Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Васильків
§ 2. Візантійська імперія
Чи знаєте ви, що...
...ім’я «Василь» походить від грецького слова «василевс» та означає «цар»; під час хрещення Василем назвали князя Русі Володимира Святославовича (Великого);
...згідно із твердженнями деяких літописців, сучасних істориків, у 860 р. руси, очолювані Аскольдом, здійснили військовий похід на столицю Візантійської імперії, місто Константинополь, після чого князь і дехто з дружинників охрестилися.
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти.
Експансія (від латинського слова «експансіо», що означає «розширення», «розповсюдження») — розширення, розповсюдження чийогось панування чи впливу за межі яких-небудь початкових територій, що здійснюється мирним або воєнним способами.
Додаткова інформація з теми
https://cutt.ly/zwZccipb
- QR 2.1. Візантійське суспільство.
2.1. Коли і як постала Східна Римська (Візантійська) імперія та хто правив нею?
Історики доводять — Візантійська імперія з’явилася в травні 330 р. Саме тоді імператор Константин І Великий «освятив» (цікаво, що за язичницьким обрядом) нову столицю на Сході — місто Константинополь. Його звели на узбережжі протоки Боспор замість колишнього поселення Візантій. Тим часом стародавній величний Рим, знесилений проблемами та війнами, поступово втрачав провідне становище. Тому в 395 р., як вам відомо, Римська імперія розпалася на Західну та Східну. Східна частина (зі столицею в Константинополі) йменувалася Ромейською (тобто Римською, звісно), згодом (у XVI ст.) — Візантійською. Її «громадяни» — ромеями, рідко — візантійцями або й греками, які спілкувалися багатьма мовами, хоча державною була грецька. Територія Ромейської імперії спочатку охоплювала Балканський півострів, Малу Азію, Єгипет, Сирію, Палестину, Месопотамію, Закавказзя, острови Середземномор’я (зокрема Крит та Кіпр), але надалі розпросторювалася завдяки невпинній експансії у віддалені регіони Європи, Азії та Північної Африки, навіть на терени сучасної України.
Систему правління Візантійська імперія запозичила з античності. Першість належала імператорові, якого звали василевсом (у перекладі з грецької — «царем»). Йому належала найвища влада, його вказівки сприймали як закони, а поява на людях перетворювалася у справжнє дійство. Навіть визначні полководці, керівники великих провінцій, багаті та впливові чиновники визнавали себе «рабами» імператора. Він спирався на численних урядовців та могутнє військо. Уважалося, що василевс правив із волі Бога, а тому християнська церква помітно впливала на життя ромеїв.
Міцність такої системи часто залежала від особистих якостей правителів. Якщо вони виявлялися слабовільними, держава потрапляла в складні ситуації. Величезні простори, різноманіття населення, відсутність порядку успадкування престолу, інтриги й незгоди, військові заколоти призводили до політичної нестабільності. Тому періоди піднесення змінювалися періодами занепаду.
Думаємо і діємо!
1. Покажіть на мапі, як розширювалася територія Візантійської імперії. Чи сусідила вона з теренами сучасної України? Що спільного і що відмінного між експансією та колонізацією?
2. Як здійснювалось правління у Візантії?
3. Згадайте, які події світової історії відбувалися одночасно зі становленням Візантійської імперії? Позначте їх синхронність на лінії/стрічці/шкалі часу.
2.2. Як розвивалася Візантійська імперія за правління Юстиніана І?
Першого злету могутності Візантійська імперія досягла за Юстиніана І (527-565). Дослідники вважають, що цей імператор мав слов’янське коріння. Його дядько Юстин І, досвідчений і завзятий воїн, очолив державу внаслідок палацового перевороту. Не маючи дітей, усиновив племінника, дав йому гарну освіту, загалом готував до майбутнього передання влади. Як наслідок, Юстиніан І володів кількома мовами, розумів тонкощі придворної служби та те, як діяло державне управління. У побуті він поводився по-простому, не вживав алкоголю, не їв м’яса, легко знаходив спільну мову з людьми, багато працював. Про нього навіть писали, що він — «імператор, який ніколи не спить», адже вночі блукав численними залами власного палацу, обмірковуючи закони та як розв’язувати щоденні проблеми.
Імператриця Феодора, мозаїка, базиліка Сан-Вітале, м. Равенна, VI ст.
Від початку правління Юстиніан І поставив за мету відродити велич імперії, об’єднати її, посилити роль християнства. Для цього він опирався на енергійних і талановитих помічників. Із-поміж близьких найвпливовішою була його дружина Феодора. Вона вирізнялася вродою, мала винахідливий і практичний розум, теж чудово розумілася на людях. Коли в 532 р. в Константинополі спалахнуло народне повстання «Ніка» («Перемога»), її думка вплинула на чоловікову, який усмирив бунтівників. Водночас її непомірна любов до розкошів обтяжувала державну скарбницю. Наприклад, для Феодори утримували флот, а під час частих мандрівок її могли супроводжувати чотири тисячі людей обслуги!
