Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Васильків

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ ІІІ. Взаємозв’язок людини і держави

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця:

  • називає ознаки конституції; механізми захисту прав і свобод людини та громадянина;
  • пояснює та застосовує поняття «людина», «особа», «громадянин», «громадянство», «конституція», «права і свободи людини», «конституційні обов’язки»;
  • описує види конституційних прав, свобод, обов’язків людини і громадянина, органи державної влади та місцевого самоврядування;
  • наводить приклади повноважень Конституційного Суду України, видів звернення громадян;
  • характеризує підстави набуття та припинення громадянства України;
  • аналізує окремі статті Конституції України;
  • розв’язує правові ситуації із застосуванням знань розділу;
  • оцінює значення Конституції України; форми участі громадян у житті держави та місцевої громади.

§ 11. Конституція України

Згадайте... — які нормативні акти, що мали силу основного закону, ви вивчали на уроках історії. У яких країнах вони діяли?

Як ви розумієте... — значення слів «константа», «констатація факту», «конституювати»?

— вислів «Конституція держави повинна бути такою, щоб не порушувати конституцію громадянина» (письменник і сатирик Станіслав Єжи Лец)?

Чи знаєте ви, що... — слово «constitutio» як нормативно-правовий термін уперше було вжито в актах Стародавнього Риму, що починалися з вислову «Rem Publicum Constituere...» — «Римський народ установлює...».

— у латинській мові префікс «con» має значення «разом», а дієслово «statuero» початково означало «ставити», «споруджувати».

— у чинній редакції Конституції України за розділом VI одразу йде розділ VIII?

Душа держави — закон, оскільки, як тіло, що позбулося душі, падає, так і держава, якщо у ній немає закону, — руйнується.

Філософ Демосфен

11.1. Поняття Основного закону держави

Конституція — це Основний закон держави, основоположний акт установчої влади народу, що закріплює права людини та засади діяльності публічної влади. Публічну владу здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Основна мета Конституції — обмеження публічної влади, передусім — правами людини. Перелік прав, закріплений Конституцією, не є вичерпним. Натомість органи влади мають повноваження, визначені лише законом, та можуть діяти тільки в порядку, визначеному законом, який ухвалено на основі Конституції. Докладніше порядок формування та діяльності органів публічної влади регламентується спеціальними законами, ухвалення яких передбачено Конституцією. Такі закони належать до категорії конституційних і мають особливий порядок ухвалення, оскільки фактично доповнюють положення Основного закону.

Конституція — основоположний документ, у якому має бути визначено найголовніші, ключові аспекти існування держави. Із курсу новітньої історії вам відомо, що прийняттям конституцій супроводжувалися зміни у формі держави в процесі революційних потрясінь, як це було у Франції наприкінці XVIII ст., чи створення нових держав, наприклад, США. Якщо конституції приймалися демократичним (народним) шляхом, для представницького зібрання, що встановлювало новий порядок у державі, застосовували назву «Установчі збори», «Конституційні збори», «Конституанта». У деяких державах у минулому столітті основний закон ухвалювали шляхом всенародного голосування (референдуму). На уроках всесвітньої історії у 9 класі ви дізнаєтеся про ситуації, коли монарх сам установлював «основні правила» в своїй державі, «даруючи» народові конституцію. Такі конституції ще називають «октройованими» (від франц. octroyer — жалувати, дарувати). Основні закони можуть бути у формі одного нормативного акту (бути «писаними»), як Конституція України, а можуть складатись із кількох документів, прийнятих у різний час. Такою, як ви знаєте, є конституція Великої Британії. Іноді основний закон встановлюється на певний період чи до закінчення певних обставин, однак у більшості випадків передбачається його постійна дія на невизначений термін.

Конституція Пилипа Орлика 1710 р.

Конституція України

Коли у 1991 році було проголошено незалежність України, змінилася не лише назва держави, а й деякі принципи відносин між владними структурами всередині держави. На той час діяла Конституція УРСР 1978 року, і щоб привести її у відповідність до нових реалій, було внесено чимало змін у текст цього документа. Минуло майже 5 років, упродовж яких обговорювалося кілька проектів Основного закону України, але жоден із них не знаходив схвалення в суспільстві. Всього впродовж 1990-1996 років було запропоновано 15 проектів Конституції. Треба було визначитися, наприклад, із тим, як має називатися уряд, який порядок його формування; як має називатися законодавчий орган (парламент) і зі скількох частин (палат) він може складатися; що доцільніше для нашої держави — бути унітарною державою чи федерацією; як мають називатися органи місцевого самоврядування. Окрім того, доволі спірним тоді було питання приватної власності і те, чи може земля в Україні бути у приватній власності. Зрештою, на розгляді у парламенті опинився законопроект, стосовно певних положень якого у депутатів і Президента були протилежні погляди. Процес обговорення та ухвалення проекту нової Конституції зайшов у глухий кут, а певна правова невизначеність шкодила економіці країни. Тоді чинний Президент України Леонід Кучма вирішив винести на всенародне голосування інший проект Основного закону, який передбачав, з-поміж іншого, значні повноваження Президента в системі органів державної влади, серед яких і право Президента достроково припиняти повноваження Верховної Ради. Звичайно, така обставина змусила депутатів запрацювати у посиленому режимі. Вранці 27 червня 1996 року було вирішено не припиняти засідання, поки не буде прийнятий Основний закон. Парламент працював у безперервному режимі аж до наступного ранку. Конституція України набула чинності з дня її ухвалення, 28 червня 1996 року. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України, що закріплено у ст. 161 Основного закону.

