Всесвітня історія. 7 клас. Васильків

§ 3. Візантійська імперія

Чи знаєте ви, що...

• ... ім’я «Василь» походить від грецького слова «василевс» та означає «цар»;
• ... частина воїнів київського князя Аскольда охрестилися у 860 р.?

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Експансія — від латинського слова «експансіо», що означає «розширення», «розповсюдження»; розширення, розповсюдження чийогось панування чи впливу за межі яких-небудь початкових територій, що здійснюється мирним або воєнним способами.

Додаткова інформація з теми

https://is.gd/qdh4Sy

• QR 3.1. Візантійське суспільство

3.1. Коли і як постала Візантійська імперія та хто правив нею?

Історики доводять — Візантійська імперія з’явилася в травні 330 р. Саме тоді імператор Константин І Великин «освятив», цікаво, що за язичницьким обрядом, нове місто — Константинополь. Його звели на узбережжі протоки Боспор замість колишнього поселення Візантій, від чого й утворилася однойменна назва держави. Тим часом стародавній Рим, знесилений нечесністю у владі та війнами, поступово втрачав провідне становище. Уже в 395 р., як вам відомо, Римська імперія розпалася на Східну (зі столицею у Константинополі) та Західну. Східна частина йменувалася Ромейською (тобто Римською), згодом (у XVI ст.) — Візантійською. Її мешканці — ромеями, рідко — візантійцями, спілкувалися вони багатьма мовами, хоча державною була грецька. Територія країни спочатку охоплювала Балканський півострів, Малу Азію, Єгипет, Сирію, Палестину, Месопотамію, Закавказзя, Середземноморські острови (зокрема, Крит та Кіпр), але надалі розпросторювалася завдяки невпинній експансії у віддалені регіони Європи, Азії, Північної Африки.

Систему правління Візантійська імперія запозичила з античності. Першість належала імператорові, якого звали василевсом (у перекладі з грецької — «царем»). Йому належала найвища влада, його вказівки сприймали як закони, а поява на людях перетворювалася у справжнє дійство. Йому корилися всі піддані. Навіть визначні полководці, керівники великих провінцій, багаті та впливові чиновники визнавали себе «рабами» імператора. Він спирався на численних урядовців та могутнє військо. Уважалося, що василевс правив із волі Бога, а тому християнська церква помітно впливала на життя візантійців.

Міцність такої системи часто залежала від особистих якостей правителів. Якщо вони виявлялися слабовільними, держава потрапляла в складні ситуації. Величезні простори, різноманіття населення, відсутність порядку успадкування престолу, інтриги й незгоди, військові заколоти призводили до політичної нестабільності. Тому періоди піднесення змінювалися періодами занепаду.

Думаємо і діємо!

1. Покажіть на мані, як розширювалася територія Візантійської імперії. Чи сусідила вона із теренами сучасної України? Що спільного і що відмінного між експансією та колонізацією? 2. Як здійснювалося правління у Візантії? 3. Згадайте, які події світової історії відбувалися одночасно зі становленням Візантійської імперії? Позначте їх синхронність на лінїї/стрічці/шкалі часу.

3.2. Як розвивалася Візантійська імперія в роки правління Юстиніана?

Першого злету могутності Візантійська імперія досягла за Юстиніана І (527-565). Дослідники вважають, що цей імператор мав слов’янське коріння. Його дядько Юстин І, досвідчений і завзятий воїн, очолив країну внаслідок палацового перевороту. Не маючи дітей, усиновив племінника, дав йому гарну освіту, загалом готував до майбутнього передання влади. Як наслідок, Юстиніан І володів кількома мовами, розумів придворну службу та те, як діяло державне управління. У побуті він поводився по-простому, не їв м’яса, не вживав алкоголю, легко знаходив спільну мову з людьми, багато працював. Про нього навіть писали, що він — «імператор, який ніколи не спить», адже вночі блукав численними залами власного палацу, обмірковуючи закони та складні щоденні проблеми.

Імператриця Феодора, мозаїка з базиліки Сан-Вітале у місті Равенна, VI ст.

Від початку правління Юстиніан І поставив за мету відродити велич імперії, об’єднати її, посилити роль християнства. Для цього він опирався на енергійних і талановитих помічників. Із-поміж близьких найвпливовішою була його дружина Феодора. Вона вирізнялася вродою, мала винахідливий і практичний розум, теж чудово розумілася на людях. Коли в Константинополі в 532 р. спалахнуло народне повстання «Ніка» («Перемога»), її думка вплинула на чоловікову, який усмирив бунтівників. Водночас її любов до розкошів обтяжувала державну скарбницю. Наприклад, для Феодори утримували флот, а під час мандрівок її могли супроводжувати чотири тисячі людей обслуги!

