Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Васильків

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 3. Державний лад

Згадайте... — з курсу всесвітньої історії, що спільного у понять «король», «князь», «хан», «султан», «цар», «імператор»;

— з курсу географії 8 класу, якими бувають держави за територіальним устроєм.

Як ви розумієте... — значення слів «злагодженість», «владнати», «лад», «приводити до ладу»?

Чи знаєте ви, що... — країна може бути державою, маючи власний суверенітет, або перебувати під владою іншої держави?

Кожен народ має таку владу, на яку заслуговує.

Жозеф де Местр, філософ і політик

3.1. Що таке державний лад?

Державний лад охоплює структурні (організаційні) та функціональні основи держави, насамперед політичну, економічну, соціальну, культурну та інші основи.

Поясни (поясніть) логічний ланцюжок у структурі поняття

Державний лад →

→ що? — спосіб будови держави

→ який? — передбачений Конституцією і законами

→ для чого? — для забезпечення упорядкованості, злагодженості та гармонії її діяльності

De jure

Право, виражене в тексті закону

Конституція України

(28.06.1996, редакція від 30.09.2016, витяг)

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Україна є унітарною державою.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 7. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Отже, Конституція України передбачає такі основні принципи державного ладу: 1) суверенності і незалежності держави; 2) демократизму держави; 3) соціальної держави; 4) правової держави; 5) унітарності держави; 6) республіканської форми правління; 7) поділу влади на три гілки.

Буквально, дослівно

Додаткова інформація

Принцип розподілу державної влади на законодавчу, виконавчу й судову є важливим та забезпечує розмежування їхніх завдань і функцій. Це означає, що державна влада не повинна належати в повному обсязі жодному державному органу. Кожна влада здійснює тільки власну функцію. Таке розмежування спрямоване на недопущення можливих зловживань із боку влади. Цей принцип, урівноважуючи між собою всі гілки влади, забезпечує стабільний розвиток суспільства. Кожна з гілок влади посідає особливе місце і має особливу «місію».

Законодавчою владою наділяється представницький орган — парламент, який може мати власну назву, наприклад, у Шрі-Ланці — це асамблея, у Норвегії — стортинг, в Ісландії — альтинг, а в Україні — Верховна Рада України.

Виконавча влада, як правило, формується представницькими органами, підконтрольна і підзвітна їм, повинна діяти на основі закону. Очолювати виконавчу гілку влади може глава держави, але здебільшого центральним органом виконавчої влади є уряд. Найчастіше уряди мають такі назви: «рада міністрів», «кабінет міністрів», «кабінет», «уряд», «державна рада», «федеральний уряд», «федеральна рада».

Судову владу здійснюють незалежні суди. Суд — це орган захисту права, охорони закону, становлення справедливості. Суддів можуть призначати або обирати, однак, у будь-якому разі, вони є незалежними у здійсненні правосуддя.

Систему всіх органів державної влади, що здійснюють функції і завдання держави, називають апаратом держави.

Поясни (поясніть) логічний ланцюжок у структурі поняття

Орган державної влади →

→ що (хто)? — людина або колектив людей

→ який? — наділений необхідними ресурсами

→ для чого? — для виконання функцій держави

Орган державної влади має можливість встановлювати обов’язкові до виконання правила поведінки як загального характеру (для всіх), так й індивідуальні (для конкретних осіб), і забезпечувати їх здійснення, зокрема, за допомогою примусу.

3.2. Що таке «форма держави»?

Характеристику держави, яка показує структуру державних органів, спосіб їх утворення, ступінь централізації влади, методи її здійснення, позначають поняттям «форма держави».

Отже, форма держави — це спосіб організації та здійснення державної влади, що розкривається у характеристиці трьох елементів:

Зверни увагу!

Форма державного правління характеризує структуру вищих органів державної влади, спосіб їх створення, розподіл між ними повноважень, принципи взаємодії тощо.

За формою правління держави є республіками або монархіями.

Республіка — форма правління, за якої вищу державну владу здійснює колегіальний орган, обраний населенням країни на конкретний строк.

