Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Васильків

§ 12. Франція

Чи знаєте ви, що...

...існує легенда про Євангеліє, яке у Францію привезла Анна Ярославівна і на якому присягали французькі королі в місті Реймс;

...у 1245 р. «архієпископ Руський» Петро Акерович узяв участь у Ліонському соборі, де розповів Папі Римському Інокентію IV про захоплення міста Київ і Русі монголами, просив допомоги для рятунку Волині й Галичини;

...від другої половини XIV ст. чимало українців значилося в списках студентів славновідомого університету Сорбонна.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти.

Генеральні штати — збори представників станів у Франції, що скликалися королем для розв’язання важливих державних проблем: військових, дипломатичних, фінансових чи церковних.

Додаткова інформація з теми

https://cutt.ly/ZwZcmZBv

• QR 12.1. Чому Генріх І одружився з Анною Ярославівною?
• QR 12.2. Про що допитували Жанну д’Арк?

12.1. Як королі Франції розвивали державу в ХІ-ХІV ст.?

Після Верденського поділу правителі Франції бажали панувати в Європі. Однак вони зустрілися з двома нездоланними перешкодами. Перша — це поліцентричність країни. Герцоги Аквітанії, Бургундії, графи Тулузи, Фландрії, Шампані та інші впливові феодали визнавали королів «першими серед рівних», але не головними. Другою перешкодою стали руйнівні набіги вікінгів. Уже в 845 р. вони здобули Париж. Постраждали й інші адміністративно-торгові центри. Наприклад, упродовж ІХ ст. місто Нант нищили 6 разів. Слабкі монархи не могли зупинити нападників. (Навіть джерела зафіксували їхні глузливі прізвиська: Карл І Лисий; Людовик ІІ Заїка; Карл ІІІ Простакуватий, який у 911 р. віддав Нормандію данцеві Роллону.)

У 987 р. на троні опинився Гуго Капет, який започаткував династію Капетингів. Укладаючи шлюби з європейськими вінценосними сім’ями (скажімо, Генріх І одружився з Анною, донькою руського князя Ярослава Мудрого) та опираючись на вірну знать, нащадки його родини зуміли втримати владу. Якщо в першій половині ХІІ ст. французького короля ще могли пограбувати (така оказія сталася з Людовиком VI), то вже з Філіпом ІІ Августом (1180-1223) цього аж ніяк не могло трапитися. Він розширив кордони, підкорив Нормандію та Прованс, поскуповував графства, забрав помістя у власників, які зрадили, вигнав юдеїв, привласнивши їхнє майно. А ще — започаткував

Королівську раду, де засідали вірні рицарі та знавці законів, Скарбничу палату, службовці котрої контролювали прибутки.

Судову систему покращив Людовик ІХ Святий (1226-1270). За його наказом місцеві суди підпорядкували Паризькому. Також визначили період — «40 днів короля», коли будь-яку суперечку між феодалами вирішували мирно, але за участі монарха. Роль центральної влади посилив Філіп IV Вродливий (1285-1314), який узагалі вважав, що воля короля — закон. Вельми красивий, він виявився і наполегливим правителем, який підкорив чи знищив чимало супротивників, але у вирішальні миті прислухався до «думки народу». У 1302 р. Філіп IV скликав станово-представницькі збори — Генеральні штати. З їхньою допомогою він обмежив апетити пап римських. Рицарі та містяни (позаяк депутати від духівництва опинилися в меншості) підтримали не одне рішення проти церковних посадовців. (У 1308 р. пап узагалі переселили в місто Авіньйон на 70 років.) Щоправда, надалі Генеральні штати збирали нерегулярно: здебільшого для задоволення потреб королів. Династія Капетингів згасла в 1328 р.

Думаємо і діємо!

1. Покажіть на мапі територію та провінції королівства Франція.

2. У зошиті укладіть таблицю. У лівому стовпці у хронологічній послідовності запишіть імена французьких королів, а в правому — заходи, які ті реалізували для посилення своєї держави.

3. Чому Генеральні штати охоче ухвалювали рішення проти церкви та пап римських?

