Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Васильків - Нова програма

§ 24. Школа — простір демократії

#спілкуваннявзаємодія #співпрацявідповідальність

Після хліба найважливіше для народу — школа.

Жорж Жак Дантон, французький політичний діяч

24.1. Взаємодія учнів, учителів, батьків, шкільної адміністрації в організації шкільного життя

Сучасна школа відіграє ключову роль у вихованні громадян, які мають бути готові до життя в демократичному суспільстві і до конструктивної взаємодії з іншими. Важливим компонентом освітнього процесу та шкільного життя є взаємодія, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками, які об'єднані спільними прагненнями та цілями. В основі такого партнерства покладено спілкування, взаємодію та співпрацю. Модель такої взаємодії вибудовується на основі поваги до особистості, довіри у відносинах, діалогу, добровільності, рівності та відповідальності усіх її учасників.

Батьки мають розділяти зі школою відповідальність за якість освіти. Відповідно, вони мають можливість брати участь в організації шкільного життя. Форми участі батьківської спільноти різноманітні: ради, комітети, комісії, такі органи можуть виконувати функції керування, опікування, сприяння, погодження тощо.

Виконайте в команді

1. Уважно ознайомтеся із роботою своєї школи та дайте відповіді на запитання:

1. В ухваленні яких управлінських рішень можуть брати участь учні, батьки та вчителі? 2. Які рішення приймаються спільно? 3. Як поширюється інформація про прийняте рішення? 4. Які рішення ініціювали учні (батьки, вчителі) упродовж останніх 2-ох років? (Наведіть приклади). 5. Чи були вони прийняті?

24.2. Врядування та управління школою

Управління школою — це шкільне адміністрування, ефективність якого залежить від правильного розподілу обов'язків між адміністрацією школи. Їх відносини базуються на дотриманні інструкцій і порядку. Врядування школою відображає динаміку соціальних змін у сучасному суспільстві. Так чи інакше, проте школа взаємодіє з різними партнерами за своїми межами, адже часто виникають проблеми і перепони, які не можна передбачити. Тут усі члени шкільної громади, а передусім учні та батьки, відіграють важливу роль. Адже від взаємодії шкільної громади безпосередньо залежить вирішення питань.

У своєму посібнику «Демократичне врядування в школах» Елізабет Бекман і Бернард Траффорд пропонують чотири ключових сфери демократичного врядування в школі:

1. Врядування, лідерство, управління і відповідальність перед громадою. Через здійснення врядування у школі, керівництво, повсякденну роботу і підзвітність можна пересвідчитися, наскільки ця школа є демократичною;

2. Ціннісно-орієнтована освіта, в основі якої демократичні цінності.

3. Співпраця, комунікація та участь: конкурентоспроможність і самовизначення школи. Через співпрацю та комунікацію можна простежити, як функціонує сама школа і як вона реагує на те суспільство, якому служить, на учнів, для яких вона існує, а також на їх батьків, які є учасниками шкільних процесів.

4. Учнівська дисципліна. Побутує неправильне уявлення про те, що демократія в школі несумісна з високою дисципліною.

Виконайте в команді

2. Уважно ознайомтеся із роботою своєї школи та дайте відповіді на запитання:

1. Які демократичні цінності лежать в основі шкільного врядування? Як це відображається на практиці? (Наведіть приклади) 2. Хто може ініціювати рішення, які стосуються різних сфер функціонування школи? Як це відбувається? 3. Як приймають рішення в школі? 4. Які процедури опротестування рішень існують у школі? 5. Чи виникала потреба внести зміни до шкільних правил чи процедур упродовж останнього року? З яких причин? Хто їх ініціював? Як це відбувалося і які мало результати?

24.3. Шкільне самоврядування (учнівське, учительське, батьківське)

Самоврядування в освітніх установах в основному будується на тих же принципах і правилах, на яких ґрунтується самоврядування в інших громадських і державних установах. У статті 28-ій Закону України «Про освіту» визначено, що в закладі освіти можуть діяти:

— органи самоврядування працівників закладу освіти;

— органи самоврядування здобувачів освіти;

— органи батьківського самоврядування;

Їх повноваження визначає статут школи.

Слід пам'ятати, що в центрі сучасної системи освіти є дитина, а вчителі і батьки виконують функцію символічних «крил», що спільно, але кожен у межах свої прав та можливостей, працюють над підвищенням якості освіти.

Самоврядування у сфері освіти ґрунтується на таких принципах: пріоритет прав і свобод людини і громадянина, верховенство права, взаємна повага та партнерство, прозорість, відкритість та гласність, обов’язковість дотримання досягнутих домовленостей, взаємна відповідальність сторін.

З метою налагодження зворотного зв'язку шкільної громади в закладі діють органи громадського самоврядування.

1. Органи самоврядування здобувачів освіти. До прикладу, це може бути учнівський комітет школи (класу). Його склад обирають на учнівських зборах всієї школи (класу). Школа визнає повноваження таких комітетів та сприяє вирішенню їх питань.

2. Органи самоврядування працівників закладу освіти. Відповідно до законодавства вчителі мають право вільно об'єднуватись у профспілкові комітети. Адміністрація школи погоджує з профспілковим комітетом штатний розклад, навчальне навантаження, умови праці персоналу, укладає угоди про охорону праці, повідомляє про скорочення робочих місць і т.д.