Від інших нормативно-правових актів Конституцію відрізняють певні юридичні властивості — ознаки:

  • Конституція має вищу юридичну силу;
  • є основним законом держави;
  • має підвищену стабільність (захист від частих змін і доповнень) у закріпленні основ державного ладу, гарантій прав і свобод людини;
  • передбачено особливий порядок її прийняття і внесення змін;
  • є базовим джерелом до галузей права;
  • встановлює систему відносин між органами державної влади.

Конституція України порівняно з основними законами інших держав є народною, писаною, постійною, демократичною, республіканською, унітарною, жорсткою, реальною.

Місце Конституції України у системі нормативно-правових актів держави

11.2. Структура Конституції України

Конституція України має структуру, притаманну кожному нормативно-правовому акту. Вона складається з преамбули (вступу, передмови до закону, у якій зазвичай указують передумови, завдання та мету прийняття закону), розділів, статей, прикінцевих і перехідних положень. Чинна редакція Конституції налічує 14 розділів (розділ VII було вилучено) та 166 статей (додавали та вилучали статті). Останні зміни до Конституції України було внесено 3 вересня 2019 року, вони набули чинності 01 січня 2020 року.

Розділ І «Загальні засади» містить 20 статей. Він, як ви знаєте, визначає основи державного ладу України, цілісність і недоторканність її території, а також установлює державний статус української мови (ст. 10), державні символи України — Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України — та її столицю, місто Київ (ст. 20). Важливими є положення про гілки державної влади — законодавчу, виконавчу і судову, про політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність суспільного життя, рівність перед законом усіх суб’єктів права власності. Держава гарантує право власності на землю, свободу політичної діяльності (не забороненої Конституцією та законами України), місцеве самоврядування. Серед усіх нормативно-правових актів держави Конституція має найвищу юридичну силу, отже, всі інші закони та підзаконні акти (постанови, укази, розпорядження, інструкції, накази тощо) мають ухвалюватися відповідно до Конституції і не можуть їй суперечити.

Розділ II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» містить 48 статей, у яких закріплено фізичні, політичні, економічні, соціальні, культурні права людини і громадянина, обов’язки громадян України і ключові положення щодо захисту прав людини.

Розділ III «Вибори. Референдум» короткий, усього 6 статей. Але він, як і І та XIII розділи, особливо захищений. Вносити зміни і доповнення до цих розділів можна лише за особливою процедурою, тобто не так, як це вимагається для внесення змін і доповнень до інших розділів Конституції. Недостатньо голосів «за» не менш як 2/3 конституційного складу Верховної Ради України (300 депутатів), а треба, щоб законопроект про внесення змін і доповнень до цих розділів був затверджений всеукраїнським референдумом. Окрім того, повторно подавати законопроект про внесення змін і доповнень з того ж питання у I, III та XIII розділи можна лише під час наступного скликання Верховної Ради України.

Розділи: IV «Верховна Рада України», V «Президент України», VI «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади», VIII «Правосуддя», XII «Конституційний Суд України» визначають конституційні (передбачені Конституцією) державні органи, їх статус, повноваження, компетенцію, порядок формування, кількісний склад, тривалість виконання повноважень. До конституційних органів державної влади в Україні належать:

  • Верховна Рада України — єдиний законодавчий орган влади;
  • Президент України — глава держави;
  • Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади;
  • місцеві державні адміністрації — місцеві органи виконавчої влади в областях, районах, містах Києві та Севастополі;
  • Конституційний Суд України — спеціалізований орган конституційного контролю;
  • Верховний Суд — найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції.

Рахункова палата здійснює від імені Верховної Ради контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використаниям. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина. Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом із питань національної безпеки й оборони при Президентові України.

Розділи IX — «Територіальний устрій України», X — «Автономна Республіка Крим», XI — «Місцеве самоврядування» визначають засади територіального устрою України як унітарної держави з автономним утворенням. Структурними одиницями, елементами адміністративно-територіального устрою України є Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, тобто державне підпорядкування.

