Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Васильків

Розділ 5. Виникнення та розвиток держав Центральної та Східної Європи в ХІ–ХV ст.

§ 19—20. Польське королівство. Велике князівство Литовське. Боротьба з Тевтонським орденом

Чи знаєте ви, що...

...у 1203-1204 рр. у місті Ерфурт (Німеччина) відбулася зустріч князя Романа Мстиславовича з майбутнім великим магістром Германом фон Зальцом. Ймовірно, вони уклали перший договір між Волинсько-Галицькою державою і Тевтонським орденом, після чого руський правитель подарував на потреби рицарів 30 марок, тобто майже 7 кг срібла;

...у Грюнвальдській битві в складі польсько-литовського війська брали участь вихідці з Волині, Галичини, Поділля, Київщини, Чернігово-Сіверщини. Наприклад, Іванка Сушика із села Романів теперішньої Львівської області король Владислав ІІ Ягайло нагородив за подвиги декількома селами в Галичині, а незалежна Україна вшанувала зображенням на поштовій марці.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти.

Християнізація — процес прийняття християнства язичниками або вірянами відмінних релігій особисто чи колективно, у деяких випадках примусово.

Додаткова інформація з теми

https://cutt.ly/CwZcY5GP

• QR 19-20.1. Тевтонський орден і Русь.

19—20.1. Як постало Польське королівство? Чим уславився король Казимир ІІІ?

Першим достовірним польським правителем вважають Мешка І (960-992), який належав до династії П’ястів. Ще в 966 р. він охрестив країну. Опісля розширював її межі на захід і схід, приєднуючи землі на узбережжі Балтійського моря, в Сілезії та Малопольщі (зі столицею в місті Краків). Його наступники втяглися в протистояння зі Священною Римською імперією, Чехією, Руссю. Рід П’ястів швидко розростався, тому сварки за престол спалахували чи не щоденно. Упорядкувати успадкування влади намагався Болеслав ІІ, який у 1138 р. заповів розподілити повноваження між синами. Так утворилися Краківське (чільне), Сілезьке, Мазовецьке, Великопольське й Сандомирське князівства. Однак спадкоємці теж перегризлися, і Польща поринула у вир феодальних воєн. Як не дивно, але на початку 1240-х рр. деякий лад внесло монгольське вторгнення (докладніше про це в наступних параграфах). Річ у тім, що після нього польські князі запрошували переселенців із Заходу, переважно німців, які принесли свої традиції господарювання, позитивно впливаючи на внутрішнє життя.

Об’єднав Польщу Владислав І Локетек (1320-1333). (Прізвисько походить або від невисокого зросту — «по лікоть», або від надмірних амбіцій у зіставленні з можливостями.) Після 1320 р., відколи отримав королівську корону, енергійно взявся долати опір конкурентів — і родичів із П’ястів, і німецьких колоністів. Роздаючи привілеї містянам та знаті, отримав надійних союзників для протистояння з тевтонцями.

Його сина Казимира ІІІ, освіченого юнака, коронували в 1333 р. Після цього той одразу заручився підтримкою вищого католицького духівництва, налагодив добросусідські взаємини з Угорщиною, підібрав надійних союзників у Західній Європі. Проте розв’язання зовнішніх питань коштувало дорого. Щоб помиритися з чехами, він поступився Сілезією, а заради згоди з Тевтонським орденом пожертвував Помор’ям, що на узбережжі Балтійського моря. Водночас цей мир дав змогу повести війну за волинсько-галицьку спадщину. У 1349 р. після низки успішних походів Казимир ІІІ захопив місто Львів та значні території Галичини. Він дбав про розвиток власної держави: упорядкував управління, захищав селян від свавілля феодалів, карбував монети, надавав пільги містам, заснував Краківський університет. Після його смерті в 1370 р. династія П’ястів припинила існування.

Монета Казимира ІІІ, XIV ст.

Мовою історичного джерела

Уривок про порядкування Казимира ІІІ в Галичині (хроніст Янко з містечка Чарнков, XIV ст.): «(Король) змурував місто, котре на честь свого імені назвав Казимиром, а також змурував багато інших міст, насамперед: в землі Руській місто Ламбург, інакше Львів, і два замки, замок Перемишль, замок і місто Сянок, місто Коросно, замки Любачев, Теребовлю, Галич, Тустань. Всі ці міста й замки дуже міцними мурами, домами й високими вежами, надзвичайно глибокими ровами й іншими оборонними речами оточив задля оздоби народу, задля оборони й опіки Польського королівства. За часів цього короля в лісах, гаях та дібровах було засновано стільки сіл та міст, що стільки ніколи не виникало в Польському королівстві...».

