Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Васильків - Нова програма
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 23. Громадянська участь у житті суспільства
#громадяниндержававзаємозв'язок #правообов'язок #ініціативністьроботавкомандідосвід
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш — це, по суті, старт.
Ліна Костенко, поетеса
23.1. Роль громадянина у демократизації суспільства
Для розвитку демократії важливим є виконання людьми багатьох суспільних функцій, пов’язаних з їхнім статусом громадянина. Проте інститути демократії лише відкривають нам дорогу до успіху, не усуваючи ризику невдач. Демократія є певним викликом, адже втілення в суспільне життя демократичних цінностей залежить виключно від громадян. Однією з основних ознак демократії є участь громадян в управлінні країною.
Участь у керуванні країною не лише право, а й обов’язок. Воно може виявлятися в різних формах: наприклад, у висуванні своєї кандидатури на виборах, у голосуванні, поінформованості про політичне життя країни, обговоренні проблем, що хвилюють суспільство, відвідуванні зборів і мітингів, роботі в недержавних добровільних організаціях, сплаті податків і навіть у вираженні протесту. Така участь громадян в управлінні сприяє зміцненню демократичного суспільства.
Громадяни демократичної держави беруть на себе відповідальність за долю суспільства, у якому живуть із власної волі. Тоді, коли люди зазнають невдачі, вони нікого не звинувачують, крім самих себе, адже розуміють, що мають таку владу, яку самі собі обрали.
У період швидкоплинних змін особлива потреба відчувається в активних, поінформованих та відповідальних громадянах. Проте люди не народжуються зі знаннями про демократичний лад та його цінності — здібностям грамотної та відповідальної участі в суспільному житті потрібно навчатися впродовж життя.
Поміркуйте разом
1. Якими знаннями та вміннями має володіти людина, щоб вважати себе справжнім громадянином?
2. Що вирізняє громадян держав конституційної демократії від громадян країн із диктаторським чи тоталітарним режимом?
23.2. Громадянин у демократичній державі
Ідея громадянства бере свій початок із давньогрецького поліса, у якому людина брала участь у житті міста-держави, усвідомлювала себе вільною людиною та членом громади, мала почуття громадянського обов’язку. Осмислюючи поняття «громадянин», Аристотель зазначав, що громадянами треба вважати тих, хто бере участь у суді й народних зборах. Тобто від самого початку громадянство означає не лише міру залученості людей до справ спільноти, а й певні їхні права в межах цієї спільноти та відповідальність за стан цієї спільноти.
Нині громадянство передбачає: 1) належність особи до якоїсь держави, суспільства, нації; 2) підпорядкованість законам держави і наявність обов’язків перед державою; 3) пошанування цінностей громадянського суспільства; 4) громадянську самоідентифікацію;
Отже, з юридичного боку громадянство — це формально закріплений правовий зв’язок між громадянином і державою, вибудуваний на основі взаємних прав та обов’язків. Демократичним громадянином виступає особа, яка здатна користуватися наданими їй правами та виконувати свої обов’язки перед демократичною державою.
Додаткова інформація
Паспорт громадянина і паспорт негромадянина
«Негромадяни» — визначення для осіб без громадянства в Латвії та Естонії, які мають особливий статус. Він поширюється на осіб, які проживають у цих державах, які перебували у громадянстві СРСР, але після його розпаду не отримали ніякого визнаного громадянства, а так само на їхніх дітей, які не мають ніякого громадянства.
Після проголошення Латвією своєї незалежності всі громадяни, які жили в Латвії до окупації 1940 року, отримали паспорт громадянина. Ті, хто народилися в Латвії після 1940-го року чи приїхали сюди за радянської влади, мали пройти натуралізацію, тобто довести, що є громадянами Латвії і отримати паспорт громадянина або ж отримати паспорт негромадянина.
У чому відмінність між паспортом громадянина і паспортом негромадянина? Латиш із паспортом громадянина має право голосу, обирає владу і може бути сам обраним та працювати в органах влади. Натомість латвієць-негромадянин позбавлений перелічених прав. Щоб отримати паспорт громадянина — стати громадянином — латвієць повинен скласти три іспити: на знання мови, історії та Гімну Латвії. У Латвії на сьогодні близько 320 тисяч осіб мають статус негромадян, це становить понад 13% від загальної кількості населення. Станом на 1 червня 2013 року, за даними естонського МВС, кількість апатридів становила 90190 осіб, або 6,7% населення.
