Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Васильків - Нова програма

§ 25. Дитячі й молодіжні громадські об'єднання

#асоціаціїоднодумцівдосягненнямети #активністьмолодьрухстудентизміни #підтримкадопомогазнайтисебе

Життя таке коротке. Поспішайте творити добро.

Олександр Довженко, український письменник, кінорежисер

25.1. Свобода асоціацій

Суперечливий динамічний світ від початку змушував кожну людину жити в доволі складних обставинах. Одним із чинників, що рухав розвиток цивілізації, стало вміння людей об’єднуватися, і це був чи не єдиний спосіб вижити в мінливих тогочасних умовах.

Серед політичних свобод чільне місце посідає забезпечення права громадян на асоціації (об’єднання). Свобода асоціацій (саме так визначено право на об’єднання громадян у міжнародному законодавстві) — право громадян на об’єднання для спільних дій і досягнення спільної мети на умовах дотримання певних встановлених правил поведінки (корпоративних норм). Коли людина самостійно не може досягти мети, виникає потреба у тривалому і стійкому колективі однодумців.

Свобода асоціацій як одна з ключових свобод є основою вільного демократичного режиму. Вона закріплена у фундаментальних міжнародних документах: Статті 20-їй Загальної декларації прав людини 1948 року, Статті 22- їй Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, Статті 15- їй Конвенції про права дитини 1989 року. Основними законодавчими актами, які визначають правові та організаційні засади реалізації права на свободу асоціації в Україні, встановлюють порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських формувань, є Закони України «Про громадські об’єднання», «Про політичні партії в Україні» та низка інших законів. Варто зазначити, що в статтях 36-їй і 37-їй Конституції України зафіксовані обмеження права на свободу асоціацій, які можуть бути встановлені виключно в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

25.2. Дитячі й молодіжні об'єднання та рухи

Ми завжди перебуваємо в пошуку цікавих пригод та завдань, вирішення яких змінює навколишній світ. Саме в дитинстві прагнемо разом із друзями займатися спільними справами. Цю потребу можуть задовольнити дитячі громадські організації. Чітко розмежувати поняття «дитяча організація», «молодіжна організація», «дитячий рух», «молодіжний рух» доволі складно, оскільки часто вони мають у своєму складі представників й інших вікових категорій, характеризуються специфічною віковою структурою.

Дитячі громадські організації — об'єднання громадян віком від 6-ти до 18-ти років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Молодіжні громадські організації — об'єднання громадян віком від 14-ти до 35-ти років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів. Джерело: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/281-14

Додаткова інформація

Про «Пласт»

«Пласт»  національна скаутська організація України. Відповідником терміна «скаутинґ» (англ. scoutingвід scout  розвідник) став термін «пластування». Саме ж слово «пласт» походить від назви козаків-розвідників, які називалися пластунами.

Дата заснування «Пласту» — весна 1912 р. Засновниками «Пласту» стали І. Чмола, Ю. Тисовський, П. Франко. Пластуни відзначилися тим, що брали активну участь у розбудові та захисті своєї держави, були активними учасниками визвольного руху та війн за незалежність УНР і ЗУНР. Нині «Пласт» — найбільша та найстаріша українська скаутська організація, яка діє в багатьох країнах світу та об’єднує пластунів України й української діаспори. Джерело: http://www.plast.org.ua/_new/about-plast/history-essay/

Молодь — це соціально-демографічна група, яка має свої специфічні фізіологічні, психологічні, культурно-освітні властивості, характеризується спільністю стилю життя, поведінки, групових норм, цінностей і стереотипів.

Згідно з критеріями ООН, молодь — це особи віком від 15-ти до 24-ох років. В Україні законодавчо закріплені межі молодіжного віку від 14-ти до 35- ти років. Водночас українське законодавство визнає особу дитиною до досягнення нею 18-річного віку.

Дослідники виокремлюють чотири основні етапи сучасного розвитку молодіжного руху в Україні:

— «неформальний» (середина 1980-х — осінь 1989 р.) — переоцінка традиційних цінностей і теоретичний пошук у молодіжному середовищі нових горизонтів для власного розвитку;

— «самодіяльний» (осінь 1989 р. — жовтень 1990 р.) — час соціально-політичних, громадянських ініціатив молоді. Молодіжний рух набув тоді організованіших форм національно-патріотичного волевиявлення молоді;

— «інтегративний» (кінець 1990 р. — серпень 1991 р.) — період подальшої інтеграції молодіжних об’єднань у єдиний український молодіжний рух за національну державність, демократичні перетворення і соціальну справедливість, період пошуку ними оптимальної організаційної моделі співпраці на всеукраїнському та регіональному рівнях;

— «посткомуністичний» (з 24 серпня 1991 р. і до сьогодні) — етап формування державних і недержавних молодіжних громадських організацій та установ, що декларують мету створення потрібних умов для самореалізації молоді. Серед молоді саме студенти, які постійно шукають себе, у кризові моменти вносили несподіваний струмінь, робили політичні процеси непередбачуваними.

