Підручник з Правознавства. 11 клас. Васильків - Нова програма

Розділ III. Кримінальне право України

ТЕМА 9. Загальна характеристика кримінального права України

Терміни та поняття, важливі для засвоєння теми:

• кримінальне право; • предмет і джерела кримінального права; • Кримінальний кодекс України; • дія ККУ щодо осіб у просторових та часових межах; • завдання та принципи ККУ.

«Краще попередити злочин, ніж карати. У цьому головна мета будь-якого доброго законодавства».

Чезаре Беккаріа, італійський юрист і публіцист XVIII ст.

§ 9.1. Кримінальне право: поняття, принципи, джерела

9.1.1. Поняття і принципи кримінального права

Кримінальне право України належить до публічних галузей права нашої держави та має своїм основним змістом охорону найбільш цінних, важливих суспільних відносин від посягань на них. Враховуючи це, кримінальне право, як одну із фундаментальних галузей права України, характеризують як систему правових норм, які визначають коло заборонених суспільнонебезпечних діянь, за вчинення яких настає кримінальна відповідальність, умови настання кримінальної відповідальності і власне саму кримінальну відповідальність та інші наслідки кримінально-правого характеру за вчинення кримінально-протиправних діянь.

Ознаки кримінального права

— кримінально-правові норми встановлює виключно законодавчий орган держави — Верховна Рада України

— зовнішньою формою кримінально-правових норм, які встановлюють кримінальну протиправність та караність діяння, є виключно закон — Кримінальний кодекс України (далі — КК України)

— специфічний метод реалізації кримінального закону — застосування за порушення його заборон особливого виду впливу — покарання

Норми кримінального права регулюють особливий вид правовідносин, які виникають за фактом вчинення кримінального правопорушення і називаються «кримінально-правові відносини». Кримінально-правові відносини — це специфічний вид суспільних відносин, які виникають між особою, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та державою в особі компетентних органів кримінальної юстиції у зв’язку із вчиненням особою найтяжчого виду правопорушення — кримінального правопорушення — і полягають V визначенні правових наслідків такої поведінки.

Кримінально-правові відносини

Види

Охоронні — виникають та існують на основі кримінально-правових заборон та їх порушення

Заохочувальні — мають регулювати правомірну поведінку людей в екстремальних ситуаціях, що дотичні до сфери кримінально-правової охорони, — необхідна оборона, крайня необхідність, затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, тощо

Права й обов’язки суб’єктів

право органів кримінальної юстиції притягти до кримінальної відповідальності осіб, які винні у порушенні кримінально-правових заборон

обов’язок осіб, які визнані судом винними у вчиненні кримінального правопорушення, зазнати обмежень у правах та понести негативні правові наслідки своєї протиправної поведінки

держава в особі органів кримінальної юстиції зобов’язана (у разі наявності для цього підстав) забезпечити особі право на справедливе, ненадмірне покарання, його пом’якшення, звільнення від покарання та інші пом’якшення

особи, визнані судом винними у вчиненні кримінального правопорушення, мають право на справедливе, ненадмірне покарання, його пом’якшення, звільнення від покарання та інші передбачені законом пом’якшення

Скористайтесь посиланням: https://is.gd/oGewwl або QR-кодом

Кримінальне право України формується та функціонує на підставі принципів, що визначають зміст і соціальну спрямованість цієї галузі права. Система таких принципів безпосередньо не закріплена у тексті Кримінального кодексу України, але випливає зі змісту положень цього законодавчого акту та змісту положень Конституції України.

Серед принципів кримінального права можна виокремити такі, які притаманні практично всім галузям права України: законність, рівність перед законом, невідворотність відповідальності, справедливість, гуманізм і демократизм тощо. Крім того, специфіка кримінального права обумовлює наявність принципів, що властиві тільки цій галузі.

9.1.2. Загальна характеристика та завдання Кримінального кодексу України

Кримінальний кодекс України — основний систематизований законодавчий акт, що об’єднує всю сукупність кримінально-правових норм. Відповідно до ч.1 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, що ґрунтується на Конституції України і нормах кримінального права. Кримінальна протиправність будь-якого діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки, визначаються тільки цим кодексом.

