Історія України. 8 клас. Васильків

§ 16. Походи козаків першої чверті XVII століття

Упродовж уроку дослідіть причини і наслідки козацьких походів першої чверті XVII століття

Згадайте, хто очолював козацькі повстання 1591-1593 й 1594-1596 років, та чим вони завершилися.

Як ви розумієте значення понять «чайка», «галас», «галера»?

Чи пам’ятаєте ви, що козацтво поділялося на реєстрове (взяте на державну військову службу Речі Посполитої) й низове (те, що мешкало поза межами Речі Посполитої, за Дніпровськими порогами на підконтрольних Січі землях)? Що вам про це відомо?

1. Становище козацтва після повстань кінця XVI століття

Непрості стосунки між козаками та владою Речі Посполитої тривали і після придушення повстань. Сейм 1597 року оголосив козаків військовими злочинцями і ворогами та доручив гетьману Станіславу Жолкевському винищити їх до останку. Однак здійснити цю ухвалу, як і багато інших схожого змісту, було неможливо, бо запорожці стали потужною військовою силою, здатною боронити себе. Сповнений самоповаги, козацький стан був переконаний, що його незалежність оплачена, як тоді казали, податком крові та вірною службою королю. Відтак будь-який наступ на їхні права і вольності запорожці розцінювали як замах на вищу справедливість.

Водночас, перебуваючи у військовій скруті, влада час від часу залучала козаків до воєнних дій. Упродовж перших десятиліть XVII століття Річ Посполита була втягнута в кілька військових конфліктів, а запорожці становили боєздатне військо. Тож слідом за репресивними ухвалами йшли чергові набори до козацьких загонів, що поновлювало їхнє легальне становище. Зокрема, реєстровці на чолі із Самійлом Кішкою успішно воювали під час польсько-шведської війни в Лівонії. Неодноразово козаки брали участь у війнах Речі Посполитої із Московським царством.

Залучення польським королем запорожців до воєнних дій сприяло зростанню їхньої військової майстерності. До прикладу, під час штурму фортець козаки використовували гуляй-городи — дерев’яні вежі на колесах, а також свої знання саперної справи: робили підкопи і закладали під стінами вибухівку. Коли ж мали достатньо сил, то намагалися несподівано атакувати ворога, наступаючи лавою — півколом — і б’ючись галасом.

  • 1. Чому постанова сейму 1597 року про винищення козаків не була втілена в життя?
  • 2. У яких воєнних кампаніях Речі Посполитої початку XVII століття брали участь козаки?
  • 3. Що стало наслідком залучення запорожців до воєнних дій польським королем?

2. Нова стратегія і тактика боротьби козаків

Наприкінці XVI - початку XVII століть тривали походи козаків проти османів і кримських татар. Було обрано нову стратегію і тактику воєнних операцій. Оскільки Чорне море майже повністю контролювали Османська імперія й Кримське ханство, об’єктами для захоплення стали османські і кримськотатарські фортеці, збудовані на Чорноморському узбережжі. Для морських походів козаки зазвичай обирали осінній час, коли хмарні дні й темні ночі допомагали їм зненацька нападати на супротивників. Походи здійснювали на бойових суднах — чайках. Довжина чайки становила приблизно 18-20 метрів, ширина — 3-3,5 метри, висота — 3,5-4 метри. Корпус судна робили із липи чи верби. Для пом’якшення удару під час зіткнення з ворожим судном, або для захисту від пострілів зовнішній бік чайки укріплювали очеретом. Екіпаж складався із 40-70 осіб. Із січової гавані іноді виходило до 300 чайок. Запорожці знищували ворожі кораблі та фортеці, здобували зброю, гроші та інші потрібні речі, звільняли з рабства бранців.

Козацька чайка із заповідника «Хортиця», Світлина

1. Здійсніть обчислення. Скільки козаків могла вміщати чайка, якщо її довжина 18 метрів, а ширина 3 метри, при умові, що на одного козака потрібно 1 квадратний метр?

Особливо вдалі морські походи припали на перші два десятиліття XVII століття. Протягом цього часу запорожці змогли оволодіти майже всіма важливими османськими і кримськотатарськими фортецями на узбережжі Чорного моря. Тому цей період увійшов в історію як «доба героїчних походів». Більшістю тогочасних морських і суходільних походів керував гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Враховуючи досвід попередніх морських походів, гетьман розробив нову тактику морського бою, яка поєднувала чітку взаємодію між основними, допоміжними силами флоту і розвідкою.

