Історія України. 8 клас. Васильків

§ 10. Українські міста і розвиток мистецтва в XVI - першій половині XVII століття

Упродовж уроку складіть реєстр кращих українських пам’яток культури XVI-XVII століть

Згадайте, що поєднувало культуру Русі-України та Візантії.

Як ви розумієте значення понять «книжкова мініатюра», «ікона»?

Чи пам’ятаєте ви, що українська культура розвивалася в умовах відсутності власної держави і роз’єднаності українських земель? Що вам про це відомо?

Додаткова інформація

https://is.gd/OKgwdX

1. Містобудування

XVI - перша половина XVII століття в українських землях — це час будівництва нових і перебудови старих міст, замків і монастирів. Більшість тогочасних міст мали захисні стіни і центральну площу, на якій розміщувалися ратуша, церква, будівлі заможних містян, торгові лавки, а у визначені дні проводилися ярмарки. Від центральної площі до воріт йшла дещо ширша «головна» вулиця. Землі в межах обгородженого стіною міста було мало, і вона була дорогою, тому будинки часто будували в кілька поверхів і впритул один до одного. На сході України будівлі і стіни міст були переважно дерев’яними, а на заході — мурованими.

Львів у 1618 році. Панорама створена в 1618 році

При будівництві нових міст, або нових кварталів старих міст дотримувалися регулярної забудови: наперед планували розміщення площ та вулиць, дбали, щоб вони були рівними і перетиналися під прямими кутами. Мода будувати ратуші з вежами прийшла до нас із Європи.

У житлових будинках як будівельний матеріал зазвичай використовували дерево. Водночас з’явився новий тип споруд — міська мурована кам’яниця. Знання будівельної справи набували в процесі практичної роботи в цехах, із яких найвідомішим був львівський. Під час вступу до цеху і по закінченню навчання передбачалися спеціальні іспити з виготовлення дерев’яних макетів споруд або креслень архітектурних деталей.

  • 1. Які будівлі розміщувалися на центральній площі міста у XVI - першій половині XVII століття?
  • 2. Назвіть ознаки регулярної забудови міст.
  • 3. Де навчалися будівельної справи?

2. Архітектура

В українській архітектурі переважала традиційна дерев’яна архітектура, в основі якої був дерев’яний зруб. Особливим колоритом вирізняється архітектура дерев’яного храмового будівництва Карпатського регіону.

У XVI столітті почав поширюватися ренесансний стиль, особливо в західноукраїнських містах. Для ренесансних будівель притаманні симетрія і пропорційність форм, використання колон або їхня імітація, помірне скульптурне оздоблення. Найвідоміші архітектурні пам’ятки Ренесансу в Україні — це ансамбль Успенської (Братської) церкви у Львові: дзвіниця, або вежа Корнякта (архітектор Петро Барбон, 1578 рік), каплиця Трьох Святителів біля підніжжя дзвіниці (Петро Красовський, 1591 рік) і сама церква (архітектор Павло Римлянин, 1629 рік). В архітектурі церкви та каплиці відчуваються як впливи Ренесансу, так і традиційної української дерев’яної архітектури.

Успенська церква з дзвіницею (вежею Корнякта). Світлина

Каплиця Трьох Святителів. Світлина

Мурована вежа Острозького замку. Світлина

Кругла (Нова) вежа Острозького замку. Її верхньому ярусу в XVI столітті надали ренесансного вигляду. Світлина

Будинок-палац Корнякта у Львові (Петро Барбон, 1580 рік) та його внутрішній Італійський дворик. Світлина

Чорна кам’яниця у Львові (Петро Красовський, 1577 рік). Світлина

Замок-палац у Підгірцях, 1640 рік (бокові вежі зведені на бастіонах). Світлина

Оборонна архітектура культових споруд поширилася через постійні війни і мала товсті стіни будівель та вузькі вікна-бійниці. Монастирям, подібно до невеликих міст, властиві були оборонні стіни з бійницями і ровами. Оборонні католицькі монастирі різних орденів поєднувалися з міськими мурами у фортифікаційну систему. Для Києва характерним було будівництво православних монастирів — як комплексів кам’яних споруд (Михайлівський, Софійський). У XVII столітті оборонний характер архітектури був зумовлений розвитком гарматної справи. Високі башти та мури будували нижчими, але з товстішими стінами і висунутими вперед невисокими п’ятикутними вежами — бастіонами. Вони давали можливість вести вогонь вздовж стін і на них. Але магнатам також хотілося розкоші. Через це з’являються багаті і добре укріплені бастіонами замки-палаци (замок-палац у Підгірцях). Окремо від міста знаходилися фортеці правителів — замки (Високий замок (Львів), замок королеви Бони (Крем’янець)).

