Підручник з Правознавства. 11 клас. Васильків - Нова програма

ТЕМА 24. Загальні положення цивільного процесу

Терміни та поняття, важливі для засвоєння теми:

• представництво у суді; • третейські суди; • позовна заява; • види проваджень у цивільному процесі; • стадії цивільного процесу.

«Судова процедура є тяжкою мукою, одначе виконання закону увінчує справу».

Латинський вислів

§ 24.1. Цивільний процес

24.1.1. Види проваджень у цивільному процесі. Позовна заява

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Цивільне судочинство (цивільний процес) — це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав та обов'язків і цивільних процесуальних дій, якими вони реалізуються їхніми суб'єктами — судом і учасниками процесу.

Відповідно до ст. 1 ЦПК завданням цивільного судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, держави через всебічний справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Законодавство про цивільне судочинство встановлює єдиний порядок розгляду цивільних справ, об'єднаних за матеріальними ознаками у три види проваджень (ч. 3 ст. 15 ЦПК): позовне провадження; наказне провадження; окреме провадження.

Справи позовного провадження характеризуються наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їхніх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду. Справи окремого провадження спрямовуються на встановлення певних обставин, наявності юридичних фактів або юридичного статусу громадян, необхідних для реалізації суб'єктивних прав. Справи наказного провадження полягають у спрощеній процедурі розгляду низки матеріально-правових вимог, які характеризуються явною очевидністю.

Позовна заява — документ, який пред'являється позивачем до суду в установленій процесуальним законом формі та містить вимогу про примусовий захист порушеного права чи інтересу.

Скористайтесь посиланням: https://is.gd/fUxLbA або QR-кодом

24.1.2. Стадії цивільного процесу. Учасники цивільного процесу. Представництво у суді

24.1.3. Розгляд цивільних справ третейськими судами

Третейський суд — недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. Сфера правовідносин, які можуть бути предметом третейського розгляду, обмежена виключно приватноправовими відносинами, і третейський суд не може розглядати публічно-правові спори.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених Законом.

Серед найпоширеніших категорій справ, що розглядаються третейськими судами, можна назвати спори, пов'язані з неналежним виконанням договорів та стягненням штрафних санкцій. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду тільки за наявності між сторонами третейської угоди — угоди сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода може містити як вказівку на конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. Третейська угода укладається в письмовій формі.

Ухвалене судом рішення за загальним правилом є остаточним та оскарженню не підлягає. Однак ст. 51 Закону «Про третейські суди» встановлює виключні випадки, в яких рішення третейського суду може бути оскаржене до компетентного суду — місцевого загального суду чи місцевого господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом.

Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права й обов'язки. Виконувати рішення третейського суду можливо в добровільному порядку та примусово.

Виконайте в команді

Ознайомтеся зі змістом статей 95, 96, 234, 235 Цивільного процесуального кодексу України та порівняйте наказне й окреме провадження.

Скористайтеся також загальною структурою змісту Розділу IV Окреме провадження https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15

Дайте відповіді на запитання:

Що таке судовий наказ? Що таке окреме провадження? Які справи розглядаються в окремому провадженні? За якими вимогами може бути видано судовий наказ?

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми, виконавши завдання:

Ознайомтеся зі змістом ст. 6 Закону України «Про третейські суди» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15, зіставте цю інформацію з переліком справ, які можуть розглядатися у наказному та окремому провадженні. За потреби оформте матеріал у М-схемі. Визначте, які справи можуть розглядатися у порядку позовного провадження.

Стаття 6. Підвідомчість справ третейським судам. Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов’язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін у яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; 8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; 9) справ у спорах, що виникають із трудових відносин; 10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов’язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; 11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; 13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; 14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Для закріплення теми 24:

1. Назвіть види проваджень у цивільному процесі.

2. Визначте учасників цивільного процесу.

3. Опишіть розгляд цивільних справ третейськими судами.

4. Порівняйте представництво за довіреністю і представництво на підставі закону або договору.

5. Схарактеризуйте стадії цивільного процесу.

6. Складіть приклади позовних заяв для відкриття цивільного провадження.