Історія України. 8 клас. Васильків

Розділ 3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття

§ 20. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття. Богдан Хмельницький

Упродовж уроку дослідіть, чому проти Речі Посполитої були налаштовані різні верстви українського суспільства

Згадайте, що передбачала «Ординація реєстрового Війська Запорозького...».

Як ви розумієте значення поняття «десятиліття «золотого спокою»?

Чи пам’ятаєте ви, що основою козацького війська була піхота, а найпоширенішим видом піхотного бойового порядку був табір, що складався із возів, скріплених ланцюгами, у формі чотирикутника, півмісяця, овала? Що вам про це відомо?

1. Передумови і причини Національно-визвольної війни

На 1648 рік Річ Посполита стала однією з найсильніших держав у Європі. Економіка і торгівля держави були на піднесенні, коронне військо вважалося непереможним, політичне життя суспільства — гармонійним і стабільним. Замирення українського козацтва після повстань 1620-1630-х років здавалося надійним і остаточним. Відтак останнє десятиліття, як ви вже знаєте, поляки називали «золотим спокоєм».

Що ж могло порушити це, на перший погляд, стабільне життя? Насамперед, станові проблеми козацтва та його боротьба за станові привілеї. Розуміючи, що найбільшу загрозу для влади становить саме козацький стан, який перетворився у важливу військову і політичну силу, польський уряд посилив тиск на козаків. До прикладу, прийнята сеймом «Ординація реєстрового Війська Запорозького...» мала на меті упокорити козацтво. Усіх козаків, за винятком шести тисяч реєстровців, зобов’язали покинути Запорожжя. Проте, коли когось із козаків силою примусили повернутися до плуга, то це не означало, що він забув, як користуватися шаблею. Також ніде не зникло козацьке прагнення до волі і набутий досвід збройної боротьби проти коронного війська. Попри існуючі урядові заборони, втечі на Запорожжя тривали. Становлення козацького стану супроводжувалося появою нового типу господарювання, який Грунтувався на вільнонайманій праці. Відтак наростали суперечності між ним і шляхетським фільварковим, заснованим на праці кріпосних селян, який поширював на ці землі польський уряд.

Через поширення фільварків та збільшення панщини посилився тиск шляхти на селян. Від сваволі магнатів та урядників страждала навіть дрібна шляхта. Шляхтича легко міг обібрати, а то й скалічити сильніший сусід, і, як це не раз траплялося, скривджений не мав змоги знайти захист ані в шляхетських судах, ані в короля. Потерпали від влади і містяни, котрих обкладали додатковими повинностями. Православних містян здебільшого змушували жити в спеціальних кварталах, обмежували їхнє право займатися ремеслом і торгівлею. Були і релігійні утиски. Нерідко влада закривала православні храми і монастирі; час від часу православним забороняли здійснювати відправи, обіймати певні посади, створювати вищі навчальні заклади. Отже, поступово в усіх сферах — політичній, економічній, соціальній, культурно-релігійній — сформувалися суттєві протиріччя, які влада Речі Посполитої не могла усунути.

  • 1. Що сприяло перетворенню Речі Посполитої на одну із найсильніших держав у Європі?
  • 2. Чому польський уряд найбільше посилив тиск на козаків?
  • 3. Які негаразди відчували на собі українці-представники різних соціальних станів?

2. Напередодні збройного виступу проти Речі Посполитої

Лідером, довкола якого згуртувалися незадоволені, був реєстровий козак і православний шляхтич Богдан Хмельницький. Приводом до початку збройного виступу стала його суперечка з чигиринським підстаростою Даніелем Чаплинським за хутір Суботів, який той хотів відібрати. Коли Богдана Хмельницького не було у Суботові, за наказом підстарости було побито його сина, згодом спалено дощенту хутір, а навколишні землі Даніель Чаплинський оголосив своєю власністю.

Після нападу на Суботів, Богдан Хмельницький безуспішно шукав справедливості у місцевому суді, тоді вирушив до Варшави і подав скаргу до польського сейму, але й тут — без жодних результатів. Перебуваючи у столиці, він навіть звернувся до польського короля, який, хоч і співчував Богдану Хмельницькому, визнав, що не має змоги втручатися в польську судову й адміністративну систему, цілковито контрольовану шляхтою. Зазнавши особистої кривди, Богдан Хмельницький із кількома десятками козаків і сином Тимошем подався на Запорожжя.

Ювілейна монета «Богдан Хмельницький» номіналом 200 тисяч крб. Реверс, Світлина

1. Національний банк України присвятив монету 400-річчю з дня народження Богдана Хмельницького. У якому році викарбували монету?

На Січі, що містилася тоді біля Микитиного Рогу (нині місто Нікополь), згідно з «Ординацією реєстрового Війська Запорозького...», перебувала польська залога і два полки реєстровців. Зважаючи на це, Богдан Хмельницький зупинився на острові Томаківка. Там він розпочав формування війська і встановив зв’язки із запорожцями. Заручившись їхньою підтримкою, в січні 1648 року оволодів Січчю. Реєстрові козаки, які несли там варту, перейшли на бік повсталих, вкотре підтвердивши стару приповідку: «Воювати козаками проти козаків — все одно, що вовком орати». Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Богдана Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького.

