Всесвітня історія. 7 клас. Васильків
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 4. Арабський халіфат
Чи знаєте ви, що...
- ... Ісус Христос є одним із найбільших пророків в ісламі;
- ... сьогодні українці послуговуються цифрами, які араби перейняли в індійців та по-своєму вдосконалили?
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:
Іслам — від арабського слова, що в перекладі означає «смиренність, покірність [богові]»; одна зі світових релігій, що сформувалася в Аравії у першій третині VII ст.
Коран — від арабського слова, що в перекладі означає «декламація, читання вголос»; священна книга мусульман, де містяться основні релігійні норми, правила та пророцтва.
Халіфат — від арабського слова, що в перекладі означає «спадкоємець, представник»; держава, очолювана халіфом; у мусульманських країнах система правління, коли влада належить релігійним діячам.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/RV2k4U
- QR 4.1. Як читати і розуміти арабське ім’я?
- QR 4.2. У чому таємниця успіхів арабського війська?
- QR 4.3. Араби у пошуках філософського каменя.
- QR 4.4. Арабські мандрівники.
- QR 4.5. Чому Арабський халіфат припинив існування?
4.1. Якими були природно-географічні умови в Аравії?
Аравійський півострів — найбільший в Азії. Із заходу його омивають хвилі Червоного моря, зі сходу — води Перської та Оманської заток, а з півдня — Аденська затока й Аравійське море. Півострів поєднує кілька великих регіонів, що різняться природними умовами.
Південна Аравія (або Ємен) віддавна славилася родючими ґрунтами, багатими рослинністю. Там також мешкали численні тварини: верблюди, антилопи, газелі, тигри, леви, гієни, вовки, лиси, зайці, віслюки, страуси тощо. Місцеві жителі займалися поливним землеробством, виготовляли ладан (пахощі, які отримували, переробляючи смолу дерев), що його дотепер використовують під час релігійних обрядів. У прибережному гірському регіоні — Омані — розкинулися зручні затоки, завдяки яким велася торгівля. Західна Аравія (або Хіджаз) розташована на північному узбережжі Червоного моря. Землі там бідні, без річок, тому сільським господарством займалися лише довкола невеликих оаз. Натомість здебільшого ловили рибу, добували корали, які годилися для ювелірних виробів і прикрас. Решта півострова — це величезна Аравійська пустеля, де вдень температура подекуди могла сягати +60° С, а вночі спадала аж до заморозків.
Попри все, Аравію не варто вважати бідною. Там вирощували лікарські та пряні рослини — алое, корицю, шафран. У гірських місцевостях залягали поклади золота, срібла, заліза, міді, свинцю, білого мармуру. Розгалужені караванні шляхи з’єднували її з Китаєм, Індією та Африкою.
Думаємо і діємо!
1. Покажіть на мані територію Аравійського півострова. Із якими тогочасними країнами він сусідив? 2. Що ви знали і що дізналися про природні умови та клімат цієї частини Азії? 3. Як впливали такі умови на заняття мешканців Аравійського півострова?
4.2. Хто такі араби, як вони жили і в що вірили?
Араби належали до семітських народів. На півночі півострова жили напівкочівники — бедуїни («жителі пустелі»). Вони приручили верблюдів (ця тварина може зовсім не пити впродовж п’яти днів і при цьому перевезти до 300 кг вантажу), що давало змогу вільно пересуватися пустелею, грабувати каравани або силою стягувати мито з купців. Окрім того, бедуїни плекали велику рогату худобу, віслюків, мулів, коней (породистих і надзвичайно дорогих скакунів), торгували виробами зі шкіри. Зазвичай одягалися в сорочки з довгими рукавами та розстібні плащі, голову пов’язували хустиною. Харчувалися м’ясом, верблюдячим молоком, прісними коржами з проса або ячменю та фініками. Жінки вбиралися майже так само, як і чоловіки, але носили багато прикрас, користувалися косметикою.
