Громадянська освіта. Інтегрований курс. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Васильків
§ 10. Права дитини
• людина • суспільство • держава • права дитини • Конвенція про права дитини • реалізація прав дитини • забезпечення прав дитини
Жодна країна, жодне суспільство, які не піклуються про своїх дітей, не можуть претендувати на визнання себе як нації.
Нельсон Мандела, південноафриканський правозахисник, політик та юрист
10.1. Поняття прав дитини
Дитина — людина в період дитинства. Вікові межі дитинства відмінні у різних культурах, теоріях життєвого циклу і правових системах. Конвенція про права дитини визначає дитину як кожну людську істоту до досягнення вісімнадцятирічного віку.
У Сімейному кодексі України (ст. 6) закріплено, що «правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття», відповідно «неповнолітньою вважається дитина у віці від 14 до 18 років», «малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років».
Мовою оригіналу
Закон України «Про охорону дитинства» № 2402-ІІІ,
прийнятий 26 квітня 2001 року, поточна редакція від 08.06.2022
Стаття 1. ... дитина — особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше; дитинство — період розвитку людини до досягнення повноліття.
Права дитини — це сукупність спеціальних благ, умов життя і можливостей, необхідних для нормального розвитку, яких дитина (або в її інтересах батьки) може домагатися від держави і суспільства і які складають її правовий статус до досягнення повноліття.
Дитина має весь обсяг тих майнових і особистих немайнових прав, що й повнолітня особа. Більш того, в Загальній декларації прав людини проголошено, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Так, дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості, необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Тому першочергова увага держав має приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини та дотриманню загальновизнаних стандартів у галузі прав дитини. Відповідно до міжнародного й українського законодавства кожна дитина від народження має невід’ємні та невідчужувані права, що їх гарантує їй держава.
|
Права дитини |
|
|
- право на життя; - право на ім'я; - право на набуття громадянства; - право, наскільки це можливо, знати своїх батьків і право на їх піклування; - право на збереження індивідуальності; - право на захист від усіх форм насильства; - право мати і висловлювати власну думку; - право на повагу до своїх поглядів і право вільно висловлювати ці погляди; - право отримувати і передавати інформацію в різних формах; - право на захист від дискримінації; - право на освіту; - право на відпочинок і дозвілля; |
- право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може становити небезпеку для здоров'я; - право на одержання в спадщину майна і грошових коштів; - право на користування найдосконалішими послугами системи охорони здоров'я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров’я; - право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування; - право на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвиткові; - право на рівень життя, потрібний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. |
10.2. Конвенція ООН про права дитини
Діти мають такі самі права людини, що й дорослі (на них розповсюджуються Загальна декларація прав людини та інші міжнародні й національні нормативно-правові акти). Проте міжнародне співтовариство визнало, що діти потребують особливого піклування і допомоги, особливого захисту для гарантування їх повноцінного розвитку. Через це вони також мають «свій» міжнародний документ про права — Конвенцію про права дитини. Конвенція не надає дітям більше прав, ніж дорослим, але в ній визнано потребу в додаткових гарантіях, для того щоб переконатися, що діти здатні користуватися правами людини, які має кожний дорослий.
Конвенція про права дитини затверджена Організацією Об’єднаних Націй у 1989 році і набула чинності 2 вересня 1990 року. Її дія поширюється на всіх дітей у тих державах, які визнали та належно ратифікували Конвенцію (майже всі країни світу утвердили її). В Україні Конвенцію про права дитини ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.91 р. Конвенція дала змогу зробити великий поступ у сфері захисту дітей і встановила певні основи, щоб дитина була повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві та вихована в дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності та солідарності.
Додаткова інформація
Участь, захист, забезпечення
Правозахисні статті з Конвенції про права дитини згруповані за трьома категоріями, які часто називають «Три П» (англ. «Three Ps» — participation, protection, provision), тобто категорії участі, захисту та забезпечення.