Додаткова інформація

Студентський протест у Києві — Революція на граніті, жовтень 1990 р.

Зі спогадів учасника Революції на граніті, студента Михайла Свистовича:

«Революція радикалізувала активну частину населення, налаштувала на рішучість. Після голодування я побачив, що ситуація така: ми однак у меншості, нам треба ще довго боротися, але народ вже почав замислюватися про незалежність України, хоча раніше це мало кому могло спасти на думку. Після ж голодування ідея незалежності почала активно обговорюватися». Джерело: http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/10/2/148579/

Зі спогадів учасника Революції на граніті, студента Вахтанга Кіпіані:

«КГБ намагався бути в курсі. Ідея великої протестної акції проговорювалася в студентських осередках доволі тривалий час. І тому доводилося конспіруватися. Коли наші товариші поїхали під парламент — там їх уже чекала величезна кількість міліції. Отже, хтось їм цю інформацію «злив» або вони прослуховували активістів. А в той самий час кияни, львів’яни і представники інших міст почали свій протест на Майдані, обдуривши таким чином владу. А потім люди прибували, прийшли кияни, і розігнати «без крові» акцію стало майже неможливо».

Поміркуйте разом

Чому, на вашу думку, влада не наважилася розігнати протестну акцію студентів у жовтні 1990 року? Чи вплинула Революція на граніті (голодування студентів) на проголошення незалежності України?

Щоб сформулювати власну позицію, зверніться до матеріалів за посиланнями:

https://zbruc.eu/node/42122

https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/revolyuciya-na-graniti-27-rokiv-po-tomu

http://hvylya.net/analytics/historv/revolyutsiya-na-graniti-bunt-pokolinnya-1990-h.html

Під час бурхливих подій Помаранчевої революції в листопаді-грудні 2004 року молодіжні та студентські організації активно включились у боротьбу за чесні вибори. Як відомо, тоді під тиском народу було розслідувано та встановлено факти фальсифікації результатів на виборах Президента України, а тому проведено третій тур голосування і з січня 2005 року розпочалося президентство Віктора Ющенка.

У 2013 році, коли українська держава постала перед новими викликами, студенти знову стали одним із рушіїв протестів у різних містах України. 28 листопада 2013 року студенти багатьох київських університетів провели загальний студентський страйк, а вже 30 листопада українська влада силами «Беркута» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві.

Студенти на Євромайдані. Київ, 2013 р.

25.3. Створення молодіжної громадської організації

Для створення і державної реєстрації громадської організації (далі — ГО) потрібно:

1. Провести установчі збори засновників та ухвалити рішення про заснування ГО, за результатами якого необхідно оформити протокол.

Засновниками молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 14-річного віку. Кількість засновників не може бути меншою, ніж дві особи. Також на цьому етапі потрібно визначити основні питання, які будуть викладені в статуті. Статут громадської організації обов’язково має містити відомості про:

1) найменування ГО та за наявності — скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями її діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у ГО, права та обов'язки її членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління ГО, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти ГО, та її заміни; 5) порядок внесення змін до статуту; 6) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації ГО.

2. Визначити орган легалізації ГО. Державна реєстрація ГО здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року.

3. Сформувати остаточний пакет документів. Для реєстрації громадської організації до реєструючого органу подають: 1) заяву; 2) протокол установчих зборів; 3) реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах; 4) відомості про засновників громадської організації, про керівні органи громадської організації (ім'я, дата народження членів керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстраційних дій; 5) статут.

4. Подати документи (протягом 60-ти днів з дня проведення установчих зборів). У разі неподання (ненадсилання) документів для реєстрації громадської організації протягом 60-ти днів з дня утворення таке громадське об’єднання не вважається утвореним.

Документи для державної реєстрації можна подавати в паперовій або електронній формі (через портал електронних послуг igov.org.ua). Також на порталі можна отримати онлайн-консультацію з питань державної реєстрації громадського об'єднання зі статусом юридичної особи. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням в територіальні органи Міністерства юстиції України.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов'язковим накладенням електронного цифрового підпису заявника. Заяву про державну реєстрацію в паперовій формі підписує заявник, що подає документи. Якщо вона подана поштою, справжність підпису заявника повинна бути нотаріально посвідчена.

Розгляд документів і реєстрацію проводять протягом 3-ох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації. Реєстрація символікигромадської організації здійснюється протягом 20-ти робочих днів з дати подання документів.

Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви в Єдиному державному реєстрі. Після проходження цих етапів організація вважається повністю зареєстрованою і може приступати до активної громадської діяльності. Дії від імені незареєстрованої громадськоїорганізації, крім дій, пов’язаних з реєстрацією, забороняються.

25.4. Молодіжні соціальні проекти

Великі чи малі справи починаються з ініціативи однієї людини або маленької групи людей, які хочуть змінити світ на краще. Хто ж ці люди, завдяки яким щодня змінюється світ? Це ви і такі, як ви. Який особистий внесок ми можемо зробити в розв’язання складних проблем сьогодення? Яким чином можемо підтримати? Відповіді на ці запитання на конкретних прикладах дають соціальні проекти. Участь у соціальному проекті для кожного може стати способом поліпшити світ, допомогти врятувати країну, а найголовніше — знайти себе.

