Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Васильків - Нова програма

§ 33. Комунікації в Інтернеті: переваги і ризики

#інтернетризики #інтернетЗМІсоцмережі #кіберзлочинність #віртуальнийсвіткіберпростір #приватністьконфіденційність

Ми повинні знайти баланс між недоторканністю приватного життя і використанням даних в рамках громадської безпеки. Інтернет є одним з найбільших глобальних продуктів. Якщо ми знищимо його, ми знищуємо багато чого з нашого економічного майбутнього.

Сатья Наделла, головний виконавчий директор корпорації Microsoft

33.1. Про Інтернет мовою цифр. Можливості Інтернету як засобу масової інформації

Як відомо, свою ходу Інтернет розпочав наприкінці 60-х років ХХ століття. А вже з середини 90-х років, коли з'явилася значна кількість інтернет-користувачів, він став засобом масової інформації. Перші користувачі мережі з'явилися в Україні в 1990 році. Офіційною датою відліку епохи Інтернету в Україні став 1992 рік. На початку 2017 року в нашій країні, за матеріалами Інтернет-асоціації України, було 21,6 млн користувачів Інтернету, із них понад третина — молодь.

За інформацією Global Digital Statshotу 2017 році кількість користувачів соціальних мереж у світі перевищила три мільярди осіб (а все населення планети становить 7,524 мільярди осіб). Зокрема, аудиторія Facebook сягає два мільярди користувачів. Один мільярд годин щодня проводять користувачі You Tube за переглядом відео. Кожна із наведених тут цифр про користувачів Інтернету — це беззаперечне свідчення його масштабу й можливостей як засобу масової інформації.

Інтернет можна назвати засобом мас-медіа лише умовно, з огляду на величезну і водночас дуже неоднорідну аудиторію. Але в будь-якому разі він змінив традиційні масові комунікації та породив новий вид комунікації — мережеву, або електронну (цифрову, комп'ютерну, віртуальну). Інтернет створив нове формаційне середовище, яке поєднало в собі всі інші медіа, а також пошту, бібліотеку, музеї, галереї, садово-паркове мистецтво, архітектуру, торгівлю, фінанси, економіку і т. д. Незважаючи на свою віртуальність, це середовище набуло всіх ознак реального світу з його інформаційними війнами, злочинами, боротьбою за владу, за геополітичне панування та ресурси.

Величезний потенціал має Інтернет у сфері розширення доступу до освіти. Навчання в інтернет-середовищі проголошено справжньою революцією в освіті, співмірною з винайденням друкарського верстата Гутенберга. І справді, мережева онлайн-освіта зробила можливим масове поширення знань без будь-яких географічних, фінансових, соціальних і культурних обмежень.

Завдяки Інтернету, неймовірними темпами зростають обсяги інформації, можливості її оперативного продукування, передавання, споживання, оброблення, перетворення, зберігання, використання будь-коли і будь-де.

Інтернет-комунікація дає змогу мільярдам своїх учасників одночасно входити до різних спільнот — корпоративної (наприклад, учнівської, студентської, професійної), національної та глобальної.

Поміркуйте разом

Прочитайте. Визначте міру та характер впливу Інтернету на сучасний світ.

«Інтернет належить до тих винаходів, які люди створили, але поки що не зрозуміли до кінця. Те, що спочатку було лише інструментом передачі цифрових даних з одного комп'ютера розміром з кімнату на інший, трансформувалося в доступний і різноманітний засіб самовираження. Здавалося б, Інтернет нематеріальний, але при цьому він постійно зазнає мутацій, росте, щосекундно ускладнюється. Він несе і блага, і біди, і ми тільки тепер починаємо усвідомлювати міру його впливу на наш світ. <...>

Попри всі можливості, котрі несуть комп'ютерні технології, їх використання на благо або на зло залежить виключно від людей». Ерік Шмідт, Джаред Коен (Із книги «Новий цифровий світ»)

«Проблема Інтернету в тому, що ми не можемо визначити, що це: інформація чи формація? Сьогодні навіть діти володіють великою кількістю інформації, знають ті речі, про які я в дитинстві навіть не підозрював. Але вони не знають, що з цим усім робити». Любомир Гузар, патріарх УГКЦ

Водночас в інтернет-середовищі збільшується кількість ризиків, які повсякчас несуть з собою неконтрольовані потоки інформації. Зокрема, знижується рівень критичного сприйняття, осмислення, інтерпретації, розуміння інформації. Це робить нас більш піддатливими до негативних інформаційних впливів, зокрема маніпулятивних і пропагандистських.

Кожному користувачеві мережі необхідно не лише знати можливості цього засобу масової інформації та вміти продуктивно їх використовувати в різних сферах життєдіяльності, а й чітко усвідомлювати загрози, пов'язані з його використанням. До речі, ці знання й уміння безпечно спілкуватися в інтернет-просторі доведеться постійно поповнювати упродовж усього життя. Адже інтернет демонструє користувачам нові можливості, змінюючи світ навколо себе.

