§ 40. Кочові племена на території України та їхні сусіди

Разом із Кліо розгляньте ілюстрації та висловте припущення, як вони пов’язані з темою уроку. Наприкінці уроку перевірте правильність припущення.

1. Кочовики на теренах України. Кіммерійці

У давнину спосіб життя людей залежав від того, яке господарське заняття для них було основним. Якщо люди займалися землеробством, то вели осілий спосіб життя. Це означає, що вони постійно мешкали на одній і тій же території. Якщо ж провідним заняттям було скотарство, то люди вели кочовий спосіб життя. Вони переселялися з однієї території на іншу в пошуках пасовиська для худоби.

Упродовж IX століття до нашої ери - IV століття нашої ери тривав ранній залізний вік. Особливістю цього періоду було те, що люди опанували виплавку заліза. Знаряддя праці й зброя, виготовлені із заліза, були значно міцнішими за мідні й бронзові речі. У добу раннього залізного віку на півдні України мешкали кочові племена кіммерійців, скіфів і сарматів. Вони прийшли з Азії й розмовляли іранською мовою. Археологи відтворюють їхнє життя за знайденими у похованнях артефактами. Поховання кочових племен називають курганами. Кургани — це високі земляні чи кам’яні округлі насипи над могилами. Що чим вищим був насип, то більше подвигів чи заслуг мав похований. Давньогрецький історик Геродот описав життя кіммерійців, скіфів та сарматів у книзі «Історія».

Кіммерійці — кочові племена, котрі мешкали в Північному Причорномор’ї в IX—VII століттях до нашої ери. Вони першими на території українських земель почали добувати залізо із руди. Основою господарства кіммерійців було конярство. Зі стадами коней вони пересувалися на великі відстані. Поселення, які вони створювали, були тимчасовими й не збереглися. Давньогрецький поет Гомер згадував про кіммерійців у поемі «Іліада».

1. Від чого залежав спосіб життя людей у давнину?
2. Які кочові племена заселяли Північне Причорномор’я?
3. Хто першим почав добувати залізо на території України?

З джерела народної мудрості

Кліо любить читати. Вона вважає книги джерелом мудрості. Читаючи поему «Одіссея», вона натрапила на згадку про кіммерійців. Розгляньте зображення поруч із рубрикою та прочитайте уривок поеми. Назвіть 2-3 історичні факти, які з них можна дізнатися. До якого виду історичних джерел належать зображення та поема?

Уривок з поеми «Одіссея» давньогрецького поета Гомера, VIII століття до нашої ери

«Зайшло сонце, і вкрила темінь усі шляхи, а корабель наш досягнув меж океану. Там народ і місто людей кіммерійських, оповиті імлою і хмарами; і ніколи промені осяйного сонця не зазирають до них».

Кіммерійці. Розпис на етруській вазі VI століття до нашої ери

2. Скіфи. Велика Скіфія

Упродовж VII—IIІ століть до нашої ери на півдні України панували скіфи. Вони витіснили кіммерійців у Крим. Скіфи першими на території України створили державу Велику Скіфію. Вона виникла у V столітті до нашої ери. Крім самих скіфів, тут жили також місцеві племена, які потрапили в залежність від кочівників.

Скіфи займалися скотарством, підкорені місцеві племена — землеробством. У курганах археологи знайшли чимало золотих прикрас скіфської доби, що свідчить про високий рівень розвитку ювелірного мистецтва. Зокрема, у кургані Товста Могила знайшли золоту нагрудну прикрасу — пектораль; у кургані Солоха — унікальний золотий гребінь. Для мистецтва скіфів характерне панування «звіриного стилю», тобто зображення тварин.

Близько 514 року до нашої ери скіфи дали відсіч перському війську Дарія І й здобули славу непереможних. Піднесення Великої Скіфії пов’язане із царем Атеєм у IV столітті до нашої ери. Він карбував власні монети. Загинув у битві проти македонського царя Філіппа II. Пізніше племена сарматів витіснили скіфів у пониззя Дніпра і Крим. Там вони створили державу Мала Скіфія. Її столицею було місто Неаполь Скіфський (нині на території Сімферополя).

