Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Васильків - Нова програма

§ 9. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ШКІДЛИВІСТЬ (СУСПІЛЬНУ НЕБЕЗПЕКУ) ДІЯННЯ

Практичне заняття № 2

Згадайте... — що таке правопорушення і які ознаки воно має.

Як ви розумієте... — значення понять «необхідна оборона», «уявна оборона», «крайня необхідність»?

Чи знаєте ви, що... — інститут необхідної оборони — один із найдавніших, він закріплювався у законодавстві на всіх етапах його розвитку. Про нього йдеться в договорах Олега й Ігоря з греками (911, 945 рр.), у «Руській правді» та майже в усіх пізніших законодавчих актах.

«Невільна вина не винна». Сенека, філософ

У правознавстві існують поняття «суспільна небезпека» і «значна суспільна небезпека»:

Суспільна небезпека (шкідливість) діяння — важлива ознака правопорушення, яка має велике значення для кваліфікації діяння як правомірного чи неправомірного, а, отже, є підставою для настання чи не настання юридичної відповідальності. Значна суспільна небезпека є ключовою ознакою злочину — правопорушення, за яке настає кримінальна відповідальність. Якщо шкода, заподіяна суспільству, є незначною, правопорушення може кваліфікуватись як адміністративне і передбачатиме адміністративну відповідальність, яка є значно легшою. У законодавстві прописано чіткий перелік обставин, за наявності яких діяння, що формально містить усі ознаки правопорушення, не може вважатися таким і не передбачатиме юридичної відповідальності. У певних, зазначених у законі випадках, кримінальна відповідальність таки буде наставати, але її міра буде дещо меншою. Межа у цих ситуаціях між «буде» і «не буде», «злочин» і «не злочин» дуже тонка, і важливо зуміти її не перейти.

Розв'яжіть юридичну ситуацію 1 (1, 2, 3)

Дайте юридичну оцінку запропонованих ситуацій згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Виконайте завдання в групах

1. Селяни, щоб уникнути поширення вогню на поле із достиглим врожаєм, почали обкопувати осередок загоряння ще до приїзду пожежників. Петро Іванович у поспіху не помітив, що лопатою перерізав якийсь дріт у ґрунті. Як виявилося, то була лінія мережевого зв’язку, що постачала інтернет із найближчого міста, яку чомусь проклали на недостатній глибині. Чи буде застосовано до цієї ситуації положення про дії в стані крайньої необхідності?

2. Микола Степанович повертався додому з дачі на автівці, що належала його братові і якою, за згодою брата, він іноді користувався. На вимогу патрульного він зупинився поблизу місця дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки подія трапилася далеко від міста, а потерпілий потребував невідкладної медичної допомоги, Миколу Степановича попросили доставити травмовану людину у лікарню. На складній ділянці він порушив правила дорожнього руху, виїхавши на вільну зустрічну смугу, де було менше ям. Цей факт зафіксували камери відеоспостереження. Згодом братові Миколи Степановича, як власникові автівки, поштою надійшло повідомлення про необхідність сплатити штраф. Оцініть ситуацію з погляду права. Як Миколі Степановичу довести, що він діяв у стані крайньої необхідності?

3. Учні 9 класу, Олег і Юрій, дорогою до школи щодня проходили повз господарську споруду місцевих тепломереж, на стіні якої ще від минулорічної несвоєчасної подачі тепла були написані нецензурні вислови на адресу цієї організації. Хлопцям ці написи псували настрій, і вони вирішили їх зафарбувати. Зі своїх наскладених кишенькових грошей купили фарбу, придумали ескіз нового малюнка — символу улюбленої команди — і почали роботу. З вікна ближнього будинку за ними спостерігала громадянка Пильна. Вона викликала поліцію і стверджувала, що хлопці наносять шкоду службовій будівлі та повинні бути оштрафовані. Олег і Юрій пояснювали свої дії крайньою необхідністю. Оцініть ситуацію з правового погляду. Якими, на вашу думку, будуть рішення поліцейських?