Перша категорія — «участь» — відображає сприймання дітей як суб’єктів права, а не об’єктів захисту, згідно з Конвенцією. Багато дорослих вважають дітей неспроможними самостійно мислити, а їх уподобання і висновки — неважливими. Однак Конвенція висуває ідею сприймати дітей як людей, чиї бажання справді повинні бути почуті. Гідне ставлення до дітей дозволяє їм бути незалежними та висловлювати свої побажання і думки, як тільки вони здатні це робити.
Друга категорія — «захист» — наприклад, від жорстокого поводження, насильства, експлуатації, дискримінації та зневаги.
Третя категорія — «забезпечення» — охоплює права, реалізація яких потрібна для елементарного виживання й повноцінного розвитку дитини, наприклад право на достатнє харчування, житло, освіту й охорону здоров’я.
За матеріалами Посібника з освіти в області прав людини за участі молоді «Компас» (Тема: Діти. Конвенція про права дитини):
https://cutt.ly/v8QxK9A
10.3. Забезпечення та реалізація прав дитини в Україні
Україна не тільки ратифікує міжнародні акти в галузі прав людини, не лише закріплює права в Конституції та інших законодавчих актах, а також гарантує їх реалізацію і створює різні механізми їх захисту — це основне завдання будь-якої демократичної цивілізованої держави. Охорона дитинства в Україні є загальнонаціональним пріоритетом, і для забезпечення реалізації прав дитини Україна встановила основні засади державної політики в цій галузі, що ґрунтуються на забезпеченні інтересів дитини. Кожна дитина — це особистість, захист і турбота про яку — найперший обов’язок держави.
Поміркуйте разом
1. З курсу основ правознавства, який ви вивчали у 9-му класі, пригадайте, що таке дієздатність? 2. Яким є обсяг дієздатності дитини у порівнянні з дієздатністю повнолітньої особи? 3. Чи бувають випадки, коли неповнолітній особі може бути надано повну дієздатність?
Система законодавства про забезпечення прав дитини та охорону дитинства охоплює такі ухвалені чи ратифіковані акти: Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, Закони України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», а також низку інших актів.
Додаткова інформація
Вплив війни
Абсолютна більшість дітей в Україні (а це понад 7,5 млн) потерпають від війни, розв’язаної Росією. Передусім потрібна фізична безпека й евакуація дітей до безпечних місць. Ідеться не лише про уникнення обстрілюваних ворогом будівель, де є загроза отримати поранення, а й про необхідність бути далеко поза межами воєнних дій, аби не зазнати психологічної травми. Важливим маркером власне психологічної стабільності дітей у воєнний час (уже після того, як вони фізично убезпечені від бойових дій) є захист освіти. Усі об’єкти, де здобувають освіту - дитячі розвивальні центри, садочки, школи, гімназії, університети - мають бути безпечними. Особливої уваги потребують діти-сироти, кількість яких зростає (за інформацією Національної соціальної сервісної служби України, протягом війни на 1 серпня 2022 р. 3182 дитини залишились без батьківського піклування.
Національний інститут стратегічних досліджень: «Соціально-демографічна ситуація в Україні: шляхи подолання наслідків війни»
http://surl.li/fuosn
Практичне завдання. Виконайте в команді
- 1. Діти вулиці — юні вільнодумці чи байдужість дорослих?
- 2. Що штовхає дітей і підлітків шукати прихисток на вулиці?
- 3. Як зарадити загрозливій статистиці?
Щоб сформулювати власну позицію, зверніться до матеріалів за покликанням:
https://cutt.ly/k8WOB2T
Для завершення теми:
- 1. Що таке права дитини?
- 2. Як ви розумієте значення вислову: «Діти — суб’єкти права, а не об’єкти»?
- 3. Які права має дитина?
- 4. Укажіть, коли і для чого було ухвалено Конвенцію про права дитини.
- 5. Наведіть приклади прав дитини, класифікувавши їх за категоріями участі, захисту і забезпечення.
- 6. Прочитайте текст Конвенції про права дитини https://cutt.ly/d8Qxp6Z, схарактеризуйте її структуру та зміст. З якою метою в цьому документі сформульована преамбула?
