Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Васильків

Розділ 4. Матеріальне і духовне життя європейського Середньовіччя

§ 16. Католицька церква в ХІ-XV ст.

Чи знаєте ви, що...

...ще наприкінці I ст. Папа Римський Климент I заснував перші християнські громади в Криму;

...у 1209-1229 рр. католицька церква організувала хрестовий похід (Альбігойські війни) проти християн;

...у 1321 р. у місті Київ виникло єпископство, а в 1367 р. у місті Галич — митрополія католицької церкви.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти.

Альбігойські війни (від поєднання слів «альбігойці» і «війна») — війни, що їх наприкінці XI — на початку XIII ст. вели рицарі Північної Франції, а пізніше — король проти альбігойців у південнофранцузькій провінції Ланґедок.

Альбігойці (від назви міста Альбі, що в Південній Франції) — прихильники катарів та вальденсів, які діяли впродовж ХІІ-ХІІІ ст., виступали проти деяких учень і правил католицької церкви, закликали повернутися до християнства періоду апостолів, жили самотньо й скромно.

Єретик (від грецького слова «айретікос» — «той, який вибирає», «відщепенець») — відступник від загальновизнаних поглядів; віровідступник.

Інквізиція (від латинського слова «інквіро» — «розслідувати», «розшукувати») — підпорядкована папам римським слідча і судова служба католицької церкви, створена в ХІІІ ст. для боротьби з єретиками; жорстокі знущання, катування.

Додаткова інформація з теми

https://cutt.ly/pwZcE6k7

• QR 16.1. Як жили в середньовічних монастирях?
• QR 16.2. Що ми знаємо про жебручі чернечі ордени?

16.1. Як розвивалася католицька церква після розколу? Чим уславився Тома Аквінський?

У 1054 р., як вам уже відомо, між Східною та Західною церквами відбувся розкол. Адже на той час обидві гілки християнства настільки відрізнялися, що утримувати єдність аж ніяк не вдавалося. Патріархи залежали від влади візантійських імператорів, тоді як папи римські спиралися на свої сили та намагалися впливати на монархів. Коли «західні» ієрархи вирішили підкорити «східних», стався розрив, що триває донині.

Католицьке духівництво повело церкву шляхом, відмінним від того, яким рухалося православ’я. Володіючи просторими земельними наділами, управляючи великими коштами, виплітаючи хитромудрі інтриги, римські духовні поводирі вміло втручалися в життя заможних і бідних. Західна церква взялася продавати індульгенції — письмові грамоти, які гарантували звільнення від гріхів. Спочатку на отримані гроші споряджали хрестові походи, але згодом, у XIV—XV ст., фінанси осідали в Римі. Зміцненню папської влади сприяла Клюнійська реформа Х—ХІ ст. В абатстві французького містечка Клюні розробили особливі правила для монахів. Зокрема, вони мали дотримуватися целібату (заборони одружуватися) й аскетизму (заборони розкошувати). Також вони повинні були забезпечувати себе всім необхідним і, що найголовніше, дбати про рукописну спадщину. Тому саме ченці взялися переписувати старі книги, здебільшого античного періоду. Їх оздоблювали простими, невеликих розмірів унікальними малюнками — мініатюрами, сприяючи цим розвиткові образотворчого мистецтва. Згодом усі монастирі з-під опіки феодалів перепідпорядкували Папі Римському.

Зацікавлення античними творами сприяло відродженню філософії. Видатним її представником уважають Тому Аквінського (*1225—†1274). Він досліджував праці Арістотеля, на основі яких висловив оригінальні думки про будову Всесвіту та роль людини в ньому, наполягав, щоб розум підтримував віру, щоб науки слугували церкві. До прикладу, він доводив, що духовна влада важливіша за світську. Монархію уважав справедливою формою правління, адже це Бог установив порядок на Землі. Так само, по-божому, королі мусили дбати про лад у власних державах. Водночас Тома Аквінський не вірив в абсолютну монархію, переконуючи, що всевладдя краще обмежувати. Його ідеї великою мірою визначали перебіг подій у середньовічній Європі.

