Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Васильків - Нова програма

§ 45. Міжнародні відносини

#міжнароднівідносини #міжнароднийпорядок #системабезпеки #міжнародніорганізації #Організаціяоб'єднанихнацій

Не знаю, якою зброєю люди битимуться у третій світовій війні, але в четвертій у хід підуть камені й палиці.

Альберт Ейнштейн, фізик, лауреат Нобелівської премії 1921 року

45.1. Поняття міжнародних відносин

На міжнародній арені є багато політичних акторів — держави, народи, етнічні групи, громадські організації, громадсько-політичні рухи, соціальні спільноти, транснаціональні корпорації, окремі особи. Усі вони в той чи той період можуть перебувати у стані суперництва, ворожнечі, довіри, війни, співпраці, стабільності. Взаємодія може відбуватись як на глобальному, так і на регіональному чи локальному рівнях. Головну роль у забезпеченні їхніх відносин відіграють переговори і співпраця.

Взаємини між суб’єктами міжнародних відносин можуть бути формальними (між державами) і неформальними (між соціальними спільнотами, недержавними утвореннями, економічними утвореннями, особами). Це можуть бути також дипломатичні, військово-політичні, економічні, гуманітарні, ідеологічні, правові, екологічні та інші взаємини.

Міжнародні відносини — система політичних, економічних, соціальних, культурних, військових, правових та інших зв'язків між державами й народами, а також соціальними спільнотами, організаціями, особами.

Міжнародні відносини ґрунтуються на принципах права і сили. Держава або група держав можуть поширити свій вплив, нав’язати іншим державам свої інтереси завдяки перевазі в економічних, технологічних та інтелектуальних ресурсах, дипломатичним засобам, військовій силі. У наш час кожен суб’єкт міжнародних відносин має не лише демонструвати свою силу, а й дотримуватися норм міжнародного порядку, тобто принципу права.

До середини ХХ ст. вирішення суперечок між державами з допомогою військової сили вважалося нормою. Набувши досвіду двох світових воєн, людство зрозуміло, що врегульовувати міждержавні відносини треба за допомогою політичних і дипломатичних засобів. Тому в 1945 році для підтримки міжнародного миру та безпеки було створено Організацію Об’єднаних Націй. Цілі та принципи діяльності ООН, закріплені у її Статуті, стали основними принципами міжнародних відносин, які мали бути визнані і підтримані всіма державами, міжнародними організаціями.

Миру та співпраці у взаєминах між учасниками міжнародних відносин, тобто міжнародної безпеки, досягають за допомогою так званого «нового міжнародного порядку». Уперше про новий світовий порядок заговорили, коли під час кризи у Перській затоці 1990-1991 років, члени Ради Безпеки ООН, незважаючи на ідеологічні розбіжності, ухвалили рішення про початок збройної інтервенції проти Іраку. Відтоді сформувалися основні проблеми в сучасних міжнародних відносинах: поширення міжнародного тероризму, втрата контролю над розповсюдженням ядерної зброї, поглиблення цивілізаційного розколу між народами та виникнення територій, які не контролюються державами, — так званих «сірих зон».

Міжнародний порядок — це організація міжнародних відносин, яка передбачає існування спільних інститутів, норм і цінностей для встановлення міжнародної безпеки.

Тривалий період «холодної війни» (друга половина ХХ століття), коли доля людства залежала від балансу між головними акторами того часу на міжнародній арені — США та СРСР, закінчився. Поступово сформувалася «багатополюсна» система світової політики. Водночас із США, об’єднаною Європою, Росією формуються нові центри світової політики у Південно-Східній Азії та Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Існування міжнародного співтовариства у нових реаліях має забезпечуватися дотриманням основних принципів сучасних міжнародних відносин: повага до державного суверенітету і суверенної рівності; незастосування сили чи погрози силою; непорушність кордонів і територіальної цілісності; мирне врегулювання спорів; невтручання у внутрішні справи; повага прав і основних свобод людини; співробітництво між державами; сумлінне виконання міжнародних зобов’язань; рівноправність і право народів розпоряджатися своєю долею.

Мовою оригіналу

Статут Організації Об'єднаних Націй

Розділ I. Цілі та Принципи

Стаття 1. Організація Об'єднаних Націй має на меті:

1. Підтримувати міжнародний мир та безпеку і з цією метою вживати ефективних колективних заходів для запобігання та усунення загрози миру й придушення актів агресії...

2. Розвивати дружні відносини між націями на основі дотримання принципу рівноправності та самовизначення народів.

3. Здійснювати міжнародне співробітництво в сфері розв'язання міжнародних проблем економічного, соціального, культурного та гуманітарного характеру й у заохоченні та розвитку поваги до прав людини й основних свобод для всіх, без розрізнення раси, статі, мови та релігії.

45.2. Урядові й неурядові міжнародні організації. Організація Об'єднаних Націй

Міжнародні організації в міждержавних відносинах можуть виступати як від свого імені, так і від імені всіх держав, що є їхніми членами. На сьогодні налічується понад 300 міжурядових і кілька тисяч міжнародних неурядових організацій (МНУО): асоціації, товариства, фонди, спілки, комітети, клуби, ліги, конференції, групи, федерації тощо. Чітких визначень міжнародних урядових і неурядових організацій нема, але є низка важливих ознак, за якими їх розрізняють.