Торговий караван, європейська мініатюра, XIV ст.
Південні араби — єменіти — надавали перевагу осілому господарюванню. На відміну від північних братів, які ночували в пустелі у наметах, вони мешкали в печерах або зводили кам’яні чи глиняні хатини з гостроверхими солом’яними дахами. Споживали зернові каші, молоко, сир, зелень, гарбузи, моркву, огірки, дині, фініки, м’ясо (баранину та яловичину), рибу, фрукти, прянощі. Одягали запнуті спідниці та пов’язки на голови. Жінки ходили в темних покривалах поверх суконь вільного крою.
Араби, особливо бедуїни, вирізнялися міцними сімейними, родинними і клановими зв’язками, адже самотня людина не могла вижити в пустелі. Намагалися не ворогувати, хоча вроджені гордість та войовничість призводили до конфліктів. їх загострювало й традиційне багатобожжя. Із поодинокими християнами, іудеями уживалися численні сповідники язичницьких культів. Релігійним центром вважалася Мекка — найзаможніше місто в Хіджазі. Там розташована священна Кааба («куб») — споруда, куди вмурували Чорний камінь — метеорит. Його оточували сотні ідолів. Молитися до Кааби приходили з різних куточків півострова.
Думаємо і діємо!
1. Чому араби гуртувалися особливо міцними сімейними, родинними й клановими зв’язками? 2. Розгляньте мініатюру «Торговий караван». Як європейці уявляли арабських купців? Якими товарами вони торгували? Яких тварин використовували для пересування? Як одягалися? 3. Багато середньовічних народів, як-от готи до IV ст., араби і слов’яни до VII ст., сповідували язичництво. Як ви вважаєте, чому вони згодом прийняли єдинобожжя? Які внутрішні й зовнішні чинники цьому сприяли?
4.3. Що таке іслам і хто такий пророк Мухаммад?
Араби Півдня неодноразово пробували створити власні держави. Ті невдалі спроби призвели до того, що південні єменіти поступово переймали північний спосіб життя. Притаманні їм заняття, поливне землеробство й торгівля геть занепали. Проте, коли здавалося, що вони так і залишаться поза цивілізацією, знайшлася людина, яка змінила їхнє подальше існування. У місті Мекка в знатній сім’ї народився Мухаммад ібн Абдаллах (570-632). Він рано осиротів, тому, щоб вижити, пас овець свого дядька. Пізніше працював караванником у заможної вдови Хадіджі, з якою одружився, перебравши її багатство. Тривалі подорожі, спілкування з християнами Сирії та іудеями Палестини укріпили в ньому віру в єдиного бога. Близько 610 р. Мухаммаду почали з’являтися божественні видіння, під впливом яких він проповідував свої релігійні погляди. Першими в них увірували дружина й родичі. Нову релігію назвали ісламом, а її прихильників — мусульманами («відданими ісламу»).
Язичники зустріли проповіді Мухаммада вороже. Він вимушено переселився в місто Ясріб, де до його одкровень поставилися прихильно. Згодом Ясріб перейменували в Медину («місто пророка»). Там відкрили перший храм — мечеть, взялися проводити богослужіння. 622 р. став роком «хіджри» («переселення»), відтоді мусульмани ведуть своє літочислення.
Навернувши мединців, Мухаммад зініціював війну проти Мекки. Частина містян стали на його бік, решта — здалися. Від ідолів очистили Каабу. Чорний камінь перетворили на культову святиню. Під вплив ісламу невдовзі піддалися кочові племена. Як наслідок, на території Аравії утворилася потужна країна, об’єднана релігією та владою.
Нова релігія — іслам — накладала на вірян певні обов’язки. Серед них: шанувати єдиного бога Аллаха й вірити в місійну роль Мухаммада; молитися (здійснювати намаз) п’ять разів на день; дотримуватися посту впродовж місяця рамадану (навесні); не красти, не пити вина, не їсти свинини, не утримувати мусульман у рабстві і платити «податок на бідних» (п’яту частину від прибутку); хоча б раз у житті здійснити паломництво (хадж) до святих місць — Медини і Мекки.
