Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Хлібовська

§ 8. Трипільська археологічна культура

Разом із Кліо розв’яжіть ребус. Висловіть припущення, як розшифроване поняття пов’язане із темою уроку. Наприкінці уроку перевірте правильність свого припущення.

1. Відкриття трипільської культури

Трипільську археологічну культуру в 1896 році відкрив археолог Вікентій Хвойка. Дослідник кілька років цілеспрямовано розшукував мальовану кераміку, зразки якої трапилися йому на Кирилівській горі в Києві. Територію розкопок він розширив униз за течією Дніпра, до села Трипілля. Його наполегливість увінчалася успіхом. Тут археолог розкопав гончарні печі, десятки давніх жител й тисячі унікальних артефактів: знаряддя праці, домашнє начиння, культові предмети. Експертиза з’ясувала, що ці артефакти датуються IV тисячоліттям до нашої ери.

Трипільська археологічна культура була поширена на території сучасних Румунії, Молдови й України. В Україні трипільці заселяли лісостепову смугу від Прикарпаття на заході до долини Дніпра на сході, а також північно-західне узбережжя Чорного моря. Розквіт трипільської культури припадає на IV — середину III тисячоліття до нашої ери.

Трипільці жили в укріплених поселеннях — протомістах, які вчені вважають зародками міст. Їх будували так, щоб зусібіч захистити від ворогів. Для цього використовували природні перешкоди: притоки річок, пагорби, обриви тощо. У середньому Подніпров’ї існувало тридцять таких поселень. Найбільші з них — Доброводи (250 га), Майданецьке (270 га), Небелівка (300 га) й Тальянки (450 га). За підрахунками дослідників, тут могли проживати від 10 до 20 тисяч мешканців. Життя кожного протоміста тривало не більше століття. Трипільці були хліборобами, які вміли й любили обробляти землю. З часом земля, яку вони обробляли, виснажувалася. Тому трипільці спалювали своє старе поселення й будували нове.

• 1. Хто й коли відкрив трипільську культуру?
• 2. Де и коли була поширена трипільська культура?
• 3. Що таке протоміста? Назвіть найбільші з них.

Барвограй ідей

Гортаючи підручник, на сторінці 45 Кліо знайшла історичну карту «Перші землероби та скотарі України».

Допоможіть Кліо знайти на карті відповіді на запитання:

• 1. У басейні яких річок мешкали трипільці?
• 2. З якими племенами трипільці межували на сході?
• 3. Яке море було південною межею проживання трипільців?
• 4. Які основні поселення трипільців?
• 5. Чи ваше місто/село розташоване на території поширення трипільської культури?

2. Житло трипільців

Оселі трипільці будували переважно двоповерховими й прямокутної форми. У землю вбивали дубові стовпи, між якими плели стіни з хмизу, зверху накривали соломою чи очеретом. Дах був двосхилий, з отвором для диму. Площа житла складала від 40-ка до 60-ти квадратних метрів. Перший поверх використовували як комору та загін для худоби. На другий поверх піднімалися драбиною. Тут мешкала родина. У кімнаті була піч — «серце хати», місце для сну, круглий вівтар для молитов, кругле вікно навпроти входу. Зліва від печі стояла лава для посуду та зерновики — великі посудини, де зберігали зерно.

Будівництво оселі тривало близько трьох тижнів, ще тиждень вона сохла. Стіни з хмизу обмазували глиною, змішаною з половою, зсередини їх тинькували. Хату фарбували вохрою — природною фарбою червоного чи жовтого кольору. Оселі трипільців були комфортними для проживання, своєрідними екобудинками, адже влітку в них було прохолодно, а взимку тепло. Ряди будинків розташовували колами, відстань між ними складала лише кілька метрів. Центр поселення був невеликим. Можливо, там ховали худобу від ворогів і звірів.

Унікальною пам’яткою, пов’язаною з трипільською культурою, є печера Вертеба на Тернопільщині. Це одна з найбільших печер у Європі. Довжина її підземних ходів сягає дев’яти кілометрів. За припущенням учених, трипільці протягом 600 років використовували печеру як храм та місце тимчасового проживання. У печері виявлено людські поховання.

• 1. Які особливості інтер'єру трипільських жител?
• 2. Чому оселі трипільців вважають екобудинками?
• 3. У чому унікальність печери Вертеба на Тернопільщині?