3. Органом батьківського самоврядування здебільшого виступає батьківський комітет школи (класу), склад якого обирають на батьківських зборах. Його рішення, які мають рекомендаційний характер, обов'язково розглядає адміністрація школи.

24.4. Принципи та цінності учнівського самоврядування

Невід'ємною складовою демократизації школи є учнівське самоврядування. Свій початок воно бере від давньогрецьких шкіл і пов'язане з іменами Арістотеля та Платона. В Україні демократичні засади в освіті проявилися ще у ХVІІ столітті у братських школах, де юнаки та дівчата об’єднувалися в так звані «молодечі» братства. Учні присягалися шанувати свій народ, бути чесними людьми. Доволі поширене учнівське самоврядування і в сучасній Україні. Сьогодні в більшості шкіл України триває пошук шляхів розвитку учнівського самоврядування. Сучасна школа повинна сприяти формуванню в кожного учня вміння, звички активно діяти в розв'язанні найважливіших питань життя країни, свого колективу, навчити формулювати, висловлювати та відстоювати власну думку. Вирішення цього завдання можливе тільки на шляху розвитку учнівського самоврядування.

Учнівське самоврядування — це особливий спосіб організації життя учнівського колективу, який реалізується через залучення його учасників до планування, організації та контролю освітнього процесу.

Принципи, які лежать в основі учнівського самоврядування:

  • відповідальність;
  • розширення реальних прав та повноважень органів самоврядування;
  • свідомість, самодіяльність та активність учнів;
  • регулярна почергова змінність виборного активу;
  • конкретизація колективних творчих справ.

Функції самоврядування у школі можуть бути такими:

  • участь у складанні плану роботи школи на новий навчальний рік;
  • проведення соціологічних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів;
  • забезпечення порядку, організація чергування в школі, у класі;
  • участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядають питання життєдіяльності учнівських колективів;
  • організація дозвілля учнів: підготовка і проведення конкурсів, творчих свят, змагань; організація літнього відпочинку учнів;
  • проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій;
  • організація дозвілля на перервах;
  • організація роботи із збереження шкільного майна, води, електроенергії, підручників, із дотримання санітарно-гігієнічних вимог тасамообслуговування;

Цінність учнівського самоврядування полягає в тому, що учні глибоко та всебічно проймаються сутністю своїх прав та обов’язків, у результаті чого підвищується їхня громадянська активність, самосвідомість, життєва компетентність.

Виконайте в команді

3. Уважно ознайомтеся із роботою своєї школи та дайте відповіді на запитання:

1. Чи існують у школі учнівські організації чи групи за інтересами? 2. Якщо так, то з чиєї ініціативи вони були створені? 3. Якою була мета їх створення та чим вони займаються? 4. Хто входить до їх складу? Скільки осіб? 5. Які питання стосовно шкільного життя вони можуть ініціювати до розгляду? 6. Які питання стосовно шкільного життя вони ініціювали до розгляду впродовж останнього року?

24.5. Школа і місцева громада

Школа є сходинкою для підготовки громадянина до життя та діяльності у демократичному суспільстві. Освітній процес потребує співпраці між громадою та освітніми закладами. Ця співпраця покликана поліпшити взаєморозуміння, довіру і взаємодію між громадою та школою.

Партнерство школи і місцевої громади характеризує така група показників: 1) спрямованість ресурсів школи на розвиток громади, громадянської самоорганізації і самоуправління; 2) розвиток у школі та громаді традиції і практики громадянської активності; 3) наявність на місцевому рівні реальних структур громадянського суспільства і гарантій їхнього стабільного розвитку.

Серед напрямів діяльності школи виділяють три основні: демократизація школи, волонтерство та партнерство школи і місцевої громади.

Виконайте в команді

4. Уважно ознайомтеся із роботою своєї школи та дайте відповіді на запитання:

1. Яким чином учні школи беруть участь у громадському житті? 2. Чи проводяться суспільні дискусії (дебати, круглі столи, тощо) за участі школярів? 3. Як школа популяризує ідею участі та сприяє участі учнів у житті громади? 4. На які рішення в громаді можуть впливати школярі? 5. Як місцева громада бере участь у житті школи? Як долучається до реалізації різних заходів у школі? (Наведіть приклади) 6. У яких шкільних заходах місцева громада брала участь упродовж останнього року?

Отже, формування громадянських компетентностей не обмежується шкільним подвір’ям. Використання школою освітнього потенціалу місцевої громади сприяє поглибленню громадянської свідомості, критичного розуміння світу, розвитку навичок співпраці, емпатії, відповідальності, впевненості в собі, поваги до інших. Сам процес такої взаємодії — важливий елемент практичного досвіду участі в демократичному процесі як для учнів, так і для вчителів, батьків, представників громади.

Для завершення теми:

Що таке шкільне самоврядування?

Як ви розумієте значення слів «Школа є сходинкою для підготовки громадянина до життя та діяльності в демократичному суспільстві»?

Які основні функції може виконувати учнівське самоврядування?

Наведіть приклади органів шкільного самоврядування.

Порівняйте поняття «врядування у школі» та «управління школою», «шкільне самоврядування» та «учнівське самоврядування».

Проаналізуйте можливості та напрямки взаємодії вашої школи та місцевої громади. Для цього запишіть потреби та можливості школи і потреби та можливості громади. Визначте, у чому школа і громада можуть бути корисними одне одному. Складіть «дорожну карту» налагодження цих взаємин.