Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Васильків - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 8. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Згадайте... — яким є склад правопорушення.

— які є види правопорушень.

Як ви розумієте... — значення слів «відповідальна особа», «моральна відповідальність», «політична відповідальність», «особиста відповідальність»?

Чи знаєте ви, що... — поняття «притягнення до юридичної відповідальності» і «настання юридичної відповідальності» — не тотожні?

«Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними». Цицерон, філософ, політик

8.1. Що таке юридична відповідальність?

За вчинення правопорушення до деліктоздатної особи (суб’єкта) держава може застосувати передбачені законодавством заходи впливу. У цьому полягає суть юридичної відповідальності, під якою розуміють ті наслідки, що настають для конкретної особи через те, що вона вчинила правопорушення.

Поясни (поясніть) логічний ланцюжок у структурі поняття

У разі застосування юридичної відповідальності виникають правоохоронні відносини як мінімум двох сторін: держави і правопорушника. Держава через свої компетентні органи виступає як уповноважена сторона, а правопорушник — як зобов’язана. При цьому обидві сторони діють у рамках закону, і реалізація юридичної відповідальності здійснюється на основі права, конкретних санкцій правових норм, які передбачають відповідальність саме за це правопорушення.

По суті, юридична відповідальність є, певною мірою, покарання. Воно передбачає для порушника юридичний обов’язок, якого не існувало до вчинення ним правопорушення.

8.2. Які ознаки має юридична відповідальність?

Юридична відповідальність характеризується певними ознаками:

а) виникає тільки за наявності факту правопорушення;

б) основною підставою юридичної відповідальності є склад правопорушення;

в) передбачає примусове позбавлення правопорушника певних соціальних благ;

г) притягнення до юридичної відповідальності здійснюється спеціально уповноваженими на це особами і тільки відповідно до процесуальних норм;

ґ) визначена нормами права як один із видів державного примусу у формах каральних і правовідновлюючих заходів;

д) суворо регламентована у нормах права.

Позбавлення правопорушника певних благ є об’єктивною ознакою відповідальності. Особливість позбавлень (а, отже, і відповідальності) полягає в тому, що вони настають як негативні, несприятливі наслідки за вчинене правопорушення. Особа не підлягала б цим позбавленням, якби поводилася правомірно.

Позбавлення для правопорушника можуть бути:

— особистого характеру (наприклад, позбавлення волі, виправні роботи — за скоєння злочину; обов’язок правопорушника публічно вибачитися за розповсюдження ганебних чи неправдивих відомостей про іншу особу — за вчинення цивільного проступку; догана — за дисциплінарний проступок; попередження — за адміністративний).

— майнового характеру (конфіскація, штраф — в адміністративному і кримінальному праві; стягнення неустойки, пені — в цивільному праві; матеріальна відповідальність — у трудовому праві та інше).

8.3. Підстави юридичної відповідальності

Юридична відповідальність настає як реакція держави на шкоду, яку спричинив правопорушник суспільству чи окремій особі. Жодне правопорушення не повинно залишитися непоміченим державою, а застосування заходів відповідальності за скоєне правопорушення має бути швидким й оперативним, інакше вона губить свою актуальність та може перестати відповідати як самому правопорушенню, так і тим соціальним умовам, у яких воно було скоєно.

Однак для притягнення винної особи до юридичної відповідальності необхідна наявність певних підстав.

Підставою юридичної відповідальності є факт вчинення особою правопорушення. Діяння визнається правопорушенням за таких обставин:

нормативно-правові акти передбачають таке правопорушення;

у діях особи наявний склад правопорушення (якщо відсутній хоча б один елемент складу правопорушення, юридична відповідальність не настає, виключається);

суб’єкт правопорушення є деліктоздатним (дієздатним, осудним та досяг певного віку).

Усі ці підстави взаємопов’язані й закріплені у законодавстві.

Усе, що скоєно за відсутності в особи вибору, тобто за відсутності її волі, чи у випадках, коли суб’єкт не передбачав, не міг і не повинен був передбачати результати своїх учинків, не бажав їх настання чи не міг керувати своїми діями, підставою для юридичної відповідальності бути не може.

Додаткова інформація

Існує таке поняття, як презумпція невинуватості. Особа, яка притягається до відповідальності за скоєння злочину, вважається невинуватою, доки її вина не буде доведена в законному порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Вперше презумпція невинуватості проголошена у французькій Декларації прав людини і громадянина (1789), знайшла подальше закріплення у Загальній декларації прав людини (ст.11), закріплена також у Конституції України (ч.1 ст.62), у Кримінальному кодексі України (ч.2 ст.2), Кримінальному процесуальному кодексі України (ст.17). Зверніть увагу на той факт, що існує і протилежне поняття — презумпція винуватості, яка діє у цивільному судовому процесі. Відповідач (особа, яка притягається до цивільно-правової відповідальності) вважається винуватим і зобов’язаний доводити, що шкода заподіяна не з його вини, інакше буде змушений її відшкодовувати чи нести іншу цивільно-правову відповідальність.

