Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Васильків
§ 3. Арабський халіфат
Чи знаєте ви, що...
...Ісус Христос є одним із найшанованіших пророків в ісламі, а в сучасній Україні налічується приблизно 1 млн мусульман;
...сьогодні українці послуговуються цифрами, які араби перейняли в індійців та по-своєму вдосконалили.
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти.
Іслам (від арабського слова, що в перекладі означає «смиренність», «покірність» (богові)) — одна зі світових релігій, що сформувалася в Аравії у першій третині VII ст.
Коран (від арабського слова, що в перекладі означає «декламація», «читання вголос») — священна книга мусульман, де містяться основні релігійні норми, правила та пророцтва.
Халіфат (від арабського слова, що в перекладі означає «заступник», «наступник заступника пророка») — у мусульманських общинах — правління, за якого влада належить релігійному діячеві; держава, очолювана халіфом.
Додаткова інформація з теми
https://cutt.ly/UwZccIeB
- QR 3.1. Як читати і розуміти арабське ім’я?
- QR 3.2. У чому таємниця успіхів арабського війська?
- QR 3.3. Араби в пошуках філософського каменя.
- QR 3.4. Арабські мандрівники.
- QR 3.5. Чому Арабський халіфат припинив існування?
3.1. Якими були природно-географічні умови в Аравії?
Аравійський півострів — найбільший в Азії. Із заходу його омивають хвилі Червоного моря, зі сходу — води Перської та Оманської заток, а з півдня — Аденська затока й Аравійське море. Півострів поєднує кілька великих регіонів, що різняться природними умовами.
Південна Аравія (або Ємен) віддавна славилася родючими ґрунтами, багатими рослинністю. Там також мешкали численні тварини: верблюди, антилопи, газелі, тигри, леви, гієни, вовки, лиси, зайці, віслюки, страуси та ін. Місцеві жителі займалися поливним землеробством, виготовляли ладан (пахощі, які отримували, переробляючи смолу дерев), що його дотепер використовують під час релігійних обрядів. У прибережному гірському регіоні — Омані — розкинулися зручні затоки, що слугували торговельними шляхами. Західна Аравія (або Хіджаз) розташована на північному узбережжі Червоного моря. Землі там бідні, без річок, тому сільським господарством займалися лише довкола невеликих оаз. Натомість здебільшого ловили рибу, добували корали, які годилися для ювелірних виробів і прикрас. Решта півострова — це величезна Аравійська пустеля, де вдень температура подекуди могла сягати +60 °C, а вночі спадала аж до заморозків.
Попри все, Аравію не варто вважати бідною. Там вирощували лікарські та пряні рослини — алое, корицю, шафран. У гірських місцевостях залягали поклади золота, срібла, заліза, міді, свинцю, білого мармуру. Розгалужені караванні шляхи з’єднували півострів із Китаєм, Індією та Африкою.
Думаємо і діємо!
1. Покажіть на мапі територію Аравійського півострова. Із якими тогочасними країнами він сусідив?
2. Що ви знали і що дізналися про природні умови та клімат цієї частини Азії?
3. Як ці умови впливали на заняття мешканців Аравійського півострова? Які із занять переважали?
3.2. Хто такі араби, як вони жили і в що вірили?
Араби належали до семітських народів. На півночі півострова мешкали напівкочівники — бедуїни («жителі пустелі»). Вони одомашнили верблюдів (ця тварина може не пити впродовж п’яти днів і при цьому перевозити до 300 кг вантажу), що давало змогу пересуватися пустелею, грабувати каравани або силою стягувати мито з купців. Окрім того, бедуїни утримували велику рогату худобу, віслюків, мулів, коней (породистих і надзвичайно дорогих скакунів), торгували виробами зі шкіри. Традиційно одягалися в сорочки з довгими рукавами та розстібні плащі, голову пов’язували хустиною. Харчувалися м’ясом, верблюдячим молоком, прісними коржами з проса або ячменю та фініками. Жінки вбиралися майже так само, як і чоловіки, але носили прикраси, користувалися косметикою.
Торговельний караван, європейська мініатюра, XIV ст.