23.3. Культура громадянськості
Під поняттям «громадянськість» треба розуміти здатність громадянина користуватися своїми правами в демократичній державі, а також виконувати певні обов’язки перед нею. Ключовими серед них є дотримання законів, повага до прав і свобод інших осіб, виконання поліцейських приписів, охорона довкілля та пам’яток культури. Культура ж громадянськості забезпечує постійну та ефективну участь громадянина у вирішенні загальносуспільних справ, а також їх здатність до самоврядування. Відмінність між демократичними і недемократичними політичними системами полягає в активній громадянській позиції мешканців перших та інертності й байдужості останніх.
Культура громадянськості пов’язана з такими демократичними цінностями, як свобода, політична рівність, толерантність. Громадяни демократичної держави мають право бути членами незалежної організації та брати участь у різноманітних формах громадського життя, проте ключовою рисою прояву цієї культури є відповідальність, що випливає з такої участі. Ця відповідальність виявляється через обізнаність, толерантність у спілкуванні і взаємодії з тими, хто дотримується протилежних поглядів чи позицій, а в разі потреби — готовність до компромісу задля досягнення згоди.
Громадянськість особистості |
|
Якості особистості |
Відповідальність, гідність, рішучість, наполегливість, витриманість |
Особистісна позиція |
Активна |
Соціально-ціннісні орієнтації |
Демократичний устрій суспільства, соціальний захист, свобода, незалежність, культура соціально-політичних відносин, пошана до закону, суверенітет особи, готовність до захисту прав і свобод, патріотизм, державність |
Індивідуальні способи дій |
Цілеспрямованість, ініціативність |
23.4. Активна громадянська позиція
Обов’язковим компонентом демократичного суспільства та ознакою розвиненої держави є активне залучення громадян до розв’язання суспільних проблем та громадсько-політичного життя країни чи територіальної громади.
Визначальною характеристикою громадянської позиції є усвідомлення своїх прав, свобод, обов’язків, ставлення до закону. У статті 29-ій «Загальної декларації прав людини» зазначено, що кожна людина має обов’язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особистості. Громадянин, який хоче жити в демократичному суспільстві, завжди засвідчує свою громадянську позицію. Така позиція виявляється у відповідальному ставленні до виконання своїх громадянських обов’язків. Участь у виборах з досягненням повноліття — це не тільки право, а й дуже відповідальний обов’язок громадян. Важливою також є здатність висловлювати власні погляди, протестувати проти несправедливих рішень.
Флешмоб «Російське вбиває!» у супермаркеті
Свобода й незалежність особистості є умовою безпеки та розвитку України. У час, коли Україна стала об’єктом агресії з боку Росії, прикладом активної громадянської позиції слугує всеукраїнська громадянська кампанія бойкоту російських товарів «Не купуй російське!», або «Бойкотуй російське!». Кампанія розпочалась із закликів у соціальних мережах та знайшла підтримку серед численної кількості її користувачів. Далі небайдужі активісти розпочали масові роз’яснення серед населення через поширення листівок, плакатів, наліпок. Дієвими стали акції протестів, пікетування, флешмоби в супермаркетах по всій Україні. Така кампанія об’єднала громадян через можливість виявити свою позицію проти країни-агресора.
Через активну громадянську позицію громадяни можуть вплинути на суспільне життя. На жаль, чимало людей, думаючи, що від них нічого не залежить, стали байдужими до суспільних справ. Проте нині багато хто не лише хоче змінити життя на краще, а й знає, як це зробити. Особливо важливо це знати і вміти на місцевому рівні, у своїй територіальній громаді. Коли випаде нагода висловити свою думку або ж виявити власну ініціативу, пам’ятай, що активна громадянська позиція відкриє для тебе різні можливості, нові знайомства, а головне — досвід.
23.5. Адвокація та волонтерство
Живучи в суспільстві людина завжди продукує нові ідеї, спрямовані на суспільні зміни, задоволення певних соціальних потреб або подолання проблем. Але ж нові ідеї треба вміти успішно впроваджувати в життя, а для цього необхідно їх просувати, тобто здійснювати адвокацію. Це відносно новий термін, але концепція не є новою. Не усвідомлюючи цього, кожен із нас вдається до адвокації в різні моменти свого життя.
