Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Васильків

Розділ 2. Формування європейського середньовічного суспільства

§ 4. Людина і природа в Середньовіччі

Чи знаєте ви, що...

...навіть після Великого переселення народів та (Великого) розселення слов’ян європейці активно змінювали місця проживання;

...останніми кочовиками, які колонізували Центральну Європу, були угри (угорці), печеніги та половці, і всі вони в різні часи залишили непроминальні сліди в історії Русі-України.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти.

Внутрішня колонізація — заселення та освоєння територій, земель усередині країни.

Зовнішня колонізація — заселення (підкорення) і освоєння територій, земель за межами країни, що деколи супроводжується жорстокими діями щодо місцевого населення.

Колонізація (від латинського слова «колонія», що означає «поселення») — 1) заселення вільних територій; 2) захоплення якої-небудь території або країни з метою подальшого освоєння чи використання в своїх інтересах.

Міграція (від латинського слова «міграціо», що означає «переселення») — переміщення людей через кордони країни чи всередині зі зміною місця проживання назавжди або на певний час.

Додаткова інформація з теми

https://cutt.ly/5wZccMog

• QR 4.1. Як полювали на єдинорогів?

4.1. Як співіснували людина і природа в Ранньому Середньовіччі?

Якби людина античності раптом потрапила в ранньосередньовічну Європу, то здивувалася б побаченому. Тодішня буденність була нестерпною, сповненою поневірянь унаслідок постійних війн і чвар «варварських» королів та їхніх підлеглих чиновників. Занепадали міста, пустіли села, оточені загорожами, мурами, зведеними для захисту від раптових розбійницьких чи загарбницьких набігів. Географічні чинники зумовлювали певні відмінності у веденні господарства. Рільництво не скрізь могло забезпечувати харчами. Орали здебільшого перелоги, тобто цілинні, незаймані раніше землі. Навіть там, де їх обробляли, залишали у спокої на два роки, щоб природа відновлювала родючість. За зрошувальними каналами й дамбами ніхто не доглядав. Через це надто збільшилися площі боліт. У деяких регіонах Європи хащі швидко «відвойовували» полишені землеробами простори. За відсутності сухопутних шляхів мандрівники плавали річками, які часто слугували і додатковими джерелами добування їжі, і оборонними перешкодами, і державними кордонами, і торговельними маршрутами. Кліматичні умови також не сприяли розвитку. Холодні зими та дощі знищували врожаї. Лише з Х ст. настало потепління, яке дозволило вивести сільське господарювання на вищий рівень. Однак і надалі весняні повені та літні посухи залишалися для селян величезною проблемою.

Найбільшим другом та воднораз і ворогом ранньосередньовічної людини був ліс. Дерево слугувало будівельним матеріалом. Воно також живило рятівний вогонь, на якому готували невибагливі страви, яким зігрівали домівки суворими зимами. Ліси ще й «постачали» їжу, бо там полювали на дичину, м’ясо якої неодмінно входило до тогочасного раціону. Окрім того, з дупел добували бортний мед (від «диких» бджіл), на узліссях збирали ягоди, гриби, кедрові горіхи, жолуді, що ними годували свиней. Водночас ліси «жахали». Зграї вовків, ведмеді та інші дикі звірі завдавали відчутної шкоди маєткам, а іноді нападали і на людей. У заростях підстерігали грабіжники. Казки й легенди розповідали про дивовижних і небезпечних істот. Разом із реальними вепрами та оленями неначебто уживалися фантастичні єдинороги, дракони, кентаври, феї, гноми, грифони і чимало тих, зустріч з ким не віщувала нічого доброго.

Із огляду сучасності здається, що ранньосередньовічні європейці свавільно поводилися з довкіллям. Безперечно, впродовж ІХ—ХІ ст. пожвавлення господарської діяльності призвело до вирубування лісів, виснаження земель, загалом — до «пограбування» природи. Однак причина цьому — виживання, а не нажива. Люди справді виявляли жорстокість до середовища, але передусім тому, що так забезпечували свої життєві потреби.

Смаження дикого кабана, мініатюра, XV ст.

Думаємо і діємо!

1. Чи справедливо історики називають Раннє Середньовіччя періодом занепаду в Європі?

2. Що можна дізнатися про «відносини» природи і людини, розглянувши мініатюру «Смаження дикого кабана»?

3. Як ранньосередньовічні європейці ставилися до довкілля? Як громадяни держав теперішньої Європи «поводяться» з природою?

4.2. Чому відбувався рух населення в середньовічній Європі? Що таке внутрішня та зовнішня колонізація?

Народна мудрість каже: риба шукає, де глибше, а людина — де ліпше. Середньовічні європейці також шукали кращого, тому часто змінювали місця проживання. Запорошеними, розмоклими, чи перемерзлими дорогами мандрували прочани, ченці, жебраки, ремісники, актори і передусім торговці. Саме вони виявлялися першопрохідцями як на суші, так і на морі. Іноді потрапляли в небезпечні ситуації, але на шляху до збагачення їх це не зупиняло. Від ХІ ст., коли відроджувалися міста, негоціанти (купці, які займалися гуртовою торгівлею), слугували своєрідними магнітами, що притягували народи.

Із другого боку, торговці з’являлися зазвичай у вже обжитих містах, а отже, засновувати нові їм майже не доводилося. Зростання народжуваності в селах змушувало і селян задумуватися про майбутнє своїх родин, адже площі оброблюваних земель не збільшувалися. Родючих угідь на всіх не вистачало. Від неврожаїв рятувалися переселеннями.

Селяни обробляють землю феодала, мініатюра, XV ст.

