Підручник з Правознавства. 11 клас. Васильків - Нова програма

ТЕМА 17. Суб’єкти цивільних правовідносин

Терміни та поняття, важливі для засвоєння теми:

• фізична особа, • правоздатність, • дієздатність; • ознаки фізичних осіб; • обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб; • правові наслідки оголошення особи безвісно відсутньою чи померлою; • юридична особа; • правоздатність, • дієздатність; • ознаки юридичних осіб; • види юридичних осіб; • обсяг цивільної дієздатності юридичних осіб; • способи виникнення та припинення юридичної особи; • держава як суб'єкт цивільних правовідносин.

§ 17.1. Фізичні особи як суб'єкти цивільно-правових відносин

«Ноmo sum et nihil humani a me alienum puto —

Я людина, і ніщо людське мені не чуже».

Латинський крилатий вислів

17.1.1. Поняття фізичної особи. Ім'я фізичної особи

Як ми зазначали у попередньому параграфі, учасником цивільних правовідносин може виступати фізична особа. У цивільному праві під терміном «фізична особа» розуміють людину, яка наділена правами та обов’язками і бере участь у цивільних правовідносинах (ст. 24 ЦКУ). Оскільки надання цивільних прав та обов’язків, як правило, не пов’язано з належністю особи до громадянства конкретної держави поняття «фізична особа» охоплює собою і громадян України, й іноземних громадян, і осіб без громадянства, які виступають рівноправними учасниками цивільних правовідносин.

Як учасник цивільних правовідносин, фізична особа наділяється низкою ознак, які її індивідуалізують, виокремлюють з-поміж інших та персоніфікують як учасника цих правовідносин. До таких ознак традиційно належать: ім’я фізичної особи, вік, стать, родинний стан, стан здоров’я, місце проживання тощо

Ім’я фізичної особи. Стаття 28 ЦКУ встановлює, що фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм іменем. Варто розрізняти загальновживане поняття «ім’я людини», яке використовують у побуті, від правової категорії «ім’я фізичної особи». Під іменем людини ми зазвичай розуміємо власне ім’я, яке було надано при народженні - Галина, Петро тощо. Однак, ім'я фізичної особи має складнішу структуру і може складатися з двох, трьох і навіть більшої кількості елементів. Зокрема, ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з трьох елементів: прізвища, власного імені та по батькові. Водночас законодавець установлює можливість існування й іншої структури імені фізичної особи, якщо це відповідає її національним звичаям і традиціям. Так, ст. 12 Закону України «Про національні меншини в Україні» дозволяє громадянам, у національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати «по батькові», записувати в паспорті тільки ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - лише ім'я батька і матері.

В окремих випадках фізична особа має право використовувати вигадане ім’я-псевдонім або діяти у правовідносинах анонімно. Однак це право не має абсолютного характеру і може бути реалізоване тільки за умови, що про це безпосередньо вказано у законі. Сучасне українське законодавство дозволяє використовувати псевдоніми під час здійснення творчої діяльності. Водночас при укладанні договору, при захисті своїх прав у суді автор зобов’язаний використовувати справжнє ім’я.

17.1.2. Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність фізичної особи

На уроках основ правознавства у 9 класі ви вивчали, що для того щоб брати участь у цивільних правовідносинах, фізична особа повинна бути наділена цивільною правосуб'єктністю, яка складається із цивільної правоздатності та цивільної дієздатності. Згадайте вже відому інформацію, скористайтеся QR-кодом до цього розділу, щоб уточнити деякі деталі.

Виконайте в команді

Згадайте з вивченого на уроках правознавства у 9 класі:

• 1. Який обсяг цивільної правосуб’єктності мають діти? (За потреби скористайтеся статтями 26,31, 32 ЦКУ.)
• 2. Реалізацію яких прав передбачає часткова цивільна дієздатність та неповна цивільна дієздатність особи?
• 3. Як законодавець називає дітей у віці до 14 років та від 14 до 18 років?
• 4. Які повноваження та обов’язки мають батьки, а також опікуни й піклувальники щодо реалізації прав малолітніх і неповнолітніх осіб?
• 5. Коли особа набуває повної цивільної дієздатності?
• 6. У якому випадку особа, яка не досягла повноліття, «автоматично» набуває повної цивільної дієздатності? (За потреби скористайтеся ст. 34 ЦКУ.)
• 7. У яких випадках повна цивільна дієздатність може бути надана особі до досягнення нею 18-річного віку? За рішенням яких органів та на підставі чого надається повна цивільна дієздатність у цих випадках? (За потреби скористайтеся ст. 35 ЦКУ.)
• 8. Чому, на вашу думку, обсяг цивільної правоздатності дитини нічим не відрізняється від правоздатності повнолітньої особи? (Розрізняйте поняття «правоздатність суб’єкта правовідносин» і «цивільна правоздатність фізичних осіб».)

