Всесвітня історія. 9 клас. Васильків

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 2. Європа та Америка в добу революцій і національного обєднання (1815-1870 рр.)

  • 1. Королева Вікторія та принц Альберт у Букінгемському палаці, Роджер Фентон, 11 травня 1854 р.
  • 2. Алегорична постать Італії, Філіп Вайт (Фейт), 1834-1836 рр.
  • 3. Алегорична постать Німеччини, Філіп Вайт (Фейт), 1834-1836 рр.
  • 4. «Свобода, що веде народ», Ежен Делакруа, 1830 р.
  • 5. Сутички між революціонерами та урядовим військом на одній із берлінських вулиць уночі з 18 на 19 березня 1848 року, автор невідомий, 1848-1850 рр.
  • 6. Промислова школа Спілки звільнених, місто Річмонд, штат Вірджинія, США, Джеймс Едвард Тейлор, 1866 р.

§ 5. Модернізаційні процеси в країнах Західної Європи та в Америці

Чи знаєте ви, що...

..... у 1814 р. український бджоляр Петро Прокопович створив перший у світі розбірний рамковий вулик, а в 1828 р. започаткував першу в Європі школу пасічників, таким чином упроваджуючи технічні новинки в сільське господарство;

..... деякі політологи вважають одним із перших ідеологів українського націоналізму Тараса Шевченка, який описував націю як кровну спільноту «і мертвих, і живих, і ненарожденних».

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Ідеологія — (від поєднання давньогрецьких слів «ідеа» — «прообраз» і «логос» — «слово», «вчення»); сукупність філософських, політичних, правових, моральних, релігійних, мистецьких поглядів, що властиві певним суспільствам, верствам, політичним партіям.

Індустріальне суспільство — (від поєднання слів «індустрія»— «промисловість» і «суспільство»); історичний період, якому властиві високий рівень розвитку промисловості, механізація та автоматизація виробничих операцій, використання науково-технічних досягнень, що зумовлюють якісні зміни в різних галузях життя.

Консерватизм — (від однойменного французького слова або латинського «консерво» — «охороняю», «оберігаю»); «традиційні» погляди, переконання; прихильність до старого; суспільно-політична течія, прибічники якої обстоюють історичні традиції, звичні принципи і форми суспільного та політичного устрою, обережно ставляться до будь-яких змін.

Лібералізм — (від однойменного французького слова або латинського «лібераліс» — «вільний»); вільнодумні погляди, переконання; нехтування правилами; позбавлення від обмежень, насаджених релігією, державою, суспільством; суспільно-політична течія, прихильники якої ставлять людину на перше місце, наділяють її правом вільного вибору, можливістю керувати собою.

Націоналізм — (від однойменного французького слова або латинського «націо» — «походження», «плем’я», «народ»); ідеї і погляди, що виходять із переваг національних цінностей перед особистісними, груповими й загальнолюдськими; суспільно-політичний рух за збереження й розвиток етнічних та культурних особливостей, національну незалежність.

Нація — (від латинського слова «націо» — «походження», «плем’я», «народ»); спільнота людей, об’єднаних назвою, символами, географічним та соціальним походженням, історичною пам’яттю, політичними й духовно-культурними цінностями.

Соціалізм — (від латинського слова «соціаліс» — «суспільний»); ідеї, погляди, вчення, спрямовані на утвердження рівноправ’я, соціальної справедливості, свободи та рівності; державна політика захисту нижчих верств, підтримки бідних за рахунок багатих; суспільний лад із переважно державною власністю на засоби виробництва.

5.1. Як зароджувалось індустріальне суспільство?

Зародження індустріального суспільства розпочалося з Англії, відколи в її господарському житті стало переважати промислове виробництво. Досягти цього вдалося завдяки вільному грошовому обігу, масовому використанню найманої праці, впровадженню технічних відкриттів. Поняття «індустріальна революція» запропонував англійський історик Арнольд Тойнбі, аби описати економіку своєї країни кінця XVIII — першої половини XIX ст. Річ у тім, що тоді за розвитком Велика Британія перевершила інші держави Європи.

«Огляд газових ліхтарів біля торгового центру Пел-Мел», художники Томас Роулендсон і Джордж Мургатройд Вудворд, 1808-1809 рр.

«Машинобудівний завод Борсіга в Берліні», художник Карл Едуард Бірман, 1847 р.