Правове життя Візантійської імперії визначав збірник законів «Зведення цивільного права» («Кодекс Юстиніана»), його принципи донині є основою цивільного законодавства більшості країн Європи. Юстиніан І дбав про укріплення прикордонних фортець, прокладання доріг, за його наказом будівельники викопували криниці, зводили мости через гірські ріки, упорядковували міські водогони. Однак активна зовнішня політика поглинала колосальні ресурси.

Думаємо і діємо!

1. Покажіть на мат територію Візантійської імперії в період правління Юстиніана І. 2. Які заходи провів імператор Юстиніан І для укріплення держави? 3. Чому правителі Франкського королівства та Візантійської імперії намагалися створювати закони для своїх підданих? «Салічна правда» і «Зведення цивільного права» — писані збірники. Про що свідчить такий факт?

3.3. Як розвивалася Візантійська імперія в роки правління Македонської династії та за Комнінів?

Після впокоєння Юстиніана І Візантія поступово втратила чимало володінь. Особливо дошкуляли вторгнення іноземних народів — арабів та слов ‘ян. Упродовж VII ст. араби відібрали Сирію, Месопотамію, Вірменію та Північну Африку. Доволі болючою виявилася втрата Єгипту, житниці імперії, звідки вона отримувала цінні надходження. Слов’яни, зокрема анти, перейшовши річку Дунай, загрожували Балканському півострову і неодноразово з’являлися під стінами Константинополя. Зрештою, вони оселилися на півночі Балканського півострова. Окрім того, на початку VIII ст. імперію ослабила внутрішня криза, зумовлена рухом іконоборців. Влада, вишукуючи грошей для продовження воєн, посягнула на церковні багатства. Заборонила поклонятися іконам, пояснюючи віруючим, що вшановувати потрібно Бога, а не його зображення. Незгодних суворо карали. Зважаючи на те, що таким рішенням противилися насамперед монахи та церковні очільники, їхнє майно та землі відбирали. Протистояння між іконоборцями й іконошанувальниками тривало понад століття. Зрештою ікони повернули до монастирів і церков, також їм відшкодували частину збитків. Суспільство нібито заспокоїлося.

У наступні роки становище потрохи поліпшувалося. Для цього правителі докладали чимало зусиль. Насамперед вони заопікувалися військом. Василевсам все-таки вдавалося утримувати добре вишколену армію з вільних селян та потужний флот. Частково завдяки цьому, починаючи із середини IX ст. Візантія вступила у «квітучий» період, пов’язаний із правлінням Македонської династії (867-1056).

Зокрема, Василій І Македонянин (867-886) установив таке престолонаслідування, внаслідок якого найвища посада належала представникам одного роду. Крім того, було впорядковано і посилено фінансову систему, реформовано адміністративний устрій, оновлено законодавство. Відвойовано (щоправда, тимчасово) Сирію, захоплено Болгарію. Для її упокорення довелося залучити київського князя Святослава Ігоровича. На уроках історії України ви дізнаєтеся про його Балканські походи, а також про походи на Константинополь київських князів Аскольда, Олега, Ігоря, Ярослава Мудрого. Цікавими були стосунки з Візантією княгині Ольги та Володимира Великого. Відомий київський князь Володимир Мономах доводився онуком Ярославові Мудрому та візантійському імператорові Константану Мономахові.

За династії Комнінів (1081-1185) розвивалися міста, зріс уплив знаті. Імператор Алексій І Комнін (1081-1118) повернув терени Малої Азії, переміг печенігів, убезпечивши північні кордони. Однак його успіхи не зупинили кризи. У країні почалися виступи невдоволених. У 1176 р. візантійська армія зазнала поразки від турків-сельджуків, а в 1204 р. столицю, Константинополь, захопили хрестоносці (про ці події йтиметься в іншому розділі підручника). Хоча в XIII ст. Візантія ненадовго відродилася, могутність її занепадала. Недовіра до християн пожвавила взаємодію з народами, які сповідували мусульманство. На занедбані терени василевси запрошували й оселяли турків. Коли ті заполонили Малу Азію та Балканський півострів, кордони імперії стиснулися лише до Константинополя і кількох дрібних заморських володінь, зокрема, у Криму. У травні (що символічно) 1453 р. турки оволоділи візантійською столицею і перейменували її в місто Стамбул. Понад тисячолітня історія імперії припинилася.

Думаємо і діємо!

1. Покажіть на мані територію Візантійської імперії в XII ст. 2. Позначте на лінії/стрічці/іикалі часу основні події, що відбулися у Візантії за правління Македонської династії та Комнінів. Як розгортався рух іконоборців? Чому вони зазнали поразки? 3. За яких обставин припинилася історія Візантійської імперії? Обчисліть, скільки років вона проіснувала.

3.4. Якими культурними досягненнями уславилася Візантія?