Пророк Мухаммад навертає перших послідовників, перська мініатюра, XIII ст.
Думаємо і діємо!
1. Чому араби опиралися наверненню в іслам? Якими були наслідки ісламізації арабів? 2. Розгляньте зображення арабів, що слухають проповідь Мухаммада. Як художник змалював їхній вигляд, настрій, емоції? Якими були правила нової релігії? 3. Чому місто Мекка стало святим для мусульман?
4.4. Яка історія Арабського халіфату?
У 632 р. після смерті Мухаммада створену ним державу очолили халіфи («намісники» пророка). Найвпливовішими виявилися представники родини Омейядів (644-750), відомі знатністю та багатствами. У VII ст. з їхньої ініціативи написано Коран, де зафіксовано одкровення Мухаммада, що їх віряни завчають напам’ять. Пізніше уклали Сунну — офіційну біографію пророка з описом його життя і вчинків. Свої зусилля Омейяди спрямували на завойовницькі походи. Мусульмани називали язичників «невірними». Тому для захисту і поширення ісламу успішно використано джихад («священну війну»). Водночас, чи не першими під удар потрапили Візантійська та Перська імперії. Араби захопили стародавню столицю Персії Ктесифон уже 637 р., а пізніше Межиріччя, Єгипет, Палестину, Сирію, усю Північну Африку.
У 709 р., скориставшись внутрішніми чварами у Вестготському королівстві, араби проникли на Піренейський півострів і за кілька років завоювали його. Далі вирушили в Галлію. (Лише в 732 р. франкський король Карл Мартелл завдав їм поразки у битві поблизу міста Пуатьє.) На сході мусульмани досягли Індії та Китаю.
Унаслідок тривалих воєн утворилася величезна держава — Арабський халіфат зі столицею у місті Дамаск. Державу очолював халіф, який мав необмежену владу. Уже від VIII-IX ст. важливою стала посада радника — візира. Він оберігав печатку, керував військом та чиновниками, за відсутності верховного володаря виконував його обов’язки. У провінціях правили еміри. їх підвладність халіфу здебільшого обмежувалася сплатою данини. Еміри призначали хакімів, які управляли дрібнішими територіями. На захоплених землях Омейяди засновували нові міста. Крім того, зводили лікарні та притулки для хворих і немічних, дбали про торговців, підтримували науку й мистецтво. Воднораз при їхніх дворах набували популярності заборонені ісламом музика, танці та забави. Халіфи з найближчими поплічниками не соромилися порушувати пости й харчові заборони, а їхні родичі грабували провінції, брали хабарі.
У 750 р. владу перехопила династія Абассидів (750-1258), нащадки Аббаса, дядька пророка Мухаммада. Столицю перенесли в місто Багдад. Проте не всі визнали нову династію. Від халіфату відкололися Північно-Західна Африка та Іспанія. Уже від Х-ХІ ст. Абассиди потрапили в залежність від сусідніх народів, а в 1258 р. монголи завдали останнього удару арабській державі. Цікаво, що в Х-ХІІ ст. їй загрожували руси. Їхні походи на Каспій відбувалися довший час, навіть ніж військові експедиції проти Ромейської імперії. Русів цікавили товари купців, які жили у містах на узбережжі Каспійського моря. За повідомленнями мусульманських авторів, чи не всі ці походи проти арабів завершувалися невдало.
Думаємо і діємо!
1. Визначте наслідки арабської експансії для народів Європи та Азії. 2. Унаслідок яких подій занепав Арабський халіфат? 3. Чому лише після навернення в іслам араби змогли створити державу?
4.5. Як розвивалася арабсько-мусульманська культура?
