Всесвітня історія. 9 клас. Васильків

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 10. Об’єднання Італії та Німеччини

Чи знаєте ви, що...

..... видатний український хірург Микола Пирогов у жовтні 1862 р. на прохання студентства приїжджав до міста Спеція (Італія), щоб оглянути пораненого Джузеппе Гарібальді;

..... видатна українська письменниця Марко Вовчок, яка досконало знала німецьку мову, в 1867 р. співпереклала унікальну працю німецького вченого Альфреда Едмунда Брема «Життя тварин», що для наступних поколінь стала кращим посібником із зоології.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Карбонарії — (від латинського слова «карбонаро» — «вугляр»); в Італії в 1807-1832 рр. — учасники таємного товариства, які домагалися національної єдності та незалежності країни.

10.1. Якими були країни Апеннінського півострова в першій половині XIX ст.?

Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. наполеонівське військо захоплювало італійські держави одну за одною. Впроваджені французами республіканські порядки помітно послаблювали «старий» устрій, міць католицької церкви та сприяли зростанню національної свідомості італійців. Водночас, утворення єдиної Італії не входило в плани Наполеона І Бонапарта. Після поразки Франції і рішень Віденського конгресу на Апеннінському півострові відновилися 8 держав: Неаполітанське (Королівство обох Сицилій), Сардинське та Ломбардо-Венеційське королівства, Папська область, герцогства Модена, Парма, Лукка і Тоскана. Їхні економіки занепадали. Сільськогосподарський Південь відставав від промислової Півночі. До того ж після невдач французів на італійських теренах зросли впливи Австрійської імперії, до складу якої увійшло Ломбардо-Венеційське королівство.

Патріотично налаштовані італійці розпочали Рісорджименто — рух за об’єднання країни та її звільнення з-під іноземного панування. Упродовж 1815-1831 рр. його очолили карбонарії. Чіткого плану дій у них, однак, не було. Деякі воліли вдатися до збройного повстання всередині, інші вбачали небезпеку в іноземцях, тому скеровували свої сили на боротьбу з Габсбургами. У 1820 р. карбонарії спровокували повстання в Неаполітанському королівстві, унаслідок чого його правитель Фердинанд І «добровільно» дозволив Конституцію. Схожого успіху досягли в Сардинському королівстві. Проте військове втручання Австрії завдало поразки карбонаріям та їхнім прихильникам.

Джузеппе Мадзіні, фотограф Доменіко Лама, до 1872 р.

Джузеппе Гарібальді, фотограф невідомий, 1866 р.

Камілло Бенсо ді Кавур, художник Антоніо Чізері, до 1891 р.

Віктор Еммануїл ІІ, художник Джузеппе Уголіні, до 1897 р.

У 1848 р. заворушення розпочалися на Сицилії. Звідти перекинулися до Модени, Тоскани, Венеції і навіть Папської області. Під тиском повсталих ухвалювали конституції, що передбачали скликання парламентів і проголошення республік. Владу у Вічному Місті перехопив Джузеппе Мадзіні — поет, політик, патріот, який самовіддано обстоював республіканські ідеали, займався організацією збройної боротьби із завойовниками. Вигнанець Папа Римський закликав на допомогу французькі війська. У 1849 р. Римська республіка, за яку героїчно боролися повстанці під командуванням Джузеппе Гарібальді, одного з вождів Рісорджименто, впала. Австрійці після кількох невдач відновили «старий порядок», повернувши Ломбардо-Венецію і Тоскану.

Міркуємо і діємо!

1. Послуговуючись малою, з’ясуйте, які держави існували на території Апеннінського півострова та прилеглих островах. Кому вони належали в першій половині XIX ст.? 2. Назвіть спільності й відмінності між масонськими ложами й товариством карбонаріїв в Італії. 3. Якої проблеми не розв’язала «весна народів» в італійських землях?

10.2. Яку роль відіграв П'ємонт в об'єднанні Італії?

