Підручник з Правознавства. 11 клас. Васильків - Нова програма

Розділ IV. Вступ до кримінального процесу України

ТЕМА 15. Кримінальний процес

Терміни та поняття, важливі для засвоєння теми:

• Кримінальний процесуальний кодекс України; • обвинувачуваний, • підозрюваний, • захисник, • потерпілий; • учасники та етапи кримінального процесу; • запобіжні заходи, що застосовуються до осіб; • органи дізнання та досудового слідства; • права і обов'язки учасників кримінального процесу.

«Ніхто не може бути названий злочинцем доки не винесено обвинувального вироку, і суспільство не може позбавити звинуваченого своєї опіки до того, як буде вирішено, що він порушив умови, за дотримання яких йому й забезпечувалася ця опіка».

Чезаре Беккаріа, італійський юрист і публіцист XVIII ст.

§ 15.1. Загальні засади та учасники кримінального провадження

15.1.1. Кримінальний процесуальний кодекс України

Кримінальний процесуальний кодекс України — кодифікований законодавчий акт, ухвалений Верховною Радою України 13 квітня 2012 року, що визначає порядок кримінального провадження на території України.

Кримінальний процесуальний кодекс України (далі — КПК України) складається з 12 розділів, які об’єднують 46 глав.

КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ч. 1 ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, установлених законом.

Сторона обвинувачення зобов’язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).

15.1.2. Учасники кримінального провадження (суд, сторона обвинувачення, сторона захисту, потерпілий і його представник)

У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.

Сторону обвинувачення зазвичай представляє прокурор. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, заборонено. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора. Прокурора, який здійснюватиме свої повноваження у конкретному кримінальному провадженні, визначає керівник відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі потреби керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Сторону захисту представляють підозрюваний, обвинувачений та захисник.

Підозрюваним є особа, якій повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй через невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду.

Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, щодо якої передбачається вжиття примусових заходів медичного чи виховного характеру, або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права займатися адвокатською діяльністю.

Захисник у будь-який момент може бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також дати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права й обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і з огляду на це вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Водночас треба мати на увазі, що потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представникові юридичної особи чи певної частини суспільства.

Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник потерпілого — особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Виконайте в команді

1. Визначте, яка із загальних засад кримінального провадження порушена у кожному випадку:

• а) керівник однієї з місцевих прокуратур, даючи інтерв’ю місцевому телеканалу, вказав, що у вчиненні злочину, розслідування якого триває, винен громадянин Петро С.;
• б) суддя одного з місцевих судів під час судового розгляду ухвалив, що він не буде досліджувати докази, які подані захистом обвинуваченого, оскільки не вбачає у цьому необхідності, а обмежиться тільки дослідженням доказів обвинувачення;
• в) громадянин Іван В. був притягнутий до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену у Варшаві, відповідно до кримінального законодавства Республіки Польща і відбув покарання. Після повернення в Україну щодо нього було зареєстроване кримінальне провадження щодо цієї самої крадіжки, вчиненої у Варшаві, та повідомлено про підозру;
• г) працівники Національної поліції Сергій К. та Ігор М. вирішили провести обшук у житловому приміщенні, яке належить Олені Т. Для цього вони попросили слідчого Семена Ш. ухвалити постанову про обшук та санкціонувати її у прокурора місцевої прокуратури.

2. Обґрунтуйте свою думку.

§ 15.2. Досудове розслідування у кримінальному процесі

15.2.1. Поняття досудового розслідування (дізнання, досудового слідства). Повідомлення про підозру

Досудове розслідування (дізнання, досудове слідство) — діяльність компетентних правоохоронних органів, спрямована на виконання завдання кримінального провадження.

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним із будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний: 1) внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) розпочати розслідування; 3) надати заявнику витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань через 24 години з моменту внесення таких відомостей.

Слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, визначає керівник органу досудового розслідування.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків — у формі дізнання в порядку, передбаченому Кримінальним Процесуальним кодексом України.

Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноосібно або слідчою групою.

При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснювати співробітники інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України.

Орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Основним етапом досудового розслідування є повідомлення про підозру. З цього моменту у кримінальному провадженні з’являється особа, яку підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення. Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється у випадках:

• 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
• 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
• 3) за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов’язані детально роз’яснити кожне із зазначених прав.