У IX ст. потужним науковим осередком Арабського халіфату став Багдад. У місті була лікарня, де медики застосовували грецькі, перські, індійські досягнення в лікуванні хворих. Місто також могло похвалитися обсерваторією, в якій працювали десятки астрономів та математиків. Слава про них сягала за межі держави. Наприклад, Аль-Хорезмі доклався до розвитку алгебри. Ще в XI ст. знавець зоряного неба Аль-Біруні припустив, що Земля обертається довкола Сонця, а не навпаки.
Твори античних істориків та філософів переписували і вивчали спочатку саме араби. Майже мільйон релігійних і світських текстів вміщувала Багдадська бібліотека. Але вона була далеко не єдиною у країні. Каїрські володарі вихвалялися книгозбірнею в 600 тис. томів, а в мусульманській Іспанії, у провінції Кордова, зберігалося 400 тис. книг. Досягти таких рекордів удалося завдяки паперу, секрет виготовлення якого араби дізналися від полонених китайців у середині VIII ст. При мечетях (мусульманських храмах) закладали медресе — вищі богословські школи. Набула розквіту література. Поети оспівували побут та воєнні звитяги, складали повчальні байки про дивовижні пригоди, вправних і спритних героїв. Найпопулярніші казки ввійшли до збірки «Тисяча й одна ніч», які легендарна Шахразада начебто колись переповідала своєму чоловікові.
Лікар відвідує пацієнта, мініатюра, XIV ст.
Механічний годинник на слоні, арабська мініатюра, XIV ст.
Пояснення фаз Місяця, мініатюра з трактату Аль-Біруні, X ст.
Арабська карта світу, XII ст.
Розквітла будівельна справа. Вулиці новопосталих міст вимощували, встановлювали ліхтарі для нічного освітлення, про що навіть не мріяли в тогочасних брудних містечках Європи. Стіни помпезних палаців прикрашали орнаментами. Іслам забороняє зображувати людські фігури та обличчя, тому для декоративного оздоблення використовували рослинні узори, де-не-де поєднуючи їх із в’яззю особливого письма. Шанобливо ставлячись до води, араби навчилися облаштовувати власні двори фонтанами і виготовляти справжні дива — водяні механічні годинники.
Думаємо і діємо!
1. Розгляньте ілюстрації до параграфа. Підготуйте невеликі розповіді про найвідоміші винаходи та досягнення арабів у науках і мистецтвах. 2. Які з досягнень арабів поповнили світову скарбницю? 3. Що від арабів запозичили українці?
Ще раз про головне
Перевірте себе!
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:
Коли ____ ? Що ____ ? Хто ____ ? Де ____ ? Звідки ми можемо дізнатися про ____ ? Чому ____ ? Як ____ ? Який результат ____ ? Запропонуйте свої запитання однокласникам.
2. Доберіть два-три синоніми до слова «експансія». Закінчте речення: «У мусульман — Коран, у християн — ____ ». Упорядкуйте слова, що називають світові релігії, у хронологічній послідовності їх виникнення: іслам, буддизм, християнство. Скажіть одним словом «намісник пророка».
3. А. Чи міг би візантієць, який проживав у період правління Юстиніана І, слухати проповіді Мухаммада? Б. Чи міг би франк, який проживав у період правління Карла Великого, брати участь у битві біля міста Пуатьє? В. Скільки років Арабським халіфатом правили династії Омейядів, Аббасидів? Г. Покажіть на мапі напрямки завойовницьких походів арабів та території, приєднані в результаті тих завоювань.
4. Схарактеризуйте організацію влади в перших Арабських халіфатах.
5. Яка із десяти заповідей, що їх дотримуються християни, відповідає такому припису ісламу: «Немає ніякого божества, крім Аллаха, і Мухаммад — посланник Аллаха»? Поясніть свої міркування.
6. Сучасні українці послуговуються цифрами, що їх називають арабськими. Дослідіть їх історію, використовуючи пошуковий сервіс «Ґугл». Доберіть для свого повідомлення дві-три ілюстрації.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України