Всесвітня історія. 9 клас. Васильків
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 3. Від республіки — до консульства. Франція впродовж останнього десятиліття XVIII ст.
Чи знаєте ви, що...
..... у книзі «Політичне дослідження про стан давньої і сучасної Польщі...», написаній у 1795 р., депутат Конвенту Жан-Філіп Ґарран де Кулон розповідав французам про козацтво, Україну, де панувала «приємна атмосфера свободи, незалежності, братерства й рівності»; розкривав перебіг і особливості польсько-українських відносин;
..... французька модель нації слугувала прикладом для наслідування багатьом європейським авторам, зокрема невідомому творцеві «Історії Русів», який писав, що «кожне сотворіння має право боронити своє існування, свою власність і свою свободу!».
3.1. Як Францію проголосили республікою? Які наслідки мала страта Луї XVI?
Довкола утвореної Пруссією та Австрією антифранцузької ліги згуртувалися не тільки інші європейські володарі, а й дворяни-вигнанці із Франції. Це обнадіяло Луї XVI на допомогу як із боку своїх родичів, так і з боку прибічників монархії, яких ще звали роялістами. Він довірився змовникам, які нарадили йому тікати з Парижа. Проте спроба втекти була невдалою — короля упіймали й силоміць повернули у столицю. Відомості про втечу призвели до серпневого повстання 1792 р. На вимогу розлючених підданих, яких вразив боягузливий вчинок монарха, короля ув’язнили. Містом ширилися чутки про прусських диверсантів, готових до нападу. Банди санкюлотів (бідноти) та загони національних гвардійців надто своєрідно відреагували на почуте. Упродовж кількох днів вони вбивали мешканців столиці, підозрюючи їх у зраді. Загинуло близько 5 тисяч осіб, які стали жертвами революції.
«Луї XVI» (у фригійській шапці), автор невідомий, 1792 р.
Робота Законодавчих зборів припинилась. У вересні 1792 р. їх заступив всенародно обраний Національний конвент. Першою постановою його депутати скасували монархію, а 22 вересня 1792 р. проголосили Францію республікою. Гаслом нової влади стали слова «Свобода. Рівність. Братерство». Короля позбавили всіх прав та продовжували разом із сім’єю утримувати за ґратами. Стосовно його долі розпалилися бурхливі дебати. Передусім між жирондистами та якобінцями. Жирондисти вважали, що з проголошенням республіки Французька революція мала б закінчитися. Якобінці ж наполягали на страті короля та остаточній ліквідації «старого порядку», зокрема обмеженні всевладдя заможних. Попри те, що більшість у Конвенті знову становило «болото», цього разу якобінці взяли гору. Врешті, Луї XVI потрапив під суд, де його звинуватили у співпраці з ворогами Франції. Після бурхливого голосування монархові винесли смертний вирок, який виконали 21 січня 1793 р.
Поза межами країни ця смертна кара викликала вибух гніву. До антифранцузької ліги долучилося ще кілька країн. На заході самої Франції (в департаменті Вандея) селяни, підбурені роялістами, розпочали повстання. Національну гвардію полишали добровольці. В такому безладі жирондисти втрачали впливовість. Якобінці домоглися створення Комітету громадського порятунку (своєрідного уряду із необмеженими повноваженнями), очолюваного Жоржем-Жаком Дантоном, і Революційного трибуналу, який засуджував «зрадників» без слідства та суду. Цього бунтівникам здалося замало, тому 2 червня 1793 р., заручившись підтримкою санкюлотів, вони вчинили державний переворот.
Міркуємо і діємо!
1. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь історію фригійської шапки. Чому влітку 1792 р. її одягнув Луї XVI? 2. Що спільного, а що відмінного між поняттями «Установчі збори», «Законодавчі збори», «Національний конвент»? Поясніть, використовуючи історичні приклади. 3. Згадайте значення слова «республіка». Чи можна Французьку республіку вважати демократичною? Обміркуйте в групах.
3.2. У чому сутність якобінського терору?
