Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Васильків

§ 17. Середньовічні школи та університети. Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування

Чи знаєте ви, що...

...упродовж 1481-1482 рр. на посаді ректора Болонського університету перебував галичанин, уродженець міста Дрогобич, син солевара або ремісника Юрій Котермак;

...за деякими припущеннями, першим українським книгодрукарем був Степан Дропан, який ремісникував у місті Львів та в 1460 р. подарував власну друкарню тамтешньому монастиреві святого Онуфрія.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти.

Університет (від латинського слова «універсітас» — «сукупність (тих, які вчать, і тих, які навчаються)») — заклад вищої освіти (з гуманітарними і природничими факультетами). Чисельно поставали у Європі в Середньовіччі.

Додаткова інформація з теми

https://cutt.ly/FwZcTXp9

• QR 17.1. 5 технічних новинок Середньовіччя.

17.1. Де і як навчалися в Середні віки? Як постали європейські університети?

У Ранньому Середньовіччі за освітою наглядала церква. Ситуацію змінив розвиток міст, жителі яких потребували знань для здобуття професій. Тому саме містяни (аж ніяк не рицарі) опікувалися школами, що від ХІІ ст. відкривалися повсюдно. Окрім тих, які діяли при храмах, з’являлися приватні світські. Популярності набувало ще одне цікаве явище: з ХІІІ ст. Європою мандрували вчителі, які проводили заняття з дітьми за певну плату. Навчання тоді виглядало незвично: без підручників і зошитів. Зазвичай учитель читав уголос із власної книги, а учні повторювали за ним. За будь-який непослух карали різкою. Так своєрідно насамперед опановували правила християнського віровчення; вчилися писати: спершу — видряпувати на воскових дощечках, згодом — пером на пергаменті; рахувати на пальцях. Поступово перелік умінь і предметів збільшувався та ускладнювався. Усього студіювали сім «вільних мистецтв»: тривіум — граматику, риторику (красномовство), діалектику (логіку); квадривіум — арифметику, геометрію, астрономію, музику.

Середньовічне навчання, мініатюра, XIV ст.

Мовою історичного джерела

Тілесні покарання в школі (за текстом «Швабського зерцала» («Швабських законів», ХІІІ ст.)): «Якщо вчитель б’є учня лозиною або рукою, але так, що кров не виступить, то він за це не відповідає. Якщо він ударить так, що з носа кров потече, то й у цьому разі він до відповідальності не притягається. Якщо ж він його ударить, хоч і не лозиною, по інших частинах тіла так, що виступить кров, то він повинен за це відповідати, а якщо він уб'є його на смерть, то підлягає судові...».

В Італії, де міста розвивалися доволі швидко, громадяни потребували якіснішої освіти. Тому вже в ХІ ст. там з’явилися перші університети — вищі навчальні заклади, де здобували найґрунтовніші знання. Вважається, що першим у 1088 р. заснували Болонський університет, близько 1168 р. — Оксфордський (Англія), у 1215 р. — Паризький, у 1230 р. — у місті Саламанка (Іспанія). У Центрально-Східній Європі найдавніше виникли Празький (Чехія, 1348 р.) та Краківський (Польща, 1364 р.). Вони часто займали цілі квартали, де в колегіях (гуртожитках) жили й навчалися студенти. Університети отримували привілеї, кошти від духівництва, феодалів, завдяки цьому розширювали власні території, залучали кращих викладачів, займалися наукою. Кожен заклад мав зазвичай чотири факультети: філософський, правничий, медичний, богословський.

Студентам велося нелегко. Вони самостійно дбали про харчування в чужому місті й оплату за навчання. Юнаки з незаможних сімей шукали підробітки або жебракували. Стати до ремесла в майстерні було майже неможливо, бо там працювали підмайстри, учні та різнороби — містяни. Тому студенти погоджувалися на принизливі пропозиції. Наприклад, інколи доглядали за міськими цвинтарями. Щоби скласти іспити й отримати вчений ступінь бакалавра чи магістра (не кажучи вже про доктора) права, медицини чи богослов’я, доводилося навчатися в поті чола, ще й сплачувати внесок у касу університету. Ті, в кого в кишенях «гуляв вітер», а «наука» видавалася непосильною, залишалися «вічними» студентами.

Мовою історичного джерела

Лист студента Оксфордського університету до батьків (ХІІІ ст.): «Цим повідомляю Вас, що я з величезним старанням навчаюсь в Оксфорді. Але відсутність грошей дуже заважає моєму просуванню до промоції (екзамену), тому що минуло вже два місяці відтоді, як я востаннє отримав гроші, котрі Ви мені надіслали. Це місто вельми велике і висуває його мешканцям великі вимоги. Я мушу винаймати квартиру, купувати все необхідне і робити, крім того, багато непередбачених витрат. Тому я шанобливо звертаюся до Вашої батьківської турботливості, щоб Ви з божественного співчуття підтримали мене, щоб я міг повністю закінчити те, що я так добре розпочав...».