Найпотужнішою державою Апеннінського півострова вважалося Сардинське королівство із П’ємонтом — промисловим регіоном, який за розвитком випереджав сусідів. Представник Савойської династії Віктор Еммануїл II (1820-1878) довірив управління ліберальним урядовцям, серед яких вирізнявся граф Камілло Кавур. Аристократ від народження, він добре знав особливості тодішнього господарювання. Закликаючи до об’єднання Італії дипломатичними способами, він основну увагу приділяв розбудові П’ємонту. Упродовж 1850-х рр. в регіоні з’явилися залізниці та сучасні порти, після прокладання зрошувальних каналів збільшилися врожаї. Також Камілло Кавур зміцнив міжнародний статус Сардинії, в 1858 р. уклавши таємний договір із Францією, спрямований проти Австрії.

«Битва при Сольферіно», художник Карло Боссолі, 1859 р.

«Італія», художник Вільям Харві, із ескізів 14-річної Ліліан Ланкастер, 1869 р.

Наступного року розпочалась австрійсько-сардинська війна. У кількох зіткненнях австрійці зазнали поразок. Зокрема, в битві біля міста Маджента вони втратили вбитими, пораненими та полоненими близько 10 тис (проти 3-4 тис. у союзників). У березні 1860 р. Модена, Парма, Тоскана та Феррара висловилися за злуку із Сардинським королівством. На Сицилію з тисячею вірних воїнів («червоносорочників») висадився Джузеппе Гарібальді. Розладнана влада Королівства обох Сицилій не змогла впоратися з авторитетним діячем, тому в жовтні того ж року сицілійці теж оголосили про приєднання до Сардинії. Взимку 1862 р. скликали загальноіталійський парламент, який оголосив Віктора Еммануїла II королем, а державу проголосив конституційною монархією.

Поза владою монарха залишалися Венеція та Папська область. Щоб їх приєднати, Італія уклала союз із Пруссією й 1866 р. розпочала проти Австрійської імперії нову війну. Хоча армія новоствореного королівства зазнала відчутних поразок, Пруссія, яка прийняла на себе основний воєнний тягар, розбила головні сили австрійців. Унаслідок укладеного миру до Італії увійшла Венеція. Так само Пруссія мимоволі допомогла італійцям опанувати Рим — у 1870 р. в ході бойових дій французько-прусської війни з міста вивели французький гарнізон. «Беззахисну» Папську область ліквідували. Рісорджименто завершилося. Місто Рим у 1871 році набуло статусу столиці Італійського королівства.

Міркуємо і діємо!

1. Історик Михайло Грушевський та інші називали Східну Галичину «українським П’ємонтом». Поясніть походження і сутність такого порівняння. 2. Розгляньте картину Карло Боссолі. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про перебіг і значення битви біля Сольферіно. 3. Яку роль відіграв Джузеппе Гарібальді в об’єднанні Італії? Розгляньте карикатурне зображення Італії. Хто з історичних діячів уособлює державу? В чому символізм інших елементів малюнка?

10.3. Як об'єднувалася Німеччина?

У ході наполеонівських війн припинила існування Священна Римська імперія. Згідно з рішеннями Віденського конгресу, замість неї утворили Німецький Союз. Він, як уважали, мав залишатися роздробленим (складатися з 35 монархій та чотирьох вільних міст). Майже всі вони вирізнялися високим рівнем економіки. Промислові підприємства, залізниці, сільське господарство забезпечували добробут населення. Щоби рухатися вперед, країні бракувало єдності. Німецькі мислителі розвинули уявлення про «особливий шлях» своєї батьківщини. Говорячи про співвітчизників як про один народ, вони вірили, що об’єднання здійсниться найближчим часом.