Письмове повідомлення про підозру складає прокурор або слідчий за погодженням із прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості:

• 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
• 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім’я по батькові, дату й місце народження, місце проживання, громадянство), яку повідомляють про підозру;
• 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
• 4) зміст підозри;
• 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
• 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
• 7) права підозрюваного;
• 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді у найкоротший строк або на його припинення через закриття провадження.

Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

• 1) закрити кримінальне провадження;
• 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
• 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відомості про закінчення досудового розслідування прокурор вносить до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

15.2. 2. Заходи забезпечення кримінального провадження. Запобіжні заходи

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовують для досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є:

• 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;
• 2) накладення грошового стягнення;
• 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
• 4) відсторонення від посади;
• 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;
• 5) тимчасовий доступ до речей і документів;
• 6) тимчасове вилучення майна;
• 7) арешт майна;
• 8) затримання особи;
• 9) запобіжні заходи.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого є орган досудового розслідування.

Запобіжними заходами є: 1) особисте зобов’язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовують за підставами та в порядку, визначеному КПК України.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим — тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовують: під час досудового розслідування — слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження — судом за клопотанням прокурора.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

15.2.3. Затримання особи

Щодо затримання особи, треба пам’ятати, що ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених КПК України.

Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу: 1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення; 2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу, зобов’язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яку підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення.

Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, лише у випадках:

• 1) якщо цю особу застали під час вчинення кримінального правопорушення або замаху на його вчинення;
• 2) якщо безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення очевидець, зокрема потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно скоїла кримінальне правопорушення;
• 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов’язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.

Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого правопорушення він підозрюється, а також роз’яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, складають протокол, у якому зазначають: місце, дату і точний час (година і хвилини) затримання; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. Протокол про затримання підписує особа, яка його склала, і затриманий. Копію протоколу негайно під розпис вручають затриманому, а також надсилають прокурору.

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми, виконавши завдання:

Складіть схему «Етапи досудового розслідування».

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми для аналізу правових ситуацій

Правова ситуація 1. Громадянин Сергій Д. 10 грудня звернувся із заявою про вчинення у нього крадіжки із проникненням у помешкання до районного відділу Національної поліції. 15 грудня він звернувся до чергового цього самого райвідділу з проханням надати йому витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань для інформування своєї страхової компанії про страховий випадок. Черговий працівник поліції Антон Г. повідомив Сергія, що за його заявою здійснюється перевірка і відомості про вчинений злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще не внесено. Яку вимогу кримінального процесуального законодавства було порушено працівниками Національної поліції?

Правова ситуація 2. Прокурор місцевої прокуратури Віталій Р. викликав до себе слідчого районного відділу Національної поліції Назара С. і дав йому вказівку повідомити про підозру у вчиненні крадіжки громадянинові Северину Ч. Слідчий Назар С. приїхав до Северина Ч. додому, покликав його у коридор та усно сказав, що відтепер той підозрюється у вчиненні крадіжки. Чи дотримався Назар вимог кримінального процесуального законодавства?

Правова ситуація 3. Керівник слідчого відділення районного відділу Національної поліції Володимир П. під час службової наради зі слідчими, дав доручення слідчим Василеві А. та Петру Р. підготувати обрання запобіжного заходу підозрюваному у вбивстві Степанові М. Василь А. та Петро Р. самотужки затримали Степана М., привели його до приміщення райвідділу та прив’язали до батареї в одному зі службових кабінетів. Про виконані дії відразу ж доповіли Володимирові П. Чи правомірно вчинили Василь та Петро?

§ 15.3. Судове провадження у кримінальному процесі

15.3.1 Стадії судового провадження у кримінальному процесі

Першою стадією судового провадження в Україні є підготовче судове засідання. Після отримання обвинувального акта клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п’яти днів від дня його надходження призначає підготовче судове засідання, на яке викликає учасників судового провадження.

Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження згідно з правилами, передбаченими Кримінальним Процесуальним кодексом України для судового розгляду. Голова з’ясовує в учасників судового провадження їхню думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Наступною стадією судового провадження є судовий розгляд, який має бути проведений і завершений упродовж розумного строку.

Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов’язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликають потерпілого та інших учасників кримінального провадження.

Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. У разі потреби окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.