Адвокація — це серія дій, які застосовують з метою привернення уваги до певних питань. Це спланована, ретельно розроблена й послідовна діяльність щодо підвищення обізнаності урядовців, потенційних партнерів, грантодавців, суспільства в цілому з певною важливою проблемою.
Виділяють декілька рівнів адвокації, які залежать від масштабу проблеми чи питання, яке потребує вирішення:
— місцевий — наприклад проблеми конкретного навчального закладу;
— регіональний — проблеми районного, обласного рівнів;
— державний — питання, що мають стосунок до всієї країни;
— міжнародний — спільна справа більше ніж однієї країни.
Є багато інструментів, які створюють можливості для успішної адвокації: опитування, дослідження, круглі столи, конференції, просвітницькі концерти, флешмоби.
Якщо уважно роззирнутися навколо, то завжди можна віднайти того, хто потребує нашої допомоги. У вирі життя іноді важко помітити чужу біду. Утім, є люди, які допомагають іншим щодня. Вони живуть не лише своїми потребами та проблемами, а й намагаються полегшити тягар тих, хто цього потребує. Таких людей називають волонтерами. Часто, долучаючись до допомоги один раз, вони обирають цей шлях на все життя.
Волонтерство в Україні тільки починає свій розвиток. Після Революції Гідності та з початком російсько-української війни громадянське суспільство продемонструвало вражаючу здатність до консолідації та суспільної мобілізації, зумівши створити дієву мережу громадських ініціатив та об’єднань, які взяли на себе вирішення найбільш гострих та невідкладних проблем, з якими українська спільнота не стикалася від часів здобуття державної незалежності 1991 р.: різнопланова допомога біженцям з окупованих територій, матеріально-технічне забезпечення військових, збір коштів та продовольства, закупівля медичного обладнання та медикаментів для поранених тощо. Чим допомогти нашій армії, біженцям зі Сходу, солдатам, які отримали поранення? Кожен вирішує це питання самостійно: хтось переказує кошти на спеціальні рахунки або знайомим волонтерам, інші опікуються біженцями, ще хтось відвідує поранених вояків АТО, які проходять лікування в госпіталях.
Основними законодавчими актами, що регулюють діяльність волонтерського руху в Україні, є Закони України «Про волонтерську діяльність», «Про громадські об’єднання» та «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Кожен із нас, навіть не підозрюючи про те, залучений до волонтерської діяльності. Усе, що робимо для інших, часом незнайомих людей, за власним бажанням, не шукаючи вдячності й винагороди, тобто добровільна безкорисна суспільно корисна діяльність, є волонтерством. Допомогти донести важкі сумки, перерахувати кошти на лікування незнайомої людини, підтримати в розмові зневірену людину, поділитися своїми вміннями й знаннями з іншими людьми, прибрати та прикрасити місце, де живемо й відпочиваємо, зібрати сміття, висадити квіти — знайомі кожному з дитинства справи.
Із появою Інтернету виникло онлайн-волонтерство. До його проявів належить, зокрема, наповнення найбільшого й найпопулярнішого інтернет-довідника — Вікіпедії. Ти теж можеш стати волонтером.
Виконайте в команді
Працюючи з різними джерелами інформації (замітки в газетах, дописи в соціальних мережах, інтерв'ю), спробуйте підготувати та розмістити у Вікіпедії чи відредагувати вже наявний матеріал про місцевого волонтера. Розподіліть обов'язки в команді. За бажанням, попрацюйте індивідуально.
Поміркуйте разом
Прочитайте. Визначте громадянську позицію кожного з трьох учасників будівництва. Яка позиція імпонує вам?
Три людини працювали на будівництві. Усі вони виконували однакову роботу, але коли їх запитали, що вони роблять, то відповіді були різними. Перший сказав: “Розбиваю каміння”. Другий: “Заробляю на життя”. А третій відповів: “Допомагаю будувати храм”. (Пітер Шульц, американський учений)
Для завершення теми:
Що таке культура громадянськості, демократичний громадянин?
Як ви розумієте значення вислову «Участь у керуванні країною не тільки право, але й обов’язок»?
Які основні прояви активної громадянської позиції?
Наведіть приклади власного досвіду активної громадянської позиції.
Порівняйте поняття «демократична політична система» та «недемократична політична система».
Прочитайте одну-дві місцеві газети, онлайн-видання, сайти. Знайдіть у них повідомлення про приклади активності громадян, прояви громадянської позиції. У чому вона полягала? Чи досягли громадяни мети? Коротко запишіть отриману інформацію.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України