Думаємо і діємо!

1. Назвіть 3-4 події з історії Русі-України, що відбувалися синхронно з польськими впродовж Х — середини ХІV ст. Виконайте завдання в парах.

2. Покажіть на мапі територіальні зміни в польських князівствах, королівстві. Із якими тогочасними руськими землями межувала Польща?

3. Послуговуючись текстом параграфа та уривком із хроніки, складіть план розповіді про внутрішні та зовнішні заходи короля Казимира ІІІ. Чому його прозвали Великим?

19—20.2. Як утворилося Велике князівство Литовське?

Литовські племена чи не найтриваліше в Європі залишалися язичниками. У ХІІІ ст., щоб протистояти Польщі, Тевтонському ордену й Русі, вони стали об’єднуватися. У 1253 р. князь Міндовг отримав корону від Папи Римського Інокентія IV. Того ж року короновано волинсько-галицького князя Данила Романовича. Така одночасна подія — реакція на монгольське вторгнення. Адже Литва й Русь-Україна мали би слугувати міцним бар’єром між монголами та європейцями. Однак Міндовг скоро повернувся до язичництва, а після його смерті вчинилася смута.

У XIV ст. успішно правили Гедимін (1316-1341), Ольгерд (1345-1377) та Ягайло (1377-1434). Князь Гедимін згуртував численні уділи, на рівних воював із тевтонцями. Щоб почуватися впевненіше, одружив доньку Анну з польським королем Казимиром ІІІ. Скориставшись нагодою, взявся потроху приєднувати руські землі. Його сини продовжили експансію на південь. Князь Ольгерд приєднав Смоленщину, від 1349 р. вів боротьбу за волинсько-галицький спадок, опісля прилучив місто Київ, виборов у Константинопольського Патріарха право на відновлення митрополії для русів і литовців. У 1362 р. у битві поблизу річки Сині Води розбив монголів. Як наслідок, литовські кордони простяглися від Балтійського до Чорного морів.

У 1385 р., щоб убезпечитися від Тевтонського ордену (і не лише), Ягайло Ольгердович уклав Кревську унію з Польщею. За умовами угоди князівство зобов’язувалося ввійти до складу королівства, а власних «громадян» навернути в католицьку віру. Також Ягайло прийняв ім’я Владислав ІІ, одружився з королевою Ядвігою, ставши воднораз польським королем та великим князем литовським. Хоча об’єднання сприйняли не всі, зокрема литовці, упродовж XV-XVI ст. обидва народи невпинно зближувалися й міцніли. Згодом Ягайло уступив князювання у Литві двоюрідному братові Вітовту, котрий значно розширив межі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, яке тривалий час продовжувало бути самостійним учасником міжнародних відносин.

Думаємо і діємо!

1. Назвіть 2-3 події з історії Русі-України, що відбувалися синхронно з литовськими впродовж середини ХІІІ-ХІV ст. Виконайте завдання в парах.

2. Покажіть на мапі територіальні зміни у Великому князівстві Литовському. Із якими тогочасними руськими землями воно межувало?

3. Згадавши знання з історії України, поясніть, що означав литовський принцип управління щодо підлеглих народів: «Старого не змінюємо, нового не вводимо»?

19—20.3. Як постали і діяли рицарські ордени?

Попередньо ви читали про Тевтонський орден як провідну рицарську державу. Але вона виявилася не єдиною такою. Ще до його появи прусси й балти переймали християнство від жителів міста Рига. Саме там у 1202 р. постав орден Мечоносців, який узявся охороняти купців і захоплювати терени язичників.

Його рицарі, здебільшого німецького походження, носили білі плащі з гербами, що зображували червоні хрест і меч, від якого й усталилася назва. Однак зібрати чисельне військо великим магістрам Віну фон Рорбаху та Волквіну фон Вінтерштаттену не вдалося. До того ж, вони наштовхнулися на опір руських і литовських князів. Спочатку поразки їм завдали новгородці, а в 1236 р. — остаточно розгромили жемайти і земгали неподалік міста Шауляй, що на півночі теперішньої Литви.