Влітку 1606 року козаки завдали удару по фортеці Варна. Упродовж кількох наступних років вдало штурмували османські фортеці Кілію, Ізмаїл, Білгород, здобули кримськотатарські укріплення Перекоп, Очаків. І це був тільки початок. Щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море, султан наказав перетнути річку Дніпро залізними ланцюгами Посеред

Дніпра був залишений невеликий прохід, який прострілювали гарматами з мурів фортець Кіза-Кермен (Газікерман) та Аслан-Кермен (Ісламкерман). Проте навіть ці перепони не зупинили козаків. Вони долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або ж тягнули свої чайки волоком. І напади на османські фортеці продовжилися.

  • 1. У чому суть нової стратегії і тактики боротьби запорожців проти османів і кримських татар?
  • 2. Який період в історії України відомий як «доба героїчних походів»?
  • 3. Які османські фортеці і кримськотатарські укріплення вдало штурмували козаки?

Уривок із твору французького інженера Гійома Левассера де Боплана «Опис України» про повернення козаків із морського походу

«Тепер слід повернутися у свій край. (Тим часом) варта в гирлі Борисфена (Дніпра) подвоєна... Вони (козаки), одначе, кепкують з цього, хоча й ослабли. Козаки причалюють у затоці, ... за 3-4 льє (приблизно 18 кілометрів) на схід від Очакова. В цьому місці у напрямку до Борисфена (Дніпра) тягнеться дуже низька долина, яка інколи заливається на півстопи водою. Звідси козаки по 200-300 чоловік починають перетягати волоком один за одним свої човни і в такий спосіб протягом двох-трьох днів дістаються до Борисфена (Дніпра). Ось так вони рятуються і уникають бою з галерами, що стережуть гирло навпроти Очакова».

  • 1. Про який спосіб повернення козаків із морського походу розповів автор?

3. Морські походи козаків на Чорноморське узбережжя Малої Азії. Здобуття запорожцями Кафи

У 1614 році, вперше перетнувши Чорне море, флотилія чайок підійшла до Малої Азії. За словами сучасника, жоден ворог не міг наблизитися до півострова від часу захоплення його османами. Козаки взяли штурмом розташовану тут фортецю Трапезунд, переможно пройшли османським узбережжям, здобули фортецю Синоп, знищили гарнізон, арсенал і кораблі османів та повернулися на Запорожжя. Наступного року вони підійшли до столиці Османської імперії Стамбула, де завжди, крім флоту, стояла султанська гвардія. Запорожці спалили портові споруди й повернули назад. Не дивлячись на накази султана, османам і на цей раз не вдалося покарати козаків. Більше того, біля острова Зміїний та під Очаковом османську флотилію запорожці розгромили.

Морські походи козаків

Попрацюйте з картою.

  • 1. Визначте, які райони найчастіше зазнавали козацьких нападів.
  • 2. Назвіть міста, здобуті в результаті походів козаків.
  • 3. Віднайдіть місця битв козацького та османського флотів, назвіть роки цих битв.

У 1616 році козаки здобули Кафу (нині Феодосія). Там тоді був найбільший невільницький ринок у Криму, куди звозили бранців з усіх країв на продаж. Кафа була великим, багатим і добре укріпленим містом, яке охороняв численний і добре озброєний гарнізон. Запорожці на чолі із Петром Конашевичем-Сагайдачним спалили в гавані османські кораблі, знищили османський гарнізон та звільнили кілька тисяч невільників.

Картина Артура Орльонова «Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу». 2010 рік

1. Коли відбулася подія, зображена на картині?

2. Віднайдіть на картині козацькі човни-чайки та турецькі галери.

У той час козаки стали чи не єдиною силою, яка змогла протистояти військовій моці Османської імперії. Наступальні дії запорожців мали негативні наслідки для неї. Вони вносили розлад в її економіку, заставляли султана і кримського хана тримати великі гарнізони по своїх містах. Походи сприяли також активізації боротьби підкорених народів. До того ж османи змушені були перевести частину свого флоту із Середземного моря в Чорне, що полегшувало становище європейських країн.

  • 1. Чому 1614 рік став особливим для запорожців?
  • 2. Як відбувалося здобуття запорожцями Кафи в 1616 році?
  • 3. Які наслідки морських походів козаків першої чверті XVII століття?

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Складіть історичну довідку про тактику ведення бою козаками, використовуючи слова: гуляй-город, галас, саперна справа, розвідка, чайки.

3. Поміркуйте, які чинники вплинули на те, що в першій половині XVII століття запорозьке козацтво перетворилося на силу, яка могла здійснювати успішні морські походи до Кримського ханства та Османської імперії. Свої міркування викладіть за допомогою «методу прес».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.