Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Васильків
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 12. Людина і держава
Згадайте...
— як ви пояснювали термін «громадянин» на уроках історії у 6 класі;
— чи належали жінки до категорії громадян Афінської республіки чи Римської республіки;
— що таке право в суб’єктивному значенні.
Як ви розумієте...
— співвідношення понять «людина» та «громадянин»?
— положення ст. 7 Загальної декларації прав людини, що «всі люди є рівними»?
— що права і свободи людини є невідчужуваними?
Чи знаєте ви, що...
— розділ ІІ Конституції України, де закріплено права, свободи і обов’язки, є найбільшим за обсягом розділом Основного закону?
— слово «громадянин» у дослівному перекладі з грецької означає «житель міста» і так називали людей, які мали право голосу?
— Загальна декларація прав людини згідно з Книгою рекордів Гіннеса — документ, перекладений найбільшою кількістю мов у світі?
Громадянином у загальному розумінні є той, хто причетний і до володарювання, і до підпорядкування.
Аристотель, давньогрецький філософ
12.1. Правова характеристика понять «людина», «особа», «громадянин»
Людина за своєю природою — істота суспільна.
Аристотель, давньогрецький філософ
Для позначення людської істоти ми, як правило, використовуємо багато синонімів, які зазвичай можуть вживатися як взаємозамінні й абсолютно не впливати на зміст тієї інформації, яку ми повідомляємо. Наприклад, «людина», «індивід», «особа», «особистість», «персона», «суб’єкт», «громадянин» тощо. Однак для юристів окремі поняття із цього ряду суттєво різняться й у правничому контексті не можуть бути застосовані як аналогічні.
Потрібно зрозуміти, що:
1) людина (лат. Homo sapiens) — це особливе розумне природне створіння, що принципово відрізняється від усіх інших живих істот; це такий вид, що посідає своє місце в сукупності інших живих організмів, належить до типу, класу, ряду, виду тощо;
2) особа — це людина, яка живе в суспільстві, вступає у суспільні відносини, має певні взаємозв’язки і є носієм культури, ментального профілю, творцем історії тощо. Інакше кажучи, будь-яка особа є людиною, однак гіпотетично не всяка людина може бути особою. Прикладами є Мауглі, Тарзан, хоча вони і літературні персонажі, але ілюструють це міркування. Вони обидва належать до людей, та не є особами, адже не мають зв’язків з іншими, подібними до себе, живуть поза соціумом;
3) громадянин — це особа, що має правовий зв’язок із певною державою, який виявляється у взаємних правах і обов’язках. Наприклад, громадяни держави мають право обирати державні органи, брати участь в управлінні державою, а також повинні захищати її, утримувати функціонування державного апарату шляхом сплати податків. Натомість держава має право притягати до відповідальності за недотримання громадянином таких обов’язків, а також повинна забезпечувати необхідні умови, життєвий рівень, допомогу і захист громадянам, які перебувають не тільки в межах її території, але й за кордоном. Людина не обов’язково повинна народитися і вирости у державі, щоб бути її громадянином, бо громадянство не залежить від національності. Його може набути будь-яка людина, якщо вона відповідає умовам, визначеним законодавством.
Біологічна класифікація |
|
Домен: |
Ядерні |
Царство: |
Тварини |
Підцарство: |
Справжні багатоклітинні |
Надтип: |
Вториннороті |
Тип: |
Хордові |
Підтип: |
Хребетні |
Інфратип: |
Щелепні |
Надклас: |
Чотириногі |
Клас: |
Ссавці |
Підклас: |
Плацентарні |
Ряд: |
Примати |
Інфраряд: |
Людиноподібні |
Родина: |
Гомініди |
Рід: |
Люди |
Вид: |
Людина розумна |
Людина з погляду біології
Співвідношення понять «людина», «особа», «громадянин»
Зверни увагу!
Людина — біологічне поняття, яке вказує на належність істоти до класу ссавців; особа — культурно-історичне поняття, що акцентує на соціальній природі людини; громадянин — політико-правове поняття, яке підкреслює правовий зв’язок фізичної особи з конкретною державою.