У 1237 р., після низки програних воєн, мечоносці влилися в тевтонську державу і стали йменуватися Лівонським орденом, зберігаючи певну незалежність у владі. Депутати Генерального капітулу обирали великих магістрів, які призначали ландмейстерів Лівонського ордену, а ті — управителів менших провінцій та замків. Щоправда, зайшлі німецькі рицарі в Лівонії (сучасних Латвії та Естонії) поводилися вільно, тоді як місцевий люд виконував зобов’язання на їх користь.

У частих війнах лівонці вдавалися до всіляких хитрощів. Із-поміж них — воєнні походи углиб чужих територій. У такий спосіб на межі 1227-1228 рр. у польській Мазовії півтора десятка мечоносців відокремилися в Добжинський орден, що отримав назву від осідку в місті Добжин. У 1237 р., як доводять деякі історики, вісім важкоозброєних рицарів та кільканадцять легкоозброєних кнехтів захопили волинське місто Дорогичин і спробували контролювати його околиці. Край тій спробі поклав галицький князь Данило Романович. У короткотривалій сутичці з його дружиною один «добжинець» загинув, решта з «командиром» потрапили в полон і згодом були передані тевтонцям, які покарали свавільців.

Думаємо і діємо!

1. Через скільки років після заснування ордену мечоносці ввійшли до складу тевтнської держави?

2. Покажіть на мапі місця започаткування орденів: Мечоносців і Добжинського, напрямки походів їхніх рицарів.

3. Послуговуючись пошуковим сервісом «Ґуґл», дізнайтеся докладніше про створення та діяльність Добжинського ордену, інші версії розгортання Дорогичинської сутички.

19—20.4. Як існувала держава тевтонців?

Як уже йшлося, у 1196 р. німецькі рицарі, які прибули в Палестину, заснували Тевтонський орден. Однак після втрати хрестоносцями Святої землі він перебрався в Європу. Стараннями великого магістра Германа фон Зальци (1209-1239) тевтонці почали служити угорським королям, за що отримали території на межі з Трансильванією. Вони заповзялися насильно християнізувати жителів дністровсько-дунайських низовин, що належали волинсько-галицьким князям. Завдання виявилося надзвичайно складним, а тому в 1226 р. великий магістр разом із вірними воїнами вирішили переселитися в Балтію для протистояння язичницьким племенам пруссів. Того ж року від німецького імператора Фрідріха ІІ Тевтонський орден отримав грамоту, згідно з якою йому передано всі майбутні землі, відвойовані в поган.

Герб Германа фон Зальци, мініатюра, XVI ст.

Уже до кінця ХІІІ ст. тевтонці розбудували сильну державу зі столицею в місті Марієнбург. У 1311 р. вони відмовилися сплачувати данину Папі Римському. Польські королі, сподіваючись на підтримку церкви, оголосили їм війну, але зазнали нищівної поразки та втратили Східне Помор’я. Таким чином, у середині XIV ст. орден зайняв простори між річками Вісла й Нарва. Особливо активно тевтонці боролися проти балтських і слов’янських племен, які ще сповідували язичництво. Численні війни закінчилися розширенням кордонів та хрещенням ятвягів і жемайтів, але схилити шальки терезів на свій бік нападникам не вдавалося. Їх збройний тиск на Литву спонукав тамтешніх князів зближуватися з Польським королівством.

Під час великої воєнної кампанії, що розгорнулася на початку XV ст., об’єднана польсько-литовська армія (куди входили й руські ратники) вирішила дати рішучу відсіч Тевтонському ордену. У 1410 р. він зазнав дошкульної поразки в битві поблизу міста Грюнвальд. Хоча за умовами почесного миру переможені зобов’язувалися лише повернути Жемайтію, їх невдача виявилася фатальною. Після війни 1454-1466 рр. тевтонці визнали себе васалами Польщі. Межі їхньої території зменшилися майже вдвічі. Проте вони залишалися корисними союзниками проти Великого князівства Московського чи степовиків. Саме тому орден не поспішали знищити. Аж у XVII ст. він увійшов до складу маркграфства Бранденбург.

Думаємо і діємо!

1. Скільки століть проіснував Тевтонський орден?

2. Покажіть на мапі місце створення Тевтонського ордену, територіальні володіння держави тевтонців. Із ким вона сусідила?

3. Розгляньте герб Германа фон Зальци та печатку великих магістрів Тевтонського ордену. Як їх символіка свідчить про діяльність ордену і його підлеглість католицькій церкві?

19—20.5. Як розвивався і занепав Тевтонський орден?