Острів цікавинок

Чи знаєте ви, що у 2015 році у селі Доброводи на Черкащині археологи розкопали рідкісні пам’ятки трипільської культури — тік для обмолоту зерна та піч, де випалювали глиняний посуд? Розмір току складає 40 на 18 метрів. Тік знаходився за межами трипільського поселення. На току ціпами обмолочували зерно. Його просушували на долівці, а потім розбирали по хатах. Розмір печі — 2 на 3 метри. У таких печах трипільці випалювали посуд та деякі елементи жител.

Наприклад, у печі висушували жертовник, який при будівництві вмонтовували всередину нової оселі. Ця піч з кількома отворами для закладання дров спростувала традиційне уявлення про те, що перші горна (піч для обпалювання кераміки) винайшли греки.

• 1. Визначте площу току та площу печі, припустивши, що вони були прямокутної форми.
• 2. Про що свідчить, на вашу думку, існування току та печі для випалювання гончарних виробів у трипільців?
• 3. Розгляньте зображення горщика та висловте припущення, як уявляли будову світу трипільці.

3. Побут трипільців

Головне господарське заняття трипільців — хліборобство. Вирощували пшеницю, овес, ячмінь. З них пекли хліб та варили каші. Трипільці також розводили домашню худобу — корів, овець, свиней, птицю. Тож у їхньому раціоні харчування було молоко, сир, сметана, м’ясо й сало. За допомогою худоби обробляли землю, перевозили вантажі. Як засіб пересування використовували сани, що добре ковзали і по снігу, і по траві. Коли влітку запаси зерна вичерпувалися, а новий врожай ще не був зібраний, допомагало вижити рибальство. Рибалили на щуку, плотву, окуня, сома, використовуючи гачки, сіті. З тополі й верби робили човни-довбанки. Полювали на оленів, лосів, козуль, диких кабанів.

Трипільські жінки. Реконструкція Зінаїди Васіної. Назвіть 3-4 історичні факти про трипільців, які можемо дізнатися з ілюстрації.

Тривалий час основним матеріалом, з якого робили знаряддя праці, були камінь і кремінь. Трипільці першими на українських землях почали користуватися виробами з металу — міді. З міді робили бойові ножі, сокири, прикраси. Трипільці були вмілими гончарями, користувалися гончарним кругом. Майстерно оздоблювали посуд орнаментами білого, чорного, червоного, жовтого кольорів. Тому трипільську культуру ще називають «культурою мальованої кераміки». Жінки пряли, ткали й шили одяг. У теплу пору носили довгі сорочки й сандалі, а в холодну — хутряні жилети й чоботи.

Фігурка богині-Праматері

Трипільці багато працювали, тому й жили в достатку. У суспільстві панувала рівність. Основною ланкою трипільського устрою була невелика сім’я. Початково в ній головну роль відігравала жінка, однак згодом зростає роль чоловіка. Трипільці вірили в багатьох богів, але з особливою пошаною ставилися до великої Праматері. Утіленням богині-Праматері були глиняні фігурки вагітної жінки. Ці фігурки закопували в землю і вірили, що земля дасть гарний урожай. Трипільці залишили по собі багато яскравих пам’яток, що дозволяє вченим наблизитися до розуміння життя і уявлень цих давніх хліборобів. Артефакти із поселень трипільської культури представлені в багатьох музеях України та інших держав.

• 1. Яке головне господарське заняття трипільців, а які — додаткові?
• 2. Що виготовляли трипільські умільці?
• 3. Як шанобливе ставлення до жінки відобразилося на віруваннях трипільців?

Острів цікавинок

Чи знаєте ви, що найстаріший виріб з металу в Україні — мідний рибальський гачок — був виготовлений трипільцями близько 6,5 тисяч років тому? Гачок дотепер гострий, тож вправний рибалка може зловити на нього рибу до 5-ти кілограмів ваги.

• 1. Висловіть припущення. Яку рибу могли зловити на такий гачок трипільці?
• 2. Чому споживання риби важливе для харчування людини?

Галявина творчості

Кліо настільки вразили життя і побут трипільців, що вона вирішила створити лепбук «Спадщина трипільської культури». Пропонує долучитися до його створення і вам. Готуючи лепбук, зверніть увагу на:

- особливості життя й побуту перших землеробів на території України;

- ознаки, які поєднують давніх трипільців та сучасних українців.

Результати роботи представте у класі та/чи на своїй сторінці в соціальній мережі.

Для пошуку інформації скористайтеся онлайн-базою артефактів трипільської культури, зайшовши за покликаннями http://www.platar.org/tripol-civilization, http://tripillya.com чи відсканувавши QR-коди.