  • 1. Що стало приводом до початку збройного виступу під орудою Богдана Хмельницького?
  • 2. Наведіть приклади того, що сваволя шляхти в Речі Посполитій не мала меж.
  • 3. Яка подія відбулася раніше: Богдан Хмельницький оволодів Микитинською Січчю чи Богдана Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького?

Богдан Хмельницький

(1595-1657)

«Богдан Хмельницький, Війська Запорозького Головнокомандувач, Війни Хлопської Зачинатель, Повсталого Козацтва і Народу Українського Князь», Гравюра фламандського художника Вільгельма Гондіуса. 1651 рік

Ім’я (повне). Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький.

Народження. Народився у хуторі Суботові (нині Черкаської області).

Походження. З козацько-шляхетського роду Хмельницьких. Освіта. Навчався у Львівському єзуїтському колегіумі; крім української, вільно володів польською та латиною.

Ключові події життя.

До 1648 року. Як і батько, вступив до реєстрового козацтва. Брав участь у поході на Москву (1618 рік), Хотинській війні 1620-1621 років. Під час війни, в битві під Цецорою, потрапив в османську неволю. Через два роки поневірянь повернувся до Суботова, поновився в реєстровцях. Спочатку служив військовим писарем, а в 1638 році став чигиринським сотником. Втративши родинний хутір Суботів, шукав справедливості в польського короля та сейму. Натомість кривдники домоглися його ув’язнення. Йому вдалось уникнути страти. 1647 року подався на Запорожжя.

Упродовж 1648-1657 років. У лютому 1648 року козаки обрали його гетьманом Війська Запорозького. Ці події стали початком Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої. За підсумками успішних військових операцій 1648-1649 років, козацькі війська контролювали більшість українських земель. У 1649 році уклав Зборівський договір, за яким Річ Посполита надавала автономію Війську Запорозькому (Гетьманщині). Поразка козаків під Берестечком 1651 року змусила підписати невигідний Білоцерківський договір. Лише в результаті блискучої перемоги біля гори Батіг у 1652 році відновив чинність Зборівського договору. Породичався з молдовським господарем Василем Лупулом, одруживши з його дочкою Розандою свого сина Тимоша. Роки боротьби підірвали здоров’я гетьмана. Відчуваючи наближення смерті, домігся передачі влади синові Юрію. Помер у 1657 році, похований у Суботові в Індійській церкві. Пам’ять про «батька Хмеля» зосталася в численних народних піснях, думах, прозових та поетичних творах, увіковічнена в пам’ятниках, назвах вулиць та міст.

  • 1. Яке твердження про Богдана Хмельницького вам ближче: «Це лицар, за якого Русь-Україна на ноги повстала» чи «безжалісний порушник посполитого спокою»? Відповідь аргументуйте.

3. Формування війська. Козацько-кримський союз

Гетьман добре знав військову потугу Речі Посполитої. Тому головну увагу початково зосередив на створенні боєздатної армії. З цією метою він розсилав універсали до населення, із закликами вступати до козацького війська. Водночас було налагоджено виробництво пороху, купівлю зброї та набоїв. До повстанців примкнула також і частина реєстровців.

Іншим напрямком діяльності став пошук союзників. Богдан Хмельницький вів переговори із Османською імперією та її васалом — Кримським ханством. У лютому-березні 1648 року в столиці ханату — Бахчисараї — був укладений договір із кримським ханом Іслам-Гіреєм III про спільні дії проти Речі Посполитої. Тим самим гетьман вирішив два важливих завдання: браку власної кінноти та уникнення несподіваного нападу кримськотатарських і ногайських орд.

Ханський палац у Бахчисараї. Сучасна світлина

1. Прокладіть на Google-карті маршрут Богдана Хмельницького від Микитинської Січі (орієнтовно від сучасного міста Нікополя) до Бахчисарая.

2. З’ясуйте: 1) яка відстань між містами 2) яким чином (на якому засобі пересування) міг подолати її гетьман та 3) упродовж якого часу.

Польські можновладці та військові знали про такі приготування Богдана Хмельницького. Проте вони вважали, що краще підготовлена коронна армія здатна без особливих зусиль подолати нову загрозу з боку козацько-кримськотатарських загонів. Польське військо, що складалося з піхоти та кінноти, рушило на землі Війська Запорозького. Дізнавшись про це, Богдан Хмельницький віддав наказ виступати в похід. Військове протистояння між обома силами стало невідворотним.

  • 1. Яким чином новообраний гетьман дбав про створення боєздатної армії?
  • 2. Чиєю підтримкою заручився Богдан Хмельницький у лютому-березні 1648 року?
  • 3. Проти кого рушило в похід козацьке військо, щоб боронити свої вольності?

1. Уважно розгляньте хмаринки подій. Випишіть у зошит із хмаринок рік та слова. Складіть із ними речення.

2. Уявіть, що ви — джура (зброєносець) Богдана Хмельницького. Опишіть його бойовий шлях протягом січня-березня 1648 року.

3. Користуючись схемою, складіть розповідь про передумови, причини й привід до Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.