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми, виконавши завдання:

Заповніть пропущені місця (позначені кольоровими цифрами) в таблиці:

17.1.3. Визнання цивільної особи безвісно відсутньою чи померлою

Вирішення питань щодо обмеження та поновлення дієздатності громадянина, оголошення громадян безвісно відсутніми та померлими належать до компетенції суду. Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо впродовж одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць — перше січня наступного року.

У разі визнання судом особи безвісти відсутньою над її майном встановлюється опіка, особа, яка управляє майном, має право витрачати його лише на погашення боргів безвісти відсутньої особи, строк погашення яких настав. Іншим правовим наслідком визнання громадянина безвісти відсутнім є право на спрощений порядок розірвання шлюбу.

Визнана безвісно відсутньою фізична особа продовжує вважатися носієм цивільних прав та обов’язків і зберігає статус суб’єкта правовідносин: укладені нею договори продовжують діяти, майно не може бути відчужене без її згоди, спадщина не відкривається тощо. З огляду на це виникає необхідність оголошення такої особи померлою. Правовою підставою ухвалення такого рішення є відсутність особи в місцях свого постійного проживання, якщо нема відомостей про місце її перебування впродовж визначеного законом строку. Цей строк становить:

• - 3 роки. Загальне правило, яке поширюється на всіх фізичних осіб;
• - 6 місяців За умови, що фізична особа зникла безвісти за обставин, які загрожували їй смертю, або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку (випала за борт корабля під час круїзу, зникла в горах під час походу тощо);
• - 1 місяць з дня завершення роботи спеціальної комісії. За умови, що фізична особа зникла за надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (вибух на заводі, повінь, снігова лавина тощо)
• - 2 роки від дня закінчення воєнних дій. За умови, що фізична особа зникла безвісти у зв'язку з воєнними діями чи збройним конфліктом. Однак, з урахуванням конкретних обставин справи, суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу 6 місяців.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати впродовж п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Якщо особа, яка була визнана такою, що померла, з'явиться або буде виявлено місце її перебування, то суд за місцем перебування цієї особи або суд, що ухвалив рішення про оголошення її такою, що померла, за заявою цієї особи чи іншої зацікавленої особи скасовує це рішення. Незалежно від часу своєї появи особа може вимагати від будь-кого повернення майна, що збереглося та безоплатно перейшло до нього після оголошення фізичної особи такою, що померла, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей і цінних паперів на пред'явника. Особа, до якої майно перейшло за сплатним правочином, зобов'язана повернути його за умови, що на момент набуття майна вона знала, що фізична особа, яка оголошена такою, що померла, жива.

Виконайте в команді

1. Порівняйте повноваження опікуна, піклувальника, батьків щодо цивільних прав та обов’язків неповнолітньої особи.

2. Визначте ознаки фізичних осіб. Візуалізуйте інформацію умовно-графічно.

3. Наведіть приклади реалізації фізичними особами майнових прав, виконання ними цивільно-правових обов’язків.

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми, виконавши завдання:

Наведіть приклади ситуацій, у врегулюванні яких треба використовувати норми, що містяться у таких статтях Цивільного кодексу України:

Стаття 29. Місце проживання фізичної особи. 1. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. 2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. 3. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. 4. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. 5. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна. 6. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Стаття 34. Повна цивільна дієздатність. 1. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). 2. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається. У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних із протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.

Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності. 1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини. 2. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. 3. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця. 4. Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на всі цивільні права та обов'язки. 5. У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.

§ 17.2. Юридичні особи та держава як суб’єкти цивільно-правових відносин

«Homo locum ornat, non hominem locus —

Людина прикрашає місце, а не місце людину».

Латинський крилатий вислів

17.2.1. Юридичні особи та їх види

У цивільному праві юридичною особою визнається організація, створена об’єднанням осіб та (або) майна, яка наділяється правоздатністю і може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Скористайтесь посиланням: https://is.gd/3haLz5 або QR-кодом

17.2.3. Держава як учасник цивільно-правових відносин

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми, виконавши завдання:

Заповніть таблицю та доповніть її власними прикладами

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми, виконавши завдання:

Наведіть приклади ситуацій, у врегулюванні яких треба використовувати норми, що містяться у таких статтях Цивільного кодексу України:

Стаття 93. Місцезнаходження юридичної особи 1. Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Стаття 94. Особисті немайнові права юридичної особи 1. Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Для закріплення тем и 17:

1. Назвіть види юридичних осіб.

2. Визначте ознаки фізичних та юридичних осіб.

3. Опишіть обсяг цивільної дієздатності фізичних і юридичних осіб.

4. Порівняйте правоздатність та дієздатність юридичної особи.

5. Зіставте способи виникнення та припинення юридичної особи.

6. Оцініть правові наслідки оголошення особи безвісно відсутньою чи померлою.

7. Схарактеризуйте державу як суб’єкта цивільних правовідносин.

8. Наведіть приклади юридичних осіб різних видів.

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України