Громадяни Візантії з повагою ставилися до наук. Традиційно передусім шанували філософію, теологію. Від IX ст. константинопольські патріархи відправляли проповідників для поширення християнства довкільними просторами. Відомо, що святі Кирило і Мефодій із міста Солунь створили слов’янську абетку, «кирилицю», переклали Святе Письмо з грецької на слов’янську мову. Медики працювали над розпізнаванням і лікуванням хвороб. Вагомими були досягнення в астрономії та математиці. Наприклад, Лев Математик заклав основи алгебри, механіки, до всього ще й розумівся в педагогіці. Візантійський флот застосовував «грецький вогонь» — займисту суміш, яка нищила кораблі противників, тому що її неможливо було загасити. Дії цієї незвичної зброї зазнали кораблі київського князя Ігоря у 941 році під час його походу на Константинополь.

Поширення набули твори церковної та світської літератур. Популярністю користувалися «житія святих», де реальні біографії визначних релігійних діячів поєднувалися з легендами. Водночас світські автори продовжували традиції античності, зокрема описували минуле, як-от Прокоти Кесарійський у восьмитомній «Історії війн Юстиніана з персами, вандалами і готами» чи Ата Комніна, яка написала «Алексіаду» — огляд життя та діяльності свого батька, імператора Алексія І Комніна.

Чимало уваги приділяли архітектурі та живопису. Споруджували дивовижної краси церкви-базиліки — видовжені прямокутні споруди, зорієнтовані по осі «схід-захід», із входом із західного боку та півкруглим виступом (апсидою) у східній вівтарній частині. Стіни прикрашали розкішними мозаїками та фресками. У Константинополі неймовірною красою сяяв собор святої Софії (Премудрості), побудований за наказом Юстиніана І. За легендою, він побачив уві сні ангела, який відкрив проект майбутнього храму, що коштував державній скарбниці близько 100 тонн золота! Майстри створили справжній шедевр. Купол собору був велетенським (діаметр — 30,95 м; висота — 55,75 м), але мав вигляд невагомого. Незрівнянне нічне освітлення, полиск різнокольорових мармурів, унікальні мозаїчні панно справляли приголомшливе враження. Імператор бажав, щоби його дітище перевершило велич уславленого Єрусалимського храму, спроектованого, як казали, будівничими давньоєврейського царя Соломона. Задумане вдалося повною мірою. Визначна пам’ятка слугувала предметом наслідування для іноземців. Так, візантійські архітектори брали участь у зведенні схожого Софійського собору в місті Київ.

Храм святої Софії (Премудрості) у м. Стамбул, сучасний вигляд

Думаємо і діємо!

1. Розгляньте ілюстрації до параграфа. Підготуйте невеликі розповіді про найвідоміші винаходи та досягнення візантійців у науках і мистецтвах. Повідомте свої розповіді однокласникам. 2. Які з досягнень візантійців поповнили світову скарбницю? 3. Які з досягнень візантійців запозичили руси?

Ще раз про головне

Перевірте себе!

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:

Коли ____ ? Що ____ ? Хто ____ ? Де ____ ? Звідки ми можемо дізнатися про ____ ? Чому ____ ? Як ____ ? Який результат ____ ? Запропонуйте свої запитання однокласникам.

2. У вигляді запитання до кросворда поясніть значення слова «експансія». Наведіть приклад його вживання, який стосувався б Візантійської імперії.

3. А. Уявіть, що франк, який проживав у період правління Карла Великого, забажав би помандрувати у Візантійську імперію. Чи міг би він побачити події періоду володарювання Юстиніана І? А ті, що передували Македонській династії? Які саме? Б. Із якими сучасними країнами співвідноситься територія Візантії періоду її розквіту? В. Покажіть на мапі шлях, що ним могли добиратися руси з Києва в Константинополь.

4. А. Зобразіть розвиток Візантійської імперії такою кривою. На «вершинах» і «долинах» запишіть відповідні події. Поясніть свої міркування. Б. У книзі Прокопія Кесарійського «Таємна історія» розповідається про повстання «Ніка» («Перемога») у Константинополі в 532 р. Імператор Юстиніан І налякався і збирався зректися влади, проте його дружина Феодора наполягала на рішучих діях. Саме тоді з уст імператриці пролунав крилатий вислів: «Багряниця — найкращий саван». Поясніть його значення. Чи справді влада є найвищою цінністю у житті людини?

5. А. Побутує історична закономірність, згідно із якою будь-яка імперія рано чи пізно припиняє існування. Доведіть справедливість такої закономірності щодо Візантії. Б. У чому особливості взаємин між папами римськими й правителями у «варварських королівствах» та Патріархами й імператорами у Візантії?

6. Поміркуйте, які особливості системи управління відображені в такому фрагменті візантійського закону: «Держава складається з частин і членів, на зразок людини, найвеличніші та найпотрібніші частини — цар і Патріарх, тому мир і благополуччя душ і тіла підданих залежать від повної одноголосності й згоди між царством та священством».