§ 36. Персько-грецькі війни

Разом із Кліо розгадайте ребус. Поясніть, як ви розумієте значення розгаданого вислову. Висловіть припущення, як вислів пов’язаний з темою уроку.

1. Початок персько-грецьких війн

Наприкінці VI століття до нашої ери Персія була могутньою й впливовою військовою державою. До володінь перського царя Дарія І належали території в Європі, Азії, Африці. Проте він прагнув захопити нові землі. Завоювання Еллади видавалося йому легкою справою, адже вона складалася із розрізнених міст-держав, які часто ворогували між собою. Приводом до персько-грецьких війн стали події у грецькому місті Мілет. Його правитель очолив повстання проти персів, яке завершилося поразкою. Мілет був захоплений і пограбований персами.

Надалі персам вдалося підкорити грецькі міста в Малій Азії. Вони встановили контроль над протоками Босфор і Дарданелли. Ці протоки були важливими для греків. Через них пролягав шлях до Чорного моря, де знаходилося чимало грецьких колоній. Перси розуміли, що греки захочуть відвоювати втрачене, тому діяли навипередки. Військо Дарія І рушило в Балканську Грецію.

490 року до нашої ери перські кораблі перепливли Егейське море й висадилися на Марафонській долині поблизу Афін. За чисельністю військо афінян поступалося перському. Проте хоробрості й сили їм додавала думка, що вони боронять Батьківщину і життя рідних. У нерівному бою афіняни перемогли персів та захопили кілька ворожих кораблів. Дарій І та його оточення врятувалися втечею.

1. Чому перський цар Дарій І вирішив захопити Елладу?
2. Що спонукало персів вирушити до Балканської Греції?
3. Коли відбулася Марафонська битва? Які її результати?

Острів цікавинок

Чи знаєте ви, що одним із видів спортивного бігу є марафонський біг? Це спортивне змагання проводять на згадку про подвиг афінського воїна, який подолав відстань в 42 кілометри, щоб повідомити афінянам про перемогу над персами. У 490 р. до нашої ери афіняни перемогли у нерівному бою перське військо. Битва відбувалася на Марафонській долині. Щоб донести радісну звістку мешканцям міста, один з воїнів пробіг відстань до Афін без відпочинку. Він забіг у місто зі словами «Радійте, афіняни, ми перемогли!» і впав мертвим від перевтоми. Уперше змагання з марафонського бігу відбулися у 1896 році на Олімпійських іграх. Оскільки на змаганнях довжина дистанції час від часу змінювалася, у 1921 році Міжнародна федерація легкої атлетики затвердила довжину — 42 кілометри 195 метрів.

1. Світовий рекорд серед жінок у змішаному забігу (2:14.04) був встановлений Бріджід Косгей з Кенії 13 жовтня 2019 на Чиказькому марафоні (зображена на фото). За допомогою інтернет-ресурсів дослідіть рекорди з марафонського бігу серед спортсменів і спортсменок.
2. Висловіть припущення, які із сучасних винаходів врятували би життя афінського воїна.

2. Вторгнення персів у Середню Грецію

Минуло десять років, і в 480 році до нашої ери перси знову рушили на Грецію. Військо очолював перський правитель Ксеркс, син Дарія І. Під навалою ворога не вистояла Північна Греція. Щоб потрапити в Середню Грецію, персам потрібно було пройти крізь вузький прохід у горах — Фермопільську ущелину. Тут загарбників зустріло грецьке військо. Міста-держави Греції забули про вчорашні чвари та суперництво й об’єдналися, щоб захистити рідну землю.

Кілька днів елліни тримали оборону Фермопільської ущелини. Але серед греків знайшовся зрадник. Місцевий пастух за винагороду показав персам обхідну стежку через гори. Дізнавшись про це, цар Спарти Леонід наказав грецьким воїнам відступити, чим врятував їм життя. Оборону перед численним перським військом мужньо тримали лише триста спартанців та цар Леонід. Усі вони загинули, але їхній подвиг увійшов в історію як приклад самопожертви заради Батьківщини.

Перське військо увійшло в Середню Грецію і рушило в напрямку Афін. Усі афінські чоловіки, здатні носити зброю, масово вступали до лав армії та флоту. Натомість жінок, дітей, літніх людей і рабів перевезли на острів Саламін, що поблизу Аттики. За наказом Ксеркса місто Афіни було розграбовано й спалено. З болем у серці спостерігали афіняни, як вогонь знищував рідне місто, й нічого не могли вдіяти.