Південні ж араби — єменіти — надавали перевагу осілому господарюванню. На відміну від північних братів, які ночували в пустелі в наметах, вони мешкали в печерах або зводили кам’яні чи глиняні хатини з гостроверхими солом’яними дахами. Споживали зернові каші, молоко, сир, зелень, гарбузи, моркву, огірки, дині, фініки, м’ясо (баранину і яловичину), рибу, фрукти, прянощі. Носили запнуті спідниці та пов’язки на головах. Жінки ходили в темних покривалах поверх суконь вільного крою.
Араби, особливо бедуїни, вирізнялися міцними сімейними, родинними і клановими зв’язками, адже самотня людина не могла вижити в пустелі. Намагалися не ворогувати, хоча це вдавалося не завжди. Із різних причин спалахували конфлікти, які загострювало й традиційне багатобожжя. Із поодинокими християнами, юдеями уживалися численні сповідники язичницьких культів. Релігійним центром вважалася Мекка — найзаможніше місто в Хіджазі. Там розташована священна Кааба («куб») — споруда, куди вмурували Чорний камінь — метеорит. Його оточували сотні ідолів. Молитися до Кааби приходили з різних куточків півострова.
Думаємо і діємо!
1. Чому араби гуртувалися особливо міцними сімейними, родинними й клановими зв’язками?
2. Розгляньте мініатюру «Торговельний караван». Як європейці уявляли арабських купців? Чим вони торгували? Яких тварин використовували для пересування? Як одягалися?
3. Багато середньовічних народів, до прикладу, готи до ІV ст., араби і слов’яни до VII ст., сповідували язичництво. Як ви вважаєте, чому згодом вони прийняли єдинобожжя? Які внутрішні й зовнішні чинники цьому сприяли?
3.3. Що таке іслам і хто такий пророк Мухаммад?
Араби Півдня неодноразово пробували створити власні держави, та їх спроби закінчувалися невдало через різні причини. Унаслідок зміни клімату (збільшення кількості опадів) притаманні єменітам заняття (поливне землеробство, а отже й торгівля) занепали. До всього додалися внутрішні чвари з бедуїнами і зовнішні загрози, що породило розчарування у всесиллі богів, які не допомагали. Не вистачало особистості, яка б повернула віру та об’єднала арабів. Але в критичний момент, з’явилася така людина, яка змінила їхнє подальше існування. У місті Мекка в знатній сім’ї народився Мухаммад ібн Абдаллах (*570—†632). Він рано осиротів, тому, щоб виживати, пас овець свого дядька. Пізніше працював караванником у заможної вдови Хадіджі, з якою одружився, перебравши її багатство. Тривалі подорожі, спілкування з християнами Сирії та юдеями Палестини укріпили в ньому віру в єдиного бога. Близько 610 р. Мухаммаду почали з’являтися небесні видіння, під впливом яких він проповідував свої релігійні погляди. Першими в них увірували дружина й родичі. Нову релігію назвали ісламом, а її прихильників — мусульманами, тобто «підданими», «покірними» Всевишньому (Аллаху).
Пророк Мухаммад навертає перших послідовників, перська мініатюра, ХІІІ ст.
Язичники зустріли проповіді Мухаммада вороже. Він вимушено переселився в місто Ясріб, де до його одкровень поставилися прихильно. (Згодом Ясріб перейменували в Медину (скорочено від Мадинат ан-Набі — «місто пророка»).) Там відкрили перший храм — мечеть, узялися проводити богослужіння. 622 р. став роком «хіджри» («переселення»). Відтоді мусульмани ведуть своє літочислення. Навернувши мединців, Мухаммад зініціював війну проти Мекки. Частина містян стали на його бік, решта — здалися. Від ідолів очистили Каабу. Чорний камінь перетворили на культову святиню. Під вплив ісламу невдовзі піддалися кочові племена. Як наслідок, на теренах Аравії утворилася міцна держава, об’єднана релігією та владою.
Нова релігія — іслам — накладала на вірян певні обов’язки. Серед них: шанувати єдиного бога Аллаха й вірити в місійну роль Мухаммада; чинити намаз (молитися) п’ять разів на день; постити впродовж місяця рамадану (навесні); не красти, не пити вина, не їсти свинини, платити «податок на бідних» (п’яту частину від прибутку), не утримувати мусульман у рабстві; хоча б раз у житті здійснити хадж (паломництво) до святих місць — Медини і Мекки.
