Громадянська освіта. Інтегрований курс. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Васильків

§ 28. Свобода слова, етика і відповідальність

• свобода слова • відповідальність • право на інформацію

Повна свобода висловлювань — необхідна умова, щоб виправдати претензії на істину.

Джон Стюарт Мілль, британський філософ

28.1. Свобода слова

Демократизація і формування правової держави відбувається в умовах відкритого суспільства. Ключове місце в цьому процесі посідає інформаційний «зрив», який відбувається завдяки розвитку недержавних засобів масмедіа, насамперед інтернету.

Свобода слова — це право людини виражати свої погляди в усній і письмовій формах, зокрема через засоби масової інформації. Вона дає можливість вільно виражати суспільно-політичні погляди та переконання, лежить в основі базових принципів демократичного суспільства, забезпечення яких є одним з провідних завдань кожної держави, її еліт. Свобода слова включає в себе право громадян на критику влади, обговорення громадських питань, публікацію новин і інформації, а також вільний доступ до різних джерел інформації.

Мовою оригіналу

Конституція України

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Однак важливо відзначити, що свобода слова не є абсолютною, інколи вона може бути обмежена для захисту інших прав та інтересів, наприклад, у випадку порушення приватності, загрози національній безпеці, не дає права на висловлення ненависті, ксенофобії, расизму та інших форм дискримінації та насильства. Держава має право обмежувати свободу слова в разі порушення прав інших людей, а також у випадках загрози національній безпеці та громадському порядку.

Головна особливість нинішнього часу — до свободи слова додалася свобода поширення висловлювання. Якщо у доцифрові часи вартість видання ЗМІ була недоступно високою для пересічної людини, то сьогодні, щоб почати інформувати невизначено велике коло читачів, достатньо того, що є практично в кожного, а саме гаджета та доступу до інтернету. У зв'язку з цим феноменально зростає значення медіаосвіти.

Проблема недостатньої правової регламентації свободи слова є актуальною в сучасному світі. З одного боку, право на свободу думки та слова є фундаментальним правом людини, яке закріплено в багатьох міжнародних та національних законах та документах. З іншого боку, деякі країни не мають достатньої законодавчої бази, яка б забезпечувала належний захист цього права.

Крім того, відсутність дієвих механізмів реалізації та захисту свободи слова може призвести до порушення цього права та зниження рівня демократії. Наприклад, якщо журналісти не можуть безперешкодно працювати та повідомляти про незалежні новини, то громадськість може не мати доступу до об'єктивної інформації, а це буде підривати довіру до влади та загрожувати стабільності країни.

Тому для забезпечення ефективного захисту свободи слова важливо, щоб законодавство узгоджувало право на свободу слова з іншими правами та інтересами, зокрема з правом на приватність та безпеку. Також необхідно створювати механізми, що допомагали б захищати журналістів та інших людей, які пов'язують своє життя зі свободою слова, від утисків та переслідувань.

Додаткова інформація

Декларація Відповідальності Людини

Богдан Гаврилишин — громадянин Канади, один з найвідоміших українців у світі, український, канадський, швейцарський економіст, громадський діяч і меценат. Від часу здобуття Україною незалежності він виступав радником кількох Президентів України, прем’єр-міністрів, голів Верховної Ради України. Був членом Римського клубу — міжнародної неурядової організації, яка об’єднує близько ста громадських діячів, лідерів думок і є своєрідним аналітичним центром. Богдан Гаврилишин створив Міжнародний центр перспективних досліджень та Міжнародний інститут менеджменту. Став співзасновником Європейського форуму з менеджменту у Давосі (тепер Світовий економічний форум). Був консультантом компаній General Electric, IBM, Unilever, Phillips. Богдан Гаврилишин у 2014 році, під час Революції Гідності, створив Декларацію відповідальності людини, яка складається з 15 пунктів. Ознайомтеся з нею за покликанням: https://bhfamily.org/deklaratsiya-obovyazkiv-lyudyny/

Влітку 2021 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про встановлення Всеукраїнського Дня відповідальності людини», який буде відзначатись щорічно 19 жовтня, у день народження Богдана Гаврилишина. Метою відзначення є якісне перетворення українського суспільства у контексті розуміння та підвищення рівня відповідальності, а також вшанування пам’яті великого українця.

28.2. Обмеження свободи слова. Баланс між свободою вираження поглядів і відповідальністю

Свобода слова завжди має перебувати у збалансованому стані, тільки така рівновага не розвалить устрій громадянського суспільства. Прояви свободи слова не повинні знецінювати особисті усталені принципи кожного громадянина держави. Висновок простий — свобода висловлювань не може бути абсолютною.

Будь-яке обмеження свободи слова повинно бути обґрунтованим та пропорційним і не може застосовуватися для цензури політичних думок або думок, що відхиляються від загальноприйнятих стандартів.