Розділ XIII «Внесення змін до Конституції України» встановлює порядок подання й ухвалення законопроектів про внесення змін до Конституції і забороняє змінювати Основний закон в умовах воєнного чи надзвичайного станів, а також вносити зміни, які передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, або таких, що спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Розділ XIV «Прикінцеві положення» визначає, що Конституція України набуває чинності з дня її прийняття, а день прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України.

Розділ XV містить 16 перехідних положень.

11.3. Повноваження Конституційного Суду України

Конституційний Суд України (далі — КСУ) розпочав свою діяльність 16 жовтня 1996 року. Порядок організації та діяльності КСУ, статус суддів КСУ, підстави і порядок звернення до нього, процедура розгляду ним справ і виконання його рішень визначається Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» (13 липня 2017 року) та Регламентом Конституційного Суду України (22 лютого 2018 року). Це єдиний державний орган, який може визначати конституційність (відповідність Конституції) законів України та актів вищих органів державної влади, а також здійснює офіційне тлумачення Конституції України.

Будівля Коституційного Суду України, м. Київ, вул. Жилянська, будинок 14

Емблема Конституційного Суду України

Сказано — зроблено!

Практичне завдання

Прочитайте статті Розділу XII Конституції України, розгляньте таблиці 6 і 7 у Додатку та дайте відповіді на запитання:

1. Яким є кількісний склад Конституційного Суду України? 2. Яким є порядок формування Конституційного Суду України? 3. Що належить до повноважень Конституційного Суду України? 4. Чи може Конституційний Суд України вирішувати питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування? 5. Якими є підстави для визнання правових актів такими, що не відповідають Конституції України? 6. Хто може бути суддею Конституційного Суду України? 7. Як держава захищає суддів Конституційного Суду України? http://surl.li/gdyl

Закон України «Про Конституційний Суд України» (редакція від 11.04.2021) передбачає, що формами звернення до КСУ є конституційне подання, конституційне звернення, конституційна скарга.

Конституційне подання — це письмове клопотання Президента України, не менш як 45 народних депутатів України, Верховного Суду, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим про визнання правового акта чи його окремих положень неконституційним або щодо офіційного тлумачення Конституції України.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до КСУ про надання висновку щодо: 1) відповідності Конституції України чинного міжнародного договору України або міжнародного договору, що вноситься до Верховної Ради України для надання згоди на його обов’язковість; 2) відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою; 3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; 4) відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам ст. 157 і ст. 158 Конституції України; 5) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України; 6) відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України. Суб’єктами права на конституційне звернення є Президент України; ВРУ; Кабінет Міністрів України; щонайменше 45 народних депутатів України.

Конституційна скарга — це подане до КСУ письмове клопотання фізичної чи юридичної особи приватного права щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі, якщо вона вважає, що цей закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України.

Fiat justitia!

Розв'яжіть юридичну ситуацію

Дайте правову оцінку запропонованої ситуації

Громадянин Сивенький дізнався, що селищна рада ухвалила рішення про заборону продажу у першій половині дня сигарет та алкогольних напоїв у закладах торгівлі, розташованих у радіусі 500 метрів довкола місцевої школи. Оскільки Сивенький мешкав неподалік школи, а інший такий магазин розташований значно дальше, він обурився таким рішенням і незабаром написав клопотання до Конституційного Суду України з вимогою визнати рішення селищної ради таким, що суперечить Основному закону і грубо порушує гарантоване Конституцією право на рівність громадян перед законом. Чи є Сивенький суб’єктом конституційного подання? Із яких питань громадяни можуть звертатися до Конституційного Суду України?

Повторення — матір навчання!

Перевірте себе:

1. Дайте відповіді на запитання: 1.1. Що таке конституція? 1.2. Коли була ухвалена Конституція України? 1.3. Ким була ухвалена Конституція України? 1.4. Скільки років минуло з часу ухвалення Конституції України? 1.5. Що таке преамбула закону? 1.6. Якою є структура Конституції України? 1.7. Яким є статус КСУ? 1.8. Коли було створено Конституційний Суд України? 2. Назвіть ознаки конституції як Основного закону держави. 3. Назвіть повноваження КСУ. 4. Наведіть приклади застосування повноважень КСУ. 5. Поміркуйте, чим Конституція України відрізняється від інших нормативно-правових актів. 6. Оцініть значення Конституції в житті держави. 7. Проаналізуйте зміст статей розділу I «Загальні засади» Конституції України.

Сумлінно!

Завдання для домашньої роботи:

1. Склади план до частини 11.1 цього параграфа, розділивши її умовно на кілька частин. Визнач ключові положення у кожній частині та запиши їх.

2. Прочитай Розділи I, III, XIII Конституції України. Поясни, чому передбачено особливий порядок унесення змін до цих розділів.