Правове життя Візантійської імперії визначав збірник законів «Зведення цивільного права» («Кодекс Юстиніана»). Його принципи донині є основою цивільного законодавства більшості держав Європи. Також Юстиніан І дбав про укріплення прикордонних фортець, прокладання доріг, за його наказом будівельники викопували криниці, зводили мости через гірські річки, упорядковували міські водогони. Однак активна зовнішня політика поглинала колосальні ресурси.
Думаємо і діємо!
1. Покажіть на мапі територію Візантійської імперії в період правління Юстиніана І.
2. Які заходи провів імператор Юстиніан І для укріплення держави?
3. Чому правителі Франкського королівства та Візантійської імперії намагалися створювати закони для своїх підданих? «Салічна правда» і «Зведення цивільного права» — писані збірники. Про що свідчить такий факт?
2.3. Як розвивалася Візантійська імперія в роки правління Македонської династії та за Комнінів?
Після того, як Юстиніан І впокоївся, Візантія поступово втратила чимало власних володінь. Найдужче дошкуляли вторгнення іноземних народів — арабів і слов’ян. Упродовж VII ст. араби відібрали Сирію, Месопотамію, Вірменію та Північну Африку. Доволі відчутною виявилася втрата Єгипту, житниці імперії. Слов’яни, зокрема анти, загрожували Балканському півострову і неодноразово з’являлися під стінами Константинополя. Зрештою, вони оселилися на частині Балканського півострова. Окрім того, на початку VIII ст. імперію ослабила внутрішня криза, зумовлена рухом іконоборців. Влада, вишукуючи грошей для продовження воєн, посягнула на церковні багатства. Заборонила поклонятися іконам, пояснюючи вірянам, що вшановувати потрібно Бога, а не його зображення. Незгодних суворо карали. Зважаючи на те, що таким рішенням противилося насамперед духівники, їхнє майно та землі відбирали. Протистояння між іконоборцями й іконошанувальниками тривало понад століття.
Зрештою, ікони повернули до монастирів і церков, також їм відшкодували частину збитків. Суспільство нібито заспокоїлося.
У наступні роки становище потрохи поліпшувалося. Для цього правителі докладали чимало зусиль. Насамперед вони заопікувалися військом. Василевсам все-таки вдавалося утримувати добре вишколену армію з вільних селян та потужний флот. Частково завдяки цьому, починаючи із середини ІХ ст., Візантія вступила у «квітучий» період, пов’язаний із правлінням Македонської династії (867-1056). Зокрема, Василь І Македонянин (867-886) установив таке престолонаслідування, внаслідок якого найвища посада належала представникам одного роду. Крім того, було впорядковано і посилено фінансову систему, реформовано адміністративний устрій, оновлено законодавство. Відвойовано (щоправда, тимчасово) Сирію, захоплено Болгарію. Для її упокорення довелося залучити руського князя Святослава Ігорьовича. На уроках історії України ви дізнаєтеся про його Балканські військові походи, а також про походи на Константинополь Аскольда, Олега, Ігоря, Ярослава Мудрого. Цікавими були стосунки з Візантією княгині Ольги та Володимира Святославовича (Великого). А князь Володимир Всеволодович (Мономах) доводився онуком Ярославові Володимировичу (Мудрому) та візантійському імператорові Константину Мономахові.
За династії Комнінів (1081-1185) розвивались міста, зріс вплив знаті. Імператор Олексій І Комнін (1081-1118) повернув Малу Азію, переміг печенігів, убезпечивши північні кордони. Однак його успіхи не зупинили кризи. У 1176 р. ромеї зазнали поразки від тюрків-сельджуків, а в 1204 р. столицю імперії захопили хрестоносці (про це йтиметься в наступних розділах). У державі почастішали народні виступи. Хоча в ХІІІ ст. Візантія ненадовго відродилася, її міць занепадала. Недовіра до західних християн пожвавила взаємодію, а згодом протистояння з народами, які сповідували іслам. Коли тюрки-сельджуки, неспинно розширюючи межі новопосталого Османського князівства, захопили Малу Азію і Балканський півострів, візантійські кордони стиснулися лише до європейського берега протоки Босфор і декількох дрібних заморських володінь, зокрема, в Криму. У травні 1453 р. османи оволоділи Константинополем і перейменували його в Стамбул. Понад тисячолітня історія Східної Римської (Візантійської) імперії припинилася.
Думаємо і діємо!
1. Покажіть на мапі територію Візантійської імперії в ХІІ ст.
2. Позначте на лінії/стрічці/шкалі часу основні події, що відбулися у Візантії за правління Македонської династії та за Комнінів. Як розгортався рух іконоборців? Чому вони зазнали поразки?
3. За яких обставин припинилася історія Візантійської імперії? Обчисліть, скільки років вона проіснувала.
2.4. Якими культурними досягненнями уславилася Візантія?