Тома Аквінський, портрет, XV ст.

Думаємо і діємо!

1. Покажіть на мапі межі поширення впливів католицької та православної церков.

2. Розкажіть про Клюнійську реформу. Яке вона мала значення для розвитку католицької церкви? Чи існує целібат у православній церкві?

3. З’ясуйте, що означає слово «томізм». Яку роль це вчення відіграло в історії католицької церкви? Розгляньте портрет Томи Аквінського. Як предмети в руках філософа свідчать про його погляди та наукові зацікавлення?

16.2. Як церква боролася з єретиками, диваками та відьмами?

У Середні віки рідко хто наважувався заперечувати вчення та правила церкви. Це могло бути смертельно небезпечним. Тих, хто проповідував християнську віру інакше, ніж учили духовні особи, йменували єретиками. Їх цькували і нещадно карали. Так у першій третині ХІІІ ст. на півдні Франції винищили катарів (альбігойців).

Вони проповідували, що для спасіння душі достатньо поводитися скромно, уникати земних спокус і насолод, а не звертатися до священників. Римські ієрархи оголосили проти незгодних хрестові походи, так звані Альбігойські війни (1209-1229). Після їх закінчення створили інквізицію — особливу церковну службу, що боролася з єресями, по суті, своєрідну поліцію та суд. Інквізиторів наділили повноваженнями проводити розслідування і допити, визначати винних. Вироки виконували уповноважені від світської влади.

Томас Торквемада, портрет, XV ст.

Однак не тільки єретики ризикували життям. Будь-який, хто поводився дивно, викликав підозри й міг дорого заплатити за свою дивакуватість. Особливо вперто переслідували юдеїв, які оселялися в містах відчуженими общинами й майже не контактували з християнським світом. Їхню мову і релігію не розуміли. Їм приписували спілкування з темними силами, тому, коли траплялося стихійне лихо, саме їх карали за «змову» з природою. Подекуди юдеям наказували носити спеціальний одяг, за котрим їх упізнавали на вулиці. Зафіксовані випадки, коли через релігійну нетерпимість їх виганяли з країни.

У «групі ризику» також перебували жінки, на яких «полювали» за відьомство. Хлопцеві достатньо було звернути увагу на вродливу дівчину, як її звинувачували у виготовленні «звабливого» зілля. Пійманих «відьом» катували, вимагаючи зректися нечистої сили. Часто їх кидали в річку. Якщо підозрювана тонула, вину з неї знімали. Якщо виживала, її судили і спалювали на вогнищі. Інквізитори вважали, що, вбиваючи тіло, вони рятують душу, тому не переймалися кількістю невинних жертв. Але, що дивно, авторитет церкви був настільки непохитним, що, незважаючи на її злочини, віряни не відверталися від релігії та духівництва.

Думаємо і діємо!

1. Поясніть значення слів «катари» («альбігойці»). Обчисліть, скільки років тривали Альбігойські війни. Де, чому і проти кого вони велися?

2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся біографію Томаса Торквемади. Чому його називали «Великим інквізитором Іспанії»?

3. Чому церква цькувала єретиків, юдеїв та відьом? Сучасні критики влади часто вживають усталений вислів «полювання на відьом». Поясніть його значення, опираючись на історичну традицію. Обговоріть у парах, чому в 1982 р. Папа Римський Іван Павло ІІ вибачився за «помилки» інквізиції, а згодом кілька разів засудив її за «нетерпимість і навіть насильство в служінні правді»?

16.3. Чому папи римські потрапили в «полон»? Як розгорталася Велика схизма?