Республіки бувають:

  • парламентські — вищу державну владу здійснює парламент, а президент не може впливати на склад і політику уряду, який формує тільки парламент (Австрія, Німеччина, Італія);
  • президентські — глава держави, обраний всенародним голосуванням, формує уряд, яким керує сам або через призначеного прем’єр-міністра. Обраний парламент ухвалює закони і має право накладати вето на президентські укази (США, Аргентина, Мексика, Бразилія);
  • змішані — мають ознаки парламентської і президентської республік: глава держави — президент — пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем’єр-міністра), який підлягає обов’язковому затвердженню або погодженню в парламенті (Фінляндія, Україна, Франція).

Буквально, дослівно

Додаткова інформація

Основними правовими критеріями розрізнення змішаних (президентсько-парламентської й парламентсько-президентської) республік є: спосіб і процедура формування уряду, наявність чи відсутність відповідних повноважень у президента, відповідальність уряду, підстави відставки уряду, підстави та обмеження розпуску парламенту президентом, відповідні повноваження щодо уряду та (або) його глави, наявність у президента права законодавчої ініціативи, використання президентом права вето, підстави і процедура імпічменту або відкликання президента шляхом всенародного референдуму, підстави проведення референдуму й повноваження з цього приводу президента.

Монархія — форма правління, де вища державна влада повністю або частково зосереджена в руках глави держави — монарха, самодержця (короля, царя, імператора) і передається, як правило, за спадком найближчим кровним родичам.

Монархії бувають:

  • Необмежені — це монархії, у яких уся повнота влади належить одній особі (монарху), це «влада одного», жодних виборних органів не існує. Це стан, коли в країні ніхто не може відмінити волю монарха, крім нього самого.
  • Обмежені — це монархії, у яких є виборний орган (парламент), влада монарха обмежена законодавством і повноваженнями певних державних органів. Сучасні монархії здебільшого обмежені — конституційні (парламентські) — влада монарха суттєво обмежена, за ним лише зберігається статус глави держави і деякі представницькі повноваження. Виконавча влада належить уряду, який формує парламент і лише йому підзвітний (Велика Британія, Японія, Люксембург, Данія, Швеція, Бельгія, Норвегія).

Різновидами монархії є теократична монархія, коли монарх є одночасно і главою держави, і главою церкви (Ватикан); виборна монархія, де монарха обирають на певний строк (наприклад, у Малайзії короля обирають на 5 років з-поміж султанів).

Зверни увагу!

Форма державного устрою характеризує територіальну організацію влади, яка визначає порядок взаємодії центральної, регіональної та місцевої влад.

За формою державного устрою держави бувають прості і складні.

Прості (унітарні) — держави, територіальні частини яких не мають свого суверенітету. Таким державам характерна цілковита політична єдність, централізованість. Зазвичай, це держави з невеликою територією, що мають єдині вищі органи державної влади, судову систему, єдине громадянство, єдину систему права, не мають самостійних державних утворень на місцях; у міжнародних відносинах виступають як один суб’єкт (Італія, Польща, Франція, Литва). Частини таких держав є лише адміністративно-територіальними одиницями, наприклад, в Україні — райони й області, у Польщі — воєводства, повіти і гміни. Деякі унітарні держави (Іспанія, Португалія) включають автономні утворення.

Складні — держави, різновидами яких є:

— Федерація — союзна держава, що складається з кількох держав або державних утворень, які мають ознаки державності та наділені суверенітетом (США, Німеччина, Австрія, Канада, Мексика, Росія, Бразилія).

— Конфедерація — союз суверенних держав, утворений для реалізації певних цілей (економічних, військових тощо). Цей союз тимчасовий, він перетворюється на федерацію або розпадається на унітарні держави після досягнення цілі (напр., початковий етап створення США).

— Імперія — насильно створена держава, яка складається з головної держави (метрополії) та підвладних їй несуверенних, залежних держав (колоній) і утримується за допомогою державного примусу з боку метрополії. Історія знає приклади імперій (Римська, Британська, Австро-Угорська, Російська).

Зверни увагу!

Форма державного (політичного) режиму розкриває методи та прийоми здійснення державної і/або політичної влади.

За формою державного (політичного) режиму держави можуть бути демократичні й антидемократичні.

Демократичний режим — це форма державного режиму, за якої державну владу здійснюють із реальною участю громадян. Він заснований на принципах рівності та свободи всіх людей, конституційному закріпленні й гарантуванні прав і свобод громадян.

