Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Васильків

§ 26. Кримінальні правопорушення та відповідальність за них

Згадайте... — хто може бути суб’єктом правопорушення;

— як поділяються правопорушення за ступенем суспільної небезпеки.

Як ви розумієте... — поняття «значна суспільна небезпека»?

— значення слів «кримінальний», «карний», «детективний»?

Чи знаєте ви, що... — для розшуку злочинців використовують відбитки пальців? У 1882 році англійський вчений Ф. Галтон довів, що нема однакових відбитків пальців. Навіть у близнят, які мають однакову структуру ДНК, відбитки пальців завжди відрізняються. У 1902 р. у Великій Британії відбитки пальців з місця злочину вперше використали як доказ вини. Спосіб ідентифікації людини за відбитками пальців має назву дактилоскопія.

Хоч і з умом красти, то не минеш напасти. Колись піймаєшся.

Для злодія ні дня, ні ночі: краде коли захоче.

Ладан для чортів, а тюрма — для злодіїв.

Українські прислів’я

26.1. Що таке кримінальне правопорушення?

Одним із видів правопорушень за ступенем суспільної небезпеки є кримінальне правопорушення. Це найбільш небезпечний вид неправомірної поведінки, тому що посягає на ті цінності й блага, які найбільше охороняються державою: життя і здоров’я, права і свободи людини, власність, державну безпеку й суверенітет, державний лад, громадський порядок та громадську безпеку, довкілля. Які саме діяння є кримінальними правопорушеннями і які покарання можуть застосовуватися до осіб, що їх вчинили, визначає Кримінальний кодекс України (далі — ККУ).

Зверни увагу!

Кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення. (Ст. 11 ККУ)

Ознаками кримінального правопорушення, виходячи із загальних ознак будь-якого іншого правопорушення, є:

• протиправність — особа відповідатиме за кримінальне правопорушення тільки в тому разі, якщо він передбачений ККУ, а все, що не заборонене, — є дозволеним;
• суспільна небезпека — заподіяння або загроза заподіяння істотної шкоди гарантованим та охоронюваним державою суспільним відносинам, цінностям і благам;
• винність — особа вчиняє кримінальне правопорушення умисно або необережно;
• караність — за вчинення кримінального правопорушення в ККУ завжди передбачено покарання;
• учинення деліктоздатним суб'єктом, тобто особою, яка усвідомлювала і розуміла значення своїх дій, могла ними керувати, досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність і може відповісти за своє діяння;
• вольове діяння (дія чи бездіяльність) — кримінальним правопорушенням є вольова усвідомлена поведінка особи, спрямована на заподіяння значної шкоди суспільним відносинам.

Елементами складу кримінального правопорушення є:

Об’єкт кримінального правопорушення	Суспільні відносини, які охороняються державою і на заподіяння шкоди яким спрямоване кримінальне правопорушення, зокрема: національна безпека, власність, права і свободи громадян тощо. Факультативно до об’єкту кримінального правопорушення відносять предмет кримінального правопорушення та потерпілого від кримінального правопорушення. Якщо, наприклад, скоєна крадіжка, то об’єктом кримінального правопорушення є власність, предметом — майно, яке викрали, а потерпілим — власник цього майна, адже кримінальне правопорушення спрямоване на позбавлення його права власності
Об’єктивна сторона	Характеристика зовнішнього прояву кримінального правопорушення, тобто зміни в суспільному середовищі, до яких призводить учинення кримінального правопорушення. Це все те, що найлегше зафіксувати і довести слідчому — дія чи бездіяльність особи, кримінально протиправні наслідки діяння, причинний зв'язок між діянням і наслідками, місце, час, спосіб, обстановка вчинення кримінального правопорушення, знаряддя та засоби його вчинення
Суб’єкт кримінального правопорушення	Фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до ККУ може наставати кримінальна відповідальність. Згідно зі ст. 22 ККУ кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років. За низку кримінальних правопорушень особа відповідатиме і у віці від 14 років. Підлягає кримінальній відповідальності особа, яка скоїла кримінальне правопорушення у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин. Для окремих кримінальних правопорушень характерний спеціальний суб’єкт — службова особа, військовослужбовець. Факультативними ознаками суб’єкта є громадянство (наприклад, за державну зраду може бути засуджений тільки громадянин України), стать (скажімо, умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини)
Суб’єктивна сторона	Характеристика внутрішнього прояву кримінального правопорушення, що охоплює вину у формі умислу чи необережності; мотив, мету, емоційний стан. Від цих характеристик часто залежить кваліфікація кримінального правопорушення (визначення конкретної статті, яка підлягає застосуванню в конкретному випадку), а також суворість покарання, яке визначається судом

De jure

Право, виражене в тексті закону

Кримінальний кодекс України

(2001, редакція від 16.09.2021, витяг)

Стаття 24. Умисел і його види

1. Умисел поділяється на прямий і непрямий.

2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Стаття 25. Необережність та її види

1. Необережність поділяється на кримінальну протиправну самовпевненість та кримінальну протиправну недбалість.

2. Необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.

3. Необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене ККУ діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а це на сьогоднішній день — 51 000 гривень (3000 • 17 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є такий, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше 5 років.

Тяжким злочином є передбачене ККУ діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше 10 років.

Особливо тяжким злочином є той, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі.

Сказано — зроблено!

Практичне завдання

1. Оцініть кримінальні правопорушення за ступенем тяжкості і визначте їх вид, використовуючи отримані знання з теми. Доповніть таблицю.

2. Поміркуйте і спробуйте визначити об’єкт указаних у таблиці кримінальних правопорушень.

Витяг з Кримінального кодексу України	Вид кримінального правопорушення
Стаття 150. Експлуатація дітей 1. Експлуатація дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці — карається арештом на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 3 років, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років	Кримінальний проступок
Стаття 115. Умисне вбивство 1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, — карається позбавленням волі на строк від 7 до 15 років
Стаття 150-1. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом 1. Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) — карається обмеженням волі на строк до 3 років або позбавленням волі на той самий строк
Стаття 183. Порушення права на отримання освіти 1. Незаконна відмова у прийнятті до навчального закладу будь-якої форми власності — карається штрафом до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років
Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками 1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками - караються штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 5 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого
Стаття 187. Розбій 1. Напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), — карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років
Стаття 245. Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу 1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом — караються штрафом від 5 400 до 9 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк
Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами 1. Жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами, порушення правил транспортування тварин, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини, нацьковування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, а також пропаганда, публічні заклики до вчинення дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій - караються обмеженням волі на строк від 1 до 3 років або позбавленням волі на строк від 2 до 3 років з конфіскацією тварини
Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність 1. Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми — карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років
Стаття 336. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період — карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років
Стаття 338. Наруга над державними символами 1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України — карається штрафом від 1 000 до 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців або позбавленням волі на строк до 3 років

26.2. Покарання за вчинення кримінальних правопорушень

Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, підлягає кримінальному покаранню. І хоча воно називається покарання, але має на меті не тільки кару правопорушникові, але й його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як цим суб’єктом, так й іншими особами. І в жодному разі покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Зверни увагу!

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. (Ст.50 ККУ)

ККУ встановлює такі 12 кримінальних покарань:

1. Штраф (ст. 53 ККУ) є грошовим стягненням, що накладається судом у визначеному розмірі та у визначених ККУ випадках.

2. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54 ККУ) — покарання, що застосовується судом до особи, яка вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин і має таке звання, ранг, чин або клас.

3. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 ККУ) може бути призначене як основне покарання на строк від 2 до 5 років або як додаткове покарання на строк від 1 до 3 років.

4. Громадські роботи (ст. 56 ККУ) полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи як кримінальне покарання встановлюються на строк від 60 до 240 годин і їх відбувають не більш як 4 години на день.

Громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої груп, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

5. Виправні роботи (ст. 57 ККУ) встановлюються як кримінальне покарання на строк від 6 місяців до 2 років, їх відбувають за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10 % до 20 %.

Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці з догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли 16 років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до деяких інших категорій засуджених.

6. Службові обмеження для військовослужбовців (ст. 58 ККУ) дуже подібні до виправних робіт, але застосовуються до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від 6 місяців до 2 років у випадках, передбачених ККУ або коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше 2 років призначити службове обмеження на той самий строк.

Полягає службове обмеження у тому, що із суми грошового забезпечення засудженого провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10 % до 20 %. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

7. Конфіскація майна (ст. 59 ККУ) встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених ККУ. Полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

8. Арешт (ст. 60 ККУ) полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від 1 до 6 місяців. Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті. Арешт не застосовується до осіб віком до 16 років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до 7 років.

9. Обмеження волі (ст. 61 ККУ) полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці. Обмеження волі встановлюється на строк від 1 до 5 років. Не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп.

10. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (ст. 62 ККУ) призначається військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від 6 місяців до 2 років у випадках, передбачених ККУ, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше 2 років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

11. Позбавлення волі на певний строк (ст. 63 ККУ) полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк (від 1 до 15 років, за винятком випадків, передбачених ККУ) до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

12. Довічне позбавлення волі (ст. 64 ККУ) встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених ККУ, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

Не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.

Повторення — матір навчання!

Перевірте себе:

1. Дайте відповіді на запитання: 1.1. Що таке кримінальне правопорушення? 1.2. Які ознаки кримінального правопорушення? 1.3. Яким є склад кримінального правопорушення? 1.4. Що таке покарання? 1.5. Які покарання не можуть застосовуватися до неповнолітніх? 2. Схарактеризуйте види умислу і необережності. 3. Схарактеризуйте види злочинів за ступенем тяжкості. 4. Поясніть, чим відрізняється арешт від позбавлення волі на певний строк.

Сумлінно!

Завдання для домашньої роботи:

1. Склади схему «Умисел та необережність як форми вини».

2. Підготуй за допомогою додаткових джерел інформації повідомлення про кримінальний проступок як вид кримінального правопорушення.