В одному з попередніх параграфів йшлося про те, що французький монарх Філіп IV Вродливий ув’язався в конфлікт із католицькою церквою щодо податків. Король уважав, що папські апетити надто великі і намагався примусити духівництво сплачувати податки до французької казни. Папа Римський Боніфацій VIII вимагав, аби з Франції сплачували такі суми, як і раніше. Суперечка «вирішилася» настільки несподівано й гостро, що ніхто не міг уявити. У 1302 р. Боніфацій VIII відлучив Філіпа IV від церкви й оголосив про вищість духовної влади над світською. Хоча відлучення насправді нічого не означало, правитель настільки розгнівався, що наказав вірним слугам заарештувати церковного очільника. Коли той помер від такого приниження, столицю католицизму перенесли у французьке місто Авіньйон.

Так розпочався сумновідомий Авіньйонський полон пап, котрий тривав із 1307 р. по 1376 р. Упродовж цього періоду керівниками церкви призначали лише французів. Вони, звісно, виконували бажання королів, спочатку — Капетингів, потім — Валуа. Вигнанці виклинали англійців за Столітню війну, вели перемовини з німецьким духівництвом про допомогу Франції тощо. Коли таку поведінку визнали негідною і сьомий Папа «Авіньйонський» Григорій ХІ повернувся в Рим, розгорівся новий конфлікт.

У 1376 р. обрали чергового папу в Авіньйоні. Але одночасно інший верховодив у Римі! Утворилося релігійне двовладдя, яке підривало міць католицької церкви. Розкол назвали Великою схизмою, що тривала в 1376-1417 рр. Намагаючись виправити помилку, духівництво вибрало ще іншого Папу Римського, що вкрай загострило ситуацію. Відтоді католиками опікувалися три повожаті, яких підтримували різні можновладці. Щоби вислужитися перед «своїми», кожен із «першосвященників» активно кляв їх супротивників. Так, на початок XV ст. чи не всі королі виявилися відлученими від церкви! Ситуацію виправили в 1417 р. на Вселенському соборі в місті Констанц, що у південній Німеччині, де, врешті, вибрали одного Папу та віддали йому Рим. Велика схизма негативно вплинула на репутацію католицизму. Однак відбулися і позитивні зрушення. Упродовж XV ст. дійшли згоди, що папи римські зобов’язані виконувати рішення церковних соборів, куди регулярно збиралися представники вищого духівництва різних держав. Такий контроль пішов на користь Західній церкві.

Думаємо і діємо!

1. Покажіть на мапі міста Рим, Авіньйон, Констанц.

2. З’ясуйте значення слова «схизма». Чому події 1376-1417 рр. назвали Великою схизмою католицької церкви?

3. Обчисліть, на скільки тривалішим виявився Авіньйонський полон пап, аніж Велика схизма.

У той час, коли... у Європі

1054 р. — розділення християнської церкви на Східну і Західну

1307-1376 рр. — перебування пап у полоні в місті Авіньйон

1376-1417 рр. — розгортання Великої схизми

Тоді... на теренах України

1054 р. — упокоєння Ярослава Володимировича (Мудрого), князя Русі

1303 р. — утворення Галицької митрополії Руської православної церкви

1387 р. — включення Галичини до складу Польської держави

Ще раз про головне

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. Позначте на лінії часу дати розколу християнства, Авіньйонського полону пап, Великої схизми. Укладіть і розв’яжіть 2-3 хронологічні задачі, встановлюючи віддаленість подій одна від одної та від сьогодення.

2. Послуговуючись мапою, розкажіть про релігійну ситуацію у Європі в ХІ-XV ст.

Працюємо з історичною інформацією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

4. А. Поясніть, у чому відмінності між православ’ям і католицизмом? Б. Розкажіть про ситуацію в католицькій церкві упродовж ХІ-XV ст., використовуючи слова й словосполучення «Альбігойські війни», «єретик», «інквізиція». В. За текстом параграфа підготуйте кросворд із п’яти слів на тему «Тома Аквінський».

Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.

5. А. Оцініть уплив католицької церкви на розвиток середньовічної культури. Б. У групах обговоріть питання: «Чому в середньовічному суспільстві з’являлися єретики?».

6. Послуговуючись пошуковим сервісом «Ґуґл», укладіть добірку зображень, що ілюструватимуть, як одягалися духівники найбільших світових релігій. Прокоментуйте дібрані картинки.