Також варто зазначити, що свобода слова не звільняє людей від відповідальності за їхні слова та вчинки. Якщо висловлювання чи дії ведуть до порушення прав та свобод інших людей, то відповідні закони мають бути застосовані для забезпечення справедливості та захисту прав належних сторін.

Поміркуйте разом

Прочитайте речення. Долучення журналістів до політичного життя — закономірність чи виняток? Поділіться думками в класі.

«Це є великим дивом і винятком для всесвітньої історії, що журналісти з такою популярністю і з такою місією як «свобода слова», ще не стали лідерами політичних або громадських рухів».

«У свій час Жан Поль Марат був популярним журналістом, який видавав газету «Друг Народу» із метою розкривати проблеми тодішнього режиму і вів французів на барикади».

«Рене Левек був популярним франкомовним журналістом у Канаді й ведучим радіопрограми, який після розчарування щодо політичного статус-кво в провінції Квебек заснував власну партію «Блок Квебеку» і став 23-м прем'єром провінції Квебек, з 1975 по 1985 рік.

У період російсько-української війни, від 2014 року, агресор використовує інформацію як зброю, отож інформація автоматично стає складовою війни. Необхідно знайти баланс між свободою слова та захистом від дезінформації. Це можливо за допомогою розвитку критичного мислення серед громадян та підвищення рівня медіаграмотності. Держава повинна також створити ефективні механізми захисту від дезінформації та пропаганди, а також виявлення та припинення інформаційних атак. Важливо, щоб міжнародна спільнота реагувала на випадки інформаційних атак та дезінформації, оскільки вони можуть мати великий вплив на міжнародну політику та міжнародну безпеку.

Поміркуйте разом

Чи коректно застосовувати щодо автора-митця критерій відповідальності, який збалансує його свободу вираження поглядів? Для обговорення використайте тези відомих мислителів. Обґрунтуйте свою відповідь.

— «Свобода означає відповідальність. Тому-то люди так бояться її». Джордж Бернард Шоу, англійський драматург, лауреат Нобелівської премії.

— «Кожна людина відповідальна за те, що відбувається у світі». Герман Гессе, німецький мислитель-гуманіст, прозаїк, лауреат Нобелівської премії.

— «Свобода — це право робити, що хочеш, і заважати іншим робити те, що вони хочуть». Генрік Сенкевич, польський письменник і публіцист.

28.3. Свобода масмедіа— критерій демократичності суспільства

Свобода при розробці медіатекстів, зокрема право на пошук, передачу та отримання інформації нерозривно пов’язані з істинною демократією та демократичними процесами. У демократичному суспільстві громадяни держави мають змогу зробити свій внесок у процеси ухвалення рішень з актуальних для них питань.

Потік інформації, яку щоденно подає ЗМІ, формує наші погляди, позиції. Тому потрібно розрізняти якісний матеріал від матеріалу, що має на меті дезорієнтувати певну частину суспільства (частина інформаційної війни, пропаганди). Під час аналізу матеріалів масмедіа слід звертати увагу на дотримання етичних принципів діяльності, таких як: правдивість, неупередженість.

Роль ЗМІ в сучасному демократичному процесі зростає стрімко, особливе місце посідає політична культура. Масмедіа навчилися загострювати чи стримувати політичну конфронтацію в суспільстві, переводячи її у форму діалогу та співробітництва різних політичних сил. Розвинена демократія можлива за умови поширення різних знань, поглядів, розгорнутих експертних оцінок.

Канадські дослідники політичної комунікації К. Крос і Р. Гакет вважають, що ключовим критерієм свободи інформації слугує різноманіття джерел, які поєднуються з вільним доступом до них. Особливу функцію виконують і громадські медіа, які є альтернативними, низовими в суспільстві і виражають потреби громадян. Останні мають право на адекватну інформацію про справи на місцевому рівні, право на відповідь і право на використання нових засобів комунікації для взаємодії та соціальних дій у невеликих громадах, групах інтересів та субкультурах.

Для завершення теми:

• 1. Що таке свобода слова, свобода масмедіа?
• 2. Як ви розумієте висловлювання «баланс між свободою слова та захистом від дезінформації»?
• 3. Які основні нормативні акти регулюють питання реалізації свободи слова і права на інформацію?
• 4. Як впливають засоби масової інформації на політичну культуру суспільства?
• 5. Яких етичних принципів мають дотримувати журналісти у своїй роботі?
• 6. Наведіть приклади, коли здійснення прав на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань може бути обмежене. Поясніть, чому це обмеження передбачене Конституцією України.
• 7. Знайдіть у ЗМІ чи згадайте з історії приклади обмеження державами свободи слова в минулому чи сьогоденні.