Тевтонський орден виглядав своєрідною середньовічною державою. Її привілейованими «громадянами» вважалися «брати-рицарі» (нащадки знатних родин) та «брати-священники» (від яких підтвердження родовитості не вимагали). Щорічно «брати-рицарі» збиралися на Генеральний капітул, де ухвалювали рішення щодо нагальних проблем. Найвищою правлячою особою був великий магістр. Дрібнішими справами опікувалися ландмейстери — керівники провінцій. Чимало угідь належало єпископам. Спершу тевтонці не мали великого війська. У 1239 р. в ньому налічувалося заледве 600 рицарів. Пізніше до служби наймали сержантів і кнехтів (німецьких колоністів, які селилися на завойованих територіях, відпрацьовуючи повинності). Із цими «добровольцями» розраховувалися платнею або феодами.

Рицар-тевтонець, мініатюра, ХІV ст.

Тевтонці виживали завдяки комерції. У ній провідні ролі відігравали міста Торн, Кульм, Данціг (сучасні польські Торунь, Хелмно і Гданськ), що входили в Ганзу і контролювали торгівлю в Східній Прибалтиці. Продавали здебільшого полотно і бурштин, від яких одержували чималі прибутки. Наплив срібла давав змогу карбувати монети, що ними розплачувалися в Польщі, Чехії, на русько-українських землях.

У тевтонських володіннях пліч-о-пліч проживали різні (корінні та прийшлі) народи, що заважало їхній єдності. Адже місцеві містяни, прусські шляхтичі прохолодно ставилися до прибульців: їх сприймали як нахабних чужаків. Із другого боку, привілеї, зокрема польської шляхти, приваблювали багатьох із цієї, прибулої, еліти, унаслідок чого вона віддалялася від одноплемінників та схилялася до союзу з королівством. Такі суперечності підточували державу і стали внутрішніми причинами її падіння.

Думаємо і діємо!

1. Намалюйте схему правління в тевтонській державі. Зіставте та порівняйте її з тими, що ілюструють особливості розподілу влади в інших державах Європи. Обговоріть у парах.

2. Що робили тевтонці для християнізації Східної Європи?

3. Які внутрішні суперечності спричинили падіння Тевтонського ордену?

У той час, коли... у Європі

966 р. — хрещення князем Мєшком І Польщі

1196 р. — заснування Тевтонського ордену

1202 р. — заснування ордену Мечоносців

1237 р. — входження мечоносців до складу Тевтонського ордену

1333-1370 рр. — правління короля Казимира ІІІ Великого в Польщі

1385 р. — укладення литовсько-польської Кревської унії

1410 р. — розгортання битви неподалік міста Грюнвальд між польсько-литовським військом та рицарями Тевтонського ордену

Тоді... на теренах України

988 р. — хрещення князем Володимиром Святославовичем Русі Приблизно

1199 р. — утворення Волинсько-Галицької держави

1202 р. — утвердження князя Романа Мстиславовича в місті Київ

1238 р. — утвердження князя Данила на престолі в місті Галич

1340-1349 рр. — правління боярина Дмитра Дедька в королівстві Русі

1356 р. — надання магдебурзького права місту Львів

1434 р. — утворення із земель Сяноччини, Перемишльщини, Холмщини, Галичини Руського воєводства в складі корони Польської

Ще раз про головне

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. А. Розпочніть укладання синхроністичної таблиці подій, що відбувалися в Польському королівстві, Великому князівстві Литовському, інших державах Центрально-Східної Європи в середині ІХ-ХV ст. Б. Обчисліть, коли відзначали 600- ліття Грюнвальдської битви. Коли відзначатимуть її 700-ліття?

2. Покажіть на мапах: території Польського королівства, Великого князівства Литовського, Тевтонського ордену; місця подій з історії дипломатичних відносин чи протистоянь між цими державами.

Працюємо з історичною інформацією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

4. А. Розкажіть про політичні заходи короля Казимира ІІІ Великого, короля-князя Владислава ІІ Ягайла. Б. Поясніть значення слова «християнізація». Яку роль відігравали рицарські ордени (Тевтонський, Мечоносців, Лівонський) у християнізації Східної Європи?

Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.

5. У парах обґрунтуйте думку про взаємодію на теренах Центральної, Східної Європи західноєвропейської (католицької), візантійської і руської (православних) культур.

6. А. Об’єднайтеся в групи. Послуговуючись різними джерелами інформації, за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Office Publisher створіть буклет на тему: «Кревська унія і Русь-Україна». Б. У парах або групах укладіть запитання для уявного інтерв’ю з учасником Грюнвальдської битви.