1. Коли перси вдруге напали на Грецію?
2. Чому битву 300 спартанців з персами називають подвигом?
3. Які були дії мешканців Афін перед загрозою перської навали?

З джерела мудрості

Кліо захоплюється лаконічними висловлюваннями спартанців. Проаналізуйте висловлювання царя Леоніда напередодні битви у Фермопільській ущелині. Про які риси характеру вони свідчать? Назустріч 200-тисячній армії Ксеркса Леонід вирушив з 300 спартанцями. Ефори йому радили взяти хоча б тисячу воїнів. Леонід відповів: «Щоб перемогти — і тисячі мало, щоб померти — досить і трьохсот».

Ксеркс відправив до Фермопіл посланця зі словами: «Склади зброю». Леонід відповів: «Прийди, візьми». Посланець сказав: «Божевільний, наші стріли затьмарять сонце». Леонід відповів: «Тим краще, ми будемо битися в тіні».

Скористайтеся програмою для розпізнавання фото на своєму пристрої та знайдіть інформацію про пам’ятник. Дізнайтеся, кому він присвячений та де розташований.

Галявина творчості

Кліо вразив подвиг 300 спартанців. Вона дізналася, що в українській історії є схожі героїчні сторінки. Об’єднайтеся у групи. За допомогою інтернет-ресурсів дослідіть, чому з подвигом трьохсот спартанців порівнюють бій під Крутами (залізнична станція поблизу Києва) 1918 року, оборону Донецького аеропорту у 2014-2015 роках. Складіть фотоколаж, присвячений цим подіям. Підпишіть світлини. Результати роботи представте у класі.

Розгляньте постер до фільму «300 спартанців». Як ви думаєте, хто зображений на постері?

3. Завершення персько-грецьких війн

Не зумівши зупинити персів на суходолі, греки підготували флот для відсічі на морі. Вони стягнули кораблі в Саламінську протоку — між островом Саламін й Аттикою. Це був продуманий хід, адже греки добре знали мілини і підводні скелі в протоці. Грецькі кораблі називалися трієри. Порівняно з перськими суднами, вони були невеликими, зате легкими й рухливими. Тож коли перські кораблі вступили в бій, то не змогли ухилитися від атак трієрів. Вони розбивалися об підводні камені, один об одного, сідали на мілину. Перський правитель із залишками флоту поспішив залишити Грецію.

Близько 50-ти тисяч перських піхотинців залишилися в Середній Греції. Тож в 479 році до нашої ери перське і грецьке військо зійшлися в бою поблизу міста Платеї. Бій був тривалим, але греки вигнали ворога зі своєї країни. Греко-перські війни тривали ще тридцять років. Міста-держави Греції уклали союз, щоб спільно воювати. Невдовзі лідером у цьому союзі стали Афіни. Об’єднаний грецький флот успішно воював проти персів біля узбережжя Малої Азії. Хоча й перси неодноразово успішно атакували греків. Супротивники були сильними.

Оскільки битви відбувалися з перемінним успіхом, було вирішено укласти мир. За його умовами, перський правитель визнав незалежність грецьких міст. Перські судна не могли в’їжджати в Егейське море. Так завершилися персько-грецькі війни, які тривали упродовж 500—449 років до нашої ери. Греки довели, що в боротьбі за Батьківщину вони здатні подолати навіть найгрізнішого ворога.

1. Що сприяло перемозі греків у Саламінській битві?
2. Коли відбулася битва біля міста Платеї?
3. Які результати-персько-грецьких війн?

Острів цікавинок

Чи знаєте ви, що трієра отримала свою назву через розміщення гребців у три ряди з обох бортів корабля? Весла, ймовірно, розташовувалися одне над одним у шаховому порядку. Однією трієрою управляло 180 гребців. Довжина корпусу складала 30-40 метрів, а ширина — від 4 до 6 метрів. Під час бою трієра розвивала швидкість до 8-ми морських вузлів (1 вузол=1,852 км/год. Під час походу використовували один ряд весел. За попутного вітру напинали вітрила. Швидкість у поході складала 4-5 вузлів. Основним тактичним прийомом трієри був таран, який здійснювали носом корабля.