8.4. Види юридичної відповідальності

На основі різних підстав юридична відповідальність розподіляється на види. Наприклад, залежно від того, який вид правопорушення вчинено (злочин, проступок), визначають: цивільну, дисциплінарну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність тощо.

Юридична відповідальність: види, суть, мета
Вид відповідальності	Зміст відповідальності	Мета відповідальності
Цивільна відповідальність	Настає, якщо особа не виконала або неналежно виконала зобов’язання, яке добровільно взяла на себе відповідно до договору, або якщо особа заподіяла шкоду, порушивши майнові чи особисті немайнові права фізичних чи юридичних осіб. Результатом її настання буде відшкодування збитків у формах, передбачених нормами цивільного права, наприклад: оплата неустойки (штрафу, пені) або повне відшкодування майнової та/і моральної шкоди	Поновлення втрачених або порушених прав, відшкодування завданих збитків
Дисциплінарна відповідальність	Настає за порушення дисципліни (трудової, військової і т. д.) і полягає у застосуванні до особи, яка вчинила дисциплінарний проступок, дисциплінарного стягнення, наприклад, догани, звільнення, пониження у посаді тощо	Забезпечення дисципліни (покарання порушника, його виховання у дусі поваги до права, попередження вчинення нових порушень як винною особою, так її колегами)
Матеріальна відповідальність	Обов’язок повністю або частково відшкодувати матеріальні збитки, заподіяні працівником із його вини роботодавцеві, або роботодавцем, заподіяних працівникові каліцтвом або іншим пошкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням ним трудових обов’язків, що сталося з вини підприємства	Відшкодування завданих збитків
Адміністративна відповідальність	Настає за скоєний адміністративний проступок, передбачений Кодексом про адміністративні правопорушення і має наслідком застосування до правопорушника адміністративного стягнення, зокрема, попередження, штрафу, виправних або громадських робіт, адміністративного арешту до 15 діб або ін.	Виховання поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень
Кримінальна відповідальність	Правовий наслідок скоєння злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, що полягає у застосуванні до винної особи найсуворішого заходу державного впливу — кримінального покарання, наприклад, арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі	Покарання злочинця, його виправлення і перевиховання; попередження здійснення нових правопорушень з боку засудженого; попередження злочинів з боку інших осіб. Додатково метою може бути тимчасова ізоляція злочинця від суспільства, позбавлення його можливості вчиняти нові правопорушення

Додаткова інформація

Одним із найдавніших і найжорстокіших видів покарання є смертна кара, що виникла в ході реалізації принципу таліону — вбивство людиною іншої людини каралося смертю вбивці. Крім того, важливу роль зіграв і принцип кровної помсти, що діяв у багатьох соціумах. Майже всі суспільства на певній стадії свого розвитку застосовували смертну кару щодо злочинців. «Руська Правда», як і «варварські правди», не передбачала смертної кари. У багатьох сучасних суспільствах смертну кару було скасовано, зокрема і в Україні. Смертна кара вважається недопустимою на території країн Ради Європи. Деякі країни скасували смертну кару за винятком особливих обставин, таких як, наприклад, зрада під час військових дій.

У багатьох країнах смертну кару було скасовано на практиці, але законодавчо вона все ще залишається вищою мірою покарання (Китай, деякі штати в США тощо). https://uk.wikipedia.org/wiki/Смертна кара

Практичне завдання

Ознайомтеся з витягами із найдавнішого писаного збірника законів Київської держави — «Руської правди» — і дайте відповідь на запитання.

1. Які покарання за злочини було передбачено у «Руській правді»?

2. Яке із них було найжорстокішим?

3. На чию користь стягували віру (штраф)?

4. Чи отримував компенсацію потерпілий?

5. Який суд, за тодішніми переконаннями, був вищим, аніж князівський суд?

6. Які причини правопорушень визначала «Руська правда»?

Екскурс у минуле

ПРАВДА РУСЬКА СТАТУТ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА

Коли невинний, хай довго не тримає гніву на суд, чи він угодник Божий, чи мандрівець, чи жебрак, чи непорочний і незапідозрений у брехні, окрім хіба що різних лукавих дрібниць.