12.2. Громадянство України
Однією із суттєвих ознак держави є наявність населення.
Майже усі люди, що складають населення нашої держави і постійно проживають на території України, є її громадянами, однак в Україні можуть перебувати і навіть постійно проживати також іноземці (особи, які є громадянами або підданими іншої держави чи декількох держав) або особи, які зовсім не мають громадянства.
Категорії населення України
Буквально, дослівно
Додаткова інформація
За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 червня 2021 року чисельність наявного населення України становила 41 408 239 осіб (без врахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя). За національним складом Україна належить до мононаціональних держав, тобто українці становлять абсолютну більшість населення України. За даними першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року, громадянами України у 2001 році були 99,35 %, громадянами країн СНД 0,33 % всього населення. Налічувалося 0,18 % (86 047) осіб без громадянства.
http://www.ukrstat.gov.ua/
Поясни (поясніть) логічний ланцюжок у структурі поняття
Громадянство →
→ що? — правовий зв’язок
→ між ким? — між фізичною особою і державою
→ як виявляється? — знаходить свій вияв у взаємних правах і обов’язках
Питання громадянства в Україні врегульовуються Законом України «Про громадянство України» від 18. 01. 2001 р.
Громадянство України набувається:
• за народженням (за правом крові і правом ґрунту) — якщо батьки дитини, яка народилася, або хоч один із них, є громадянами України, або є особами без громадянства чи іноземцями, але на законних підставах проживають на території України, або батьки її невідомі, та вона знайдена на території України;
• за територіальним походженням — якщо особа сама чи її найближчі родичі (один із її батьків, дід чи баба, брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука) народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, то вона може подати заяву про набуття громадянства;
• у результаті прийняття до громадянства — іноземець або особа без громадянства можуть клопотати про прийняття до громадянства України, якщо дотримані такі умови:
- 1) особа визнає і дотримується Конституції і законів України;
- 2) особа подала декларацію про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов’язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
- 3) особа постійно проживає на законних підставах на території України протягом останніх п’яти років (якщо перебуває у шлюбі з громадянином України — достатньо двох років, для біженців чи осіб, яким Україна надала притулок, — три роки);
- 4) особа отримала дозвіл на імміграцію (на в’їзд громадян інших держав в Україну на довгострокове перебування або постійне проживання);
- 5) особа володіє державною мовою на рівні, визначеному Національною комісією зі стандартів державної мови;
- 6) особа має законні джерела існування (заробітну плату, прибуток від підприємницької діяльності або власності, пенсію, стипендію, власні фінансові заощадження або фінансову допомогу від членів сім’ї тощо);
• у результаті поновлення у громадянстві — якщо особа припинила громадянство України, а потім подала заяву про поновлення у громадянстві, вона реєструється громадянином України незалежно від місця проживання;
• у результаті усиновлення — якщо особу всиновлюють громадяни України або подружжя, один із якого є громадянином України;
• у результаті встановлення над дитиною опіки чи піклування — й зокрема влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю, якщо опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України.
Законом передбачено і деякі інші підстави набуття громадянства України.
Документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну (за ст. 5 Закону України «Про громадянство України»).
Громадянство України припиняється:
- внаслідок виходу з громадянства України (якщо громадянин України постійно проживає за кордоном, він добровільно може вийти з громадянства України за його особистим клопотанням, якщо ж це неповнолітня особа — за клопотанням про це одного з батьків, але коли дитині вже виповнилося 14 років — її згода на це є обов’язковою). Громадянин України, який подав заяву про вихід із громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов’язки громадянина України;
- внаслідок втрати громадянства України (підставами втрати громадянства України є: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави; набуття особою громадянства України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов’язком чи альтернативною (невійськовою) службою);
- за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Рішення про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України приймає Президент України і видає з цього приводу укази. У вирішенні питань громадянства беруть участь й інші державні органи. Зокрема, при Президентові України створена Комісія з питань громадянства, яка: 1) розглядає заяви про прийняття або вихід із громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв і подань; 2) контролює виконання рішень із питань громадянства, прийнятих Президентом України. Крім Президента України та Комісії при Президентові України з питань громадянства, питаннями громадянства займається Державна міграційна служба, яка є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції, громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб та її територіальні органи і підрозділи.