Як відомо, в 1784 р. Джеймс Ватт винайшов парову машину. Це дало поштовх спочатку текстильному виробництву, а потім — поступу всієї англійської промисловості. Промислова революція охопила різні галузі: металургійну, вугільну, хімічну. В 1807 р. американський інженер Роберт Фултон сконструював перший пасажирський пароплав, а згодом — військовий корабель із паровим двигуном. Незабаром пароплави та паровози стали чи не основними засобами пересування. Перші паровози (паротяги) були не надто швидкими — лише 10 км/год, але їх невпинно вдосконалювали. Нові транспортні засоби дозволяли продуктивніше освоювати колонії, куди, на горе тубільцям, активно переселялися європейці. Однак уже в останній третині XIX ст. сила пари як основне джерело енергії поступилась електриці. Тоді ж започаткували нафтовидобування та нафтопереробку. Індустріальна революція вплинула й на сільське господарство. Наприкінці XIX ст. селяни використовували потужну землеобробну техніку, різні механізми, мінеральні добрива.

У США промисловий переворот мав певні особливості. Індустріалізувалася лише Північ країни, де діяли потужні підприємства, водночас Південь залишався сільськогосподарським, із неозорими плантаціями, на яких працювали раби. Спочатку на американських заводах і фабриках використовували науково-технічні здобутки європейців, їхні капітали та робочі руки. Згодом упроваджували власні винаходи, як-от Роберта Фултона. Ще однією особливістю американського промислового перевороту було те, що спонукальну роль відігравала територіальна експансія — як ви вже знаєте, до середини XIX ст. США досягли Тихого океану.

Міркуємо і діємо!

1. Згадайте, як розпочинався промисловий переворот в Англії. Чому саме англійці виявилися першими? 2. Які особливості становлення індустріального суспільства в США? 3. Розгляньте карикатуру. Як ви вважаєте, які аргументи висловлювали прихильники і противники встановлення газових ліхтарів? Чому люди ставилися з осторогою до тодішніх технічних новинок?

5.2. Як індустріальна революція вплинула на повсякдення?

Зміни у промисловості торкнулися повсякдення європейців. В Новому часі міста, в яких були фабрики і заводи, ставали центрами розвитку. Люди переселялися туди, де пропонували роботу. Тому в XIX ст. активно тривала урбанізація (розширення і зростання міст). Завдяки технологізації виробництва продукція стала дешевшою, а отже, масовою. Це витіснило працю ремісників. Їхні товари виявилися неконкурентними. Вагому роль почали відігравати підприємці, які виступали за ліквідацію «старого ладу». Водночас наймані робітники почувалися безправними та незахищеними. Повсюдно використовували дитячу працю. Тому країнами Європи поширювався рух за права робочого люду. Сільські сім’ї зазвичай були багатодітними, а їхній побут невибагливим.

«Гравець», художник Крістіан Людвіг Бокельманн, 1873 р.

Європейці впродовж другої половини XIX ст. звикали до «благ цивілізації». Промисловість забезпечувала недорогими товарами, які, відповідно, були значно доступнішими. У містах їздили трамваї, прокладали телеграфні й телефонні лінії, навіть колії метро. Звичними ставали цивільні макінтоші, військовики вдягали галіфе. А ще — швейні машинки «Зінгер», дизельні двигуни, кулькові ручки «Паркер», азбука Морзе тощо. Дедалі більше коштів європейці витрачали на дозвілля — відвідини театрів, салонів, клубів, ресторанів, кафе. Наприкінці XIX ст. з’явилося нове диво — кінематограф. Хоча перші фільми відрізнялися від сучасних, вони викликали захоплення та збирали повні зали глядачів. У 1879 р. Карл Бенц, німецький інженер, винайшов бензиновий двигун, а згодом спроєктував автомобіль із таким двигуном. Дружина винахідника, Берта Бенц, першою сіла за кермо для того, аби підтвердити дієвість ідеї чоловіка. Що цікаво, тодішні авта «заправляли» в аптеках — адже бензин вважали лікувальним засобом.

«Лондонська вулична сцена», художник Джон Орландо Пері, 1835 р.

«Будівництво першої в світі колії метро, м. Лондон», художник Персі Вільям Джастін, 1861 р.

«Свинцева шахта в Сельбеку», художник Крістіан Людвіг Бокельманн, 1888 р.

Електричний трамвай у місті Бремен, світлина невідомого автора, 1890 р.

У країни Європи чимало товарів доправляли з колоній. Чай, кава, цукор, бавовна, залізо, спеції, діаманти — лише стислий перелік того, що долало океани. Утиски місцевого населення ставали звичними. Політичні права упродовж XIX ст. залишалися привілеєм європейців.

Міркуємо і діємо!

1. Чи можна XIX ст. назвати «міським»? Доберіть відповідні факти. 2. Поясніть походження слів «галіфе», «дизель», «кольт», «макінтош», «морзянка», «рентген». Назвіть інші слова, що утворилися за такою логікою. 3. Розгляньте ілюстрації. Які технічні здобутки вони відображають? Як виглядав побут тодішніх європейців?