Думаем о і діємо!
- 1. Чому араби опиралися наверненню в іслам? Якими були наслідки ісламізації арабів?
- 2. Якими були правила нової релігії? Чому місто Мекка стало святим для мусульман?
- 3. Розгляньте зображення арабів, що слухають проповідь Мухаммада. Як художник змалював їхній вигляд, настрій, емоції?
3.4. Як тривала історія Арабського халіфату?
У 632 р. після смерті Мухаммада створену ним державу очолили халіфи («наступники» пророка). Свої зусилля вони спрямували на завоювання. Мусульмани називали язичників «невірними». Тому для захисту і поширення ісламу вели джихад («священну війну»). Чи не першими під удар потрапили Візантійська та Перська імперії. Ще в 637 р. араби захопили стародавню перську столицю — місто Ктесифон. Далі поневолили Межиріччя, Палестину, Сирію, Єгипет. Збройну експансію продовжили представники родини Омейядів (644-750), знатні та багаті. (За правління одного з них, Османа ібн Аффана (644-656), зібрано й записано усі «божественні одкровення» Мухаммада. Так складено канонічну добірку текстів Корану («читання», «декламація») із 114 глав. Пізніше уклали Сунну — офіційну біографію пророка з описом його життя і вчинків.) Вони розширили свої впливи у Східній Персії, у Малій Азії, підкорили Північно-Західну Африку. У 711 р., скориставшись нестабільністю у Вестготському королівстві, проникли на Піренейський півострів і за два роки захопили його. Далі вирушили в Галлію. (Лише в 732 р. франкський король Карл Мартел завдав їм поразки в битві поблизу міста Пуатьє.) На сході мусульмани досягли Індії та Китаю.
«Битва Карла Мартела з арабами 732 року», мініатюра з «Великих французьких хронік», початок XI — кінець XV ст.
Унаслідок придворних перипетій, громадянських та завойовницьких воєн сформувалася величезна держава — Арабський халіфат зі столицею в місті Дамаск. Державу очолював халіф, який мав необмежену владу. Уже від середини VIII ст. важливою стала посада візира (першого міністра). Він оберігав печатку, керував військом та чиновниками, за відсутності верховного володаря виконував його обов’язки. У провінціях правили еміри. Їх підвладність халіфу здебільшого обмежувалася даниною. Своєю чергою еміри призначали хакімів, які управляли дрібнішими територіями. На захоплених землях Омейяди засновували нові міста. Крім того, зводили лікарні та притулки для хворих і немічних, дбали про торговців, підтримували науки й мистецтва. Воднораз при їхніх дворах набували популярності заборонені ісламом забави, танці, музика. Халіфи з найближчими поплічниками не соромилися порушувати пости, а їхні родичі грабували провінції, брали хабарі.
У 750 р. владу перехопила династія Абассидів (750-1258), нащадки Абасса, дядька пророка Мухаммада. Столицю перенесли в місто Багдад. Проте не всі визнали нову династію. Від халіфату відкололися Північно-Західна Африка та Іспанія. Уже від Х—ХІ ст. Абассиди потрапили в залежність від сусідніх народів, а в 1258 р. монголи завдали остаточного удару арабській державі. Цікаво, що в Х—ХІІ ст. їй загрожували руси. Їх військові походи на Каспій відбувалися настирливіше, ніж проти візантійців. Русів цікавили товари купців, які жили у містах на узбережжі Каспійського моря. За повідомленнями мусульманських авторів, чи не всі ці походи проти арабів були невдалими.
Думаємо і діємо!
1. Чому лише після навернення в іслам араби змогли створити державу?
2. Визначте наслідки арабської експансії для народів Європи та Азії.
3. Унаслідок яких подій занепав Арабський халіфат?
3.5. Як розвивалася арабсько-мусульманська культура?
У ІХ ст. потужним науковим осередком Арабського халіфату став Багдад. У місті була лікарня, де медики застосовували грецькі, перські, індійські досягнення в лікуванні хворих. Місто також могло похвалитися обсерваторією, у якій працювали десятки астрономів та математиків. Слава про них сягала за межі держави. Наприклад, Аль-Хорезмі доклався до розвитку алгебри. Ще в ХІ ст. знавець зоряного неба Аль-Біруні припустив, що Земля обертається довкола Сонця, а не навпаки.