І ще: горе тому, хто оправдує нечестивого ради мзди і від правдивого правду віднімає, бо Бог, який дає нам владу, піддає суду ваші діла і помисли ваші перевірить, оскільки ви є слугами царства його. Бійтеся, хто не судив справедливо, не охороняв Закону Божого, не був під його повелінням. І говорить Господь: кому мало дано, з того менше спитають, а кому багато дано, з того багато і спитають, окрім тих, хто з великим терпінням встановив правду, утвердив істину. Одні з людей через нерозуміння добра щиро помиляються, а інші, хитруючи, спокушаються, а ще інші златолюбства ради корчмарюють.

1. Коли уб’є муж мужа, то помститися має брат убитого, чи батько або син, або брат старшого сина, або інші брати. Якщо не буде кому звершити кровну помсту, то внести 80 гривень, коли вбитим буде князів муж чи княжого тіуна. Якщо вбитим буде горожанин, чи гридень, чи купець, чи боярський тіун, або мечник, або ізгой, або новгородець — то 40 гривень сплатити за нього.

2. Після Ярослава зібралися сини його: Ізяслав, Святослав, Всеволод і воєводи їхні — Коснячко, Переніг, Никифор і відмінили кровну помсту, а встановили за вбивство кунами відкупатися. А все інше судити, як Ярослав судив. Так сини його встановили.

Якщо ударити мечем

14. Якщо хтось вдарить мечем, вийнявши його, або руків’ям, тоді сплачує 12 гривень збитків за кривду.

15. Якщо вийняв меч, але не вдарив, то гривня кун.

16. Якщо хто кого вдарить батогом чи чашею, чи рогом, чи тилеснією, то 12 гривень. Хто не стерпить цього і супроти цьому вдарить у відповідь мечем, то вини його в тому нема.

17. Коли вдарить руку і вона відпаде чи усохне, то платить половину віри 20 гривень [князівському суду], а тому, хто постраждав, — 10 гривень.

18. Коли будь-хто вдарить мечем (але не вб’є), платить 3 гривні продажі, а потерпілому — гривню.

Про крадіжки

31. Коли злодія уб’ють в домі під час крадіжки, то уб’ють його як пса, а коли виживе до ранку, то мають привести на княжий двір. Коли ж буде вбитий і будуть люди, що бачили його зв’язаним, то платити за нього 12 гривень.

32. Коли краде в хліві чи в домі, то якщо буде один — платити йому 3 гривні і 30 кун, а буде злодіїв багато, то всім платити по 3 гривні і 30 кун.

Переклад Василя Яременка http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr51.htm

Гридень — охоронець княжого помешкання.

Тіун — посадова особа, управитель.

Тилеснія — обух, тильна сторона предмета.

Віра — штраф.

Продажа — плата князеві за вчинену провину.

Куна — у гривні було 25 кун, гроші взагалі

Розв'яжіть юридичну ситуацію

Оцініть запропоновану ситуацію з погляду права. Дайте відповіді на запитання, використавши статті 307 і 308 Цивільного кодексу України.

Складіть власні приклади ситуацій, до яких можуть бути застосовані норми цих статей.

Данило Макогін є приватним підприємцем. У грудні 2014 року він домовився з Остапом Левчуком, що візьме його за власний рахунок у поїздку до Китаю, де той має продемонструвати свої професійні знання і вміння, а наприкінці січня 2015 року прийме Остапа на роботу. Повернувшись додому, Данило в Інтернеті, у соціальній мережі «Інстаграм», побачив чимало світлин зі своїм зображенням та зображенням своїх партнерів по бізнесу, а також світлин і відео з ділових перемовин. Проте ані він, ані його партнери не надавали згоди на фотозйомку і оприлюднення цих матеріалів.

1. Чи має місце правопорушення у цій ситуації? 2. Чи можна притягнути Остапа до юридичної відповідальності? 3. Чи порушено незаконним розміщенням фотографій в мережі Інтернет особисті немайнові права Данила? 4. Як він може захистити своє особисте немайнове право?

Єдиний державний реєстр судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44397094

Право, виражене в тексті закону

Цивільний кодекс України (2004, редакція від 02.11.2016, витяг)

Стаття 307. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок

1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

2. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

3. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Стаття 308. Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах

1. Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті — за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу.

2. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди.

3. Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

Практичне завдання

Визначте вид юридичної відповідальності за правопорушення та доповніть таблицю:

Правопорушення та види юридичної відповідальності

Запізнення на роботу
Паління у громадському місці
Перевищення водієм встановленої швидкості руху
Порушення правил поведінки з вогнем на території складу паливних матеріалів, що призвело до людських жертв
Порушення водієм правил обгону, що призвело до зіткнення автомобілів і травмування пасажирів