  • 1. Де набула поширення дерев’яна традиційна архітектура? Які були її особливості?
  • 2. Назвіть ознаки ренесансної архітектури та приклади будівель даного стилю.
  • 3. Яких рис набула в XVII столітті оборонна архітектура?

3. Образотворче мистецтво

Образотворче мистецтво в XVI столітті було під відчутним впливом Ренесансу та народних традицій. Скульптуру найчастіше отримували різьбленням по дереву або каменю, литтям з металів або ліпленням з глини.

Надгробок князя К. І. Острозького з Успенського собору Києво-Печерської лаври. Світлина

Розвиток скульптури був тісно пов’язаний з тогочасним будівництвом. Ренесансні споруди прикрашали рельєфами (опуклими зображеннями на площині), а також скульптурами в повному об’ємі. Їх можна побачити на палаці Корнякта, Чорній кам’яниці та інших. Шедеврами рельєфного скульптурного оздоблення вирізняється львівська каплиця Кампіанів. Набуває поширення посмертний скульптурний портрет, прикладом якого є надгробок князя Костянтина Івановича Острозького. Щедро прикрашали різьбленням дерев’яні іконостаси в православних та греко-католицьких церквах.

Живопис. Українські іконописці XVI століття дотримувалися традицій візантійського іконопису та староруських звичаїв, але в той час з’являються й деякі нововведення. Якщо раніше вважали, що майстер є лише засобом для втілення Божого задуму і тому не повинен підписуватися під іконою, то в XVI столітті з’являються ікони з іменами іконописців. На початку століття найпотужнішою була Перемишльська іконописна школа. Її найвідоміший майстер — Олексій Горошковий. З другої половини XVI століття центром іконопису і малярства став Львів, а знаним майстром — Микола Петрахнович. Відома його ікона «Христос перед Пілатом». Водночас відроджуються іконописні традиції Києва. Кращий зразок київської школи іконопису — це ікона «Святий Миколай» невідомого автора з церкви Святого Миколая Набережного. Світський портрет найактивніше розвивався у Львові і перебував під впливом ідеї про особливе «сарматське» походження шляхти. У портретах значну роль відіграють різні аксесуари, що відображають привілейоване становище героя портрета: шабля, дорогий одяг тощо. На той час світський портрет — це символ знатності, багатства і влади. В замках магнатів інколи створювалися цілі родинні портретні галереї. Яскравим прикладом світського портрета є портрет Криштофа Збаразького у повний зріст.

«Успіння Богородиці» — перша ікона з автографом майстра, Олексій Горошкович, Перемишль. 1547 рік

У XVI столітті сягнула досконалості книжкова мініатюра. Кращі її зразки, самбірського майстра Федуска, можна побачити на сторінках Пересопницького Євангелія. Їх відзначає багатий рослинний орнамент та досконалість виконання. Але щоб отримати зображення в друкованій книзі, його спочатку вирізали на дощечці, змащували чорнилом і тоді робили відбитки (друкували) картинки на папері. Такі зображення в друкованих книгах називають гравюрами. Перші гравюри в Україні були створені в 1574 році на сторінках львівського «Апостола» в друкарні Івана Федоровича (Федорова). Відомим гравером XVII століття був Ілля з Києва. Він виконав гравюри для «Требника» Петра Могили та «Печерського патерика».

Портрет Криштофа Збаразького у повний зріст, XVII століття

«Ікона Богородиці з пророками» з церкви у Підгородицях, кінець XV - початок XVI століття. Невідомий автор

Мініатюра з Пересопницького Євангелія. 1561 рік

Гравюра «Євангеліст Лука» з львівського «Апостола», 1574 рік

  • 1. З чого виготовляли скульптури у XVI столітті? Які вам відомі зразки української скульптури?
  • 2. Що в українському іконописі було традиційним, а що — новим?
  • 3. Поясніть, що називають гравюрою, а що — книжковою мініатюрою.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Ігорю розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

3. Підготуйте презентацію на тему: «Архітектура та образотворче мистецтво в XVI - на початку XVII століття».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.