Мабуть, вам цікаво дізнатися, якою буде нова цифрова епоха, як вона змінюватиме якісь нашого життя за допомогою нових технологій. Пропонуємо прочитати книгу «Новий цифровий світ. Як технології змінюють державу, бізнес і наше життя», яку написали Ерік Шмідт та Джаред Коен і яку переклала українською мовою з англійської Ганна Левів. На їхню думку, зазнає змін сам Інтернет: він розпадається на національні мережі (приміром, американську, китайську та ін.). З тієї причини користувачам Інтернету в одній країні можуть знадобитися «візи», для відвідування мережі іншої країни. Крім того, з'являться нові технології, за допомогою яких здійснюватимуть точну перевірку інформації на достовірність. Тим часом неминучою загрозою залишатимуться віртуальні атаки на сайти, персональну інформацію.

33.2. Соціальні мережі як вид мас-медіа

З'ясуємо основні види масових комунікацій в інтернет-середовищі.

По-перше, це власне інтернет-комунікації між виробниками і споживачами інформації, а саме: пошукові сервіси, гіпертекстова інформаційна система www (world wide web), веб-сайти (англ. Web — павутина, мережа і site — місце), інтернет-браузери, бази даних, електронна пошта (англ. e-mail), фіди (англ. RSS — Realty Simple Syndication), списки, розсилки, відеоігри, онлайн-ігри (зокрема освітні), відеоконференції тощо.

По-друге, це інтернет-ЗМІ — мережеві видання, зареєстровані в мережі як засіб масової інформації для поширення суспільно значимої інформації.

По-третє, це соціальні мережі (socіalnetworksй соціальні медіа (socialmedia), призначені для соціальної взаємодії користувачів між собою через створення і/або розміщення різної інформації в будь-якому форматі (вербальний текст, відео, звук, фото), як-от:

— персональні сайти для розміщення особистої інформації приватної особи;

— чати (англ. chatter — теревеніти) для колективної писемної комунікації (дискусій, розваг) в режимі реального часу;

— вікі (англ. wiki— веб-сайти для самостійного внесення писемних повідомлень, наприклад статей для «Вікіпедії»;

— блоги (мікроблоги) — веб-сайти для регулярного додавання записів, зображень, мультимедіа.

З огляду на свою мету (для спілкування, знайомств, ділових (професійних) контактів тощо), соціальні мережі пов’язують людей у різні соціальні, професійні групи, забезпечують комунікації між ними незалежно від географічного розташування, віку, статі, етнічної, релігійної приналежності. При цьому всі учасники таких комунікацій рівноправні.

Соціальні мережі — джерело оперативної інформації та різних поглядів на одну і ту ж подію. Це промовистий доказ того, що соціальні мережі — не просто один із видів нових медіа, а дуже важливий засіб масової інформації. З кожним роком, а навіть з кожним днем, у соціальних мережах збільшується кількість користувачів і зростає їхня активність. Однак багато з них виявляються не підготовленими до етичного, безпечного поводження в Інтернеті взагалі й соціальних мережах зокрема. Особливої гостроти тут набувають проблеми приватності, конфіденційності, прав користувача у віртуальному світі.

33.3. Віртуальний світ і особистість: права, безпека, етика

Усім відомий метафоричний вислів: людина — це світ. Утім, точніше все-таки треба сказати: не світ, а світи. Тому, що людина перебуває принаймні у світі реальному і світі власному (суб'єктному, особистісному). Також — у світі художньому, створеному митцями, — світі кіно, театру, літератури, музики. Цей світ постає як світ віртуальний (лат. virtualis — можливий, імовірний). І так було ще донедавна — допоки не з'явився Інтернет і допоки інформаційні технології не створили гігантський цифровий світ (кіберпростір) — віртуальну реальність. У ній сучасна людина проводить дедалі більше часу. Для багатьох віртуальний світ став аналогом світу реального, його замінником.

Як у реальному, так і у віртуальному світі життя людини поділяється на публічне (лат. publicus — суспільний, громадський), тобто відкрите для інших, і на приватне (лат. privatus — особистий, несуспільний). І в реальному, і у віртуальному світі діє право людини на приватність, або на приватне життя, на приватну сферу.

Приватність — це недоторканність приватного життя особи, невтручання в її особисту сферу. Як фундаментальне право людини, право на приватність закріплене в міжнародних і національних правових актах. Поряд із поняттям «приватність», «приватне життя», у них уживаються синонімічні терміни «конфіденційність» (лат. confidentia — довір’я) для позначення того, що не підлягає розголошенню, «таємниця особистого життя», «недоторканність приватного життя» та деякі інші.

Про те, яким має бути право на приватність у цифрову епоху, сказано в спеціальній резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2013 року. Основна думка цього документа звучить так: «Ті ж права, що люди мають у офлайн-режимі, також повинні бути захищені онлайн, серед них і право на приватність».