Ромеї із повагою ставилися до наук. Традиційно передусім шанували філософію, богослов’я. Від ІХ ст. константинопольські патріархи відправляли проповідників для поширення християнства довкільними просторами. Відомо, що святі Кирило і Мефодій із міста Солунь створили слов’янську абетку «кирилицю», переклали Святе Письмо з грецької на слов’янську мову. Медики працювали над розпізнаванням і лікуванням хвороб. Вагомими були досягнення в астрономії та математиці. Наприклад, Лев Математик заклав основи алгебри, механіки, до всього ще й розумівся в навчанні дітей. Візантійський флот застосовував «грецький вогонь» — займисту суміш, яка нищила кораблі противників, тому що її неможливо було загасити. За легендою, дії цієї незвичної зброї зазнали кораблі руського князя Ігоря у 941 р. під час його походу на Константинополь.
Популярністю користувалися «житія святих», де реальні біографії визначних релігійних діячів поєднували з легендами. Світські автори описували минуле, як-от Прокопій Кесарійський у восьмитомній «Історії війн Юстиніана з персами, вандалами й готами» чи Анна Комніна, яка написала «Олексіаду» — огляд життя і діяльності свого батька, імператора Олексія І Комніна.
Чимало уваги приділяли архітектурі й живопису. Споруджували дивовижної краси церкви-базиліки — видовжені прямокутні споруди, зорієнтовані по осі «схід-захід», із входом із західного боку та апсидою (півкруглим виступом) у східній (вівтарній) частині. Стіни прикрашали розкішними мозаїками та фресками. У Константинополі неймовірною красою сяяв собор Святої Софії (Премудрості), зведений за наказом Юстиніана І.
Храм Святої Софії (Премудрості), м. Стамбул, сучасний вигляд
За легендою, імператор побачив уві сні ангела, який відкрив проект майбутнього храму, що коштував державній скарбниці близько 100 тонн золота! Майстри створили справжнісінький шедевр. Купол собору був велетенським (діаметр — 30,95 м; висота — 55,75 м), але мав вигляд невагомого. Незрівнянне освітлення, полиск різнокольорових мармурів, унікальні мозаїчні панно справляли приголомшливе враження. Імператор бажав, щоби його дітище перевершило велич уславленого Єрусалимського храму. Задумане вдалося повною мірою. Визначна пам’ятка слугувала предметом наслідування для іноземців. Так, візантійські архітектори брали участь у будівництві схожого Софійського собору в місті Київ.
Думаємо і діємо!
1. Розгляньте ілюстрації до параграфа. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, Підготуйте невеликі розповіді про найвідоміші винаходи та досягнення візантійців у науках і мистецтвах. Повідомте свої розповіді в класі.
2. Які з досягнень візантійців поповнили світову скарбницю?
3. Які з досягнень візантійців запозичили руси?
У той час, коли... у світі
330 р. — утворення Візантійської імперії
527-565 рр. — правління імператора Юстиніана І
IX-XI ст. — правління Македонської династії
1081-1185 рр. — правління династії Комнінів
1453 р. — припинення існування Візантійської імперії
Тоді... на теренах України
375 р. — початок вторгнення гунів у Північне Причорномор’я
VI-VII ст. — (Велике) розселення слов’ян
Від 882 р. — правління в Києві Олега, а згодом князів із династії Рюриковичів
1097 р. — скликання з’їзду князів у місті Любеч
1185 рр. — невдалий похід Ігоря Святославовича проти половців
1452 р. — ліквідація Волинського удільного князівства
Ще раз про головне
Перевірте себе!
Орієнтуємося в історичному часі і просторі.
1. Уявіть, що франк, який жив у період правління Карла Великого, забажав би помандрувати у Візантію. Чи міг би він побачити події періоду володарювання Юстиніана І? А ті, що передували Македонській династії? Які саме?
2. А. Послуговуючись мапою, покажіть із якими сучасними країнами співвідноситься територія Візантії періоду її розквіту? Б. Покажіть на мапі шлях, що ним могли добиратися руси з Києва в Константинополь.
Працюємо з історичною інформацією.
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
4. А. У вигляді запитання до кросворда поясніть значення слова «експансія». Наведіть приклад його вживання, який стосувався б Візантійської імперії. Б. Зобразіть розвиток Візантійської імперії кривою. На «вершинах» і в «долинах» запишіть відповідні події. Поясніть свої міркування. В. Побутує історична закономірність, згідно з якою будь-яка імперія рано чи пізно припиняє існування. Доведіть справедливість цієї закономірності.
Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.
5. А. У книзі Прокопія Кесарійського «Таємна історія» розповідається про повстання «Ніка» в Константинополі в 532 р. Імператор Юстиніан І налякався і збирався зректися влади, проте його дружина Феодора наполягала на рішучих діях. Саме тоді з її уст пролунав усталений вислів: «Багряниця — найкращий саван». Поясніть його значення. Чи справді влада є найвищою цінністю у житті людини? Б. У чому особливості взаємин між папами римськими й правителями у «варварських королівствах» та між патріархами й імператорами у Візантії?
6. Поміркуйте, які особливості системи управління відображено в уривку з візантійського закону: «Держава складається з частин і членів, на зразок людини, найвеличніші та найпотрібніші частини — цар і патріарх, тому мир і благополуччя душ і тіл підданих залежать від повної одностайності й згоди між царством та священством».
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України