1. Як називали першу державу на території України?
2. Назвіть господарські заняття скіфів.
3. Який правитель сприяв піднесенню Великої Скіфії?

Барвограй ідей

Кліо розглядала карту «Велика Скіфія». Раптом вона із подивом зауважила, що в давнину річки й моря мали інші назви. З’ясуйте, як називали Дністер, Південний Буг, Дніпро, Чорне й Азовське моря. Дослідіть за допомогою інтернет-ресурсів значення цих назв. Про що свідчить грецьке походження назв річок та морів? Складіть 2-3 запитання до карти. Зачитайте їх у класі.

ВЕЛИКА СКІФІЯ

Барвограй ідей

Разом із Кліо розгляньте золоті прикраси зі скіфських курганів. Назвіть 2-3 історичні факти, які можемо дізнатися завдяки цим археологічним знахідкам. Визначте їхній вік.

Дізнайтеся, хто з археологів знайшов ці унікальні артефакти й де зберігаються знахідки.

Золотий гребінь із кургану Солоха. Кінець V - початок IV століття до нашої ери.

Золота пектораль із кургану Товста Могила. IV століття до нашої ери.

3. Сармати. Землеробські племена Середнього Подніпров’я

Сарматські племена з’явились у степах України в III столітті до нашої ери. Вони мешкали тут упродовж 600 років. Як і всі кочовики, сармати займалися скотарством. Змінюючи пасовиська, пересувалися у критих візках — кибитках. Уславилися як добре озброєні й дисципліновані воїни. До речі, дослівно сармат означає «оперезаний мечем». Основою війська була важка кіннота. Із заліза вони виготовляли захисні обладунки-панцирі й зброю. В бою застосовували лук зі стрілами, аркани, довгі мечі, списи. Довжина списів сягала 4,5 метрів. Брали участь у війнах із задунайськими провінціями Римської імперії.

Сармати жили племенами. Кожне плем’я мало свою назву: алани, язиги, роксолани тощо. Особливістю їхнього устрою було панування жінок у суспільстві — матріархат. За легендою, сармати вели свій родовід від войовничих амазонок, які одружилися зі скіфами. Сарматки вправно їздили верхи й майстерно володіли зброєю. Вторгнення германських племен готів суттєво послабило сарматів. Навала гунів у 375 році призвела до остаточного завершення сарматського періоду в давній історії.

Кочовики активно освоювали Північне Причорномор’я і Кримський півострів. Їхніми найближчими сусідами були землеробські племена в Середньому Подніпров’ї. Приміром, сусідами кіммерійців були носії чорноліської археологічної культури, а сарматів — зарубинецької культури. В одній державі зі скіфами-кочівниками та царськими скіфами мешкали місцеві племена. Вони були включені до Великої Скіфії й відтоді називалися скіфами-землеробами та скіфами-орачами. Для обробітку ґрунту землероби почали застосовувати залізний плуг. Завдяки цьому вдалось обробляти більше землі й отримувати більше врожаю. Вирощували пшеницю, жито, ячмінь, просо. Землеробські племена також займалися тваринництвом і ремеслами. Їхні поселення нині прийнято називати городищами. Окремі городища були центрами обробки металів.

1. Яку зброю використовували сармати в бою?
2. Що було особливістю устрою сарматів?
3. Хто були сусідами грецьких колоністів і степових кочовиків у Середньому Подніпров’ї?

Галявина творчості

Батьки Кліо часом називають доньку фантазеркою та мрійницею. Вся справа в тому, що в неї багата уява. Коли Кліо читає, то уявляє людей та події, про які розповідається в книжці. А інколи сама домислює завершення розповіді. Пофантазуйте разом із Кліо. Складіть історичну оповідку з 5-6 речень про життя сармата й сарматки, зображених на ілюстрації. Як їх звали? Як вони господарювали? З ким воювали? Про що мріяли, а що їх непокоїло? Як відпочивали? Проілюструйте свою розповідь малюнком.