Історія України. 8 клас. Васильків

§ 19. Традиції, побут, військове мистецтво українського козацтва

Практична робота № 2

Мета. На основі доступних джерел ознайомитися з традиціями, особливостями побуту, військовим мистецтвом українського козацтва.

Завдання 1. Об’єднайтеся в малі групи. Пригадайте:

1) причини зародження українського козацтва (інформація міститься в § 12); 2) від чого залежали розміщення і забудова Запорозької Січі (інформація міститься в § 12); 3) зразки козацького військового мистецтва (інформація міститься в §§ 13, 16, 17).

Картина Антона Манастирського «Запорожець»

Завдання 2. Опрацюйте уривок із твору «Опис України» французького інженера Гійома Левассера де Боплана. Назвіть людські якості, що цінувалися в козацькому товаристві. Які традиції шанували козаки? Відповіді запишіть у зошит.

Із «Опису України» Гійома Левассера де Боплана про козаків

«Вони надзвичайно міцної статури, легко перемагають холод та спеку, голод та спрагу, не втомлюються на війні, є мужніми і часто настільки зухвалими, що не цінують своє життя... Вони дотепні, кмітливі й щедрі, не прагнуть до великого багатства, але кохаються у своїй свободі, без якої не уявляють життя... Вони шанують грецьку віру, яку по-своєму називають руською (православною), шанують святкові дні, дотримуються постів, які у них тривають 8 або 9 місяців на рік і полягають в утриманні від м’яса».

Завдання 3. Прочитайте уривок із «Записки...» секретаря нунція Папи Римського в Речі Посполитій Карло Гамберіні. Вкажіть, як використовували козаки рельєф і кліматичні умови при виборі місця проживання. Визначте особливості помешкання запорожців. Поміркуйте, чому саме такі матеріали були найбільш придатними для його спорудження.

Із «Записки...» Карло Гамберіні про побут козаків

«...(козаки) мешкають у куренях із хмизу, вкритих очеретом. Живуть з рибальства, ловецтва і татарської добичі. Дерева там багато, і вони (козаки) так уміють боронити себе засіками, що й зимою, як Дніпро змерзне, не бояться ніякого ворога. Для більшої певності вирубують довкола острова (на якому живуть) лід і будують з нього вали. (А влітку) з обох боків (Дніпра) тягнуться милями болота так, що тих островів не можна не то що здобути, але й знайти тому, хто не знає дороги».

Завдання 4.

Житлове приміщення куреня. Експозиція в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ»

1. Розгляньте малюнок. Про які козацькі ремесла можна довідатися з експозиції?

Опрацюйте уривок із твору французького інженера Гійома Левассера де Боплана «Опис України» та висловте аргументоване судження щодо господарської діяльності козаків.

Із «Опису України» Гійома Левассера де Боплана про заняття козаків

«... серед цього народу зустрічаються люди, досвідчені у всіх взагалі необхідних для життя ремеслах: теслі для будівництва жител і човнів, ковалі, зброярі, кожум’яки, шевці, бондарі та інші. Вони вмілі у виготовленні селітри, якої в цих краях багато, і виготовляють прекрасний гарматний порох. Уміють обробляти землю, випікати хліб, готувати різні м’ясні страви. Правду сказати, вони розуміються на всіх ремеслах, хоча одні бувають більш вдатними у тих чи інших заняттях, трапляються й такі, чиї знання порівняно з іншими значно ширші. Одне слово, всі вони досить розумні, але зосереджуються лише на корисному і необхідному».

Завдання 5. Ознайомтеся з особливостями козацької кухні. Які продукти найбільше використовували козаки для приготування страв? Спробуйте ви зварити страву за рецептом козаків.

Козацька кухня

Саламаха

Заквашене на воді житнє борошно, вимішане з вареним пшоном.

Тетеря

Пшоняна каша, до якої під час кипіння додавали кисле житнє тісто.

Братко

Пшоняна каша, до якої під час кипіння додавали пшеничне чи якесь інше прісне тісто.

Куліш

Добре промите, а потім повністю розварене з овочами та зеленню пшоно, затерте салом з цибулею та часником.

Малай

Каша з підсоленої води, в яку, постійно помішуючи, досипали пшоняне борошно.

Коржі «Закреби»

Коржі з пшеничного тіста на житній заквасці чи без неї. Для випікання їх «загрібали» жаром від згорілих дров.

Завдання 6. Прочитайте уривок зі «Щоденника» посланця імператора Священної Римської імперії Рудольфа II Еріха Лясоти. Дайте усні відповіді на запитання. Хто мав право брати участь у козацькій раді? Чому посланець імператора був присутній на козацькій раді? Поміркуйте, про що це може свідчити.

Гравюра за малюнком невідомого художника «Козацька рада на Січі». Кінець XVIII століття.

Зі «Щоденника» Еріха Лясоти про козацьку раду на Базавлуцькій Січі, учасником якої він був

«Вони (козаки) зажадали, щоб кожен висловив свою думку. Але коли вони на перший і другий запит гетьмана вперто мовчали, то розділились і утворили два кола, в одному було начальство, а в другому простолюд (чернь)... А як порадилися тут і там, чернь своїм вигуком схвалення погодилася відправитися на службу Й.І.В. (Ного імператорської величності). (Щоб домовитися про умови) вони вибрали дванадцять представників... (вони) в центрі великого кола утворили знову мале коло, сидячи на землі, ... (ми також) сіли посередині між ними. Цього самого вечора кілька впливових козаків пішли до простолюдинів, пояснюючи їм, що дорога далека, небезпечна; попереджали, щоб вони добре дивилися, що роблять, аби не обманули самих себе. ... (А) коли наступного дня знову прийшли в коло, то (прийняли рішення), ... що вони при таких непевних обставинах не можуть йти в дорогу».

Завдання 7. Опрацюйте уривок із твору італійського мандрівника П’єтро делла Валле «Подорожі, описані в 54 листах». Які військові звитяги козаків описував італійський мандрівник? Визначте результати морських походів козаків.

Із твору П’єтро делла Валле «Подорожі, описані в 54 листах» про морські походи козаків

«Взимку (козаки) сторожують морські судна і зброю, водночас верхи на конях б’ються з татарами (кримськими), що сусідять із ними. Влітку вони вирушають у морські походи. Тоді з’їжджаються багато козаків із навколишніх земель, з усіх-усюд Польщі. Вони вибирають з-поміж себе найкращих провідників. Пливуть озброєними чайками, що вміщують інколи від чотирьох, а то й до семи чи восьми тисяч відбірних вояків, які насправді добрі веслярі та моряки. Майже всі міста на березі Чорного моря пошарпані ними. Їхнього гніву скуштував Синоп, не могла вирватись із козацьких обіймів і Кафа, кілька разів перебував у небезпеці Трапезунд: якщо це місто і врятувалося в минулому, то це не означає, що уникне згодом лихої долі. Османи не мають на Чорному морі жодного міста, яке б не взяли козаки. Вони сьогодні така значна сила на Чорному морі, що, якщо докладуть більше енергії, будуть повністю його контролювати».

Завдання 8. Обговоріть результати роботи в загальному колі. На основі опрацьованих джерел і §§ 12, 13, 14 доведіть або спростуйте думку: «В умовах прикордоння сформувався своєрідний тип людини, котра була одночасно і воїном, і трудівником».