Соціальні проекти різноманітні за особливостями фінансування, масштабами, термінами реалізації, ступенем складності, характером проектованих змін, напрямками діяльності.

За різними ознаками виокремлюють такі типи проектів.

За характером проектованих змін:

 інноваційні, зорієнтовані на впровадження принципово нових розробок (наприклад, створення Інтернету);

 підтримувальні, які вирішують екологічні завдання (реанімаційні, або реставраційні).

За особливостями фінансування: інвестиційні, спонсорські, кредитні, бюджетні, благодійні проекти.

За масштабами:

 мікропроекти — передбачають індивідуальну ініціативу, що одержує визнання довколишніх, проте не вимагають зовнішнього фінансування;

 малі проекти, що не вимагають великого фінансування. Специфіка малих проектів полягає в спрощенні процедури проектування і реалізації (простий графік, керівник — одна особа, не обов’язково створення команди проекту);

 мегапроекти — їх специфіка полягає в потребі масштабної координації виконавців та необхідності системного моніторингу проекту. Інвестором таких проектів може виступити держава в особі органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

За напрямками діяльності: освітні, науково-технічні, культурні, політичні.

За термінами реалізації: короткострокові, середньострокові, довгострокові проекти.

Виконайте в команді

Якщо в тебе чи твоїх однолітків виникла думка про власний соціальний проект, не опирайся. Можливо саме з цього розпочнеться твоя нова захоплююча історія дружби.

ІДЕЯ—ПЛАН—МЕТА—КОМАНДА—БЮДЖЕТ—РОБОТА ЗІ ЗМІ

1. Ідея. Оберіть те, що приноситиме користь не тільки довкіллю/людям/світу, а й буде до душі. Пам’ятайте, що ваш соціальний проект обов’язково має розв’язувати якусь проблему.

2. План. Потрібно докладно розпланувати роботу над створенням соціального проекту. Варто ретельно дослідити обрану проблему і те, що раніше вже було зроблено для її розв’язання. Визначити завдання та чітко прописати дедлайни для реалізації кожного з них.

3. Мета. Яких результатів ви хочете досягти, реалізуючи проект? Чи має він остаточно вирішити окреслену проблему або ж тільки подолати якісь її прояви? Треба чітко усвідомлювати кінцеву мету запланованого проекту.

4. Команда. Для здійснення запланованого значно простіше працювати в команді з людьми, на яких зможеш покластися. Адже серед вас знайдеться крутий дизайнер, який створюватиме чудові афіші. Хтось є гарним копірайтером і вестиме соціальні мережі проекту та писатиме тексти для залучення інших людей до проекту. Обов’язково знайдеться і лідер команди, який має розподіляти ролі та завдання, контролюючи їх виконання.

5. Бюджет. Які б не були ваші задуми, та на їх реалізацію так чи інакше потрібні гроші. Тому треба ретельно продумати способи залучення спонсорської допомоги. Проте від самого початку потрібно детально вести всі матеріальні звіти. Згодом, коли проектом почнуть цікавитися та виділяти гроші, вам треба буде постійно звітувати.

6. Робота зі ЗМІ. Маючи гарну ідею, мотивовану команду та прописаний план роботи, ви все ще ризикуєте залишити проект поза суспільною увагою (як результат — не знайти фінансування). Щоб про нього заговорили, потрібно налагодити співпрацю зі ЗМІ.

Для цього треба:

— створити базу видань, сайтів і телеканалів, яким було б цікаво розповісти про вашу справу; не варто обмежуватися лише місцевими ЗМІ;

— підготувати ефектний прес-реліз, де будуть зазначені всі переваги вашого соціального проекту, контакти та посилання на соціальні мережі;

— скористайтеся можливістю, щоб ЗМІ зацікавилися проектом: презентація, акція, флешмоб; якщо виконати всі рекомендації, згодом ЗМІ самі почнуть цікавитися вашим проектом.

Розпочинаючи свій проект, потрібно чітко усвідомлювати, що це не бізнес. Пам’ятайте, заради чого ви все починали, яка його кінцева мета.

Для завершення теми:

Що таке свобода асоціацій, соціальні проекти?

Як ви розумієте висловлювання: «Свобода асоціацій є основою вільного демократичного режиму», «Допомога іншим додає кожному з нас упевненості, віри у власні сили»?

Які основні цінності можуть пропагувати та захищати молодіжні соціальні рухи?

Наведіть приклади діяльності відомих вам дитячих і молодіжних організацій.

Порівняйте поняття «молодіжна громадська організація» та «молодіжний соціальний проект».

Складіть план власного соціального проекту. Порівняйте його із проектами однокласників. Оцініть його корисність. Якщо є потреба, об'єднайте зусилля для реалізації проекту.