Думаємо і діємо!

1. Чому предмети, які опановували в середньовічних закладах освіти, називали «вільними мистецтвами»? Зіставте перелік тодішніх предметів із тими, що ви вивчаєте в школі. Які з них схожі?

2. Покажіть на мапі місця розташувань найвідоміших європейських університетів. Чому перші університети постали в Італії? Чому їх не засновували в Русі-Україні?

3. Як навчалися та жили тодішні учні і студенти? Обговоріть у парах, використовуючи тексти, що вище.

17.2. Як філософи впливали на розвиток наук? Яке значення винайденого Йоганном Гутенбергом книгодрукування?

Тогочасні науки опиралися, передусім, на теологію (богослов’я) та філософію. А вони, своєю чергою, формували уявлення про світ, про сенс людського життя. Сьогодні чи не найславетнішим середньовічним богословом і любомудром уважають француза П’єра Абеляра (*1079—†1142). Свої думки він висловив у творах «Християнська теологія», «Так і ні», «Історія моїх нещасть», «Пізнай самого себе». У них учений переконував, що всі релігійні тексти (окрім Біблії) потребують ретельного дослідження, адже туди могли вкрастися помилки. Також він стверджував, що християнські заповіді можливо обґрунтувати за допомогою розуму та логіки; закликав до віротерпимості; розповідав, що Бог відкривав язичникам Ісуса Христа різними способами. За такі погляди вільнодумця двічі засуджували на церковних соборах. Окрім того, він зазнав нещасливого кохання, таємно обвінчавшись зі своєю ученицею Елоїзою, талановитою і мудрою дівчиною. Її знатні родичі постали проти шлюбу. Закохані розлучилися і вимушено прийняли чернецтво. До наших днів збереглося їхнє листування — справжній скарб літератури Середньовіччя.

Від ХІІІ ст. європейські мислителі активно цікавилися арабськими та здебільшого античними науками. Це спонукало їх сумніватися в обстоюваних духівництвом застарілих забобонах. Англійський філософ, професор, викладач Оксфордського та Паризького університетів Роджер Бекон (*1214—†1292) доводив, що підґрунтям теорії є досвід — справжнє «джерело» знань.

П’єр Абеляр та Елоїза, мініатюра, XIV ст.

«Зонішній» досвід, що його людина набуває завдяки органам чуття, допомагає пізнавати предмети, а «внутрішній» — це Боже осяяння, інтуїція. А ще він витлумачував, що факти треба завжди перевіряти. Для цього найкраще годиться математика — найлегша і доступна кожному, хто сумнівається в достовірності інформації. Ідеї Роджера Бекона рухали світові науки шляхом від «сліпої віри» до практичних досліджень. Із-поміж руських науковців варто виокремити галичанина Юрія Котермака (Дрогобича) (*1450—†1494), доктора філософії і медицини, астронома, автора трактатів, віршованих промов та послань до Папи Римського. Наприкінці ХV ст. він написав книжку «Прогностична оцінка поточного 1483 року», що містила відомості з багатьох галузей знань.

Справжній переворот у тодішній культурі відбувся після винайдення книгодрукування. У середині XV ст. німецький ювелір Йоганн Гутенберг (*1397/1400—†1468) придумав «рухомі літери», з яких набирали текст, і фарбу для них. Першою з-під друкарського верстата вийшла в світ Біблія одразу в 180 примірниках. Поступово видавничі майстерні виникали чи не у всіх західноєвропейських державах. Відкриття кмітливого німця зробило книжки доступними, пришвидшило поширення знань та інформації. Рукописи створювали переважно в монастирях, тому, з одного боку, із появою друкарства церква втрачала вплив на суспільство, а з другого — кількість тих, хто могли читати Боже слово, значно зросла.

Мовою історичного джерела

Із листа П’єра Абеляра до Елоїзи: «Ті, хто зараз навчається в монастирях, до того скніють у невігластві, що задовольняються звуками слів, не хочуть мати і гадки про їх розуміння і наставляють не серце своє, а один язик... І що може бути смішніше за це заняття — читати, не розуміючи? Адже, що осел із лірою, те й читець із книгою, коли він не вміє зробити з нею того, на що вона призначена. І значно пристойніше було би таким читцям зайнятися чимось іншим, де була б якась користь, замість даремно дивитися на літери Писання і перегортати його аркуші...».

Думаємо і діємо!