Fiat justitia!
Розв'яжіть юридичну ситуацію
Дайте юридичну оцінку запропонованих ситуацій. Виконайте завдання в групах
1. Громадянин Гани Едвард Ф. упродовж чотирьох років навчався у Західноукраїнському національному університеті. За час студій він непогано опанував українську мову, знайшов багато друзів, навчився грати на бандурі, а вишиванку вважав найвишуканішим одягом. Він щиро полюбив Україну і навіть мав намір одружитися з однокурсницею Марічкою. Відтак він вирішив залишитися в Україні на постійне місце проживання. 1. Чи здійсненні мрії юнака? 2. Чи може Едвард набути громадянства України? 3. Що потрібно, щоб клопотати про прийняття до громадянства?
2. Подружжя Дем’янових і їхній 15-річний син Володимир рік тому виїхали на постійне місце проживання в Іспанію. Мама Володимира, перебуваючи у відпустці в Україні, не порадившись ні з чоловіком, ні з сином, подала заяву про вихід їхньої сім’ї з громадянства України. 1. Чи були її дії юридично правильними? 2. Чи не порушено приписи Закону України «Про громадянство України»?
12.3. Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина
Чоловікам — їх права, і не більше того; жінкам — їх права, і не менше того.
Сьюзен Ентоні, американська активістка і борчиня за громадянські права жінок
«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах». Саме так починається Загальна декларація прав людини (10.12.1948 р., ООН). Таке ж положення закріплює і Конституція України. Так, ми народжуємося, маючи рівні природні можливості, які необхідні нам для нормального життя та самореалізації. Хай ми не здатні відразу після народження скористатися усіма своїми правами, але вони у кожного з нас є, безумовно, як оболонка, як друга, невидима шкіра. Тому і називають права людини невід’ємними та невідчужуваними, тобто такими, що їх неможливо відокремити від особи, передати комусь іншому.
Поясни (поясніть) логічний ланцюжок у структурі поняття
Права людини →
→ що? — можливості людини
→ які? — є загальними і рівними для всіх
→ для чого? — забезпечують нормальне існування і розвиток людини
→ як? — держава повинна визнавати та гарантувати їх в обсязі загальновизнаних міжнародних стандартів
В Україні людина визнається найвищою соціальною цінністю, тому у ст. 3 Конституції України зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Зверни увагу!
Права і свободи людини — можливості людини, спрямовані на досягнення її цілей і задоволення її інтересів.
De jure
Право, виражене в тексті закону
Конституція України
(28.06.1996, редакція від 01.01.2020, витяг)
Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
У Конституції України закріплені такі права і свободи людини:
- громадянські (особисті) — без них неможливе життя людини і її нормальний розвиток — право на життя, повагу до честі й гідності, право на свободу й особисту недоторканність, свободу думки і слова, свободу світогляду й віросповідання на свободу пересування та вільний вибір місця проживання та інші;
- політичні — обумовлені статусом громадянина і дають змогу брати участь у житті держави — право брати участь в управлінні державними справами, зокрема, обирати та бути обраним, спрямовувати індивідуальні або колективні письмові звернення, особисто звертатися в органи державної влади, органи місцевого самоврядування та до посадових і службових осіб цих органів, право об’єднуватися у політичні партії та інші громадські об’єднання, проводити збори, мітинги, демонстрації;
- соціально-економічні — створюють змогу забезпечувати своє життя матеріально — право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право на підприємницьку діяльність, право на працю, на достатній життєвий рівень, на соціальний захист тощо;
- культурні — уможливлюють розвиток і самореалізацію особистості — право на освіту, на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови, свободу літературної, художньої, наукової діяльності і творчості, користуватися досягненнями науки і техніки, культурними й історичними надбаннями людства;
- екологічні — забезпечують стан навколишнього природного середовища як умову життя людини — право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, право на відшкодування збитків, заподіяних погіршенням стану довкілля, право на отримання і використання інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також на її поширення;
- права в галузі правосуддя — гарантують правову захищеність особи — право на судовий захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань, на відшкодування матеріальних та моральних збитків, право на захист і на правову допомогу, презумпція невинуватості в кримінальному судочинстві та ін.