Цікаво, що влада сприяла переселенцям. Воліючи розкішніше облаштовувати власні маєтки й вигідніше порядкувати на неозорих, але занедбаних, полях, знатні та заможні спеціально запрошували звідусіль працівників, гарантуючи їм певні привілеї: права та свободи. Так відбувалася внутрішня колонізація. Однак вільних місць, придатних до освоєння всередині країн, бракувало. Тому позирали на закордонні простори, зазвичай, завойовуючи їх, що породило зовнішню колонізацію.

Думаємо і діємо!

1. Чому відбувалися рухи населення у Європі?

2. Чи можлива мирна зовнішня колонізація?

3. Розгляньте мініатюру, де змальовано повсякдення селян. Чому відбувалися їхні переселення? Поясніть свої міркування.

4.3. Як відбувалася зовнішня колонізація у Західній Європі? Що таке міграції?

Зовнішня колонізація у Західній Європі проявлялася по-різному, але здебільшого збройно. Показовим прикладом можна вважати експансію скандинавів (норманів-вікінгів-варягів, про яких ітиметься далі). Через несприятливі природні умови на батьківщині вони нерідко з боями «вигризали» собі чужі осідки, де господарювали, засновували нові міста й села, долучалися до «чужого» державотворення, як у випадку із Руссю. Подекуди «корінні» європейці навіть за сприятливих років удавалися до зовнішньої колонізації. Зокрема, заклик до хрестових походів призвів до масового кривавого руху «християнських» військ на землі сповідників ісламу (про цей епізод історії ітиметься у розділі 3 цього підручника).

Хоча період Великого переселення народів минув, деякі з них продовжували мігрувати. Скажімо, в ІХ ст. у Європі з’явилися угри (угорці), які заволоділи територією Паннонії (давньої Римської провінції, обмеженої із півночі і сходу річкою Дунай, на заході — «верхньою» Італією, на півдні — Далмацією та «верхньою» Мезією). Тоді ж степами Північного Причорномор’я кочували печеніги, які після поразки від візантійського війська поступилися половцям. Їх у першій чверті ХІІІ ст. витіснили монголи. Із попередніх параграфів ви дізналися, що східно-франкські війська посунули слов’ян на схід. В Іспанії місцеві жителі протистояли арабській воєнній колонізації. Згодом відвойовані іспанцями їхні рідні землі обжили представники різних народностей майже з усього континенту.

Похорон жертв чуми в місті Турне, фрагмент мініатюри із «Хроніки та анналів Жиля Лі Муізіса», 1272-1352 рр.

Часто до міграційних рухів призводили епідемії, що спалахували в різних регіонах Європи. У середині ХІV ст. «чорна смерть» (чума) звела зі світу ледь не половину населення. За підрахунками науковців, у деяких державах повністю подолати людські втрати вдалося лише в ХІХ ст. Ті, які вижили, вимагали для себе кращих умов праці. Інші, які могли пересуватися, рятуючись від хвороби, втікали з батьківських земель і оселялися в «безпечних» місцевостях. Отже, колонізаційні та міграційні процеси в Середньовіччі тривали безперервно.

Думаємо і діємо!

1. Що спільного і що відмінного між словами «експансія», «колонізація», «міграція»? Складіть із цими словами речення та запишіть їх у зошит.

2. Згадайте значення слів «русь», «русинка»/«русин», «Русь». Чи взаємопов’язувались причини міграцій у Європі та на теренах Русі-України? Які їхні основні наслідки?

3. Чому хвороби спричиняли переселенські рухи? Чи спостерігаємо такі випадки тепер?

У той час, коли... у світі

ІХ ст. — переселення угрів на територію Паннонії

Середина ХІІІ ст. — підкорення монголами Русі-України, витіснення половців зі степів Північного Причорномор’я

Тоді... на теренах України

ІХ ст. — проникнення варягів на територію Русі

Середина ХІV ст. — поширення чуми («чорної смерті») Європою

Ще раз про головне

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. Скільки століть минуло: від початку Великої грецької колонізації до початку Великого переселення народів; від початку переселення угрів у Паннонію до витіснення монголами половців із Північного Причорномор’я? Для зручності обчислень позначте вказані дати на лінії/стрічці/шкалі часу.

2. Уявіть, що Вам потрібно потрапити із середньовічного Києва в Париж. Послуговуючись мапами, поміщеними в попередніх параграфах, прокладіть для себе сухопутний та водний маршрути. Який із них виявиться коротшим? Який безпечнішим? Які країни ви відвідаєте?

Працюємо з історичною інформацією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

4. А. Заповніть пропуски в тексті: «Влада сприяла переселенським рухам. Знатні та заможні спеціально запрошували працівників, гарантуючи їм певні привілеї: права та свободи. Так відбувалася — заселення й освоєння вільних земель усередині країни. За браком “внутрішніх” територій зазіхали на закордонні володіння, завойовуючи їх, що виливалося в...». Доберіть синоніми до слова «колонізація». Б. Розташуйте словосполучення в логічній послідовності: внутрішня колонізація; зростання потреб у землях, придатних для господарювання; збільшення кількості населення; освоєння занедбаних територій. Можливі взаємозалежності позначте стрілками: «—>», «<—», «<—>». Поясніть свої міркування.

Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.

5. Ураховуючи те, що європейці Середньовіччя займалися здебільшого сільським господарством, обміркуйте відповідь на запитання: «Чому в параграфі майже не йдеться про природні “багатства”, які впливали на землеробство і скотарство, натомість детально розповідається про значення лісів?»

6. За допомогою пошукового сервісу «Ґуґл» дізнайтеся про перебіг «чорної смерті» на теренах Русі-України. Чи спричинила ця хвороба внутрішні переселенські рухи?