24 червня 1793 р. Національний Конвент ухвалив нову Конституцію Франції. Основний Закон оголошував країну республікою, закріплював загальне виборче право, недоторканість приватної власності, свободи підприємництва, слова, друку та віросповідання. Незабаром революціонери створили другий Комітет громадського порятунку, який очолив Максиміліан Робесп’єр. На жаль, дуже скоро лідери якобінців призупинили дію демократичних конституційних норм. Своє рішення вони обґрунтовували тим, що країна перебувала в умовах війни. Коли ж у липні 1793 р. дворянка Шарлотта Корде помстилася за загибель своїх рідних, убивши Жана-Поля Марата, Франція поринула у вир якобінського терору — насильства щодо супротивників і незгодних.
Убивство лідера якобінці не пробачили. Особливі комісари Конвенту, отримавши необмежені повноваження, заповзялися переслідувати «підозрілих» цивільних громадян і в армії. У вересні 1793 р. ухвалено «Декрет про підозрілих», згідно з яким дозволено арештовувати будь-яку особу, стосовно якої виникали найменші підозри. Десятки тисяч поплатилися своїми життями. Судді відправляли на страту не тільки прихильників «старого порядку» (дворян і духівництва) чи політичних суперників, а й випадкових осіб та «своїх» діячів. Скажімо, поміркованого якобінця Жоржа-Жака Дантона скарали за зв’язки із жирондистами. (За деякими версіями, саме він висловив пророче твердження: «Революція ... поїдає своїх дітей!») Ненаситний Максиміліан Робесп’єр уявляв себе суддею, якому даровано право розпоряджатися людськими долями. Товариші звали його «Непідкупним», пересічні французи захоплювалися його ораторськими здібностями й показною чесністю. Насправді, «руйнуючи» монархію, він знищував усіх, кого вважав ворогами, хто насмілювався ставати на його шляху.
Видаючи себе за провісників «нової ери», якобінці запровадили низку нововведень. Започаткували особливий календар і літочислення, що розпочиналося від дати проголошення Франції республікою. Дозволили селянам продавати землю. Долаючи хаос у господарюванні, ухвалили «Декрет про загальний максимум», яким установили ціни на борошно, сіль, мило та інші необхідні товари. Видавши «Декрет про всенародне ополчення», до військової служби зобов’язували всіх чоловіків 18-25 років. Це одразу ж збільшило чисельність армії до 1 млн. За ці рішення доводилося «розплачуватися кров’ю». Врешті після страт кількох чільних якобінців проти Максиміліана Робесп’єра та його довірених однодумців учинили змову. 27 липня 1794 р. (за новим календарем — 9 термідора II року Республіки) лідера революції затримали і згодом теж стратили. Якобінське свавілля завершилося.
Календар на III рік (1794-1795) Республіки, художник Луї-Філібер Дебюкур, 1794 р.
Мовою історичного джерела
Уривок із «Декрету про підозрілих» від 17 вересня 1793 р.: «Стаття 2. Підозрілими вважаються: 1) ті, хто своєю поведінкою, або своїми зв’язками, або своїми промовами чи творами виявляють себе прихильниками тиранії та ворогами свободи; 2) ті, хто не зможуть ... довести законність своїх засобів до існування і виконання громадянських обов’язків; 3) ті, яким було відмовлено у видачі свідоцтв про благонадійність; 4) ті, ... які не проявляли постійно своєї відданості революції».
Міркуємо і діємо!
1. Послуговуючись доступними словниками, дізнайтеся значення поняття «терор». У чому сутність якобінського терору? 2. Прочитайте уривок із «Декрету про підозрілих». Кого якобінці називали «підозрілими»? Як до таких ставилися? Чому їх переслідували й карали? 3. Чи узгоджуються поняття «республіка» і «терор»? Чи можна Францію періоду правління якобінців уважати республікою?
3.3. Як відбувалася «термідоріанська реакція»? Чим завершилася Французька революція?
Наступні події Французької революції історики називають «термідоріанською реакцією». (Реакція — це дії, що виникають у відповідь.) Якобінський клуб розігнали, «Декрет про підозрілих» скасували, винних (реальних і вигаданих) у зловживанні владою чи терорі покарали. Водночас Франція залишалася республікою. Чергова Конституція 1795 р. гарантувала, що законодавча влада належатиме Законодавчому корпусу, а управління країною — Директорії в складі п’яти осіб, яким підпорядковувалися міністри. «Термідоріанці» залишили чинними документи про продаж конфіскованих у дворян і церкви земель. Водночас вони намагалися примиритися із прихильниками монархії та дарували амністію (звільнення від покарання) повсталим у Вандеї. Коли ж симпатики Бурбонів підняли «бунт» у Парижі, «термідоріанці» звернулися до «сильної руки» — генерала Наполеона Бонапарта. Своїми рішучими діями проти роялістів він заслужив чималу популярність серед мешканців французької столиці.