1. Доберіть по кілька слів чи словосполучень для розповідей про П’єра Абеляра, Роджера Бекона, Юрія Котермака, Йоганна Гутенбегра. Дізнайтеся, у часи яких найвідоміших правителів вони жили та діяли. Результати своєї роботи запишіть у зошити.

2. Як ви гадаєте, чому доля більшості з тогочасних видатних людей була нелегкою? Які перешкоди поставали на їх життєвих шляхах?

3. Про яку особливість тодішнього навчання писав П’єр Абеляр до Елоїзи? З’ясуйте значення словосполучення «осел з лірою».

17.3. Які середньовічні винаходи найбільше прислужилися людям?

Окрім книгодрукування, Середньовіччя уславилося багатьма винаходами. Нині невідома точна дата винайдення пороху. Але вже в XIV ст. у війнах використовували гармати. У 1399 р. із них стріляли навіть гармаші Великого князя Литовського Вітовта в бою проти монголів поблизу річки Ворскла. Пізніше настала «ера» вогнепальної зброї. Вона зробила непотрібними «послуги» рицарів, обладунки яких кулі легко пробивали. Вже в XVI ст. рицарство занепало остаточно. Отже, порох руйнував не тільки ворожі фортеці, але й «підривав» феодальний устрій.

Деякі винаходи з’явилися унаслідок потреб торговців. Ще давні народи (єгиптяни, фінікійці та греки) добре плавали морями, але лише вздовж узбережжя, бо не вміли орієнтуватися в просторі. Покладалися на зірки й сонце, однак ті часто підводили. Перші згадки про компас датовані 1187 р. Його поява дозволила мандрувати навпростець, відтак було зроблено чимало географічних відкриттів. Визначати час допомагали сонячні та водяні годинники, які хибували неточностями. Вже від кінця XIV ст. на вежах соборів, церков, на громадських спорудах почали встановлювати механічні хронометри. У їх начиння вмонтовували рухомі фігурки, які «витанцьовували» під бій годинникових дзвонів, привертаючи увагу й викликаючи захоплення людей.

Сторінка з Біблії, видрукуваної Йоганном Гутенбергом

У XIII-XIV ст., наслідуючи арабів і візантійців, у Європі захопилися алхімією. Лікарі, аптекарі, ювеліри, хіміки, проводячи досліди, намагалися розгадати таємниці перетворення металів у золото, віднайти «філософський камінь» тощо. Завдяки удосконаленню способів видування скла винайдено окуляри. Уже наприкінці XIII ст. ними послуговувалися для читання, а з XV ст. — для покращення зору. За однією з версій, придумав такі «диво очі» чернець Алессандро делла Спіна з італійського міста Піза. Найдосконаліші лінзи виготовляли венеційці.

Думаємо і діємо!

1. Для кожного з винаходів доберіть докази на підтвердження чи спростування його корисності.

2. Чому впродовж кінця ІХ-Х ст. війська руських князів, ідучи на Візантію, пливли Чорним морем вздовж його західного узбережжя? Чому годинники називають хронометрами?

3. Як сьогодні ставляться до людей, які носять окуляри? Як таких людей сприймали в Середні віки?

У той час, коли... у Європі

1088 р. — заснування першого університету в італійському місті Болонья

1445 р. — винайдення Йоганном Гутенбергом книгодрукування

1483 р. — написання Юрієм Дрогобичем книжки з астрономії

Тоді... на теренах України

1072 р. — ухвалення на з’їзді князів у місті Вишгород збірки законів — «Правди Ярославовичів»

1449 р. — унезалежнення Кримського ханства від Золотої Орди

1481 р. — заворушення руських князів супроти Казимира IV Ягеллончика

Ще раз про головне

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. У зошиті обчисліть, скільки століть минуло між заснуванням перших університетів та винайденням книгодрукування в Європі? Позначте дати на лінії часу.

2. Назвіть університетські центри Середньовіччя та покажіть їх на мапі. Установіть їх належність до держав.

Працюємо з історичною інформацією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

4. А. Яким ви уявляєте повсякденне життя середньовічного учня та/або студента? Б. Укладіть кросворд із десяти слів на тему «Досягнення наук і техніки в Середньовіччі». В. Пізнаючи історію Давнього Китаю, ви дізналися про винайдення китайцями пороху, компаса та книгодрукування. Чому європейцям довелося придумувати все заново?

Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.

5. Оцініть: а) вплив церкви на освіту в Середньовіччі; б) наслідки виникнення університетів у Європі; в) значення книгодрукування для розвитку європейської культури.

6. А. Намалюйте винайдені предмети або пристрої, що, на вашу думку, входять до п’ятірки найкорисніших. Улаштуйте виставку своїх робіт у класі. Б. Індивідуально або в групах підготуйте навчальні міні-проєкти: «Диспут у середньовічному університеті», «Болонський університет у Середньовіччі та сьогодні».