Україна забезпечує реалізацію політичних прав і свобод тільки своїм громадянам, здійснення всіх інших прав і свобод гарантується усім людям, що перебувають на території України незалежно від громадянства.
Сказано — зроблено!
Практичне завдання
Визначте, до якого виду належать указані права і свободи людини й громадянина, і доповніть таблицю:
Приклад прав людини |
Вид прав людини |
|
— Таємниця листування, телефонних розмов, електронної та іншої кореспонденції |
громадянське (особисте) право |
|
— Право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом |
||
— Право безоплатно здобути вищу освіту в державних і |
||
комунальних навчальних закладах на конкурсній основі |
||
— Право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір |
||
— Право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань |
||
— Право на житло |
Наші права і свободи тісно пов’язані з обов’язками. Кожне наше право породжує обов’язок іншого суб’єкта або суб’єктів. Наприклад, якщо конкретна особа має право на життя та особисту недоторканність, це означає, що всі інші люди мають обов’язок поважати і не порушувати це її право, інакше порушника буде притягнуто до юридичної відповідальності. Дуже влучно зауважив американський філософ Ф. Емерсон: «Моє право розмахувати руками закінчується там, де починається ніс мого сусіда».
У Конституції України обов’язкам держави та людини присвячено багато статей. Ключові та найважливіші конституційні обов'язки людини і громадянина визначені у статтях 65-68: захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України; повага до державних символів України; обов’язок не спричиняти шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані їм збитки; обов’язок платити податки і збори; обов’язок неухильно дотримуватися Конституції та законів України; обов’язок не зазіхати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Якщо перший обов’язок із цього переліку стосується лише громадян України, то всіх інших мають дотримуватися усі особи, що проживають на території України.
Зверни увагу!
Обов’язки людини — це необхідна поведінка людини, що відповідає вимогам, які потрібні для того, щоб не порушувалися права людини і суспільство нормально функціонувало.
Сказано — зроблено!
Практичне завдання
1. Оцініть варіанти співвідношення прав та обов’язків, що зображені на ілюстрації. 2. Поміркуйте, який із них ви вважаєте правильним. 3. Спробуйте сформулювати проблемні запитання для дискусії. 4. Подискутуйте.
Співвідношення прав і обов’язків
Сказано — зроблено!
Практичне завдання
Як ви розумієте принцип єдності прав і обов’язків, закладений у багатьох статтях розділу II Конституції України?
На уроці правознавства Михайлик розповів притчу, яку почув від бабусі. Подорожній запитав хлопчика, чим займаються його батьки. І малий сказав, що вони виконують багато різної роботи, але обов’язково щодня роблять одне і те саме: печуть три хлібини. Одну споживають самі, другою повертають борг, а третю дають у борг. Це дуже здивувало подорожнього, але хлопчик усе пояснив, сказавши, що з ними ще живуть бабуся і дідусь, а також є ще сестричка і братик.
Поміркуйте, чому за допомогою цієї притчі Михайлик намагався пояснити статтю 51 Конституції України, у якій сказано: «Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків».
12.4. Механізми захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні
В Україні права та свободи людини і громадянина не тільки закріплені у Конституції та інших законодавчих актах, наша держава також гарантує їх реалізацію і створює різні механізми їх захисту — це основне завдання будь-якої демократичної цивілізованої держави.
Зверни увагу!
Механізм захисту прав людини — це забезпечені державою можливості виконання громадянами певних дій, завдяки яким можна захистити свої права, свободи і законні інтереси.
Захист прав і свобод громадян можливий шляхом:
- самозахисту, тобто кожна людина має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань;
- звернення до державних органів, які здійснюють захист прав і свобод;
- направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень до органів державної влади;
- проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій, страйків;
- через громадські формування і об’єднання, що створюються для захисту прав і свобод (наприклад, адвокатура, правозахисні організації тощо). Адвокати зобов’язані здійснювати представництво, сприяти захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб за їх дорученням в усіх органах, установах, організаціях.
