Історія України. 8 клас. Васильків

§ 18. Козацькі повстання 20-30-х років XVII століття

Упродовж уроку визначте, чому відбулися повстання, та дослідіть, чи досягнули повстанці бажаного

Згадайте, коли було укладено Вільшанську й Роставицьку угоди, та який розмір козацького реєстру вони встановлювали.

Як ви розумієте значення поняття «реєстрове козацтво»?

Чи пам’ятаєте ви, що козаки під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного принесли перемогу Речі Посполитій у Хотинській війні? Що вам про це відомо?

1. Передумови повстань

20-30-і роки XVII століття позначилися новою хвилею козацьких повстань. Розглянемо, чому ж знову в українських землях стало неспокійно. Серед основних причин такої ситуації — незадоволення козацтва своїм становищем після завершення Хотинської битви. Із 40 тисяч козацького війська польський уряд залишив лише три. Тих козаків, які не увійшли до реєстру, називали випищиками. Їх зобов’язали повернутися під юрисдикцію шляхти і старост. До того ж козакам не виплатили обіцяних за війну коштів. Звісно, не можна було очікувати, що понад 30 тисяч воїнів, які відчули смак волі й перемоги в бою, облишать зброю і виконають наказ. Цього і не сталося.

Водночас поновилися самочинні морські походи проти Османської імперії. Королівський уряд, з одного боку, був задоволений з того, що країна врятована від османської агресії, але дії козаків ускладнювали становище Речі Посполитої, позаяк між обома державами після Хотинської битви було укладене перемир’я. Козаки ж вважали перемир’я образою і не бажали виконувати його умови. Вони виступали за розширення своїх прав. Частина запорожців підтримувала позицію окремих поступок польському уряду. Натомість більшість із них вимагали рішучих дій, вважаючи, що лише збройно можна поліпшити своє становище.

Влада ж не збиралася задовольняти козацькі вимоги, про що свідчить чергова сеймова ухвала 1625 року. За нею, запроваджували кару для кожного реєстровця, що проявив себе «як бунтівник, непокірний нашим гетьманам, своїм начальникам і своїй старшині». Отже, протиріччя між козаками і королівським урядом поглиблювалися, що призвело до козацьких повстань, які тривали з невеликими перервами упродовж 1625-1638 років.

  • 1. Хто такі випищики? Як вони пов’язані з новою хвилею козацьких повстань?
  • 2. Чому королівський уряд двояко ставився до морських походів козаків?
  • 3. Як реагував польський уряд на вимоги козаків?

2. Повстання 1625 та 1630 років

1625 року польське військо на чолі з коронним гетьманом Станіславом Конецпольським вирушило на приборкання козаків, більшість із яких після завершення Хотинської битви осіли на Київщині й не визнавали владу королівських старост і шляхти. На допомогу козакам із Базавлуцької Січі виступили запорожці на чолі з Марком Жмайлом. У вирішальній битві біля Курукового озера (неподалік нинішнього міста Кременчук) польське військо зазнало відчутних втрат. Такий перебіг подій змусив командування восени 1625 року укласти з козаками Куруківську угоду. Згідно з її умовами, всі учасники повстання отримували амністію; козацький реєстр збільшували від З до 6 тисяч осіб. Вперше реєстровці були поділені на 6 територіальних полків: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський і Чигиринський. Той, хто не потрапив до реєстру, мав повернутися до свого попереднього стану. Одну тисячу реєстровців зобов’язали постійно перебувати на Запорожжі, щоб перешкодити втечам селян. Козаки могли обирати гетьмана, але його затверджував король. Забороняли морські походи та самостійні відносини з іншими державами.

Постер до кінофільму «Тарас Трясило», знятого 1926 року на Одеській кінофабриці

Куруківська угода не задовольнила усіх козаків, позаяк їх було значно більше, ніж передбачав реєстр. Відтак між реєстровими і низовими козаками почасти виникали суперечності. Проте, коли в 1630 році розпочалося повстання нереєстровців, яке очолив гетьман Тарас Федорович (Трясило), частина реєстровців перейшла на їхній бік. Приводом до цього виступу стали розбої розквартированого на Київщині коронного війська і запровадження нового податку. Очільник повстання вперше в козацькій практиці звернувся з універсалами до всіх, хто був коли-небудь козаком і хто хоче ним стати, закликаючи битися за віру і давні вольності. Відтак до війська приходили випищики, покозачені селяни, містяни. Водночас зросла кількість власне селянських протестів, так що, за свідченням сучасника, «ніхто з тамтешньої шляхти не був у безпеці в своєму домі».

Вирішальні бої між повстанцями і королівським військом тривали упродовж трьох тижнів біля Переяслава. За збройної переваги козаків коронний гетьман змушений був того ж року укласти більш вигідну для козаків

Переяславську угоду. Вона загалом повторювала умови Куруківської, але збільшувала реєстр до 8 тисяч осіб. Із повстанням Тараса Федоровича пов’язана легенда про «Тарасову ніч», описану в однойменній поемі Тарасом Шевченком. Йдеться про подію 20 травня 1630 року, коли запорожці розгромили добірну частину польського війська і, за переказами, знищили «золоту роту» коронного гетьмана, до якої входили представники найвпливовіших польських родів.

