Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Бандровський

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 26. Розквіт афінської демократії. «Золота доба» Перікла

Міркуємо

Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Чому на афінських монетах зображено сову? На підставі тлумачення символічного значення птаха зробіть висновок, що цінували давні афіняни. З чим пов’язували розквіт своєї держави?

Монета Афінської держави. Близько 480 р. до н. е.

У V-IV ст. до н. е. афінські «сови» були в обігу в усіх полісах Егейського моря, тобто вони виконували роль міжполісної грошової одиниці. Сова є символом знання та мудрості в уявленнях багатьох європейських народів. У давньогрецькій міфології цей птах супроводжував або уособлював Афіну - богиню мудрості, на честь якої елліни й нарекли квітуче місто.

1. Як прислужився Перікл для розбудови демократії в Афінах?

Вдалі реформи Солона сприяли розбудові Афінської держави, спричинивши піднесення в усіх царинах життя. Саме тому період 480-431 рр. до н. е. називають «золотим п’ятдесятиліттям ».

У 462 р. до н. е. народні збори позбавили ареопаг права ухвалювати закони та заслуховувати звіти урядовців. Відтоді найважливіші питання мали вирішувати народні збори та Рада п’ятисот. Державу очолив Перікл. Від 444 р. до н. е. його протягом 15 років обирали першим стратегом.

За правління Перікла кожен афінський громадянин міг бути обраним на будь-яку державну посаду. Претендентів на більшість посад, крім посад стратегів та командувачів військом, розподіляли жеребкуванням - «голосували» білими та чорними бобами. Особлива колегія з 11 осіб наглядала за дотриманням громадського порядку та законності. Але оскільки афіняни вважали, що громадяни рівні між собою, обов’язки наглядачів, тюремників та катів виконував загін із 300 державних рабів.

Перікл

Перікл запровадив платню суддям, а пізніше заробітну платню («дієту») почали отримувати члени Ради п’ятисот. Почали платити й за військову службу на кораблях. Це дало Періклові змогу залучити до державної служби середніх та дрібних землевласників, які раніше через нестатки не мали можливості брати участь в управлінні державою.

За Перікла розквітло містобудування. Було споруджено багато храмів. Саме тоді постав головний храм Греції - Парфенон. «...Тим часом поставали споруди, грандіозні за розмірами, виняткові за красою, - писав Плутарх. - Усі майстри прагнули перевершити один одного довершеністю роботи; особливо ж дивувала швидкість виконання. Споруди, кожна з яких, як гадалося, могла бути завершена працею багатьох поколінь і ціною багатьох людських життів, були завершені у квітучий період діяльності одного державного мужа...».

Хто такий Перікл? Чому з його ім’ям пов’язують утвердження демократії в Афінах? Навіщо, на вашу думку, Перікл так наполегливо розбудовував Афіни? Поміркуйте, що було спільного в діяльності Солона та Перікла.

Досліджуємо

Прочитайте уривки з розповідей Плутарха про Перікла й поміркуйте, чому Перікл уникав панібратства. Які переваги він мав зі свого дару красномовця? Яким постає Перікл як військовий діяч? У чому виявлялася його безкорисливість? Зробіть висновок про те, які риси вдачі Перікла сприяли тому, що його багато разів, усупереч приписам закону, обирали на посаду стратега.

У місті бачили, як він прямує однією дорогою - на площу й у Раду. Він відмовився від запрошень на обіди й від будь-яких дружніх стосунків, отже, під час своєї довгої державної діяльності він не ходив ні до кого із друзів на обід... Перікл налаштовував свою мову, як музичний інструмент... Утім, дехто думає, що його нарекли «Олімпійцем» через ті споруди, якими прикрасили місто, інші - через його успіхи в державній діяльності й у командуванні військом; ...ще твердять, що цим іменням він має завдячувати своєму дарові слова: він так говорив, начебто гримів і метав блискавки, коли говорив перед народом. ...Усі бачили його безкорисливість і непідкупність.

Хоча він зробив місто з великого найбільшим і найбагатшим, хоча він могутністю перевершив багатьох царів і тиранів, він на жодну драхму не збільшив свого майна проти того, яке залишив йому батько. Як стратег Перікл славився найбільше своєю обережністю: він добровільно не вступав у битву, якщо вона була небезпечною, а її результат був сумнівний; тих воєначальників, які шляхом ризику здобували блискучий успіх і збуджували загальне захоплення як великі полководці, він не наслідував і не вважав їх собі за зразок.

