Підручник з Правознавства. 11 клас. Васильків - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

ТЕМА 38. Оплата праці. Охорона праці

Терміни та поняття, важливі для засвоєння теми:

• заробітна плата; • мінімальна заробітна плата; • охорона праці; • види заробітної плати; • особливості оплати праці у вихідні, святкові та неробочі дні

«Гроші платить не наймач — він тільки їх тримає. Гроші платить продукт праці».

Генрі Форд, американський конструктор автомобілів

§ 38.1. Гарантії прав працівників на заробітну плату. Охорона праці

38.1.1. Заробітна плата

Однією з умов трудового договору є умова про заробітну плату працівника. Заробітна плата — це винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Для заробітної плати як правової категорії характерними є певні ознаки:

1) Вона є винагородою за виконання працівником трудових обов’язків.

2) Розмір її залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його роботи та господарської діяльності підприємства. Розмір заробітної плати визначається за наперед встановленими нормами і розцінками.

4) Заробітна плата має гарантований характер.

Гарантії прав працівників на заробітну плату. Конституція України у ст. 43 встановлює право кожного на заробітну плату не нижче від визначеної законом. Це покладає на роботодавця обов’язок провести виплату відповідної суми заробітної плати, якщо працівник виконає необхідні умови. Заробітна плата має регулярно виплачуватися у строки, встановлені у колективному договорі. Розмір її не може бути нижчим за мінімальний розмір оплати праці, визначений законом.

Заробітна плата має виплачуватися у грошовій формі. Виплата заробітної плати натурою може бути передбачена колективним договором за цінами не нижче собівартості у розмірі, що не перевищує 30 % нарахованої за місяць. А постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 244 «Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою», визначено товари і послуги, якими забороняється виплата заробітної плати в натуральній формі.

Стаття 21 Закону «Про оплату праці» забороняє будь-яке зниження розмірів заробітної плати працівникові залежно від його походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Серед прав працівника на оплату праці можна виділити право на регулярну виплату заробітної плати не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Законом України від 3 липня 1991 р. «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції Закону від 6 лютого 2003 р.) встановлено, що індивідуальна заробітна плата підлягає індексації. Окремо необхідно зазначити право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку із затримкою термінів її виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 р. «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».

Серед прав працівника на оплату праці також варто зауважити законодавче обмеження відрахувань із заробітної плати у розмірі не більше 20 відсотків, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, не більше 50 відсотків. У випадках стягнення аліментів, відбування покарання у вигляді виправних робіт — не більше 70 відсотків заробітку.

38.1.2. Структура заробітної плати

Розрізняють основну, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Стаття 2 Закону «Про оплату праці» визначає основну заробітну плату як винагороду за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді відрядних розцінок, тарифних ставок або посадових окладів. Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад встановлені законодавством, колективним чи трудовим договором норми праці за трудові успіхи та винахідливість, а також за роботу в особливих умовах праці. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати встановлюються у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які виплачуються понад встановлені норми. До них належать: оплата простоїв не з вини працівника; надбавки і доплати, які не передбачені законодавством; винагорода за підсумками роботи за рік; одноразові заохочення; матеріальна допомога; суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг; інші компенсаційні виплати.

Законодавство передбачає два види регулювання оплати праці: державне і договірне.

Закон «Про оплату праці» визначає сферу державного регулювання заробітної плати найманих працівників в Україні. На державному рівні відбувається:

— встановлення розміру мінімальної заробітної плати;

— встановлення державних норм і гарантій оплати праці;

— встановлення умов і розмірів заробітної плати керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності;

— встановлення умов і розмірів заробітної плати працівників підприємств, установ і організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

— регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

— оподаткування доходів працівників.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.. Стаття 3 Закону «Про оплату праці» визначає її як встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Розмір мінімальної заробітної плати встановлює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу об’єднань профспілок і спільного представницького органу об’єднань організацій роботодавців на національному рівні.

На державному рівні забезпечується також регулювання заробітної плати у разі відхилення від тарифних умов. Такими умовами вважається виконання робіт, які не відповідають нормальним вимогам, що встановлені законодавством про працю, колективним чи трудовим договором.

До сфери державного регулювання належить також встановлення норм оплати праці: в надурочний час; у святкові, неробочі і вихідні дні; в нічний час; за час простою, що стався не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника. Зокрема, в останньому випадку місячна заробітна плата працівника не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки (окладу).