Буквально, дослівно

Додаткова інформація

Демократія (з грец. demos — народ, kratos — влада, сила) — влада народу, народовладдя, що виходить з організації та функціонування державної влади на засадах визнання народу її джерелом і носієм, ґрунтується на прагненні забезпечити справедливість, рівність та добробут усіх у розв’язанні проблем і питань суспільного врядування.

Антидемократичний режим характеризується позбавленням населення можливостей здійснювати державну владу, порушенням природних прав людини, верховенством держави над правом; підконтрольністю всіх сфер суспільства державі та часто її мілітаризації (військово-диктаторський режим). Антидемократичні режими поділяються на авторитарні й тоталітарні. Прикладами тоталітарного режиму є фашизм, сталінізм. На відміну від тоталітарного режиму, авторитарній формі притаманні певні елементи демократизму, зокрема автономія особистості й суспільства в неполітичних сферах.

Сказано — зроблено!

Практичне завдання

Оцініть учнівську спробу пояснити поняття з використанням міжпредметних зв’язків. Складіть свій варіант пояснення

Наталя намагалася пояснити молодшому братикові, які бувають держави за формою. Вона не хотіла вживати складних термінів, але старалася розкрити суть питання. Дівчина стверджувала, що можуть бути держави, які за своєю будовою подібні на плід черешні, абрикоса, сливи, з одним управлінським ядром усередині; а також бувають держави, схожі на мандарин чи на квітку соняшника.

Олег допоміг пояснювати, стверджуючи, що форму держави можна розглянути на прикладі будиночка. Коли бачимо будинок, то хочемо передусім з’ясувати, чий він, хто в ньому господар. А господарем у будинку-державі може бути або одна людина, яка отримує право управляти у ньому в спадок, або всі мешканці, які періодично обирають з-поміж себе тих, кому довіряють керувати будинком від свого імені. Будинок-держава може бути одноквартирним чи багатоквартирним. В одноквартирному будинку проживатиме одна сім’я, у якої спільні кошти, одні правила для всіх. А у багатоквартирному будинку є спільна адреса, спільні комунікації для постачання тепла, води, електрики, спільні правила користування і оплати за послуги, але крім того, у кожній квартирі зберігаються свої внутрішні кошти, правила і способи підтримання порядку. Можна також поспостерігати за будиночком-державою: а як же їм там живеться, як ними управляють? І тут може бути лише два варіанти: по-доброму чи по-злому. Причому всі щасливі сім’ї щасливі однаково, а «проблеми» бувають різні, залежно від виду політичного режиму.

Повторення — матір навчання!

Перевірте себе:

1. Дайте відповіді на запитання: 1.1. Що таке «державний лад»? 1.2. Яку державу називають республікою? 1.3. Яку державу називають монархією? 1.4. У чому ви вбачаєте головну особливість унітарної держави? 1.5. У чому відмінність між федерацією та конфедерацією?

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «форма держави». Скористайтесь ілюстрацією «Форма держави» та «Схемою № 5» у «Додатку».

3. Назвіть ознаки державної влади.

4. Схарактеризуйте за власним алгоритмом поняття «державний лад».

5. Назвіть і опишіть елементи державного ладу.

6. Запишіть нові терміни та поняття, про які дізналися на уроці, у так звану «лінію цінностей»: розташуйте її по вертикалі, щоб угорі опинилися найважливіші поняття теми, а поступово вниз — похідні від них, їх складники чи додаткові поняття, які їх доповнюють.

Сумлінно!

Завдання для домашньої роботи:

1. Визнач форму держави Україна, обґрунтуй свою думку відповідними статтями Конституції України.

— За формою державного правління Україна є...

— За формою державного устрою Україна є....

— За формою політичного режиму Україна є...

2. «Річ Посполита» дослівно означає «справа суспільна», «республіка». Однак глава держави в ній — король. Поясни цей відомий тобі історичний факт, використовуючи знання, отримані на уроці правознавства.

3. Добери приклади різних за формою держав. Використай знання, отримані на уроках всесвітньої історії та географії.

Форма держави

Приклади

Президентська республіка

Парламентська монархія

Абсолютна монархія

Федеративна держава

Демократична держава