Міжурядові міжнародні організації — це об’єднання держав, які створюються на підставі установчого документа чи міжнародної угоди, налічують більше трьох держав-учасниць, засновуються суб’єктами міжнародного права і виступають суб’єктами міжнародного права. Мають постійні органи, штаб-квартиру, поважають суверенітет держав-учасниць і не втручаються у їхні внутрішні справи. Вони займаються проблемами війни і миру, захисту природного середовища, проблемами народонаселення і ресурсів, проблемами подолання розриву між економічно розвиненими і відсталими країнами та багатьма іншими.

Додаткова інформація

Організація Об’єднаних Націй (ООН)

ООН (Організація Об’єднаних Націй) виникла у 1945 році. Україна належить до країн-співзасновниць ООН і була представлена в цій організації до 1991 року як УРСР. Офіційними мовами ООН є арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська. Чотири основних органи ООН розміщені в Нью-Йорку, а Міжнародний суд ООН працює у Гаазі.

Генеральна Асамблея ООН — один із головних органів ООН, працює сесійно, складається з усіх членів організації (від кожної держави-члена ООН — не більше 5 представників). Кожен член ГА ООН, незалежно від розмірів території, кількості населення, економічної і військової сили, має один голос. ГА ООН може обговорювати будь-які питання або справи, давати рекомендації членам ООН і Раді Безпеки ООН щодо будь-яких питань. У роботі ГА можуть брати участь держави — не члени ООН, що мають статус постійних спостерігачів при ООН (Ватикан, Швейцарія). Очолює її роботу Генеральний секретар ООН, засідання веде головуючий на сесіях ГА.

Рада Безпеки ООН — головний, постійно існуючий політичний орган ООН, відповідальний за підтримку міжнародного миру і безпеки. РБ складається з 15 членів. Постійними членами є США, Велика Британія, Франція, Росія, Китай. Інших десять непостійних членів обирають щодва роки. Для ухвалення важливих рішень потрібне однакове голосування всіх п’яти постійних членів РБ. Тільки Рада Безпеки має право ухвалювати рішення про проведення операцій із використанням Збройних сил ООН. Для впливу на державу, дії якої загрожують міжнародному миру, РБ ООН може вирішити і зажадати від членів ООН вжити заходів, не пов'язаних із використанням збройних сил, зокрема повного або часткового переривання економічних відносин, засобів сполучення, а також розірвання дипломатичних відносин.

Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР) координує економічну й соціальну діяльність ООН, її спеціалізованих установ і органів, сприяє світовій торгівлі, індустріалізації та співпраці держав.

Міжнародний суд ООН розглядає справи, пов'язані з військовими злочинами, незаконним втручанням держав і етнічних чисток, інші юридичні справи.

Рада з опіки — один із головних органів ООН, який виконував завдання спостереження за управлінням підопічними територіями (територіями, що були колоніями). Формально Рада припинила своє існування, відколи остання з підопічних територій стала країною-членом ООН, але може проводити засідання, якщо цього вимагатимуть обставини.

Організація Об'єднаних Націй

Заснована 24 жовтня 1945 р., члени-засновники — 51 держава (серед них і Україна), штаб-квартира у Нью-Йорку

Робочі органи ООН:

Генеральна Асамблея

Рада Безпеки

Міжнародний суд (Гаага)

Економічна і соціальна рада (ЕКОСОР)

Рада з опіки

Секретаріат ООН

Генеральний секретар ООН

 

Спеціалізовані комісії та організації ООН

Регіональні комісії ООН

МОП — Міжнародна організація праці

ЄЕК — Європейська економічна комісія

МАГАТЕ — Міжнародне агентство з атомної енергії

ФАО — Продовольча і сільськогосподарська організація ООН

ЕСКАТО — Економічна і соціальна комісія для Тихого океану

ЮНЕСКО — Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури

ЮНІДО — Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку

ЕКА — Економічна комісія ООН для Африки

ЮНІСЕФ — Дитячий фонд ООН

ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров’я

ЕКЗА — Економічна комісія ООН для Західної Азії

МВФ — Міжнародний валютний фонд

МБРР — Міжнародний банк реконструкції і розвитку

УВКБ — Управління у справах біженців

ЕКЛА — Економічна комісія ООН для Латинської Америки

МАР — Міжнародна асоціація розвитку

МФК — Міжнародна фінансова корпорація, Світовий банк та інші

Міжнародні неурядові організації створюють фізичні чи юридичні особи держав (суб’єкти національного права) не на підставі міжурядових угод, не для отримання комерційного прибутку. Вони діють на міжнародному рівні незалежно від урядів держав і не є суб’єктами міжнародного права, але здійснюють діяльність у двох чи більше державах відповідно до основних принципів і норм міжнародного права. Неурядові організації діють на національному,

субрегіональному, регіональному або міжнародному рівнях.