Кримінальний кодекс України ухвалений Верховною Радою України 5 квітня 2001 року й набув чинності 1 вересня 2001 року. Він складається із Загальної та Особливої частин. Загальна частина КК України визначає загальні положення, які є спільними для всіх або більшості кримінальних правопорушень, і об’єднує 16 розділів. Особлива частина КК України — частина закону, що містить перелік суспільно небезпечних діянь, які є кримінальними правопорушеннями, та перелік покарань, які можуть бути призначені за їх вчинення — інакше кажучи — перелік кримінально-правових заборон. Особлива частина КК України об’єднує всі кримінальні правопорушення у 20 розділів за ознакою подібності відносин, що охороняються законом (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14).

Кримінальний кодекс України вже у ст.1 визначає завдання для самого себе: правове забезпечення охорони прав і свобод людини та громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Для виконання цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, які їх вчинили.

9.1.3. Дія ККУ щодо осіб, у просторових та часових межах

За загальним правилом закон про кримінальну відповідальність має пряму дію у часі, тобто поширюється на тих осіб, які вчинили кримінальні правопорушення після набуття відповідним законом чинності. Кримінальна протиправність і караність та інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності (час настання наслідків для вирішення питання про час вчинення кримінального правопорушення не має значення).

В окремих випадках, як виняток із загального правила, закон про кримінальну відповідальність має зворотну дію у часі, тобто поширюється на тих осіб, які вчинили відповідні діяння до набуття таким законом чинності, зокрема на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Кримінальний закон має зворотну дію у часі у таких випадках:

  • 1) новий закон скасовує кримінальну протиправність діяння;
  • 2) новий закон пом’якшує кримінальну відповідальність;
  • 3) новий закон будь-яким іншим чином поліпшує становище особи.

Якщо новий закон про кримінальну відповідальність частково пом’якшує кримінальну відповідальність, а частково її посилює, то такий закон має зворотну дію у часі лише в тій частині, у якій він пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії у часі. У тих випадках, коли новий закон частково посилює кримінальну відповідальність або погіршує становище особи, а частково пом’якшує її чи поліпшує становище винної особи, він має зворотну дію у часі лише в тій частині, у якій відповідальність пом’якшується чи покращується становище винного.

За загальним правилом закон про кримінальну відповідальність поширюється на тих осіб, які вчинили кримінальні правопорушення на території України. Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які за законами та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких була надана Верховною Радою України, не підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення ними кримінального правопорушення на території України вирішується дипломатичним шляхом. Кримінальне правопорушення вважається вчиненим на території України, якщо його було почато або продовжено, або припинено, або закінчено на території України. Якщо кримінальне правопорушення було вчинено у співучасті, загалом воно вважається вчиненим на території України, якщо хоча б один зі співучасників діяв на території України незалежно від фактично виконуваної ним ролі у вчиненні спільного кримінального правопорушення.

Виконайте в команді

1. Відшукайте у тексті КК України статті, що регламентують дію кримінального закону в часі, у просторі та за колом осіб. http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

2. Візуалізуйте умовно-графічно: «Закон про кримінальну відповідальність має пряму дію у часі, ЯКЩО...»

3. Візуалізуйте умовно-графічно: «Закон про кримінальну відповідальність має зворотну дію у часі, ЯКЩО...»

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми, виконавши завдання:

Складіть приклади ситуацій, для розв’язання яких треба застосувати дію статей 4, 5 КК України. (Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі; Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.)

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми для аналізу правових ситуацій

Правова ситуація 1. Максим П., громадянин України, перебуваючи на відпочинку в Чехії, вчинив кримінальне правопорушення і відбув покарання за вироком суду в цій країні. Коли Максим П. повернувся додому, його сусід, який дізнався про це правопорушення від спільного знайомого, вирішив, що Максим повинен бути притягнений до відповідальності в Україні, та порадив звернутися до правоохоронних органів із зізнанням, щоб зменшити міру покарання.

Правова ситуація 2. Марк М., громадянин Австрії, організував інтернет-магазин, через мережу якого планував отримувати кошти, зловживаючи довірою покупців. До цієї діяльності він залучив студентів із Харкова — Артура К. і Віктора М., мотивуючи тим, що їм не загрожує відповідальність, оскільки інтернет-магазин зареєстрований за межами України.

Для закріплення теми 9:

1. Назвіть предмет та джерела кримінального права.

2. Визначте межі просторової дії кримінального закону.

3. Опишіть структуру Кримінального кодексу України.

4. Порівняйте пряму і зворотну дії кримінального закону в часі.

5. Зіставте права й обов’язки суб’єктів кримінально-правових відносин.

6. Оцініть дію ККУ щодо осіб, які вчинили кримінальні правопорушення на території України.

7. Схарактеризуйте принципи та завдання КК України.

8. Наведіть приклади специфічних принципів КК України.