного життя України даного періоду

Згадайте, коли Києво-Могилянський колегіум набув статусу академії.

Як ви розумієте значення понять «Гетьманщина», «Слобожанщина», «бароко»?

Чи пам’ятаєте ви, що Київську митрополію було включено до складу Московської патріархії? Що вам про це відомо?

Додаткова інформація

https://is.gd/wFJuSV

1. Освіта та література

Характерною ознакою тогочасної української культури був її нерівномірний розвиток через різні військово-політичні обставини. На землях, позбавлених козацького устрою, частина українців поступово забувала про своє походження. Окрім того, майже не було сприятливих умов для розвитку культури на Правобережжі. Натомість Лівобережна Гетьманщина і Слобожанщина стають центрами відродження і розквіту української культури. Найбільш давні козацькі звичаї зберігалися на Чортомлицькій Січі.

Система освіти в другій половині XVII століття зазнала певних змін. Початковою освітою українців Речі Посполитої опікувався переважно чернечий орден василіан унійної (греко-католицької) церкви. В Гетьманщині і на Запорожжі таку освіту надавали парафіяльні школи православної церкви. В Західній Україні православні братські школи поступово втрачали підтримку і занепадали. Натомість розвивалися католицькі єзуїтські колегіуми. 1661 року король Ян II Казимир надав єзуїтському колегіуму у Львові «гідність академії і титул університету». В Гетьманщині середню освіту можна було здобути або в Києво-Могилянському, або з 1700 року — Чернігівському колегіумах. Окрім того, тут діяли школи при гетьманській, полкових чи інших канцеляріях, де дітей старшини та заможних містян навчали веденню діловодства. Найбільшим центром розвитку української культури та освіти залишався Київ. Києво-Могилянський колегіум від середини XVII століття мав статус академії, оскільки там навчали філософії та богослов’ю, а в 1701 році цей статус академії, тобто вищого навчального закладу, був визнаний Московським царством. Період свого розквіту академія пережила за гетьманування Івана Мазепи. В ній проходили публічні диспути з різних наук, мистецькі свята з виставами та іграми, випускалися листівки з панегіриками — похвальними віршами на честь викладачів і меценатів академії.

Найцікавішими новинками української літератури XVII століття стали надрукований зі змінами Києво-Печерський патерик, «Синопсис» невідомого автора, історична праця «Хроніка з літописців стародавніх» Феодосія Софоновича, поезії, написані в бароковому стилі, які відзначались особливим колоритом і різноманітністю форм. Зокрема, були акровірші, в перших рядках яких автор зашифровував якесь слово, фігурні — у вигляді певної фігури, хроновірші — в яких кількість слів і кількість рядків дорівнювали одному числу, та інші. На початку XVIII століття поширилися козацькі літописи — історичні твори про козацьку добу, авторами яких були козаки. Найвідомішими стали літописи Самовидця, Григорія Граб’янки і Самійла Величка.

  • 1. Як відрізнялися між собою регіони України за умовами розвитку культури в другій половині XVII - на початку XVIII століття?
  • 2. Якою була система освіти в українських землях?
  • 3. Назвіть новинки літератури в другій половині XVII - на початку XVIII століття.

2. Архітектура

В архітектурі другої половини XVII століття продовжив розвиватися бароковий стиль. При цьому у Гетьманщині та Слобожанщині виник особливий стиль українського (козацького) бароко — в ньому поєдналися європейські традиції з українським колоритом.

Значний внесок у розвиток української архітектури зробив Іван Мазепа. Він не тільки фундував нові церкви, але й турбувався про реставрацію давніх храмів. Будівлі в стилі мазепинського бароко (а він має дещо відмінні риси від раннього козацького бароко) будували сучасники, соратники Івана Мазепи. Кращими зразками козацького бароко є Покровський собор у Харкові, Густинський Свято-Троїцький монастир у Прилуках, Троїцько-Іллінський монастир у Чернігові, Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві. В бароковому стилі споруджена будівля полкової канцелярії в Чернігові полковником Яковом Лизогубом.

Покровський собор, Харків. 1689 рік

Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря, Чернігів. 1679-1689 роки

Через постійні війни з Османською імперією в західноукраїнських землях продовжувала розвиватися культова оборонна архітектура. Зразком такої архітектури є оборонна синагога в Жовкві (нині Львівська область).

Будівля Чернігівської полкової канцелярії. 90-і роки XVII століття

Оборонна синагога в Жовкві. 1698 рік. Світлина 1905 року

Георгіївський собор Видубицького монастиря, Київ. 1701 рік

  • 1. Яка особливість українського бароко?
  • 2. Назвіть архітектурні споруди, збудовані в стилі українського бароко.
  • 3. В якому регіоні України в XVII столітті розвивалася культова оборонна архітектура?

3. Образотворче мистецтво

Богородчанський іконостас Манявського монастиря в Карпатах, Іконостас прикрашено різьбленням та позолотою по дереву, Йов Кондзелевич

Образотворче мистецтво розвивалося теж під впливом бароко. Вишуканим різьбленням по дереву оздоблювали іконостаси. Західноукраїнська іконописна школа поєднала іконописні традиції із тогочасними художніми досягненнями. Її представниками були Йов Кондзелевич, котрий тривалий час жив і творив на Волині, та Іван Руткович — іконописець із міста Жовкви. Вершиною іконописного живопису XVII століття вважають Богородчанський іконостас Манявського монастиря в Карпатах, створений Йовом Кондзелевичем.

Центром діяльності іконописців та граверів стала школа Києво-Печерської лаври. Найвидатнішими українськими художниками-граверами були Олександр та Леонтій Тарасевичі, Іван Щирський, Іван Мигура.

Про рівень розвитку світського малярства можемо судити за численними портретами гетьманів, полковників, іншої старшини. Були поширені як ктиторські (зображення портретів меценатів на іконах, в інтер’єрах храмів), так і світські портрети. Одним із кращих зразків є портрет полковника Григорія Гамалії. У старшинських маєтках створювали портретні галереї.

Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ». Іван Мигура. 1706 рік

Ікона «Вознесіння Христове» Йова Кондзелевича з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський

Ікона «Покров Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького. Перша половина XVIII століття

  • 1. Назвіть представників західноукраїнської іконописної школи.
  • 2. У якому виді образотворчого мистецтва творили Іван Щирський та Іван Мигура?
  • 3. Що свідчило про рівень розвитку світського малярства?

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Марічці розв’язати ребус. Складіть речення із розшифрованим поняттям.

3. Підготуйте презентацію на тему: «Архітектура та образотворче мистецтво у добу Руїни».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.