Практичне завдання 2

Складіть приклади життєвих ситуацій, у яких адміністративна відповідальність не наставатиме за умовами статей 18, 19 і 20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обговоріть ці ситуації в парах чи малих групах

Право, виражене в тексті закону

Кодекс України про адміністративні правопорушення (1984, редакція від 05.01.2017, витяг)

Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Стаття 18. Крайня необхідність

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Стаття 19. Необхідна оборона

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

Стаття 20. Неосудність

Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Стаття 14-1. Відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів

До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page2

Практичне завдання 3

Прочитайте текст, складений на основі статей Розділу VIII Кримінального кодексу України

«Обставини, що виключають злочинність діяння».

1. Як ви розумієте формулювання «обставини, що виключають злочинність діяння»?

2. Чи наставатиме кримінальна відповідальність за наявності таких обставин?

ОБСТАВИНАМИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ, Є:

1. Необхідна оборона (ст. 36 КК);

2. Уявна оборона (ст. 37 КК);

3. Затримання особи, яка вчинила злочин (ст. 38 КК);

4. Крайня необхідність (ст. 39 КК);

5. Фізичний або психічний примус (ст. 40 КК);

6. Виконання наказу або розпорядження (ст. 41 КК);

7. Діяння, пов’язане з ризиком (ст. 42 КК);

8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації (ст. 43 КК).

1. Необхідною обороною визнають дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої за таких обставин для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Право на необхідну оборону — невід’ємне право кожної людини. Воно є втіленням у кримінальне законодавство конституційних положень про право кожної особи на захист свого життя і здоров’я, життя і здоров’я інших осіб від протиправних посягань.

Якщо ж умисно заподіяно тому, хто посягає, тяжку шкоду, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обставинам захисту, воно визнається перевищенням меж необхідної оборони і тягне кримінальну відповідальність, але лише у випадках, прямо передбачених у статтях Кримінального кодексу України.

2. Уявною обороною визнають дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

Таким чином, за уявної оборони одна особа помилково припускає існування певної загрози, і, з метою її припинення чи відвернення, заподіює шкоду іншій особі. Особливістю такої ситуації є те, що шкода не відвертається, оскільки вона не існує в дійсності, а лише в уявленні особи, що обороняється.

Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках добросовісної помилки особи, коли ситуація, що склалася, давала їй достатні підстави вважати, що є реальна загроза, і особа не усвідомлювала й не могла усвідомити помилковості свого припущення.

3. Також не визнаються злочинними дії інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.

Якщо під час затримання злочинця було перевищено заходи, безпосередньо необхідні для затримання, внаслідок чого злочинцеві було заподіяно тяжку шкоду, що явно не відповідає небезпечності посягання або обставинам затримання злочинця, особа, яка здійснила затримання, може бути притягнута до кримінальної відповідальності, але лише за умисне вбивство чи за заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень.

4. Не є злочином і заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в такій ситуації не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є значнішою, ніж відвернена шкода.

Джерелом небезпеки, яку усувають, можуть бути, наприклад, явища природи, діяння живих істот, людини.

Правомірні дії суб’єкта не можуть утворити стан крайньої необхідності. Та ж сама ситуація буде і за умов існування засобу усунення небезпеки без заподіяння шкоди.

5. Згідно із Кримінальним кодексом України вина може проявлятись у формі умислу або необережності. Будь-яке діяння може бути визнане злочинним лише у випадку наявності в особи волі до вчинення злочину. У разі ж, якщо воля однієї особи підкорена волі іншої, і вона діє під тиском факторів, протистояти яким нема змоги, діяння першої особи не можуть бути визнані злочинними, навіть якщо вони формально й містять склад якогось злочину. Саме з метою врегулювання таких ситуацій законодавець не визнає злочинним скоєння злочину під фізичним або психічним примусом і зазначає, що не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішують відповідно до положень статті 39 Кримінального кодексу України, що врегульовує питання крайньої необхідності.

6. Виконання наказу або розпорядження. Дію або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнають правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу чи розпорядження. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав і свобод людини й громадянина. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження. Особа, яка виконала явно злочинний наказ чи розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу або розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала злочинний наказ чи розпорядження.