  • 1. Що передбачали умови Куруківської угоди 1625 року?
  • 2. До чого закликав в універсалах Тарас Федорович (Трясило) в 1630 році?
  • 3. Які умови Переяславської угоди? Що спонукало королівський уряд до її підписання?

3. Зруйнування фортеці Кодак. «Ординація реєстрового Війська Запорозького...»

Переяславська угода не принесла замирення між козаками і польським урядом. Щоб приборкати козацьку вольницю, перекрити шлях постачання провіанту і боєприпасів, а також контролювати втечі на Запорожжя, на вимогу влади на Кодацькому Дніпровському порозі в 1635 році спорудили фортецю Кодак. Одним із її будівничих був французький інженер Гійом Левассер де Боплан, а першим комендантом — французький військовий Жан Моріон, котрому підпорядковувався гарнізон із двохсот найманців. Хоча, за офіційною версією, укріплення мало посилити оборону прикордоння від кримських татар, появу фортеці козаки сприйняли як порушення своїх прав. 1635 року, повертаючись із походу проти Османської імперії, загін, очолюваний Іваном Сулимою, зруйнував Кодак. Але невдовзі козацьке військо оточили. Іван Сулима був виданий уряду і страчений у Варшаві.

Проте, влада не усунула причин, які спонукали козаків відстоювати свої права. Відтак невдовзі спалахнуло чергове повстання. В 1637-1638 роках його очолили Павло Бут (Павлюк), Яків Острянин (Остряниця), Карпо Скидан та Дмитро Гуня. Козакам протистояло військо на чолі з коронним гетьманом Станіславом Конецпольським та польним гетьманом Миколаєм Потоцьким. 16 грудня 1637 року козаки зазнали поразки в бою під селом Кумейки (нині Черкаська область), у червні 1638 року — біля села Жовнин (нині Черкаська область), а влітку 1638 року змушені були припинити боротьбу на умовах Речі Посполитої. Частина козацьких загонів на чолі з Яковом Острянином перейшла на прикордоння із Московським царством, а козаки під орудою Дмитра Гуні пішли на річку Дон.

Після повстання владі вдалося ввести в дію постанову весняного сейму 1638 року під назвою «Ординація реєстрового Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої». Згідно з нею, козаків позбавляли частини давніх прав і вольностей, а на Січі розміщали військову коронну залогу. Упродовж наступних десяти років не було відчутних козацьких виступів, тому поляки назвали це десятиліття «золотим спокоєм». Хоча той спокій був тимчасовий і тримався на примусі. Марно було сподіватися, що козаки припинять боротися за свої права і волю.

  • 1. Чому загін, очолюваний Іваном Сулимою, зруйнував фортецю Кодак?
  • 2. Назвіть очільників повстання 1637-1638 років та його результати.
  • 3. Коли й для кого настало десятиліття «золотого спокою»?

Козацькі повстання 1620-1630-х років

Попрацюйте з картою.

  • 1. Які територіальні козацькі полки були утворені згідно з Куруківською угодою?
  • 2. Де знаходилася фортеця Кодак? Чому це місце вибрав польський уряд для її будівництва?
  • 3. Віднайдіть місця поразок козацьких загонів під час повстання 1637-1638 років.
  • 4. Куди перейшли козацькі загони після поразок від урядових військ 1638 року?

Детальніше про...

«Ординацію реєстрового Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої» 1638 року

1) Зменшення реєстру до 6 тисяч козаків і тільки тих, які не брали участь у повстаннях. 2) Повернення до попереднього стану всіх виключених з реєстру. 3) Скасування козацького суду та виборності старшини. 4) Король призначав комісара виключно серед шляхтичів. 5) Комісар виконував повноваження військового головнокомандувача й мав вищу судову владу над реєстровцями. 6) Усім, хто зважився піти на Запорожжя без дозволу комісара, загрожувала смертна кара. 7) Щоб «придушити козацьку сваволю» та запобігти морським походам козаків, на Запорожжі почергово несли службу Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський і Чигиринський полки.

  • 1. Поміркуйте, до яких наслідків призвело прийняття «Ординації...» в майбутньому.

1. Уважно розгляньте хронологічну хмаринку.

Випишіть у зошит із хмаринки роки та поєднайте їх з відповідними історичними подіями:

  • а) повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила), укладання Переяславської угоди;
  • б) повстання на чолі з Марком Жмайлом, укладання Куруківської угоди;
  • в) повстання під керівництвом Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина (Остряниці), Карпа Скидана та Дмитра Гуні;
  • г) зруйнування фортеці Кодак козаками Івана Сулими.

2. Попрацюйте з логічними ланцюжками та знайдіть у них зайве. Поясніть свій вибір.

  • A) Курукове озеро, 6 тисяч, Марко Жмайло, Дмитро Гуня.
  • Б) Кодацька фортеця, Переяслав, Іван Сулима, Гійом Левассер де Боплан.
  • B) Кумейки, «Тарасова ніч», Переяславська угода, Тарас Федорович.

3. Уявіть, що вам випала можливість поспілкуватися з одним із очільників повстань 20-30-х років XVII століття. У кого ви б хотіли взяти інтерв’ю? Чому? Складіть 6-7 питань, які ви задали б своєму співрозмовнику.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.