Першою міжнародною організацією став Всесвітній поштовий союз (ВПС), який був створений у 1875 р. і діє досі. В Україні діє чимало міжнародних неурядових організацій різного спрямування. Проте, незалежно від виду діяльності, усіх їх можна умовно об’єднати у дві групи: ті, членом яких не є Україна (наприклад, Організація африканської єдності (ОАЄ), Ліга арабських держав (ЛАД), Азійсько-Тихоокеанська Рада (АЗПАК), ОрганізаціяПівнічноатлантичного договору (НАТО); і ті, у яких Україна є членом або ж навіть засновником (наприклад, Організація Об'єднаних Націй (ООН), Рада Європи, Організація з питань безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Світова організація торгівлі (СОТ), Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ (ГУАМ)).

Додаткова інформація

Про Міжнародні неурядові організації

Карітас Інтернаціоналіс налічує понад 160 національних організацій у понад 200-ах країнах світу. Це одна з найбільших міжнародних мереж благодійних організацій у світі та Європі. Карітас діє від 1897 року, пропагуючи принципи рівності людей перед Богом без огляду на етнічну або расову належність, а також вирішення конфліктів через виконання кожним своєї частки відповідальності в дусі християнського вчення. Організація займається гуманітарними проектами, допомагає людям з інвалідністю, працює з дітьми та молоддю, протидіє торгівлі людьми. https://caritas-ua.org/karitas-v-sviti/

ХАЙЕС (англ. Hebrew Immigrant Aid Society (HIAS) — міжнародна благодійна організація, заснована 1881 року в Нью-Йорку. Метою організації є надання допомоги єврейському населенню та іншим особам, незалежно від їхньої релігійної, етнічної чи національної належності, які перебувають під ризиком переселення та потребують притулку. Від моменту створення ХАЙЕС надала допомогу в переселенні майже 4,5 млн осіб. ХАЙЕС тісно співпрацює з рядом міжнародних партнерів, зокрема з Урядом США, агентствами ООН, а також безліччю неурядових організацій.

45.3. Система міжнародної безпеки

Система міжнародної безпеки — це сукупність суверенних держав, які забезпечують міжнародну і національну безпеку та підтримують стабільний мир у регіоні своєї відповідальності, мають упорядковані структуровані зв’язки, зумовлені міжнародними договорами, та діють на підставі норм міжнародного права. У системі колективної безпеки передбачається згода надавати допомогу кожній державі-учасниці, що стає жертвою агресії. Система забезпечення колективної оборони має на меті захист своїх членів від зовнішньої агресії.

Система безпеки в Європі почала формуватися ще у XVII ст. після підписання Вестфальського мирного договору, який закінчив Тридцятирічну війну 1618—1648 рр. Це була система балансу сил, що закріплювала панівне становище імперій. Після Першої світової війни було створено Лігу Націй — першу організацію колективної безпеки у світі в ХХ столітті, яка, щоправда, головного свого завдання — недопущення війни — не виконала. Від закінчення Другої світової війни діє система колективної безпеки, створена в рамках ООН. Принцип колективної безпеки притаманний усім сучаснимміжнародним організаціям Європи, зокрема ОБСЄ, НАТО, ЄС та ОДКБ. Зобов'язання з колективної оборони держав-учасниць виявляються лише в діяльності НАТО, ОДКБ та умовно ЄС. Саме ці чотири міжнародні організації (ОБСЄ, ЄС, НАТО, ОДКБ) визначають нині «архітектуру» європейської безпеки. Про неефективність цієї системи свідчить порушення РФ українських кордонів. Країни-гаранти нашої безпеки не змогли цьому запобігти, незважаючи на підписаний ними Будапештський меморандум, про що йтиметься далі.

Система міжнародної безпеки:

 Створення ефективних гарантій миру

 Підтримання економічних, політичних, соціальних, військових, міжнародних відносин, що гарантують захист від зовнішніх загроз, унеможливлюють війни, конфлікти і сутички

 Створення умов, потрібних для існування і функціонування держав, забезпечення їхнього повного суверенітету та рівноправних відносин з іншими країнами;

 Захист безпеки громадян, суспільства та національних інтересів держав

Для завершення теми:

Що таке міжнародні відносини?

Як ви розумієте значення вислову: «Міжнародна безпека забезпечується за допомогою нового міжнародного порядку»?

Які основні цілі та принципи діяльності ООН?

Наведіть приклади організацій, які забезпечують систему європейської безпеки.

Порівняйте поняття: «урядові міжнародні організації» та «неурядові міжнародні організації»

Складіть перелік найпотужніших міжнародних організацій, створених у другій половині ХХ століття. За допомогою додаткових джерел інформації визначте їхні цілі, учасників та місцезнаходження штаб-квартири. Виокремте організації, до складу яких входила Україна на час заснування чи ввійшла в роки незалежності.

З'ясуйте, які міжнародні організації виникли у ХХІ столітті. Використайте додаткові джерела інформації. Підготуйте повідомлення про діяльність органів ООН та її спеціалізованих комісій (на вибір).