12.2. Як розгорталася Столітня війна? Чому французи вважають Жанну д’Арк національною героїнею?

Через кілька днів після впокоєння останнього з Капетингів влада перейшла до родини Валуа (1328-1589). Однак англійський король Едуард ІІІ Плантагенет (1327-1377) уважав, що має вагоміші права на французький престол. Суперечка за корону стала головною причиною Столітньої війни (1337-1453).

Битва в затоці Слейс, мініатюра, XIV ст.

Символічна битва французького та англійського королів, мініатюра, XIV ст.

Перші битви, зокрема, морська в затоці Слейс (1340 р.), сухопутні поблизу міст Кресі (1346 р.) та Пуатьє (1356 р.) показали перевагу англійців. Адже їх армія складалася не тільки зі знатних рицарів, а й із простих людей, дисциплінованих, які вміли воювати. Король Едуард ІІІ примусив феодалів стати в піший стрій і захищати лучників, набраних із вільних селян. Тогочасне французьке військо продемонструвало геть протилежну готовність. У ньому «люди, які воюють», не слухали своїх командирів, а тому билися безладно. До прикладу, біля

Жанна д’Арк, портрет, XV ст.

Пуатьє французи, які кількісно переважали супротивника вдвічі, зазнали розгромної поразки, втративши 5-6 тис. загиблими, пораненими та полоненими. На початку XV ст. ситуація взагалі видалася плачевною: англійці захопили місто Париж та чимало інших із довколишніми землями. Деякі місцеві аристократи не проти були віддати трон ворогам, а відтак дофін (спадковий принц) Карл VII (1422-1461) опинився перед реальною загрозою втрати корони.

Батьківщину врятувала молода дівчина — Жанна д’Арк. Уважають, що вона народилася в селянській сім’ї, однак сьогодні історики доводять її, імовірно, високе походження. У 1429 р. вона з’явилася при дворі дофіна і переконала його в своїй рятівній місії. Гостя стверджувала, що Бог дав їй видіння, де показав звільнення міста Орлеан, вигнання англійців та коронування Карла VII. Будучи в безвихідному становищі, той погодився на допомогу. Отримавши добірне військо і командування над ним, Жанна д’Арк відвоювала «місто Авреліана». Натхненні вірою в перемогу французи назвали свою героїню Орлеанською дівою. Вже 1429 р. вона визволила місто Реймс, і Карл VII прийняв корону в старій столиці франкських володарів. Однак згодом через зраду рятівниця потрапила в полон до англійців. Її звинуватили в чаклунстві та носінні чоловічого одягу (страшний злочин для середньовічної жінки!). У 1431 р. Орлеанську діву, як «відьму», спалили на вогнищі в місті Руан. Проте її жертовна смерть зуміла об’єднати французів та дарувати їм перемогу. Король повернув собі місто Париж, провінції Нормандію й Шампань. У 1453 р. англійці втратили місто Бордо (столицю Аквітанії), і Столітня війна закінчилася.

Думаємо і діємо!

1. Обчисліть, скільки років тривала Столітня війна. Покажіть на мапі місця битв та подій, про які мовиться в тексті параграфа.

2. Чому французи вважають Жанну д’Арк національною героїнею?

3. Розгляньте ілюстрації, де зображено англійсько-французькі битви періоду Столітньої війни. З’ясуйте, хто із військових належав до англійської армії, а хто — до французької. Які предмети чи символи вказують на належність до держав?

12.3. Яку внутрішню діяльність проводив Людовик ХІ? Як Франція перетворилася в абсолютну монархію?

Зі Столітньої війни Франція вийшла зруйнованою, спустошеною. Наприклад, чисельність мешканців міста Париж зменшилася з 300 тис. до приблизно 45 тис. Що вже говорити про незахищені мурами поселення? У битвах загинуло чимало знатних феодалів. Їм на заміну у військо залучали професійних найманців не завжди шляхетного походження. Керівні посади купували освічені та заможні містяни.

Людовик ХІ, портрет, близько 1470 р.