У середині XIX ст. обирали між двома шляхами створення цілісної держави. Перший — «великонімецький» — довкола Австрійської імперії. Другий — «малонімецький» — довкола Пруссії. Ініціатива перебувала в руках прусських монархів, які навіть декларували конституційні принципи управління. У 1859 р. буржуазія північно-німецьких держав утворила політичну організацію Національний союз, що обрав «малонімецький» шлях. Водночас, дворяни Півдня (насамперед Баварії) ухилялися від співпраці та вірили в Австрію. Для збереження прусського лідерства король Вільгельм І (1861-1888) вимагав видатків для армії, але наштовхнувся на опір парламентарів. Щоби «переконати» їх, у 1862 р. на посаду канцлера (голови уряду) призначено досвідченого і жорсткого Отто фон Бісмарка (1815-1898). Спираючись на поліцейських та військових, він поборов спротив ландтагу. У зовнішній політиці «залізний канцлер», як його назвали згодом, провокував воєнні конфлікти. Спочатку прусси з австрійцями здолали Данію, що володіла герцогствами Шлезвіг і Гольштейн. Коли ж це вдалося, Пруссія в союзі з Італією виступила проти Австрії. В липні 1866 р. в битві біля селища Садова (в сучасній Чехії) австрійська армія зазнала нищівної поразки від прусського війська. За умовами Празького миру, династія Габсбургів відмовлялася від панування над німецькими державами.

«Майбутнє Німеччини...», карикатурист Едуард Фукс, 1870 р.

«Наполеон ІІІ і Отто фон Бісмарк після битви біля Седана 1870 року», художник Вільгельм Камфаузен, 1878 р.

У 1867 р. утворився Північнонімецький Союз. Згодом до нього примусом долучили південні католицькі землі Баварію, Вюртемберг, Баден, Гессен-Дармштадт. Відповідно до Конституції, виконавча влада належала спадковому президентові — Вільгельму І (та його наступникам). На основі загального виборчого права чоловіки обирали парламент — бундестаг (верхню палату) та рейхстаг (нижню палату). Бажаючи утвердити німецьку міць у Європі, здолавши останню конкурентку, Отто фон Бісмарк «підштовхнув» до війни Францію. Війна 1870-1871 рр. завершилася цілковитою перемогою Пруссії. Ще до укладання миру, 18 січня 1871 р. у Дзеркальній залі Версальського палацу переможці проголосили Німецьку імперію. Кайзером (імператором) ставав прусський король Вільгельм І. Його владу обмежувала Конституція, а землі підпорядковувалися на федеративних правах.

«Пруссія» та «Німеччина», художник Вільям Харві, із ескізів 14-річної Ліліан Ланкастер, 1869 р.

«Проголошення Німецької імперії», художник Антон фон Вернер, 1882 р.

Міркуємо і діємо!

1. Послуговуючись малою, з’ясуйте, які держави існували на території Німеччини на початку XIX ст. 2. Чому із двох шляхів об’єднання німці обрали «прусський»? 3. 30 вересня 1862 р. канцлер Отто фон Бісмарк виступив із промовою, в якій, зокрема, сказав: «Великі питання вирішуватимуться не розмовами і резолюціями, а залізом і кров’ю». Як ви розумієте значення цих слів? Чи стали вони гаслом об’єднання Німеччини?

У той час, коли у світі...

Тоді на теренах України...

20 вересня 1870 р. — завершення об’єднання Італії

18 січня 1871 р. — проголошення об’єднаної Німецької імперії

1870 р. — заснування москвофілами політично-громадської організації Руська рада в Галичині

1873 р. — заснування Літературного товариства імені Тараса Шевченка в місті Львів, товариства Нестора-літописця в місті Київ

Додаткова інформація та ілюстрації:

https://is.gd/A8pAzw

10.1. Витяги з Конституційної хартії Прусського королівства 1850 р.

Корисна гра:

https://learningapps.org/watch?v=p4p2awpaj21

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «карбонарії». Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь, які організації карбонаріїв діяли в Галичині.

3. А. Складіть і запишіть у зошит хронологічну задачу, де з’ясуйте, в якому році італійці відзначали 150-ліття об’єднання країни. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про об'єднання: 1) Італії; 2) Німеччини.

4. Проаналізуйте передумови і наслідки об'єднань Італії та Німеччини. Визначте спільності та відмінності. Подискутуйте в групах.

5. Оцініть історичне значення вчинків Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка. Кого і чому прозивали «майстром лисячої політики», «шпагою італійського об'єднання», «залізним канцлером»?

6. Послуговуючись різновидовими джерелами інформації, укладіть історичний портрет Джузеппе Гарібальді чи Отто фон Бісмарка (на вибір). Підготуйте невелику (із 2-3-х слайдів) презентацію та продемонструйте її в класі.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.