В Україні є низка державних органів, звернення до яких допоможе захистити або відновити порушене право, а також таких, що здійснюють контроль за додержанням прав і свобод людини та громадянина. До таких, зокрема, належать:
1. Суд — орган судової гілки влади, діяльність якого полягає у забезпеченні справедливості під час розгляду і вирішення кримінальних справ, цивільних, трудових, господарських, адміністративних чи інших спорів.
2. Конституційний Суд України, який здійснює конституційний судовий контроль та захист основних прав і свобод людини й громадянина, забезпечення верховенства права і прямої дії Конституції на всій території України.
3. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (ця посада по-іншому називається омбудсмен). До Уповноваженого з прав людини може звернутися будь-яка особа, яка перебуває на території України, якщо її права порушено органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами. На офіційному сайті Уповноваженого є для цього спеціальна електронна форма звернення. Крім того, для зручності й доступності утворено регіональні представництва Уповноваженого з прав людини, а також діють регіональні координатори взаємодії з громадськістю.
Дотримання прав дитини є одним із пріоритетних напрямів роботи Уповноваженого з прав людини. У структурі Секретаріату Уповноваженого створено відповідний підрозділ із питань дотримання прав дитини, який контролює стан їх дотримання, запобігає їх порушенню або сприяє їх поновленню. У структурі Адміністрації Президента України є також посада Уповноваженого з прав дитини.
4. Національна поліція України — це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
5. Прокуратура — територіально розгалужена система державних органів, створених із метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Звернутися до прокуратури можна зі скаргою, заявою чи повідомленням про вчинені або такі, що готуються, правопорушення чи злочини.
6. Якщо громадянин України використав усі можливі засоби захисту свого порушеного права в Україні, але так і не домігся справедливого рішення, тоді він може скористатися міжнародним механізмом захисту прав людини, звернувшись зі скаргою до Європейського суду з прав людини. Така можливість є додатковою гарантією захисту прав і свобод людини в Україні.
Fiat justitia!
Розв'яжіть юридичну ситуацію
Дайте юридичну оцінку запропонованих ситуацій. Виконайте завдання в групах
1. На місце менеджера в успішній компанії претендують дві особи: чоловік 30-ти років, належного рівня фахової підготовки, одружений, має двох дітей; жінка 26-ти років, вищого рівня фахової кваліфікації, не заміжня. Директор підприємства відмовив жінці у прийнятті на роботу, пояснивши, що вона буде багато уваги приділяти своїм «жіночим» справам, тобто зосереджуватиметься на пошуках нареченого, народженні та вихованні дітей тощо, а роботі приділятиме недостатньо часу, тому мужчина краще впорається з роботою. 1. Чи порушено права жінки в цій ситуації? 2. За допомогою якого механізму вона може захистити свої права? 3. Куди їй потрібно звернутися?
Повторення — матір навчання!
Перевірте себе:
1. Дайте відповіді на запитання: 1.1. Що таке громадянство? 1.2. Що означають поняття «людина», «особа», «громадянин»? 1.3. Хто в Україні вирішує питання, пов’язані із набуттям і припиненням громадянства? 1.4. Що таке права і свободи людини? 1.5. Що таке обов’язки людини? 1.6. Які способи захисту прав людини та громадянина ви знаєте? 1.7. За якої умови громадянин України може звернутися до Європейського суду з прав людини? 1.8. Які права має громадянин у галузі правосуддя? 2. Назвіть підстави набуття громадянства України. Скористайтеся «Таблицею № 8» у «Додатку». 3. Перелічіть, які обов’язки має громадянин держави. 4. Розкажіть, як можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 5. Схарактеризуйте умови прийняття до громадянства України. 6. Схарактеризуйте підстави припинення громадянства України. 7. Поясніть, як ви розумієте наявність стійкого правового зв’язку особи з державою.
Сумлінно!
Завдання для домашньої роботи:
1. Запиши, які права людини належать: ...до громадянських (особистих), ... до політичних, ... до соціально-економічних. 2. Чи маєш ти громадянство України? Як визначається громадянство дітей?
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України