Упровадженням нових порядків перейнявся король Людовик ХІ (1461-1483). Він іще з юних літ вважався вправним інтриганом. Змужнівши, незворушно усував вихідців із родовитих сімей, натомість оточив себе людьми незнатного походження, але талановитими та дієвими. Монарх зневажав розкіш, у простому вбранні гуляв вулицями міст, вишукував причини, аби покарати багатих і привласнити їхнє майно.

Карл Сміливий, портрет, XV ст.

У війнах Людовик ХІ розраховував більше на хитрість, аніж на силу. Хоча він уклав союз зі швейцарцями (найкращими європейськими найманцями XV-XVI ст.), у відкриті сутички з ворогами намагався не вступати. Єдиним, хто наважився йому протистояти, виявився бургундський герцог Карл Сміливий. Він — грошовитий і титулований — змалку виховувався в рицарських традиціях, а тому в дорослому віці витрачав немало коштів на утримання власного двору, проведення банкетів, полювань і турнірів. Одного разу допоміг королеві врятуватися від смерті, однак той не запам’ятав доброї послуги. Між конкурентами розпалилися виснажливі й тривалі внутрішні війни. У 1477 р. Людовик ХІ намовив людей з оточення Карла Сміливого вбити сеньйора. Провінцію Бургундія долучили до королівських володінь. Таким чином відбулося об’єднання Франції під владою абсолютного монарха.

Думаємо і діємо!

1. Обчисліть, через скільки років після Столітньої війни Франція перетворилася в абсолютну монархію.

2. Покажіть на мапі територію французької держави на початку та наприкінці періоду правління Людовика ХІ.

3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть хронологічну таблицю протистояння між королем Людовиком ХІ і герцогом Карлом Сміливим. У класі прокоментуйте кожну з подій.

У той час, коли... у Франції

1302 р. — скликання Генеральних штатів

1337-1453 рр. — розгортання Столітньої війни

1461-1483 рр. — правління короля Людовика ХІ, перетворення Франції в абсолютну монархію

Тоді... на теренах України

1303 р. — утворення Галицької митрополії Руської православної церкви за правління короля Юрія І

1349 р. — захоплення польським королем Казимиром ІІІ Великим Галичини і частини Волині

1482 р. — здійснення кримськими татарами, очолюваними ханом Менглі-Гіреєм, походу на українські землі, пограбування міста Київ

Ще раз про головне

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. Позначте на лінії часу дати скликання Генеральних штатів, розгортання Столітньої війни, періоду правління Людовика ХІ. Складіть із ними три-чотири хронологічні задачі. «Обміняйтеся» задачами в парах.

2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, доберіть ілюстрації, що відображатимуть події Столітньої війни. Зіставляючи їх з опорною схемою та мапою, що в параграфі, розкажіть про перебіг воєнних подій.

Працюємо з історичною інформацією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

4. А. Як Франція долала феодальну роздробленість? Які заходи французьких королів ви вважаєте результативними? Б. Яке з двох словосполучень: «станово — представницькі збори», «Генеральні штати» є «ширшим», а яке — «вужчим»? Поясніть свої міркування. В. З’ясуйте походження назви міста Орлеан. Як це розкриває історію міста? Г. Чому Жанну д’Арк назвали Орлеанською дівою? Яке значення мала її самопожертва для народу Франції? Як католицька церква поставилася до національної героїні французів? Віднайдіть у пошуковому сервісі «Ґуґл» факти, що підтверджують вашу думку. Ґ. Які внутрішні дії Людовика ХІ сприяли перетворенню Франції в абсолютну монархію? Обговоріть у групах.

Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.

5. Оцініть наслідки Столітньої війни для подальшого розвитку Франції. Чому саме Франція здобула перемогу?

6. Пограйте в гру «Запитання — відповідь». Об’єднайтеся в дві команди. Виберіть для обох спільну ілюстрацію, де відображено події Столітньої війни. Далі працюйте окремо. Ті, хто в першій команді, підготуйте запитання до ілюстрації, а ті, хто в другій, здогадайтеся, про що запитуватимуть, та доберіть логічні відповіді. Після закінчення відведеного часу почергово озвучуйте запитання й відповіді на них. Ті, що збігатимуться, викресліть, а ті, що залишаться, обговоріть колективно.