Закон «Про оплату праці» до сфери державного регулювання відносить також встановлення гарантій для працівників при оплаті щорічних відпусток; часу, протягом якого працівник виконував державні обов’язки, та в інших випадках, коли за працівником за законодавством зберігається середній заробіток.

Серед гарантій права на оплату праці варто зауважити порядок її оплати у вихідні, святкові та неробочі дні. Робота у вихідні дні компенсується за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмірі. Робота у святкові і неробочі дні компенсується оплатою в подвійному розмірі або наданням іншого дня відпочинку.

Договірне регулювання заробітної плати здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому, регіональному та виробничому (колективний договір) рівнях.

38.1.3. Охорона праці

Право на безпечні і нешкідливі умови праці визнано в Україні одним із конституційних прав людини і громадянина. Забезпечення цього права здійснюється за допомогою системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що належать до охорони праці.

Центральне місце в системі законодавства України про охорону праці посідає Закон України «Про охорону праці», що був ухвалений Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року.

Закон визначає охорону праці як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Особливістю законодавства України про охорону праці є те, що значна частина питань з охорони праці регулюється нормативними актами, прийнятими на конкретному підприємстві, в установі, організації. Порядок їх прийняття встановлюється централізованим законодавством.

Законодавство України встановлює загальні гарантії права на безпечні і нешкідливі умови праці, що надаються всім працівникам, а також передбачає додаткові гарантії для певних категорій працівників, що зумовлено підвищеними вимогами охорони їх здоров’я. До таких категорій належать працівники, які працюють у шкідливих і небезпечних умовах праці, неповнолітні особи, жінки, особи з пониженою працездатністю та ін.

Виконайте в команді

1. Визначте, що означає і яке юридичне значення має поняття «середній заробіток». Яка різниця між «середнім заробітком» і «середньою зарплатою»?

2. Визначте відмінність між доплатами і надбавками, гарантійними та компенсаційними виплатами.

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми, виконавши завдання:

Складіть схему: «Структура заробітної плати».

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми для аналізу правових ситуацій

Правова ситуація 1. Бухгалтер Дмитрик М. неодноразово на прохання головного бухгалтера залишалася після закінчення робочого дня для складання форм річного звіту. Після звіту Дмитрик М. пред'явила вимогу про оплату 27 годин надурочної роботи. Директор підприємства відмовив їй в оплаті і пояснив, що у неї ненормований робочий час, а понаднормові години компенсуються додатковою відпусткою. Чи обґрунтовані вимоги Дмитрик М.? Чи обґрунтовані пояснення директора підприємства?

Правова ситуація 2. У зв'язку з підготовкою автомашини до щорічного технічного огляду головний інженер автотранспортного підприємства запропонував групі ремонтних робітників на чолі з інженером — механіком залишитися на три години для завершення виконання невідкладних робіт. Однак, в цей день закінчити всі роботи не вдалося, і працівникам було запропоновано залишитися на роботі наступного дня ще на три години. При отриманні розрахункових листків заробітної плати за минулий місяць робітники виявили, що їм не нарахована зарплата за виконані надурочні роботи. У бухгалтерії їм пояснили, що в табелі обліку робочого часу надурочна робота, виконана цими працівниками, не зазначається. Директор підприємства пояснив, що він не залучав робітників до надурочних робіт, і виконана в цей час робота повинна бути зроблена в звичайний робочий день. Крім того, для виконання надурочних робіт потрібна згода профспілкового органу. Робітники звернулись до комісії по трудових спорах підприємства із заявою про стягнення заробітної плати за час виконання надурочних робіт. Вирішіть суперечну.

Для закріплення тем и 38:

1. Назвіть види заробітної плати, ознаки заробітної плати.

2. Визначте структуру заробітної плати.

3. Опишіть особливості оплати праці у вихідні, святкові та неробочі дні.

4. Порівняйте основну та додаткову заробітні плати.

5. Зіставте державне і договірне регулювання оплати праці.

6. Оцініть роль мінімальної заробітної плати в системі оплати праці.

7. Схарактеризуйте гарантії прав працівників на заробітну плату.

8. Наведіть приклади заохочувальних та компенсаційних виплат.

Це важливо!

Практичне заняття 8

Судовий захист трудових прав

Судовий захист трудових прав у разі виникнення індивідуальних трудових спорів передбачає проходження трьох послідовних стадій. Перша стадія — звернення до суду. Друга стадія — розгляд і вирішення спору. Третя стадія — виконання ухвалених рішень.

Скористайтесь посиланням: https://is.gd/UoBLsY або QR-кодом