Лікар відвідує пацієнта, мініатюра, XIV ст.
Механічний годинник на слоні, арабська мініатюра, XIV ст.
Першими твори античних істориків та філософів переписували і вивчали саме араби. Майже мільйон релігійних і світських текстів вміщувала Багдадська бібліотека. Але вона була далеко не єдиною у країні. Каїрські володарі вихвалялися книгозбірнею в 600 тис. томів, а в мусульманській Іспанії, у провінції Кордова, зберігалося 400 тис. книг. Досягти таких рекордів удалося завдяки паперу, секрет виготовлення якого араби дізналися від полонених китайців у середині VIII ст. При мечетях (мусульманських храмах) закладали медресе — вищі богословські школи. Набула розквіту література. Поети оспівували побут та воєнні звитяги, складали повчальні байки про дивовижні пригоди, вправних і спритних героїв. Найпопулярніші казки ввійшли до збірки «Тисяча й одна ніч», які легендарна Шахразада начебто переповідала своєму чоловікові.
Пояснення фаз Місяця, мініатюра з трактату Аль-Біруні, Х ст.
Арабська карта світу, ХІІ ст.
Розквітло будівництво. Вулиці новопосталих міст вимощували, встановлювали ліхтарі для нічного освітлення, про що навіть не мріяли в тогочасній Європі. Стіни помпезних палаців прикрашали орнаментами. Іслам забороняє зображувати людські фігури та обличчя, тому для оздоблення використовували рослинні узори, поєднуючи їх із в’яззю особливого письма. Араби навчилися облаштовувати власні двори фонтанами і виготовляти справжні дивовижі — водяні механічні годинники.
Думаємо і діємо!
1. Розгляньте ілюстрації. Підготуйте невеликі розповіді про відомі винаходи й досягнення арабів у науках і мистецтвах.
2. Які з досягнень арабів поповнили світову скарбницю?
3. Що від арабів запозичили руси й сучасні українці?
У той час, коли... у світі
610 р. — започаткування Мухаммадом проповідницької діяльності
VII ст. — створення Арабського халіфату, виникнення ісламу
644-750 рр. — правління династії Омейядів в Арабському халіфаті
750-1258 рр. — правління династії Абассидів в Арабському халіфаті
1258 р. — припинення існування Арабського халіфату
Тоді... на теренах України
602 р. — фіксування останньої згадки про антів у писемних джерелах
VI-VII ст. — (Велике) розселення слов’ян
ІХ ст. — осідання військово-торговельних груп норманів-русі у Середньому Подніпров’ї
860-1264 рр. — виникнення, становлення та роздроблення Русі-України, державотворення у Волинсько-Галицькому князівстві
1253 р. — коронування правителя Волинсько-Галицького князівства Данила Романовича в місті Дорогичин
Ще раз про головне
Перевірте себе!
Орієнтуємося в історичному часі і просторі.
1. А. Чи міг би ромей, який проживав у період правління Юстиніана І, слухати проповіді Мухаммада? Чи міг би франк, який проживав у період правління Карла Великого, брати участь у битві біля міста Пуатьє? Б. Скільки років Арабським халіфатом правили династії Омейядів, Абассидів?
2. Покажіть на мапі напрямки завойовницьких походів арабів та території, приєднані в результаті цих завоювань.
Працюємо з історичною інформацією.
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
4. А. Упорядкуйте слова, що називають світові релігії, у хронологічній послідовності їх виникнення: іслам, буддизм, християнство. Б. Скажіть одним словом «намісник пророка». Складіть речення із цим словом.
Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.
5. А. Схарактеризуйте організацію влади в перших Арабських халіфатах. Б. Яка з десяти заповідей, що їх дотримуються християни, відповідає такому припису ісламу: «Немає ніякого божества, крім Аллаха, і Мухаммад — посланник Аллаха»? Поясніть свої міркування.
6. А. Сучасні українці послуговуються цифрами, що їх називають арабськими. Дослідіть їх історію, послуговуючись пошуковим сервісом «Ґуґл». Доберіть для свого повідомлення 2-3 ілюстрації. Б. Індивідуально або в групах підготуйте навчальний міні-проєкт: «Коран — священна книга мусульман».
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України