7. Діяння, пов'язане з ризиком. Не є злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети. Ризик визнають виправданим, якщо мети, що була поставлена, не можна було досягти за таких обставин дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, котра допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що заходи, які вона вжила, є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам. Ризик не визнають виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.

8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. Не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження або розкриття їх злочинної діяльності. Така особа підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і поєднаного з насильством над потерпілим, або тяжкого злочину, вчиненого умисно і пов'язаного зі спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких чи особливо тяжких наслідків. При цьому особа, яка вчинила злочин за таких умов, не може бути засуджена до довічного позбавлення волі, а покарання у вигляді позбавлення волі не може бути призначене їй на строк, більший, ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин.

Розв'яжіть юридичну ситуацію 4 (1, 2, 3)

Дайте юридичну оцінку запропонованих ситуацій згідно із Кримінальним кодексом України.

Виконайте завдання в групах

1. Громадянка І. Обережна, повертаючись додому увечері темним провулком, почула швидкі кроки позаду. Злякавшись, що її наздоганяють з недобрими намірами, вона сховалась, а коли особа, що йшла позаду, наблизилася, Ірина вискочила зі своєї засідки і напала на неї, завдавши їй тілесних ушкоджень середньої тяжкості. «Нападником» виявився громадянин

О. Іващук, який теж боявся йти темним провулком, тому хотів його чимшвидше пройти. Чи були порушені права О. Іващука? Чи нестиме юридичну відповідальність громадянка І. Обережна?

2. Заступник головного бухгалтера підприємства громадянка Катерина Колосюк тимчасово виконувала обов’язки головного бухгалтера, яка потрапила в лікарню. Керівник підприємства звернувся до неї з проханням підписати деякі документи і провести оплату за вказаними у них рахунками через банк. К. Колосюк якісно і вчасно виконала розпорядження, але незабаром виявилося, що таким чином вона перевела значні кошти підприємства на рахунок іншої фірми, і це дозволило керівникові підприємства, у якому працювала К. Колосюк, ухилитися від сплати великої суми податків. За результатами перевірки підприємства громадянці К. Колосюк було висунуто серйозні звинувачення. Проаналізуйте можливі варіанти розв’язання ситуації залежно від того, отримала К. Колосюк обіцянку «винагороди» від свого керівництва напередодні виконання розпорядження чи керівник пригрозив звільнити її нібито за те, що вона не впоралася зі своїми обов’язками.

3. Студент Артур увечері поспішав на побачення з однокурсницею. Поблизу трамвайної зупинки до нього звернувся громадянин Пилипчук і запитав, котра година. Артур вийняв із кишені мобільний телефон, глянув і сказав годину. Однак Пилипчук не розчув і простягнув руку, щоб повернути до себе екран телефона, який тримав у руці Артур, та краще розгледіти цифри. Студент вирішив, що Пилипчук хоче вихопити у нього телефон і викрасти, тому з усієї сили різко вдарив Пилипчука другою рукою, у якій були великі троянди з міцними колючками. Обличчя Пилипчука було сильно подряпане, а сам він від несподіванки і болю похитнувся, втратив рівновагу і впав. Проаналізуйте можливі варіанти розв’язання ситуації залежно від ушкоджень, які міг отримати Пилипчук унаслідок падіння.

Практичне завдання 5

Складіть приклади життєвих ситуацій, у яких кримінальна відповідальність не наставатиме за умовами статей 36—43 Кримінального кодексу України.

Обговоріть ці ситуації в парах чи малих групах

Перевірте себе:

1. Які обставини включають злочинність діяння?

2. Що таке крайня необхідність?

3. Чим відрізняється необхідна оборона від уявної оборони?

4. Чи правомірним є виконання підлеглою особою злочинного наказу або розпорядження свого керівника?

Завдання для домашньої роботи:

1. Перевищення меж необхідної оборони чи непротивлення злу насильством? Продумай обставини, за яких ти можеш уважати більш прийнятним для себе той чи той варіант поведінки, якщо міру адекватної оборони зазвичай визначити складно.