5.3. Як відбувалося становлення парламентаризму в Європі? Як зароджувалися різноманітні ідеології?

Французька революція кінця XVIII ст. значно вплинула на політичне життя Європи. Поступово відходили в небуття принципи «старого порядку»: абсолютизм і станова побудова суспільства. Зароджувалися поки ще незвичні явища: рівність перед законом та активність громадян. Відбувалося послідовне утвердження ключових ознак правової держави, зокрема парламентаризму як системи організації та роботи насамперед законодавчих і виконавчих органів верховної влади. Якщо новочасна Французька революція вплинула на уявлення про роль громадян, то англійський парламент, що діяв із Середньовіччя, утвердив принципи діяльності народних обранців. Їхній основний обов’язок полягав у законотворчості. Насамперед депутатам представницьких органів належало ухвалювати закони, що їх затверджували монархи (в деяких державах — президенти). Окрім того, парламенти зазвичай контролювали зовнішню політику. Уряди дбали про виконання законів і налагоджували внутрішнє життя.

Вестмінстерський палац, де відбуваються засідання парламенту, м. Лондон, Велика Британія, сучасна світлина

Значно змінились уявлення про політичний світ. За «старого порядку» держави називали за правлячими династіями, а привілеями користувалися аристократи й духівництво. У Новому часі місце і вплив людини визначалися не її становою належністю, а талантами, працьовитістю і здобутками. Піддані короля ставали підданими держави (рівноправними громадянами). Діяли політичні партії — спільноти громадян з однаковими поглядами, об’єднаних навколо програмних цілей, лідерів задля здобуття державної влади чи впливу на неї. Кожна партія сповідувала певну ідеологію — систему цінностей, принципів, поглядів, що їх дотримувалася в політиці.

У XIX ст. в суспільному бутті вирізняли кілька основних ідеологій. Це такі, як консерватизм, лібералізм, соціалізм, націоналізм. Консерватори наполягали на збереженні традицій. Вони прихильно ставилися до усталених моральних норм, негативно відгукувалися про ідеї соціальної рівності. Не підтримували революційних змін і реформ, задовольняючись поміркованим перебігом подій та збереженням звичних порядків. Ключова сутність ліберальної ідеології полягає в тому, що індивідуальні свободи людини становлять справедливий суспільний лад. Прибічники лібералізму обстоювали принципи демократизації і парламентаризму, вважали, що реформування — найкращий спосіб розв’язання державних проблем. Соціалісти наголошували на економічній справедливості. Вони прагнули створити суспільство рівних можливостей. Націоналізм — ідеологія, у якій нація виступає вищою цінністю, формою єдності суспільства, головним «організмом» державотворення.

Міркуємо і діємо!

1. Як відомо, Шарль-Луї де Монтеск’є запропонував принцип розподілу влади на три незалежні гілки: законодавчу, виконавчу і судову. Намалюйте схему, яка відображала б взаємозв’язки між цими гілками. 2. Поясніть сутність парламентаризму на прикладі однієї з держав Європи чи Америки. 3. Розгляньте схему. Поясніть відображені взаємозалежності між суспільними ідеологіями та політичними партіями.

У той час, коли у світі...

Тоді на теренах України...

Друга половина XVIII — 60-ті рр. XIX ст. — розгортання промислового перевороту в Англії

30-90-ті рр. XIX ст. — розгортання промислового перевороту на українських теренах

Додаткова інформація та ілюстрації:

https://is.gd/SnuheG

5.1. Сільська буденність в індустріальному суспільстві.

Корисна гра:

https://learningapps.org/watch?v=p1o3omow321

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.

2. Об’єднайтеся в групи. Обміркуйте та поясніть, які з ідеологій (консерватизм, лібералізм, соціалізм, націоналізм) утверджувалися чи переважали у Франції, Великій Британії, Італії, Російській, Австрійській, Німецькій імперіях, у Сполучених Штатах Америки.

3. А. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте і позначте на лінії часу періоди промислового перевороту в провідних країнах Європи та Америки. Б. Покажіть на мапі та запишіть у зошиті, які з держав Європи й Америки впродовж першої половини XIX ст. були абсолютними, конституційними монархіями, республіками.

4. Проаналізуйте політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи й Америки в першій половині XIX ст., європейське та американське суспільства, зміни в повсякденному житті.

5. Оцініть впливи індустріальної революції на суспільний розвиток.

6. Послуговуючись підручником та іншими джерелами інформації, напишіть невелике (до 10 речень) повідомлення про один день із життя тогочасного сільського, міського мешканців, вашої ровесниці / ровесника (на вибір). Зачитайте свої повідомлення в класі.