Розпочинається судове засідання з відкриття судового засідання

У призначений для судового розгляду час голова відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб, прибув на судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.

Після цього голова оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він призначений, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз’яснює учасникам судового провадження право відводу і з’ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.

Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам’ятку про їхні права й обов’язки, передбачені КПКУ.

Після ознайомлення з пам’яткою обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, голова з’ясовує, чи зрозумілі їм їхні права та обов’язки і у разі потреби роз’яснює їх.

Після закінчення підготовчих дій голова оголошує про початок судового розгляду.

Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі. Якщо у кримінальному провадженні пред’явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності — голова оголошує короткий виклад позовної заяви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі.

Після оголошення обвинувачення голова встановлює особу обвинуваченого, з’ясовуючи його прізвище, ім’я по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз’яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Якщо обвинувачених кілька, голова здійснює зазначені дії щодо кожного з них.

Після виконання зазначених дій голова з’ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.

Докази з боку обвинувачення досліджують у першу чергу, а зі сторони захисту — у другу.

Зазвичай спочатку відбувається допит обвинуваченого, а потім допити інших осіб (потерпілого, свідків, експерта тощо) і досліджують інші докази. Допит обвинуваченого починається із пропозиції голови надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім — захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також головою і суддями. Крім того, голова має право протягом всього допиту обвинуваченого ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.

Після з’ясування обставин, установлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами голова у судовому засіданні з’ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме.

У разі заявления клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв’язку з чим має право ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд ухвалює про закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

У судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Після оголошення судових дебатів закінченими суд надає обвинуваченому останнє слово. Суд не має права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом.

Після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що голова оголошує присутнім у залі судового засідання.

Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду.

Судове рішення проголошується прилюдно відразу після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил КПК України з певними особливостями.

Скористайтесь посиланням: https://is.gd/fo4SUw або QR-кодом

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми для аналізу правових ситуацій

Правова ситуація 1. Суддя місцевого суду Пилип, не бажаючи виходити із теплого службового кабінету у залу судових засідань, яка погано опалюється, вирішив проводити судове засідання у кримінальному провадженні у службовому кабінеті. З цієї метою він закликав представників публічного обвинувачення, захисника та обвинуваченого до себе в кабінет і розпочав засідання. Чи правомірно вчинив суддя?

Правова ситуація 2. За клопотанням обвинуваченого Степана, його справа у суді першої інстанції слухається судом присяжних. Голова у судовому засіданні Микола покликав присяжних до зали судових засідань, показав їм місця, які вони мали зайняти та розпочав засідання з визначення порядку дослідження доказів. Після визначення такого порядку, голова викликав до зали першого свідка для допиту. Які дії голова не вчинив? Чи можливий розгляд справи за описаних обставин?

Для закріплення теми 15:

1. Назвіть:

• — учасників кримінального провадження,
• — етапи кримінального процесу,
• — запобіжні заходи, що застосовуються до осіб.

2. Визначте особливості провадження у суді присяжних.

3. Опишіть стадії судового провадження у кримінальному процесі.

4. Оцініть роль учасників кримінального провадження на різних етапах.

5. Схарактеризуйте права та обов’язки учасників кримінального процесу.

6. Наведіть приклади органів дізнання та органів досудового слідства.

Це важливо!

Практичне заняття З

Захист підозрюваного, обвинуваченого (підсудного)

Виконайте в команді

1. Ознайомтеся з нормами Кримінального процесуального кодексу України щодо статусу, прав і обов’язків підозрюваного та обвинуваченого (підсудного), їх законного представника та захисника.

Скористайтесь посиланням: https://is.gd/da5cii або QR-кодом

2. Поверніться до правових ситуацій 1-4 у практичному занятті № 2 наприкінці розділу «Кримінальне право України». Оберіть одну із цих ситуацій та «проконсультуйте» підозрюваних, обвинувачених. Визначте міру покарання, яка може бути встановлена судом щодо цих осіб. Спробуйте себе в ролі «захисника» та підшукайте аргументи на користь підозрюваного, обвинуваченого.

3. Інсценізуйте «судовий процес» за фабулою однієї із цих правових ситуацій.

Завдання для формування та перевірки ключових і предметних компетентностей до розділів З і 4

«Кримінальне право України», «Вступ до кримінального процесу України»

Правові предметні компетентності

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України