Додаткова інформація

Яким має бути право на приватність у цифрову епоху

У рекомендованому Комітетом міністрів Ради Європи «Посібнику з прав людини для інтернет-користувачів» (2014 рік) зазначено, що:

1. Вам потрібно знати, що під час користування Інтернетом ваші персональні дані регулярно обробляються. Це відбувається в разі використання вами браузерів, електронної пошти, миттєвих повідомлень, передачі голосових повідомлень через інтернет-протоколи, соціальних мереж, пошукових систем, а також хмарних сервісів для зберігання даних.

2. Обробляючи ваші персональні дані, органи державної влади і приватні компанії зобов’язані дотримуватися певних правил та процедур.

3. Ваші персональні дані повинні оброблятися лише в передбачених законом випадках або за умови надання вами згоди. Вам повинні повідомляти про те, які саме ваші персональні дані обробляються та (або) передаються третім сторонам, а також про те, коли, ким та з якою метою здійснюється таке оброблення. Загалом, Ви повинні мати можливість здійснювати контроль за своїми персональними даними (перевіряти їх правильність, звертатися з проханням про виправлення, видалення даних, про їх зберігання лише протягом необхідного строку).

4. На вас не повинні поширюватися заходи загального спостереження чи перехоплення інформації. Втручання у ваше приватне життя щодо ваших персональних даних дозволяється лише за виняткових обставин, передбачених законом, наприклад у разі здійснення кримінального розслідування. Вам повинна надаватися доступна, чітка та точна інформація про відповідне законодавство чи порядок, а також про ваші права в такому випадку.

Будь-хто з користувачів Інтернету може стати жертвою кіберзлочинів. Кіберзлочини — це різні види й форми злочинів, які здійснюються в мережі за допомогою комп’ютера.

До кіберзлочинів належать порушення авторського права, шахрайство (несправжні інтернет-аукціони, онлайн-магазини, сайти тощо), заволодіння персональною інформацією користувачів для викрадення грошових коштів, створення й розповсюдження вірусів і шкідливого програмного забезпечення, протиправний контент, тобто контент, який пропагує тероризм, екстремізм, наркоманію, порнографію, насильство. Останнім часом в соціальних мережах серед неповнолітніх користувачів набуло поширення таке явище, як хепі слепінг (дослівно з анг. happy slapping — радісне побиття) — насильство задля розваги. Через розміщення в мережі відеозаписів (відеороликів) демонструється реальне побиття, приниження, учасниками яких виступають неповнолітні.

Ваша безпека в Інтернеті великою мірою залежить від розважливості, культури поведінки в соцмережах, етики спілкування. Не забувайте про це. Як і про те, що ви ніколи достеменно не знаєте, де може з’явитися ваша інформація і яку роль вона відіграє у вашому особистому житті, майбутній кар’єрі. Тому розміщуйте в мережі ту інформацію, за яку вам пізніше не доведеться червоніти.

Варто знати

Як зробити користування Інтернетом безпечним для себе:

1. Вибираючи соціальну мережу для спілкування, уважно ознайомтеся з її політикою конфіденційності. Пам’ятайте, що соцмережі збирають про своїх користувачів дані, які можуть бути використані, наприклад, для таргетованої реклами.

2. Обмежуйтеся кількома соціальними мережами, насамперед тими, які не заборонені в Україні та які гарантують вам безпеку. Маючи менше акаунтів, вам легше буде контролювати інформацію і власні дані. У разі вибору кількох соцмереж, логіни на кожен акаунт мають бути різними, а паролі — складними й не містити персональних даних.

3. Заповнюючи профіль у мережі, обов’язково прочитайте відповідну інструкцію. При цьому особливу увагу звертайте на налаштування приватності, зокрема щодо доступу до вашої інформації.

4. Спілкуючись (публікуючись) у мережі, уникайте конкретики щодо ваших особистих даних, використовуйте загальні формулювання.

5. Будьте обережні з розміщенням фотографій, адже вони можуть видавати ваші дані.

6. Розвивайте в собі здоровий скептицизм щодо інформації в соцмережах, не піддавайтеся на провокації неадекватних користувачів. Не втрачайте пильності.

Дотримуйтеся мережевої етики — цінностей, принципів, етичних норм, правил, обов’язків. Будьте відповідальними користувачами й постійно підвищуйте цифрову компетентність. У цьому вам допоможе, приміром, презентація про безпеку в мережі від Google «Комунікація в Інтернеті» (http://www.prointernet.in.ua/).

Для завершення теми:

Що таке соціальні мережі?

Як ви розумієте значення слів «Ті ж права, що люди мають у офлайн-режимі, також повинні бути захищені онлайн»?

Які основні види масових комунікацій в інтернет-середовищі?

Наведіть приклади ризиків, які несуть неконтрольовані обсяги інформації в Інтернеті.

Порівняйте поняття «віртуальний світ» та «кіберпростір».

Проаналізуйте власну поведінку як відповідального користувача соцмереж. Виправте недоліки, якщо виявите загрози чи ризики порушення вашої приватності та безпеки.

Підготуйте повідомлення «Можливості Інтернету поза соціальними мережами».