«Свобода або Смерть» («Геній Франції між Свободою або Смертю»), художник Жан-Батист Реньо, 1795 р.
У зовнішніх справах Директорія, яка спиралася переважно на банкірів та промисловців, змінила воєнну тактику. Якщо раніше французи оборонялися, то, захопивши владу, «термідоріанці» перейшли в наступ. У 1796 р. Наполеон Бонапарт, командуючи вишколеним військом, вдало завершив Італійський похід. У результаті Сардинське королівство стало васалом Франції, а впливи Австрії у Північній Італії значно зменшилися. Як наслідок, припинила існування перша антифранцузька ліга. Опісля, у 1798 р., бажаючи підірвати міць Великої Британії, наполеонівська армія висадилася в Єгипті, де здобула кілька важливих перемог. Проте англійська ескадра адмірала Гораціо Нельсона розгромила французький флот у битві біля мису Абукір. Водночас, налякані успіхами другої антифранцузької ліги (куди увійшли Велика Британія, Австрія, Російська, Османська імперії та інші країни), лідери Директорії відкликали Наполеона Бонапарта до Парижа.
Передбачливий полководець, відчувши вдалий момент, не забарився скористатися ним. 9 листопада 1799 р. (за революційним календарем — 18 брюмера VIII року Республіки) у столиці Франції оголосили надзвичайний стан. Влада перейшла до консульства в складі трьох консулів: військовика Наполеона Бонапарта, науковця Еммануеля-Жозефа Сієса, політика Роже Дюко. Так закінчилася Французька революція.
Міркуємо і діємо!
1. З уроків хімії вам відоме слово «реакція». Чим відрізняється його значення в контексті подій, що відбулися після «термідоріанського перевороту»? 2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, віднайдіть зв’язок між Єгипетським походом Наполеона Бонапарта та розшифруванням давньоєгипетських ієрогліфів. Згадайте з історії Стародавнього світу, що вам про це відомо. 3. Об’єднайтеся в групи. Обговоріть історичне значення Французької революції. Поясніть назву картини Жана-Батиста Реньо.
У той час, коли у світі... |
Тоді на теренах України... |
22 вересня 1792 р. — проголошення Франції республікою 9 листопада 1799 р. — формування консульства, закінчення Французької революції |
1792 р. — започаткування переселення чорноморських козаків на Кубань 1798 р. — видання перших частин поеми Івана Котляревського «Енеїда», чим започатковано сучасну українську літературну мову |
Додаткова інформація та ілюстрації:
https://is.gd/NWhFxM
3.1. Особливості революційного календаря.
Пізнавальна гра:
https://learningapps.org/watch?v=p1erx6nc521
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.
2. Поясніть, як ви розумієте гасла: «Нація. Закон. Король», «Свобода. Рівність. Братерство». Чому перше виявилося девізом конституційної монархії, а друге — республіки у Франції? Обміркуйте в парах.
3. А. Продовжте укладання хронологічно-тематичної таблиці «Французька революція і наполеонівські війни». Використовуючи таблицю, обчисліть тривалість Французької революції та періоду республіки у Франції. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про Італійський та Єгипетський походи Наполеона Бонапарта.
4. Об’єднайтеся в групи і дослідіть, чи заходи якобінців відповідали принципам «Декларації прав людини і громадянина». Створіть групове письмове есе «Права людини і громадянина в якобінській Франції». Зачитайте ваш витвір у класі.
5. З’ясуйте у вчительки / вчителя (чи з книжок у бібліотеці) і поясніть значення усталеного вислову: «Революції, як бог Сатурн, поїдають своїх дітей». Яких «дітей» з’їла Французька революція? Наведіть приклади.
6. «Пристрій», за допомогою якого стратили Луї XVI, ще з початку XIV ст. використовували в деяких країнах Європи. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся його назву та міфи, що пов’язані з ним.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України