2. Які органи влади керували Афінською державою, якими були права й обов’язки громадян?

За Перікла державна влада почала поділятися на законодавчу, виконавчу та судову. Найвищим органом Афінської держави були народні збори. Вони схвалювали закони, обирали урядовців та приймали їхні звіти, обговорювали питання війни чи миру, забезпечення продовольством, відзначення релігійних свят та інших подій. У народних зборах брали участь усі афінські громадяни, які досягли 20 років. Збори відбувалися регулярно: кожні 9 днів. Порядок денний зборів визначали заздалегідь. Але кожен громадянин мав право внести будь-яку пропозицію чи законопроєкт, міг навіть порушити будь-яке питання, обговорення якого не передбачалося. Ухвали народних зборів завжди починалися словами: «Рада та народ постановили...».

Другим за значенням органом влади в Афінській державі була Рада п’ятисот, що відала всіма питаннями в період між народними зборами. Щороку рада поповнювалася за жеребом громадянами, які досягли 30-літнього віку. Рада поділялася на 10 підрозділів по 50 осіб від області.

Виконавчі обов’язки покладалися на колегії. Винятковою була роль колегії десяти стратегів. Стратеги командували армією та флотом, наглядали за їхнім станом у мирний час, відповідали за будівництво військових укріплень, військові витрати.

Неабияку роль у державному житті Афін відігравав суд. У ньому могли брати участь усі афінські громадяни, незалежно від статків. Щороку за жеребом з охочих обирали 6000 суддів. Число суддів під час розгляду судових справ було різним: від 500 до 1000 осіб. Судді заздалегідь не знали, які справи будуть розглядати, що унеможливлювало підкупи і зловживання. Кожен афінянин звинувачував та захищався сам. Афінянина не можна було ув’язнити без судового вироку. Ухвала народних зборів набувала ваги закону тільки після затвердження її судом. Записаний на дошці закон виставляли для загального ознайомлення.

Що визначало розвиток Афінської держави за часів Перікла?

Обговорюємо

Роздивіться схему та прочитайте замітку. Зробіть висновок, чи все населення Афін користувалося громадянськими правами. Як ви думаєте, з чим це було пов’язано?

В Афінах кожен громадянин міг виступати на народних зборах із критикою посадових осіб, вносити пропозиції з різних буденних питань, воєнних походів, укладання угод з іншими державами тощо. У народних зборах брали участь до 6000 осіб, тобто близько п’ятої частини всіх громадян. Чимало учасників зборів не мали освіти, тому найчастіше виступали ті самі - красномовці та «демагоги» (так називали ватажків демосу).

Водночас не всі мешканці Афін мали громадянські права. Не лише раби, а й особисто вільний люд - метеки - не брали участі ні в народних зборах, ні в судових засіданнях, не могли бути обрані на керівні посади. Їм забороняли володіти землею на території Аттики, мати власні будинки, не давали громадянства, навіть якщо вони жили в Афінах упродовж декількох поколінь. У державному житті Афін не брали участі й жінки.

Пізнайкам

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/78h0MfJ або кодом, перегляньте ще одну відеореконструкцію життя в Афінському полісі. Які переваги цього відео перед тим, що переглядали попереднього уроку? Які деталі в тексті параграфа дають підстави припускати, що запропоновану реконструкцію доречно віднести до часів правління Перікла?

Скориставшись уявним мікрофоном, поясніть, чому Афінську державу за Перікла характеризують як «золоту добу».

  • 1. Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
  • 2. Укладіть перелік понять, важливих для теми уроку.
  • 3. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/OVgzAPv або кодом та виконайте завдання онлайн.

За словами Плутарха, Перікл «не менше як п’ятнадцять років мав безперервну одноосібну владу, хоча посада стратега дається за законом на один рік»; «Перікл вів за собою народ переконанням і настановами... то стримуючи його зухвалу самовпевненість, то підбадьорюючи, втішаючи його... Перікл був рятівним підмурком державного ладу». Спираючись на свідчення Плутарха та факти, викладені в параграфі, напишіть есе «Чим уславився Перікл як державний діяч?» за планом:

  • 1. Що змінилося в управлінні Афінами за Перікла?
  • 2. Що мав на увазі Перікл, коли казав собі, одягаючи військовий плащ під час обрання на посаду стратега: «Будь обачним, Перікле: тобі керманити вільними людьми, і до того ж еллінами, і до того ж афінянами»?
  • 3. Зробіть висновок про те, кому належала влада в Афінах: Періклу чи народові.